Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Оля ще спала, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її мама. – Мамо, ти чому так рано? – запитала Оля. – Вже половина дев’ятої. Скільки можна спати? – обурилася мати. – Та нормальна жінка вже б обід зварила! – Мамо, у мене перший вихідний за два тижні! – відповіла Оля і попрямувала в душ. Коли вона вийшла, перед нею стояла мати з витріщеними від подиву очима. – Що це?! Я тебе питаю, що це?! – вигукнула мама, розмахуючи перед Олею якимось пакетом. – Ти про що? – Оля здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Оля ще спала, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її мама. – Мамо, ти чому так рано? – запитала Оля. – Вже половина дев’ятої. Скільки можна спати? – обурилася мати. – Та нормальна жінка вже б обід зварила! – Мамо, у мене перший вихідний за два тижні! – відповіла Оля і попрямувала в душ. Коли вона вийшла, перед нею стояла мати з витріщеними від подиву очима. – Що це?! Я тебе питаю, що це?! – вигукнула мама, розмахуючи перед Олею якимось пакетом. – Ти про що? – Оля здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

Олег обережно вибрався з-під ковдри, прихопив свій одяг та тихо пройшов у ванну. Там швидко зібрався і вийшов із квартири. Він навіть не став варити собі кави, вирішивши, що […]

До Алли приїхала у гості сестра та її чоловік. Господиня накрила стіл, прийняла гостей. Ближче вечора Оля з Андрієм вирушили спати у кімнату, яку Алла їм підготувала. Вранці гості пішли в місто вирішувати свої справи. Алла збігала на ринок, приготувала обід. Встигла вчасно: гості вже дзвонили у двері. Ольга одразу почала розповідати про те, де вони були, Андрій пройшов до кімнати. Поки сестри балакали, його не було…Потім він заглянув на кухню: – Алло, можна тебе на хвилину? – Звісно, – відповіла господиня. Алла пішла за Андрієм у ванну і ахнула від побаченого
Історії Жінок

До Алли приїхала у гості сестра та її чоловік. Господиня накрила стіл, прийняла гостей. Ближче вечора Оля з Андрієм вирушили спати у кімнату, яку Алла їм підготувала. Вранці гості пішли в місто вирішувати свої справи. Алла збігала на ринок, приготувала обід. Встигла вчасно: гості вже дзвонили у двері. Ольга одразу почала розповідати про те, де вони були, Андрій пройшов до кімнати. Поки сестри балакали, його не було…Потім він заглянув на кухню: – Алло, можна тебе на хвилину? – Звісно, – відповіла господиня. Алла пішла за Андрієм у ванну і ахнула від побаченого

Вони повідомили, що приїдуть до Алли майже опівночі: двоюрідна сестра та її чоловік. Дзвонили заздалегідь, просили не зустрічати, але Алла не змогла всидіти вдома. Поїхала на вокзал. Приїхала зарано, […]

Таїса прасувала одяг, коли додому повернувся її наречений Микола. – Привіт, – привітався чоловік, як тільки зайшов в кімнату. – Слухай, я сьогодні з своєю мамою розмовляв. – І? – Таїса уважно подивилася на Миколу. – Мама хотіла з тобою обговорити щось перед весіллям, інакше вона може заборонити нам одружитися, – серйозним голосом промовив наречений. – Добре, скажи їй, що я завтра після роботи заїду до неї, – безтурботно відповіла жінка. Наступного дня Таїса, як і обіцяла, заїхала у гості до Ірини Олександрівни. Але жінка навіть уявити не могла, що хотіла обговорити майбутня свекруха
Історії Жінок

Таїса прасувала одяг, коли додому повернувся її наречений Микола. – Привіт, – привітався чоловік, як тільки зайшов в кімнату. – Слухай, я сьогодні з своєю мамою розмовляв. – І? – Таїса уважно подивилася на Миколу. – Мама хотіла з тобою обговорити щось перед весіллям, інакше вона може заборонити нам одружитися, – серйозним голосом промовив наречений. – Добре, скажи їй, що я завтра після роботи заїду до неї, – безтурботно відповіла жінка. Наступного дня Таїса, як і обіцяла, заїхала у гості до Ірини Олександрівни. Але жінка навіть уявити не могла, що хотіла обговорити майбутня свекруха

У Таїси була сильна пристрасть до чоловіків молодших за неї, тому вона закрутила роман із двадцятип’ятирічним Миколою, який був молодший за неї на шість років. Матеріальна сторона відносин жінку […]

Галина Дмитрівна варила на кухні борщ, коли у двері подзвонили. Жінка відкрила двері, і побачила на порозі сина Олега та майбутню невістку Ангеліну. – О, а ви якраз вчасно! У мене борщ майже готовий! – зраділа Галина таким гостям. – Не відмовимося, але тільки якщо швидко, – відповів син. – Ми взагалі то у справі прийшли! – У якій ще справі? – не зрозуміла Галина. – Ми принесли вам запрошення на наше весілля! – радісно вигукнула Ангеліна і вручила свекрусі маленький конвертик. Галина Дмитрівна взяла його, відкрила, швидко передивилася красиве, глянцеве запрошення і…застигла від обурення
Історії Жінок

Галина Дмитрівна варила на кухні борщ, коли у двері подзвонили. Жінка відкрила двері, і побачила на порозі сина Олега та майбутню невістку Ангеліну. – О, а ви якраз вчасно! У мене борщ майже готовий! – зраділа Галина таким гостям. – Не відмовимося, але тільки якщо швидко, – відповів син. – Ми взагалі то у справі прийшли! – У якій ще справі? – не зрозуміла Галина. – Ми принесли вам запрошення на наше весілля! – радісно вигукнула Ангеліна і вручила свекрусі маленький конвертик. Галина Дмитрівна взяла його, відкрила, швидко передивилася красиве, глянцеве запрошення і…застигла від обурення

– Як це платний вхід? – Галина Дмитрівна перевела здивований погляд із глянцевого запрошення на сина та майбутню невістю. Жінці навіть здалося, що вона або не дочула, або неправильно […]

Надія вирішила відвідати свою подругу Ольгу. – Привіт, ну як ти тут? – одразу запитала Надя, зайшовши в палату. – Привіт, – тихо промовила Оля. – Ой, думаю не довго мені залишилося… – Не говори нісенітниці! Тобі обовʼязково стане краще! – підбадьорила подругу Надя. Ольга відвернула голову до вікна, трохи помовчала, а потім несподівано сказала: – Надю, я повинна тобі дещо розповісти… Свою найбільшу таємницю! – Яку ще таємницю? Ти про що? – не зрозуміла Надя. – Підійди до мене ближче, – сказала Ольга, і коли подруга підійшла, жінка прошепотіла їй щось на вухо. Надя вислуха подругу і аж присіла від почутого
Історії Жінок

Надія вирішила відвідати свою подругу Ольгу. – Привіт, ну як ти тут? – одразу запитала Надя, зайшовши в палату. – Привіт, – тихо промовила Оля. – Ой, думаю не довго мені залишилося… – Не говори нісенітниці! Тобі обовʼязково стане краще! – підбадьорила подругу Надя. Ольга відвернула голову до вікна, трохи помовчала, а потім несподівано сказала: – Надю, я повинна тобі дещо розповісти… Свою найбільшу таємницю! – Яку ще таємницю? Ти про що? – не зрозуміла Надя. – Підійди до мене ближче, – сказала Ольга, і коли подруга підійшла, жінка прошепотіла їй щось на вухо. Надя вислуха подругу і аж присіла від почутого

Надія йшла вулицею, нічого не бачачи перед собою. Щойно, відвідуючи подругу Ольгу в хоспісі, вона дізналася про таємницю, яка ніяк не вкладалася в голові… Жінці здавалося, що вона ненароком […]

Марина наче на крилах летіла на зустріч з коханим Максимом. – І чого це він так раптово запросив мене в кафе? – міркувала жінка. – Це точно неспроста! Невже він зробить мені пропозицію? Марина відкрила двері й одразу побачила його. Максим сидів за столиком. Жінка сіла навпроти і посміхнулась коханому. Але той відреагував якось дивно. Максим опустив очі і раптом видав несподіване. – Марино, ми повинні розлучитися, – сказав він. – Не можу я більше нічого приховувати… – Максиме, це що жарт?! – Марина не розуміла, що відбувається
Історії Жінок

Марина наче на крилах летіла на зустріч з коханим Максимом. – І чого це він так раптово запросив мене в кафе? – міркувала жінка. – Це точно неспроста! Невже він зробить мені пропозицію? Марина відкрила двері й одразу побачила його. Максим сидів за столиком. Жінка сіла навпроти і посміхнулась коханому. Але той відреагував якось дивно. Максим опустив очі і раптом видав несподіване. – Марино, ми повинні розлучитися, – сказав він. – Не можу я більше нічого приховувати… – Максиме, це що жарт?! – Марина не розуміла, що відбувається

Марина наче на крилах летіла на зустріч з коханим Максимом. – І чого це він так раптово запросив мене в кафе? – міркувала жінка. – Це точно неспроста! Невже він зробить мені […]

Яна відварила молодої картопельки, посипала свіжим кріпчиком. Вона поставила тарілку собі й своєму коханому Володимиру і вони сіли вечеряти. – Володю, а ти коли у відрядження їдеш? – раптом запитала Яна. Чоловік сказав, що наступного тижня. – А що, зі мною хочеш поїхати? – спитав він. Яна знизала плечима. – Та я б із задоволенням, але в мене заняття, ти ж знаєш, – відповіла жінка. А наступного дня, як тільки Володимир пішов на роботу, вона зайнялася вирішенням однієї важливої справи. Відкладати її далі було вже нікуди. А тут Володя їде. Тепер Яна могла зберегти свою таємницю
Історії Жінок

Яна відварила молодої картопельки, посипала свіжим кріпчиком. Вона поставила тарілку собі й своєму коханому Володимиру і вони сіли вечеряти. – Володю, а ти коли у відрядження їдеш? – раптом запитала Яна. Чоловік сказав, що наступного тижня. – А що, зі мною хочеш поїхати? – спитав він. Яна знизала плечима. – Та я б із задоволенням, але в мене заняття, ти ж знаєш, – відповіла жінка. А наступного дня, як тільки Володимир пішов на роботу, вона зайнялася вирішенням однієї важливої справи. Відкладати її далі було вже нікуди. А тут Володя їде. Тепер Яна могла зберегти свою таємницю

Яна відварила молодої картопельки, посипала свіжим кріпчиком. Вона поставила тарілку собі й своєму коханому Володимиру і вони сіли вечеряти. – Володю, а ти коли у те своє відрядження їдеш? […]

Вікторія прокинулася від дивного, невиразного бурмотіння чоловіка. Жінка глянула на годинник – четверта ранку. Роман знову обернувся на інший бік і щось сказав. Вікторія навіть хотіла перепитати. Її якось навіть насторожило, що він весь час повторював одне й те саме жіноче ім’я – Лілія! Лілія! Вона лежала і подумки перебирали в пам’яті, кого з їхніх знайомих так звати – Лілія? Але нічого згадати Вікторія не встигла, бо раптом чоловік знову заворушився і тепер уже зовсім виразно сказав якусь фразу. Вікторія прислухалася до слів чоловіка і аж рота відкрила від почутого
Історії Жінок

Вікторія прокинулася від дивного, невиразного бурмотіння чоловіка. Жінка глянула на годинник – четверта ранку. Роман знову обернувся на інший бік і щось сказав. Вікторія навіть хотіла перепитати. Її якось навіть насторожило, що він весь час повторював одне й те саме жіноче ім’я – Лілія! Лілія! Вона лежала і подумки перебирали в пам’яті, кого з їхніх знайомих так звати – Лілія? Але нічого згадати Вікторія не встигла, бо раптом чоловік знову заворушився і тепер уже зовсім виразно сказав якусь фразу. Вікторія прислухалася до слів чоловіка і аж рота відкрила від почутого

Від дивного невиразного бурмотіння чоловіка Вікторія Федорівна прокинулася дуже рано. На годинник поглянула – четверта ранку, а вже ясно. Теж мені відпочинок, на морі вона так рано не прокидалася […]

Ігор зібрався в гості до сусідів. Він поголився, підстригся, вдягнув світлу сорочку, напахнився та ще й невеликий подаруночок прикупив. Коли чоловік прийшов, всі вже сиділи за столом. Сусідка Тамара швидко скочила, взяла його під руку: – А ось і наш Ігор Степанович! А це Віра Іванівна. Її родичка Віра встала з-за столу. Вони познайомилися. Тамара принесла Ігорю тарілку з борщем. А потім Віра раптом видала: – Ігорю, а паспорт у тебе з собою? Дай гляну. Той здивовано підняв брову. Тамара з чоловіком теж перезирнулися. Ніхто не розумів, до чого Вірі ця дивна забаганка
Життєві Історії

Ігор зібрався в гості до сусідів. Він поголився, підстригся, вдягнув світлу сорочку, напахнився та ще й невеликий подаруночок прикупив. Коли чоловік прийшов, всі вже сиділи за столом. Сусідка Тамара швидко скочила, взяла його під руку: – А ось і наш Ігор Степанович! А це Віра Іванівна. Її родичка Віра встала з-за столу. Вони познайомилися. Тамара принесла Ігорю тарілку з борщем. А потім Віра раптом видала: – Ігорю, а паспорт у тебе з собою? Дай гляну. Той здивовано підняв брову. Тамара з чоловіком теж перезирнулися. Ніхто не розумів, до чого Вірі ця дивна забаганка

Ось і дожив Ігор до шістдесяти восьми років, вже сусіди його називають просто по батькові Степанович. А він і не проти, ну Степанович, то Степанович. Три роки, як лишився […]

У Юлі з Діаною не стало матері. Сестри дуже сумували за мамою, а Діана найбільше. Одного разу Юля повернулася з роботи, а вдома… Нікого немає! І записка на столі: «Не шукай мене. У тебе своє життя, а в мене – своє. Прощавай, сестро!» Юля тоді всю ніч проплакала. Як же ж так? Мами в неї немає і ще й старша сестра її покинула! Наплакалася Юля на сто років вперед… А через два роки раптом пролунав дзвінок телефону. Юля взяла слухавку і аж побіліла від почутого
Життєві Історії

У Юлі з Діаною не стало матері. Сестри дуже сумували за мамою, а Діана найбільше. Одного разу Юля повернулася з роботи, а вдома… Нікого немає! І записка на столі: «Не шукай мене. У тебе своє життя, а в мене – своє. Прощавай, сестро!» Юля тоді всю ніч проплакала. Як же ж так? Мами в неї немає і ще й старша сестра її покинула! Наплакалася Юля на сто років вперед… А через два роки раптом пролунав дзвінок телефону. Юля взяла слухавку і аж побіліла від почутого

Марічка стояла розгублена і недовірливо вдивлялася в жінку, що стояла перед нею. Щойно вихователька їй пояснила, що приїхала її мама! Що вона довго шукала Марічку, і мама виявляється від […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 89 Page 90 Page 91 … Page 129 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки