Щойно познайомившись із Танею, Сергій зрозумів, що життя не буде колишнім. Його ніколи так сильно не тягнуло до дівчини. Біда в тому, що вона одружена. І це ще не […]
Віра поверталася додому, як раптом згадала, що не зайшла до магазину. Повертатися вже не хотілося, тому Віра увійшовши до квартири, швидко написала список, що треба купити, і відправила його чоловікові. За годину додому повернувся Віктор. – Я вдома! – вигукнув чоловік з коридору. – Ти в магазин не забув зайти? – запитала Віра, зустрівши чоловіка. – Звісно ні! – відповів Віктор і передав пакет з покупками дружині. Віра вирушила на кухню, щоб розкласти покупки. Жінка відкрила пакет, заглянула всередину і застигла від побаченого. – Ти що таке купив?! – тільки й вигукнула Віра, нічого не розуміючи
– Доброго дня! А ми на тебе сьогодні не чекали. Молодець, що прийшла! – зустріла Віру мама. – Віктора мама навіщось до себе попросила зайти, а ти знаєш, я […]
Марія Степанівна повернулася додому в поганому настрої. – Привіт! Вечеряти будеш? – запитав Іван, зустрівши її в коридорі. – А ти щось приготував? Ти ж не готуєш? – здивувалася дружина. – Ну, у тебе сьогодні ж день народження, тому я вирішив, що ти не повинна стояти біля плити у такий день, – радісно повідомим Іван. Після цих слів, Марія сіла на пуф, який стояв у коридорі і несподівано розплакалася. – Марія, що сталося? – зепереживав Іван. – Не привітала… Вона не привітала, – схлипнула жінка. – Хто не привітав? Ти про що? – Іван здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Марія Степанівна зранку мала поганий настрій, а оточуючі, здавалося, все робили для збільшення проблем. Сьогодні їй виповнилося 55 років. Вдома ювілей вони вирішили не святкувати, але на роботі довелося […]
Галина Семенівна стояла біля раковини та мила посуд. Відкрилися вхідні двері – додому повернулася її внучка. Віра шумно зняла пальто в коридорі, мимохідь глянула на бабусю, і голосно гримнувши дверима, зачинилася у своїй кімнаті. – Щось у Вірочки сталося, – похитала головою Галина Семенівна. Минуло трохи часу, бабуся постукала до внучки: – Віра, Вірочка, йди поїж, з занять приїхала, голодна ж. – Не хочу бабусю, не хочу … – сумним голосом озвалася Віра. Галина Семенівна прочинила трохи двері, глянула на онучку і… застигла від побаченого
Віра повернулася з інституту не в дусі, шумно роздяглася в коридорі, мимохідь глянула на бабусю, яка на кухні мила посуд і голосно гримнувши дверима, зачинилася у своїй кімнаті. Галина […]
Настя міряла сукню до випускного. Але вона була завелика. – Мамо, що ж робити?! – сумно запитала Настя. Її брат Ігор в цей час лежав на дивані і грав у гру на телефоні. – Знімай, – сказала Рита дочці. – Я її вшию. – Ігорчику допоможи машинку дістати? – Ага, зараз, дограю, – сказав хлопець. Настя пішла в кімнату знімати сукню. Рита зникла десь у ванній. І тут раптом у двері подзвонили. Ігор щось невдоволено буркнув собі під ніс і пішов у коридор. Він відкрив двері, глянув хто стоїть на порозі й аж очі округлив від здивування
Вадим зійшовся з Ритою, коли його дружина втекла з коханцем, покинувши і чоловіка, і двох маленьких дітей. Те, як Вадим любив свою дружину, Ларису, не піддавалося жодній логіці. Вони […]
Андрій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Приїжджай, мами не стало, – почув Андрій сумний голос брата. Чоловік одразу відпросився з роботи і поїхав у рідне село. Після всіх жалобних заходів він зібрав братів у будинку. – Їздити мені далеко. Тож давайте всі питання вирішимо відразу, – почав Андрій розмову. – Якщо ти про пам’ятник то ми самі поставимо, – озвався брат. – Я не про це, – обурився Андрій. – Я про те, що просила нас зробити мама! – Ти про що? – брати здивовано дивилася на Андрія, не розуміючи про що йде мова
Андрій, Федір та Михайло рідні брати. Андрій старший. Після школи поїхав вчитися і в батьків з того часу бував дуже рідко. Особливо їх життям не цікавився. Живі, здорові і […]
Марина цілу годину гуляла з дочкою. Заїжджали вони й у різні магазини. Заїжджали просто так, щоб донька пораділа. Купували тільки морозиво й сік. Погулявши, вони сіли на лавку біля під’їзду під квітучу черемху. Марійка любила ці прогулянки, тому назад додому не поспішала. Раптом навпроти під’їзду зупинилася якась машина. З машини вийшов чоловік, незрозуміло чому посміхнувся і попрямував у їхній бік. Він підійшов, продовжуючи посміхатися, й запитав: – Ти Марійка? – Так, – здивувалася дівчина. – А я до тебе, – сказав незнайомець. – До мене?! – ахнула Марійка. Дівчина не могла зрозуміти, що відбувається
То справді був казковий сон. Наче на своїх ногах вона зайшла у величезну залу. Навколо стояли гарні люди і дивилися на неї. Почулася музика, її чарівні звуки наповнили зал, […]
Антоніна Іванівна їхала з сином та невісткою на нову дачу. Жінка хотіла подивитися нову покупку молодих. Андрій зупинив машину біля красивого будинку. – Ну, мамо! Ось і наша дача! – промовив син. – Це дачу? Це ж будинок. Великий, добрий! – здивовано сказала Антоніна Іванівна. – Для себе ж вибирала! – усміхнулася невістка. – І теплиця є! – продовжувала роздивлятися Антоніна Іванівна. Раптом, двері будинку відкрилися, на порозі з’явилася жінка. Антоніна Іванівна придивилася до жінки і застигла від побаченого. – А вона що тут робить?! – тільки й вигукнула Ніна до сина та невістки
– Валя. Скоро ми зможемо відправляти дітей на дачу до моїх батьків. Уяви, на все літо. – радісно заявив Андрій, повернувшись із зустрічі із родичами. Валя піти з ним […]
Зоя з Володимиром покохали один одного. Але жили вони в різних містах і дуже далеко один від одного. Тож все спілкування проходило в листуванні. – Ось би ти приїхала до мене! – часто писав Володимир. – Але ж ти не приїдеш… І от, одного разу, Зоя таки зважилася на сюрприз. Вона купила квиток і поїхала до коханого, не попередивши його. Ще на вокзалі вона сфотографувалася так, щоб було видно назву міста, й відправила фото Володимиру. «Сюрприз!» – написала вона. Але ніякої реакції не було… Зоя набрала номер телефону Володимира, і раптом зрозуміла неймовірне
Поїзд знову відклали на дві години. Зоя зітхнула і подивилася на годинник, ніби він покаже інший час на відміну від великого табло, що було прямо перед її очима. – Може, […]
Степан з Вірою зустрічалися біля року. Молодик познайомився з її батьками, а Віру познайомив зі своїми. Матері Степана Віра дуже сподобалася. – Степане, більше не приводь мені жодних дівчат! – сказала мати. – Ця Віра – твоя майбутня дружина! Рівно через рік молоді одружилися. Весілля було веселим, люду було багато. Надарували подарунків. Гуляти довго не гуляли – через день після весілля вже вийшли на роботу. Жити стали в сусідньому селищі. Жили добре, обоє працювали. В будинку чистенько, їсти завжди наготовлено. Але потім в родині почали відбуватися дивні речі. І винен в тому був Степан
Доживши до похилого віку Степан зрозумів, що дуже потребує душевного тепла. В молодості про це він не думав, тоді все було по-іншому. Виявляється, життя так швидко пролітає. Мати часто […]