Віктор з Ритою дивилися телевізор і пили ароматний чай. – Він на мене зовсім не схожий! – вигукував чоловік з екрану. – Він твоя копія! – А я ж можу його зрозуміти, – з насмішкою промовив Віктор. – Мої дітки теж на мене не схожі. Дивно, чи не так? – Хахаха дуже смішно! – скривившись, сказала жінка. – Що ти ще придумаєш? – Та я взагалі-то серйозно, – Віктор нарешті подивився на дружину. – Рито, я знаю, що наші діти не мої! Мені все розповіли! – Що ти таке говориш? Хто тобі таке сказав? – Рита здивовано подивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Він на мене зовсім не схожий! – вигукував чоловік з екрану телевізора. – Він твоя копія! Не перекладай на мене чужу дитину!

Віктор скривився і глянув на дружину. Провести тихий сімейний вечір біля телевізора саме її ідея. І якщо спочатку він був проти, то зараз навіть вдячний її ініціативі. Хто б знав, що саме завдяки черговій мильній опері, він нарешті може порушити тему, яка давно його хвилювала.

– А я ж можу його зрозуміти, – з насмішкою промовив чоловік, не відводячи погляд від екрану телевізора. – Мої дітки теж на мене зовсім не схожі. Дивно, чи не так? Четверо синів та всі просто твої копії. Нічого від мене нема. Може, й мені варто зробити тест, як у цього героя?

– Хахаха дуже смішно! – Скривившись, сказала жінка. – Що ти ще придумаєш? Правильно ти не хотів дивитися мій улюблений серіал! Думки погані з’явилися в голові, не знаходиш?

– Та я взагалі-то серйозно, – Віктор нарешті подивився на дружину. – Хлопці на мене не схожі, і це мені каже кожен зустрічний. Якщо чесно, мені набридло. Ні в чому зізнатися не хочеш?

– Ти мене розіграти вирішив? – Рита виразно вигнула брову. – Ми разом прожили майже двадцять років. Наш старший син нещодавно відсвяткував повноліття, наш молодший ходить до дитячого садка. І ти після стількох років, після стількох труднощів, які ми пережили разом, заявляєш мені таке?

– Та я давно про це думав, кохана моя. Але останньою краплею став новий колега на нашій фірмі. Він побачив нашу спільну фотографію, запитав, скільки років ми живемо разом, а почувши мою відповідь так дивно на мене подивився… А потім сказав, що я просто нічого не бачу і довірливий раз не помічаю очевидного. А саме те, що моя дорога дружина весь цей час мене обманювала. Обманювала нахабно, нав’язуючи чужих дітей. А я їх виховувати мав, одягати, взувати, ходити до школи на збори…

– Досить нести нісенітницю! Ти сам не розумієш, що кажеш! Якийсь чоловік заявив, що я, бачите, нав’язую тобі чужих дітей, і ти йому так просто повірив? Хіба я хоч раз у житті давала тобі привід сумніватися? Га? І що ти зараз мовчиш і дивишся на мене? Може, даси відповідь на моє запитання?

Рита ледве стримувалася. Вона вимкнула телевізор, штовхнула пульт від телевізора на інший кінець дивана і розвернулася до чоловіка. Розмова була дуже серйозну. Хто б знав, що звичайна сцена в дешевому серіалі спричинить такі наслідки?

Ні, тут справа не в простій розмові колег, тут щось інше! Схоже, на її чоловіка націлилася якась вельми безпринципна дама. І ось такими натяками вона підводить його думки про розлучення! Відпускати чоловіка Рита не хотіла, адже вона його щиро кохала. Ось тільки жінка не знала, чи зможе колись пробачити йому подібні звинувачення? Адже, за його словами, виходить, що всі двадцять років, вона його ні в що не ставила. І нахабно обманювала. Як можна таке заявляти? Без будь-яких доказів… Діти не схожі на нього, бачите! І що далі? Вони схожі на неї, таке буває, що діти схожі лише на одного зі своїх батьків… Стільки прикладів у світі!

– Хто вона? – несподівано холодним тоном промовила жінка. – Це не може бути збігом. Колега, кажеш? Жіночої статі, так?

– Причому тут це? – напружився чоловік. – Це був чоловік, який сам колись був у подібній ситуації. Тож не треба вигадувати.

– Ні, тут явно причетна жінка, – не відступала Рита. – Ти вирішив знайти привід розлучитися? Будь ласка, можеш спробувати. Тільки як ти потім будеш в очі дітям дивитися, га? Мовляв, вибачте, хтось мені щось сказав, і я йому повірив, тож вважав вас не рідними. Якось так ти їм скажеш?

– Та я впевнений, що нічого подібного говорити не доведеться! – пирхнув чоловік. – І що скоро їм усім доведеться змінювати свідоцтво про народження, де в графі батько стоятиме прочерк.

Рита ледве могла стримати сльози. Їй було прикро і важко. А ще вона не знала, що тепер робити? Здається, Віктор був налаштований дуже рішуче.

Усі четверо синів дізнавшись про звинувачення батька влаштували йому бойкот, категорично відмовившись із ним навіть просто розмовляти. Віктор не надто й засмучувався, будучи цілком впевненим у своїх припущеннях. Чоловік розумів, що тільки-но у судді встановить, що він не батько, з хлопчиками він більше спілкуватися не буде. Навіщо? Адже це не його діти.

Коли друзі та колеги дізналися про те, що відбувається в родині Мельників, вони були в шоці. Колись дружна родина розвалювалася на очах. І чому? Через те, що хтось щось сказав.

Навіть начальник Віктора був здивований. Він чудово знав і дружину свого підлеглого та його дітей. І в нього ніколи не виникало навіть нотки сумніву, що хлопчаки могли бути Вікторові нерідними. А ще чоловік зрозумів, хто саме влаштував увесь цей переполох.

Нещодавно до них в офіс влаштувалася нова співробітниця, дуже амбітна і симпатична дівчина. Яка чомусь одразу прикипіла до Віктора. Чим її так підкорив чоловік майже вдвічі старший було незрозуміло. Навколо Аліси крутилися набагато більше відповідні кавалери, але решту вона просто ігнорувала. А найнеприємніше, що дівчину зовсім не зупиняла новина про те, що її об’єкт обожнювання давно і міцно одружений. Більш того, навіть має четверо дітей.

Аліса загравала з ним, запрошуючи попити каву під час обідньої перерви, і всіляко давав зрозуміти, що він їй цікавий. І Віктор не встояв.

Адже це саме Аліса, потихеньку підводила Віктора до думки про те, що діти, можливо, не його.

– Ти не подумай, я не хочу сказати нічого поганого про твою дружину, але … – Дівчина відвела погляд, ніби їй було ніяково від своїх слів. – Хлопчики зовсім на тебе не схожі. Колір волосся, колір очей, форма носа, губ. Все зовсім інше. Та й характер у них дуже своєрідний. Ти завжди спокійний, добрий та дуже милий. А вони, за твоїми словами, неслухняні, примхливі. Безвідповідальні. Вічно щось просять, і на щось скаржаться…

Почувши щось подібне вперше, Віктор був дуже обурений. Рита за всіх її недоліків була вірною дружиною. Але поступово сумніви охопили душу чоловіка. А раптом це правда? Раптом він усе життя виховував чужих дітей? Це необхідно перевірити, обов’язково перевірити. І взагалі він збирається розлучатися, збирається заводити нову родину. І платити аліменти на чужих дітей чоловікові не хотілося. Втім, як і на своїх, якщо чесно. Все-таки дружина в нього буде молода.

І ось впевнений на всі сто відсотків у своїй правоті Віктор іде до суду. Яке ж було його здивування та розчарування, коли всі чотири тести показали, що він батько. Чоловік у шоці озирнувся на Алісу, яка на той момент вже отримала статус нареченої. Дівчина винувато опустила голову, ховаючи погляд. Потім вона дуже довго вибачалася за свої слова, плакала, просила, пробачити, присягалася, що любить. І ніколи не залишить. І Віктор їй повірив. Вже наступного дня після розлучення він повів дівчину до ЗАГСу подавати заяву. Ось тільки він не думав, що його щасливе нове життя скінчиться дуже швидко.

Рита змиритися із розлученням не змогла. Жінка почала дуже переживати. І, щоб забути і відволіктися від того, що відбувається в її житті, відвезла всю свою сім’ю в гості до своєї двоюрідної сестри. До моря, до тепла, до лагідного сонця… Хлопчики так само відмовлялися спілкуватися з батьком, називаючи того зрадником.

І громадськість була на стороні нещасної жінки. Алісі влаштували бойкот на роботі, а незабаром її взагалі звільнили, знайшовши незначний привід. Віктор також недовго затримався на роботі, колеги відмовлялися вести з ним хоч якісь справи, що негативно позначалося на робочих моментах. А що, раніше треба було думати! Риту та хлопчаків любили абсолютно всі.

І добре б усе на цьому закінчилося, адже роботу можна знайти іншу. Але ні, все тільки починалося. Проти нової родини негативно налаштувалися і сусіди, і друзі, і знайомі. Всі. Поведінка Віктора у них викликала лише одну емоцію – гнів. Як результат, Аліса не витримала загального пресингу і сама подала на розлучення.

Віктор спробував повернутися до колишньої дружини та дітей, але був благополучно посланий кудись подалі. До цього часу життя у них більш-менш влаштувалося і місця для чоловіка в ньому не було.