Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Сергій повернувся додому пізно, посмажив собі омлет і зазбирався у ліжко. Несподівано пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила дружина його друга. – Дивно, що це Тетяна так пізно дзвонить? Невже з Ігорем щось? – запереживав він і підняв слухавку. – Алло, Сергій? Приїдь до нас, у нас біда! – почув він у слухавці схвильований голос Тетяни. – Що вже сталося? – запереживав чоловік. – Приїдь, сам все побачиш, – сказала Таня і поклала слухавку. Сергій швидко одягнувся, сів в машину і помчав до будинку Тетяни та Ігоря. Але Сергій навіть уявити не міг, як зміниться його життя після цієї поїздки
Історії Жінок

Сергій повернувся додому пізно, посмажив собі омлет і зазбирався у ліжко. Несподівано пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила дружина його друга. – Дивно, що це Тетяна так пізно дзвонить? Невже з Ігорем щось? – запереживав він і підняв слухавку. – Алло, Сергій? Приїдь до нас, у нас біда! – почув він у слухавці схвильований голос Тетяни. – Що вже сталося? – запереживав чоловік. – Приїдь, сам все побачиш, – сказала Таня і поклала слухавку. Сергій швидко одягнувся, сів в машину і помчав до будинку Тетяни та Ігоря. Але Сергій навіть уявити не міг, як зміниться його життя після цієї поїздки

Щойно познайомившись із Танею, Сергій зрозумів, що життя не буде колишнім. Його ніколи так сильно не тягнуло до дівчини. Біда в тому, що вона одружена. І це ще не […]

Віра поверталася додому, як раптом згадала, що не зайшла до магазину. Повертатися вже не хотілося, тому Віра увійшовши до квартири, швидко написала список, що треба купити, і відправила його чоловікові. За годину додому повернувся Віктор. – Я вдома! – вигукнув чоловік з коридору. – Ти в магазин не забув зайти? – запитала Віра, зустрівши чоловіка. – Звісно ні! – відповів Віктор і передав пакет з покупками дружині. Віра вирушила на кухню, щоб розкласти покупки. Жінка відкрила пакет, заглянула всередину і застигла від побаченого. – Ти що таке купив?! – тільки й вигукнула Віра, нічого не розуміючи
Історії Жінок

Віра поверталася додому, як раптом згадала, що не зайшла до магазину. Повертатися вже не хотілося, тому Віра увійшовши до квартири, швидко написала список, що треба купити, і відправила його чоловікові. За годину додому повернувся Віктор. – Я вдома! – вигукнув чоловік з коридору. – Ти в магазин не забув зайти? – запитала Віра, зустрівши чоловіка. – Звісно ні! – відповів Віктор і передав пакет з покупками дружині. Віра вирушила на кухню, щоб розкласти покупки. Жінка відкрила пакет, заглянула всередину і застигла від побаченого. – Ти що таке купив?! – тільки й вигукнула Віра, нічого не розуміючи

– Доброго дня! А ми на тебе сьогодні не чекали. Молодець, що прийшла! – зустріла Віру мама. – Віктора мама навіщось до себе попросила зайти, а ти знаєш, я […]

Марія Степанівна повернулася додому в поганому настрої. – Привіт! Вечеряти будеш? – запитав Іван, зустрівши її в коридорі. – А ти щось приготував? Ти ж не готуєш? – здивувалася дружина. – Ну, у тебе сьогодні ж день народження, тому я вирішив, що ти не повинна стояти біля плити у такий день, – радісно повідомим Іван. Після цих слів, Марія сіла на пуф, який стояв у коридорі і несподівано розплакалася. – Марія, що сталося? – зепереживав Іван. – Не привітала… Вона не привітала, – схлипнула жінка. – Хто не привітав? Ти про що? – Іван здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Марія Степанівна повернулася додому в поганому настрої. – Привіт! Вечеряти будеш? – запитав Іван, зустрівши її в коридорі. – А ти щось приготував? Ти ж не готуєш? – здивувалася дружина. – Ну, у тебе сьогодні ж день народження, тому я вирішив, що ти не повинна стояти біля плити у такий день, – радісно повідомим Іван. Після цих слів, Марія сіла на пуф, який стояв у коридорі і несподівано розплакалася. – Марія, що сталося? – зепереживав Іван. – Не привітала… Вона не привітала, – схлипнула жінка. – Хто не привітав? Ти про що? – Іван здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Марія Степанівна зранку мала поганий настрій, а оточуючі, здавалося, все робили для збільшення проблем. Сьогодні їй виповнилося 55 років. Вдома ювілей вони вирішили не святкувати, але на роботі довелося […]

Галина Семенівна стояла біля раковини та мила посуд. Відкрилися вхідні двері – додому повернулася її внучка. Віра шумно зняла пальто в коридорі, мимохідь глянула на бабусю, і голосно гримнувши дверима, зачинилася у своїй кімнаті. – Щось у Вірочки сталося, – похитала головою Галина Семенівна. Минуло трохи часу, бабуся постукала до внучки: – Віра, Вірочка, йди поїж, з занять приїхала, голодна ж. – Не хочу бабусю, не хочу … – сумним голосом озвалася Віра. Галина Семенівна прочинила трохи двері, глянула на онучку і… застигла від побаченого
Життєві Історії

Галина Семенівна стояла біля раковини та мила посуд. Відкрилися вхідні двері – додому повернулася її внучка. Віра шумно зняла пальто в коридорі, мимохідь глянула на бабусю, і голосно гримнувши дверима, зачинилася у своїй кімнаті. – Щось у Вірочки сталося, – похитала головою Галина Семенівна. Минуло трохи часу, бабуся постукала до внучки: – Віра, Вірочка, йди поїж, з занять приїхала, голодна ж. – Не хочу бабусю, не хочу … – сумним голосом озвалася Віра. Галина Семенівна прочинила трохи двері, глянула на онучку і… застигла від побаченого

Віра повернулася з інституту не в дусі, шумно роздяглася в коридорі, мимохідь глянула на бабусю, яка на кухні мила посуд і голосно гримнувши дверима, зачинилася у своїй кімнаті. Галина […]

Настя міряла сукню до випускного. Але вона була завелика. – Мамо, що ж робити?! – сумно запитала Настя. Її брат Ігор в цей час лежав на дивані і грав у гру на телефоні. – Знімай, – сказала Рита дочці. – Я її вшию. – Ігорчику допоможи машинку дістати? – Ага, зараз, дограю, – сказав хлопець. Настя пішла в кімнату знімати сукню. Рита зникла десь у ванній. І тут раптом у двері подзвонили. Ігор щось невдоволено буркнув собі під ніс і пішов у коридор. Він відкрив двері, глянув хто стоїть на порозі й аж очі округлив від здивування
Життєві Історії

Настя міряла сукню до випускного. Але вона була завелика. – Мамо, що ж робити?! – сумно запитала Настя. Її брат Ігор в цей час лежав на дивані і грав у гру на телефоні. – Знімай, – сказала Рита дочці. – Я її вшию. – Ігорчику допоможи машинку дістати? – Ага, зараз, дограю, – сказав хлопець. Настя пішла в кімнату знімати сукню. Рита зникла десь у ванній. І тут раптом у двері подзвонили. Ігор щось невдоволено буркнув собі під ніс і пішов у коридор. Він відкрив двері, глянув хто стоїть на порозі й аж очі округлив від здивування

Вадим зійшовся з Ритою, коли його дружина втекла з коханцем, покинувши і чоловіка, і двох маленьких дітей. Те, як Вадим любив свою дружину, Ларису, не піддавалося жодній логіці. Вони […]

Андрій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Приїжджай, мами не стало, – почув Андрій сумний голос брата. Чоловік одразу відпросився з роботи і поїхав у рідне село. Після всіх жалобних заходів він зібрав братів у будинку. – Їздити мені далеко. Тож давайте всі питання вирішимо відразу, – почав Андрій розмову. – Якщо ти про пам’ятник то ми самі поставимо, – озвався брат. – Я не про це, – обурився Андрій. – Я про те, що просила нас зробити мама! – Ти про що? – брати здивовано дивилася на Андрія, не розуміючи про що йде мова
Історії Жінок

Андрій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Приїжджай, мами не стало, – почув Андрій сумний голос брата. Чоловік одразу відпросився з роботи і поїхав у рідне село. Після всіх жалобних заходів він зібрав братів у будинку. – Їздити мені далеко. Тож давайте всі питання вирішимо відразу, – почав Андрій розмову. – Якщо ти про пам’ятник то ми самі поставимо, – озвався брат. – Я не про це, – обурився Андрій. – Я про те, що просила нас зробити мама! – Ти про що? – брати здивовано дивилася на Андрія, не розуміючи про що йде мова

Андрій, Федір та Михайло рідні брати. Андрій старший. Після школи поїхав вчитися і в батьків з того часу бував дуже рідко. Особливо їх життям не цікавився. Живі, здорові і […]

Марина цілу годину гуляла з дочкою. Заїжджали вони й у різні магазини. Заїжджали просто так, щоб донька пораділа. Купували тільки морозиво й сік. Погулявши, вони сіли на лавку біля під’їзду під квітучу черемху. Марійка любила ці прогулянки, тому назад додому не поспішала. Раптом навпроти під’їзду зупинилася якась машина. З машини вийшов чоловік, незрозуміло чому посміхнувся і попрямував у їхній бік. Він підійшов, продовжуючи посміхатися, й запитав: – Ти Марійка? – Так, – здивувалася дівчина. – А я до тебе, – сказав незнайомець. – До мене?! – ахнула Марійка. Дівчина не могла зрозуміти, що відбувається
Історії Жінок

Марина цілу годину гуляла з дочкою. Заїжджали вони й у різні магазини. Заїжджали просто так, щоб донька пораділа. Купували тільки морозиво й сік. Погулявши, вони сіли на лавку біля під’їзду під квітучу черемху. Марійка любила ці прогулянки, тому назад додому не поспішала. Раптом навпроти під’їзду зупинилася якась машина. З машини вийшов чоловік, незрозуміло чому посміхнувся і попрямував у їхній бік. Він підійшов, продовжуючи посміхатися, й запитав: – Ти Марійка? – Так, – здивувалася дівчина. – А я до тебе, – сказав незнайомець. – До мене?! – ахнула Марійка. Дівчина не могла зрозуміти, що відбувається

То справді був казковий сон. Наче на своїх ногах вона зайшла у величезну залу. Навколо стояли гарні люди і дивилися на неї. Почулася музика, її чарівні звуки наповнили зал, […]

Антоніна Іванівна їхала з сином та невісткою на нову дачу. Жінка хотіла подивитися нову покупку молодих. Андрій зупинив машину біля красивого будинку. – Ну, мамо! Ось і наша дача! – промовив син. – Це дачу? Це ж будинок. Великий, добрий! – здивовано сказала Антоніна Іванівна. – Для себе ж вибирала! – усміхнулася невістка. – І теплиця є! – продовжувала роздивлятися Антоніна Іванівна. Раптом, двері будинку відкрилися, на порозі з’явилася жінка. Антоніна Іванівна придивилася до жінки і застигла від побаченого. – А вона що тут робить?! – тільки й вигукнула Ніна до сина та невістки
Історії Жінок

Антоніна Іванівна їхала з сином та невісткою на нову дачу. Жінка хотіла подивитися нову покупку молодих. Андрій зупинив машину біля красивого будинку. – Ну, мамо! Ось і наша дача! – промовив син. – Це дачу? Це ж будинок. Великий, добрий! – здивовано сказала Антоніна Іванівна. – Для себе ж вибирала! – усміхнулася невістка. – І теплиця є! – продовжувала роздивлятися Антоніна Іванівна. Раптом, двері будинку відкрилися, на порозі з’явилася жінка. Антоніна Іванівна придивилася до жінки і застигла від побаченого. – А вона що тут робить?! – тільки й вигукнула Ніна до сина та невістки

– Валя. Скоро ми зможемо відправляти дітей на дачу до моїх батьків. Уяви, на все літо. – радісно заявив Андрій, повернувшись із зустрічі із родичами. Валя піти з ним […]

Зоя з Володимиром покохали один одного. Але жили вони в різних містах і дуже далеко один від одного. Тож все спілкування проходило в листуванні. – Ось би ти приїхала до мене! – часто писав Володимир. – Але ж ти не приїдеш… І от, одного разу, Зоя таки зважилася на сюрприз. Вона купила квиток і поїхала до коханого, не попередивши його. Ще на вокзалі вона сфотографувалася так, щоб було видно назву міста, й відправила фото Володимиру. «Сюрприз!» – написала вона. Але ніякої реакції не було… Зоя набрала номер телефону Володимира, і раптом зрозуміла неймовірне
Історії Жінок

Зоя з Володимиром покохали один одного. Але жили вони в різних містах і дуже далеко один від одного. Тож все спілкування проходило в листуванні. – Ось би ти приїхала до мене! – часто писав Володимир. – Але ж ти не приїдеш… І от, одного разу, Зоя таки зважилася на сюрприз. Вона купила квиток і поїхала до коханого, не попередивши його. Ще на вокзалі вона сфотографувалася так, щоб було видно назву міста, й відправила фото Володимиру. «Сюрприз!» – написала вона. Але ніякої реакції не було… Зоя набрала номер телефону Володимира, і раптом зрозуміла неймовірне

Поїзд знову відклали на дві години. Зоя зітхнула і подивилася на годинник, ніби він покаже інший час на відміну від великого табло, що було прямо перед її очима. – Може, […]

Степан з Вірою зустрічалися біля року. Молодик познайомився з її батьками, а Віру познайомив зі своїми. Матері Степана Віра дуже сподобалася. – Степане, більше не приводь мені жодних дівчат! – сказала мати. – Ця Віра – твоя майбутня дружина! Рівно через рік молоді одружилися. Весілля було веселим, люду було багато. Надарували подарунків. Гуляти довго не гуляли – через день після весілля вже вийшли на роботу. Жити стали в сусідньому селищі. Жили добре, обоє працювали. В будинку чистенько, їсти завжди наготовлено. Але потім в родині почали відбуватися дивні речі. І винен в тому був Степан
Життєві Історії

Степан з Вірою зустрічалися біля року. Молодик познайомився з її батьками, а Віру познайомив зі своїми. Матері Степана Віра дуже сподобалася. – Степане, більше не приводь мені жодних дівчат! – сказала мати. – Ця Віра – твоя майбутня дружина! Рівно через рік молоді одружилися. Весілля було веселим, люду було багато. Надарували подарунків. Гуляти довго не гуляли – через день після весілля вже вийшли на роботу. Жити стали в сусідньому селищі. Жили добре, обоє працювали. В будинку чистенько, їсти завжди наготовлено. Але потім в родині почали відбуватися дивні речі. І винен в тому був Степан

Доживши до похилого віку Степан зрозумів, що дуже потребує душевного тепла. В молодості про це він не думав, тоді все було по-іншому. Виявляється, життя так швидко пролітає. Мати часто […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 94 Page 95 Page 96 … Page 129 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки