Сергій повернувся додому пізно, посмажив собі омлет і зазбирався у ліжко. Несподівано пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила дружина його друга. – Дивно, що це Тетяна так пізно дзвонить? Невже з Ігорем щось? – запереживав він і підняв слухавку. – Алло, Сергій? Приїдь до нас, у нас біда! – почув він у слухавці схвильований голос Тетяни. – Що вже сталося? – запереживав чоловік. – Приїдь, сам все побачиш, – сказала Таня і поклала слухавку. Сергій швидко одягнувся, сів в машину і помчав до будинку Тетяни та Ігоря. Але Сергій навіть уявити не міг, як зміниться його життя після цієї поїздки

Щойно познайомившись із Танею, Сергій зрозумів, що життя не буде колишнім. Його ніколи так сильно не тягнуло до дівчини. Біда в тому, що вона одружена. І це ще не все!

З чоловіком Тані вони добрі друзі ще зі студентських часів. Не те, щоб друзі не розлий вода, але зв’язок підтримують, регулярно зустрічаються і бувають на святах у спільних друзів.

Власне, на одній із таких вечірок Ігор їх і познайомив. Ось, мовляв, Тетяна, дружина моя. Це був для Сергія сюрприз: він не знав, що приятель одружився.

Виявилося, що молоді урочистості не влаштовували, буденно розписалися в ЗАГСі. Так Ігор вирішив. Нема чого, мовляв, гроші на свята витрачати, краще з’їздити кудись. Він завжди славився своєю скупістю, любив накопичувати, а не витрачати.

– А як же парубоцький вечір, біла сукня нареченої та гарні фото для сімейного альбому? – щиро здивувався Сергій.

– Ой не люблю я весь цей офіціоз, ти ж знаєш, – буркнув Ігор. – А парубоцький вечір ми можемо в будь-який час провести. Правда, Таня?

Дружина кивнула, хоча по її обличчю пролетіла ледь помітна тінь невдоволення.

– Не любите білі сукні? – Сергій вирішив розвинути тему.

– Люблю, – простодушно відповіла Таня. – Але головний у нас чоловік. А він сказав, що все це нісенітниця та бізнес на романтиці. До того ж, він десь вичитав, що чим пишніше весілля, тим швидше відбувається розлучення.

– Ось дає, – засміявся Сергій. – А одружитися без весілля, отже, – гарантія міцного шлюбу?

– Поживемо – побачимо, – усміхнулася Таня, і вираз обличчя у неї змінився. Наче вона дивилася в майбутнє і бачила себе там щасливою дружиною.

Здається, саме в цей момент Сергій побачив її очі. І зник. Закохався…

Цього вечора вони гомоніли, знайшовши багато спільних інтересів. Ігор постійно десь був відсутній: вирішував по телефону робочі питання. Таня, здавалося, анітрохи не дратувалась тим фактом, що чоловік фактично покинув її одну.

Дивувався такому розкладу Сергій. Прийти на вечірку з молодою дружиною та займатися чимось іншим? Дивно це.

Він навіть спитав у Тані:

– Ігор не переживає тебе так залишати?

– Не зрозуміла?

– Красива жінка, цілий вечір одна… так і відведуть ненароком. Чи він не ревнує?

– Мене? – здивувалася питанню Таня. – Ні-і-і! Ігор одружений на своїй роботі.

– Не прикро?

– Що? – Знову не зрозуміла Таня. – Що робота у нього на першому місці? То це нормально.

– Може, потанцюємо?

– Чому ні?

Вже цього вечора Сергій запереживав. Щось одразу заіскрило між ними.

Ні, це не можна було назвати коханням з першого погляду. Просто… здавалося, що вони говорять та відчувають в унісон.

До того ж Тетяна була чарівна. Начебто і не красуня, але є якесь невловиме поєднання індивідуальних рис, які створюють неповторно прекрасний образ. Сергій фізично не міг надихатися спілкуванням з нею.

За два тижні йому подзвонив Ігор:

– Слухай, допоможи! Ми з Танею на концерт сьогодні збиралися, а в мене на роботі аврал – квиток пропадає. Сходи з нею, га?

– Сміжшся? У неї, що, подружок нема?

– Прикинь, немає! Вона сама тебе запропонувала.

– І де ти таке диво знайшов?

– В сенсі?

– Та я думав таких уже не роблять: не суперечить ні в чому, не ображається, подруг немає. Може вона ще й готувати любить?

– А ха-ха-ха, місця треба знати! – Ігору жарт сподобався. – З села я її привіз. Точніше, вивіз. Тож їй тепер дуже хочеться культурного життя. То що,  зможеш ти сьогодні?

– Сьогодні зможу, але врахуй – це вперше та востаннє. Тобі пощастило, що я вільний.

Сергій із Танею чудово провели час. Знову не могли наговоритись. І вона навіть встигла вмовити його сходити через тиждень на виставку:

– Слухай, Ігор завжди зайнятий, та й нецікаво йому все це. А я тут поки що нікого не знаю. Ось знайду роботу, тоді і з компанією буде простіше.

Куди подітися?

Після третього побачення (так, Сергій уже став думати в таких категоріях) він твердо вирішив, щоб уникнути проблем уникати зустрічей із Тетяною під будь-яким приводом. Чужа дружина – табу. Крапка. Сказав – зробив.

Зовсім не бачитися не виходило – все ж таки дні народження в їхній компанії прийнято відзначати всім разом.

На одній з таких подій Таня сіла поряд і з прямотою запитала:

– Сергію, ти мене уникаєш? Я образила тебе чимось? Сказала щось не те? Мені здавалося, що нам із тобою дуже цікаво разом.

– Так і є. Просто часу немає. Та й незручно якось. Природна скромність не дозволяє мені часто розважати чужу дружину.

Тетяна засміялася:

– Так Ігор лише «за»!

– За що? – почувши своє ім’я, чоловік відволікся від обговорення рибалки із сусідом праворуч.

– За те, щоб Сергій супроводжував мене на виставки і в театр, – анітрохи не бентежачись, відповіла Таня.

– Скільки завгодно! – Сказав він, дивлячись прямо в очі приятелю. – На рибалку вона не хоче – я запрошував.

Після цього Сергій із Танею періодично проводили час разом. «Можемо ж ми з нею просто дружити? – Переконував себе чоловік. – Адже я ні на що не претендую, у сім’ю їх не лізу». Тримати себе в руках було нелегко, але довіра Ігора теж грала свою роль.

Минуло років зо два. Сергій продовжував дружити з Танею та Ігором. Намагався заводити стосунки з дівчатами, але все якось не складалося.

Якось Тетяна зателефонувала йому у сльозах і попросила про зустріч.

Виявилося, у сім’ї друзів давно назрівав розлад. Таня дуже хотіла дитину, а Ігор – ні. Причому питання упиралося навіть не в термін, він не хотів дітей категорично. В результаті подружжя віддалилося одне від одного:

– Він учора так сварився на мене, стіни тремтіли, – скаржилася Таня. – А ще почав мене ревнувати до всіх, навіть до тебе. Думає, що я до іншого піду. Якщо чесно, я переживаю.

– Він що тебе…? – напружився Сергій.

– Ні, до такого не доходило, але свариться на мене постійно. Гульбанить мало не щовечора, каже, що стрес знімає. На роботі його дуже дістають. Не знаю, чи довго я так витримаю.

Сергій слухав її мовчки і раптом з подивом усвідомив, що в голові виникла одна думка: «А раптом Ігор із Танею таки розлучаться?» І тоді він зможе розповісти про свої почуття.

Та тут Таня сказала:

– Ось чому ми такі різні з Ігором, га? Наскільки було б простіше, якби я любила, наприклад, тебе.

Припечатала, коротше. Разом позбавила Сергія всіх ілюзій. Він мало не засміявся. Звичайно, весь цей час він тільки й робив, що думав про себе та свої почуття. Йому навіть на думку не спадало, що Таня не відчуває по відношенню до нього нічого подібного. Вона з ним товаришує!

Коли дівчина заспокоїлася, Сергій пообіцяв поговорити із Ігором. А проводжаючи її додому, відчув полегшення. Важко було звичайно, але точно знаєш – завтра стане краще.

Розмова з Ігором не задалася. Той справді став страшно ревнувати дружину.

– Не лізь не в свою справу, – сказав він. – І з виставками своїми зав’язуйте.

Через кілька місяців Сергію раптом написало його шкільне кохання, яке несподівано повернулося в рідне місто.

Почалося бурхливе листування, ніби й не було десяти років розлуки. Сергій перестав думати про Тетяну. Трапився день народження у спільного друга, і вони пішли туди разом. Передбачувано там зустріли Ігора з Тетяною.

Сергій ні на крок не відходив від своєї супутниці, але марно. Коли, проводжаючи додому, він потягнувся її поцілувати, дівчина відскочила:

– Не треба. Бачила, як ти на неї дивишся. Між вами з Танею є щось. Це інших ви можете обманювати, а я тебе з дитинства знаю.

Він уже майже заснув, коли задзвонив телефон:

– Сергію, приїдь, допоможи, будь ласка, – схвильовано шепотіла в слухавку Таня. – Ігор вже зовсім став нестерпний. Він добряче перебрав, я від нього у ванній зачинилася.

Сергій викликав таксі.

– З’явився помічник, – невдоволено видихнув Ігор і спробував.… Сергій легко ухилився.

– Набридло! – вигукнув Ігор. – Сергій – те, Сергій – ось, у нас з ним так багато спільного … Сергііііій… Забирай!

Сергій дивився на товариша з жалем:

– А ти не розумний. Таня ніколи мене не кохала.

Ігор знову спробував вирішити ситуацію по чоловічому.

Сергій похитав головою:

– Гульбанити треба менше. Тетяна сьогодні точно поїде зі мною. Дзвони, коли проспишся.

Вже в машині він спитав у схвильованої жінки:

– Тобі є де переночувати?

– А в тебе не можна?

– Не думаю що це гарна ідея.

– Так, напевно, тут ти маєш рацію, – схлипнула Таня. – А в іншому сильно помиляєшся. Я тебе люблю. Мені дуже добре з тобою.