Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Андрія проводжали на службу, зібралися родичі та друзі. Під кінець застілля, до Андрія підійшла тітка і шепнула йому дещо на вухо. Після розмови з тіткою, Андрій втратив спокій. Дочекавшись, коли всі гості розійдуться, він підійшов до матері. – Мамо, сьогодні сталася дивна ситуація, – почав хлопець. – Яка ж? – запитала мама, збираючи зі столу брудний посуд. – До мене підійшла тітка Олена, і дещо мені сказала, – Андрій уважно подивився на матір. – І що вона цього разу вигадала? – усміхнулася мама. І Андрій передав слова тітки матері. Жінка вислухала сина і аж рота відкрила від почутого
Історії Жінок

Андрія проводжали на службу, зібралися родичі та друзі. Під кінець застілля, до Андрія підійшла тітка і шепнула йому дещо на вухо. Після розмови з тіткою, Андрій втратив спокій. Дочекавшись, коли всі гості розійдуться, він підійшов до матері. – Мамо, сьогодні сталася дивна ситуація, – почав хлопець. – Яка ж? – запитала мама, збираючи зі столу брудний посуд. – До мене підійшла тітка Олена, і дещо мені сказала, – Андрій уважно подивився на матір. – І що вона цього разу вигадала? – усміхнулася мама. І Андрій передав слова тітки матері. Жінка вислухала сина і аж рота відкрила від почутого

Про те, що батько йому нерідний, Андрій дізнався того дня, коли його проводжали на службу. Тітка перебрала зайвого і проговорилася… Звістка застала хлопця зненацька. Грім серед ясного неба. Мама […]

Алла невдоволено ходила по кімнаті, дивлячись на телефон. Чоловік знову затримувався. – І де ж його носить? – думала дружина. Клацнув дверний замок, в коридорі зʼявився Андрій, в руках він тримав маленький букет квітів. – Це тобі! Вибач, я у мами затримався, – пояснив він. – Затримався? А попередити не міг, я хвилювалася! – обурилася дружина. – Я мамі допомагав, закрутився і забув попередити! – опустив очі Андрій. – Слухай, ми тут з мамою порадилися і дещо вирішили! – Ти про що? – не зрозуміла дружина. І Андрій розповів їй про свій задум. Алла вислухала чоловіка і застигла від обурення
Історії Жінок

Алла невдоволено ходила по кімнаті, дивлячись на телефон. Чоловік знову затримувався. – І де ж його носить? – думала дружина. Клацнув дверний замок, в коридорі зʼявився Андрій, в руках він тримав маленький букет квітів. – Це тобі! Вибач, я у мами затримався, – пояснив він. – Затримався? А попередити не міг, я хвилювалася! – обурилася дружина. – Я мамі допомагав, закрутився і забув попередити! – опустив очі Андрій. – Слухай, ми тут з мамою порадилися і дещо вирішили! – Ти про що? – не зрозуміла дружина. І Андрій розповів їй про свій задум. Алла вислухала чоловіка і застигла від обурення

Алла вже забула, коли бачила чоловіка. Він, звичайно, з’являвся вдома, тільки йшов рано-вранці, а приходив, коли Алла вже спала. Якщо приходив. Почалася весна, і чоловіка начебто підмінили. Взимку він […]

У Софії не стало чоловіка Миколи. Вона вирішила перебрати речі і навести лад у будинку. Жінка дуже втомилася. Наступного дня вона вирішила перебрати папери покійного чоловіка. Їх виявилося чимало. Якісь схеми, книги й інші дрібниці. Аж раптом Софія знайшла конверт з фотографіями. На всіх фото була та сама молода жінка. На деяких одна, на деяких із маленьким хлопчиком. Софія ніяк не могла зрозуміти, хто ця жінка! То була явно не родичка Миколи… А потім Софії здалося, що хлопчик їй когось нагадує. Придивившись до нього вона застигла від несподіваної здогадки
Історії Жінок

У Софії не стало чоловіка Миколи. Вона вирішила перебрати речі і навести лад у будинку. Жінка дуже втомилася. Наступного дня вона вирішила перебрати папери покійного чоловіка. Їх виявилося чимало. Якісь схеми, книги й інші дрібниці. Аж раптом Софія знайшла конверт з фотографіями. На всіх фото була та сама молода жінка. На деяких одна, на деяких із маленьким хлопчиком. Софія ніяк не могла зрозуміти, хто ця жінка! То була явно не родичка Миколи… А потім Софії здалося, що хлопчик їй когось нагадує. Придивившись до нього вона застигла від несподіваної здогадки

Софія вийшла на ґанок свого будинку і оглянула подвірʼя, що занепало після того, як не стало її чоловіка. При Миколі на подвір’ї зайвої травинки не було, а зараз здавалося, […]

Зіна поливала на балконі свої квіточки, коли у двері подзвонили. – Хто це до мене вже прийшов? Нікого ж не чекала! – здивовано подумала жінка й пішла в коридор. Вона відкрила двері й руками сплеснула від несподіванки. На порозі стояла невістка Ольга з маленькою внучечкою на руках. – Ой! – вигукнула Зіна. – А що ж ви до мене без попередження? – Доброго дня, – сказала Ольга. – Та ми гуляли, і я вирішила зайти. Нам треба дуже серйозно поговорити. Поговорити про вашого сина… – Господи, що у вас вже сталося?! – Зінаїда так і стала, нічого не розуміючи
Життєві Історії

Зіна поливала на балконі свої квіточки, коли у двері подзвонили. – Хто це до мене вже прийшов? Нікого ж не чекала! – здивовано подумала жінка й пішла в коридор. Вона відкрила двері й руками сплеснула від несподіванки. На порозі стояла невістка Ольга з маленькою внучечкою на руках. – Ой! – вигукнула Зіна. – А що ж ви до мене без попередження? – Доброго дня, – сказала Ольга. – Та ми гуляли, і я вирішила зайти. Нам треба дуже серйозно поговорити. Поговорити про вашого сина… – Господи, що у вас вже сталося?! – Зінаїда так і стала, нічого не розуміючи

Син Зінаїди одружився десять років тому. Із майбутньою дружиною познайомився в університеті. Дівчина з простої сільської родини підкорила серце міського хлопця, чого не можна було сказати про його матір. […]

Сергій повернувся додому пізно, посмажив собі омлет і зазбирався у ліжко. Несподівано пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила дружина його друга. – Дивно, що це Тетяна так пізно дзвонить? Невже з Ігорем щось? – запереживав він і підняв слухавку. – Алло, Сергій? Приїдь до нас, у нас біда! – почув він у слухавці схвильований голос Тетяни. – Що вже сталося? – запереживав чоловік. – Приїдь, сам все побачиш, – сказала Таня і поклала слухавку. Сергій швидко одягнувся, сів в машину і помчав до будинку Тетяни та Ігоря. Але Сергій навіть уявити не міг, як зміниться його життя після цієї поїздки
Історії Жінок

Сергій повернувся додому пізно, посмажив собі омлет і зазбирався у ліжко. Несподівано пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила дружина його друга. – Дивно, що це Тетяна так пізно дзвонить? Невже з Ігорем щось? – запереживав він і підняв слухавку. – Алло, Сергій? Приїдь до нас, у нас біда! – почув він у слухавці схвильований голос Тетяни. – Що вже сталося? – запереживав чоловік. – Приїдь, сам все побачиш, – сказала Таня і поклала слухавку. Сергій швидко одягнувся, сів в машину і помчав до будинку Тетяни та Ігоря. Але Сергій навіть уявити не міг, як зміниться його життя після цієї поїздки

Щойно познайомившись із Танею, Сергій зрозумів, що життя не буде колишнім. Його ніколи так сильно не тягнуло до дівчини. Біда в тому, що вона одружена. І це ще не […]

Віра поверталася додому, як раптом згадала, що не зайшла до магазину. Повертатися вже не хотілося, тому Віра увійшовши до квартири, швидко написала список, що треба купити, і відправила його чоловікові. За годину додому повернувся Віктор. – Я вдома! – вигукнув чоловік з коридору. – Ти в магазин не забув зайти? – запитала Віра, зустрівши чоловіка. – Звісно ні! – відповів Віктор і передав пакет з покупками дружині. Віра вирушила на кухню, щоб розкласти покупки. Жінка відкрила пакет, заглянула всередину і застигла від побаченого. – Ти що таке купив?! – тільки й вигукнула Віра, нічого не розуміючи
Історії Жінок

Віра поверталася додому, як раптом згадала, що не зайшла до магазину. Повертатися вже не хотілося, тому Віра увійшовши до квартири, швидко написала список, що треба купити, і відправила його чоловікові. За годину додому повернувся Віктор. – Я вдома! – вигукнув чоловік з коридору. – Ти в магазин не забув зайти? – запитала Віра, зустрівши чоловіка. – Звісно ні! – відповів Віктор і передав пакет з покупками дружині. Віра вирушила на кухню, щоб розкласти покупки. Жінка відкрила пакет, заглянула всередину і застигла від побаченого. – Ти що таке купив?! – тільки й вигукнула Віра, нічого не розуміючи

– Доброго дня! А ми на тебе сьогодні не чекали. Молодець, що прийшла! – зустріла Віру мама. – Віктора мама навіщось до себе попросила зайти, а ти знаєш, я […]

Марія Степанівна повернулася додому в поганому настрої. – Привіт! Вечеряти будеш? – запитав Іван, зустрівши її в коридорі. – А ти щось приготував? Ти ж не готуєш? – здивувалася дружина. – Ну, у тебе сьогодні ж день народження, тому я вирішив, що ти не повинна стояти біля плити у такий день, – радісно повідомим Іван. Після цих слів, Марія сіла на пуф, який стояв у коридорі і несподівано розплакалася. – Марія, що сталося? – зепереживав Іван. – Не привітала… Вона не привітала, – схлипнула жінка. – Хто не привітав? Ти про що? – Іван здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Марія Степанівна повернулася додому в поганому настрої. – Привіт! Вечеряти будеш? – запитав Іван, зустрівши її в коридорі. – А ти щось приготував? Ти ж не готуєш? – здивувалася дружина. – Ну, у тебе сьогодні ж день народження, тому я вирішив, що ти не повинна стояти біля плити у такий день, – радісно повідомим Іван. Після цих слів, Марія сіла на пуф, який стояв у коридорі і несподівано розплакалася. – Марія, що сталося? – зепереживав Іван. – Не привітала… Вона не привітала, – схлипнула жінка. – Хто не привітав? Ти про що? – Іван здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Марія Степанівна зранку мала поганий настрій, а оточуючі, здавалося, все робили для збільшення проблем. Сьогодні їй виповнилося 55 років. Вдома ювілей вони вирішили не святкувати, але на роботі довелося […]

Галина Семенівна стояла біля раковини та мила посуд. Відкрилися вхідні двері – додому повернулася її внучка. Віра шумно зняла пальто в коридорі, мимохідь глянула на бабусю, і голосно гримнувши дверима, зачинилася у своїй кімнаті. – Щось у Вірочки сталося, – похитала головою Галина Семенівна. Минуло трохи часу, бабуся постукала до внучки: – Віра, Вірочка, йди поїж, з занять приїхала, голодна ж. – Не хочу бабусю, не хочу … – сумним голосом озвалася Віра. Галина Семенівна прочинила трохи двері, глянула на онучку і… застигла від побаченого
Життєві Історії

Галина Семенівна стояла біля раковини та мила посуд. Відкрилися вхідні двері – додому повернулася її внучка. Віра шумно зняла пальто в коридорі, мимохідь глянула на бабусю, і голосно гримнувши дверима, зачинилася у своїй кімнаті. – Щось у Вірочки сталося, – похитала головою Галина Семенівна. Минуло трохи часу, бабуся постукала до внучки: – Віра, Вірочка, йди поїж, з занять приїхала, голодна ж. – Не хочу бабусю, не хочу … – сумним голосом озвалася Віра. Галина Семенівна прочинила трохи двері, глянула на онучку і… застигла від побаченого

Віра повернулася з інституту не в дусі, шумно роздяглася в коридорі, мимохідь глянула на бабусю, яка на кухні мила посуд і голосно гримнувши дверима, зачинилася у своїй кімнаті. Галина […]

Настя міряла сукню до випускного. Але вона була завелика. – Мамо, що ж робити?! – сумно запитала Настя. Її брат Ігор в цей час лежав на дивані і грав у гру на телефоні. – Знімай, – сказала Рита дочці. – Я її вшию. – Ігорчику допоможи машинку дістати? – Ага, зараз, дограю, – сказав хлопець. Настя пішла в кімнату знімати сукню. Рита зникла десь у ванній. І тут раптом у двері подзвонили. Ігор щось невдоволено буркнув собі під ніс і пішов у коридор. Він відкрив двері, глянув хто стоїть на порозі й аж очі округлив від здивування
Життєві Історії

Настя міряла сукню до випускного. Але вона була завелика. – Мамо, що ж робити?! – сумно запитала Настя. Її брат Ігор в цей час лежав на дивані і грав у гру на телефоні. – Знімай, – сказала Рита дочці. – Я її вшию. – Ігорчику допоможи машинку дістати? – Ага, зараз, дограю, – сказав хлопець. Настя пішла в кімнату знімати сукню. Рита зникла десь у ванній. І тут раптом у двері подзвонили. Ігор щось невдоволено буркнув собі під ніс і пішов у коридор. Він відкрив двері, глянув хто стоїть на порозі й аж очі округлив від здивування

Вадим зійшовся з Ритою, коли його дружина втекла з коханцем, покинувши і чоловіка, і двох маленьких дітей. Те, як Вадим любив свою дружину, Ларису, не піддавалося жодній логіці. Вони […]

Андрій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Приїжджай, мами не стало, – почув Андрій сумний голос брата. Чоловік одразу відпросився з роботи і поїхав у рідне село. Після всіх жалобних заходів він зібрав братів у будинку. – Їздити мені далеко. Тож давайте всі питання вирішимо відразу, – почав Андрій розмову. – Якщо ти про пам’ятник то ми самі поставимо, – озвався брат. – Я не про це, – обурився Андрій. – Я про те, що просила нас зробити мама! – Ти про що? – брати здивовано дивилася на Андрія, не розуміючи про що йде мова
Історії Жінок

Андрій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Приїжджай, мами не стало, – почув Андрій сумний голос брата. Чоловік одразу відпросився з роботи і поїхав у рідне село. Після всіх жалобних заходів він зібрав братів у будинку. – Їздити мені далеко. Тож давайте всі питання вирішимо відразу, – почав Андрій розмову. – Якщо ти про пам’ятник то ми самі поставимо, – озвався брат. – Я не про це, – обурився Андрій. – Я про те, що просила нас зробити мама! – Ти про що? – брати здивовано дивилася на Андрія, не розуміючи про що йде мова

Андрій, Федір та Михайло рідні брати. Андрій старший. Після школи поїхав вчитися і в батьків з того часу бував дуже рідко. Особливо їх життям не цікавився. Живі, здорові і […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 90 Page 91 Page 92 … Page 125 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Софія виходила заміж. Вона разом з подругою Христиною прийшла вибирати весільну сукню. В салоні працювала подруга Христини Поліна. – До речі, – сказала Христина до Поліни. – А Софійка виходить заміж за твого однокласника! – За кого?! – здивувалася Поліна. – Звати Сашко, а прізвище я не пам’ятаю… – сказала та. – Софійко, а як прізвище у твого Сашка? – Клименко! – відповіла Софія. – Клименко?! – очі в Поліни раптом округлилися, а брови поповзли вгору. – А чого ти так дивуєшся? – Христина не розуміла, що відбувається
  • Настав час, і пішла Віра Семенівна в інший світ. Пішла тихо, аж на дев’яносто восьмому дні народження. Добре і довге життя прожила жінка. Пішла, якраз незадовго до вісімнадцятиріччя свого онука Микити. Перед тим вона, до речі, подарувала йому пристойну суму грошей… На поминках матері Ірина не плакала, а тільки напружено дивилася сумним поглядом. Поруч стояли її чоловік Роман і син Микита. Так завершився земний шлях Віри Семенівни… А після поминок Микита обійняв батьків і раптом запитав: – А ви мене зовсім не любите? Ірина з Романом оторопіли від почутого
  • Оксана готувала вечерю до приходу з роботи чоловіка. Раптом подзвонила її сестра Іра. – Привіт, Іро, – сказала Оксана. – Що погані новини? Матері гірше? – Так, – Іра трохи помовчала. – Лікарі кажуть, що не довго залишилося. У слухавці почулися схлипи. Іра плакала. – Іро, не плач, краще скажи, що треба зробити? – сказала Оксана. – Може ще грошей надіслати? – Та які гроші?! – сказала Іра. – Що в таких випадках зробиш, якщо навіть медицина безсила? – І все-таки, що я можу зробити? – запитала сестра. – Оксано, я хочу тебе попросити, щоб ти… Приїхала, – раптом сказала Іра. – Що-о-о?! – Оксана аж ахнула від почутого
  • Галина погортала пожовклий від часу блокнот, знайшла потрібний номер і одразу взялася за телефон. – Павло Анатолійович біля телефону. Слухаю, – відповів їй чоловічий голос. – Павлику, ти? – Галина помітно захвилювалася. – Мене Павликом давно ніхто не називав, – сказав чоловік. – З ким маю честь говорити? – Галя я, однокласниця твоя, – сказала Галина. – Невже не впізнав? Запала мовчанка. – Оце так несподіванка! – голос Павла помітно пожвавішав. – Якими вітрами? – Та ось, згадала тебе, та й подзвонила, – сказала Галина. – Як справи? Маєш дружину? Є плани на вечір? У ресторан піти не хочеш? Павло не розумів, що відбувається
  • Олена прийшла в квартиру матері, трохи прибрати, та приготувати вечерю. Жінка швидко пропилососила, помила підлогу. – Мамо, що тобі на вечерю приготувати? – запитала донька, заглянувши до Галини Миколаївни в кімнату. – Мені неважливо доню, щось простіше, – відповіла жінка. Олена насмажила котлет, зварила картопляне пюре, накришила салат. – Мамо! Все готово, йди вечеряти! – гукнула вона до матері. Але Галина Миколаївна не відповіла. – Може задрімала? – подумала донька і вирушила в кімнату матері. Тільки-но Олена підійшла до дверей кімнати, як раптом почула, що Галина Миколаївна щось шепоче. Олена прислухалася до слів матері, і застигла від почутого
© 2025 Дівочі Посиденьки