Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Віра з Олексієм святкували річницю весілля. Замовили ресторан, запросили рідних та друзів. У ресторані усміхнений батько Віри, говорячи тост, повідомив: Я вирішив подарувати вам по машині. І подав ключі дочці і зятю. Через декілька годин, Віра помітила, що Олексій непомітно пішов з ресторану. Віра захвилювалася, і вирішила, поїхати додому, перевірти, що сталося. Жінка зайшла в будинок, Олексія ніде не було. Раптом Віра помітила на столі якусь записку, прочитала її і ахнула
Історії Жінок

Віра з Олексієм святкували річницю весілля. Замовили ресторан, запросили рідних та друзів. У ресторані усміхнений батько Віри, говорячи тост, повідомив: Я вирішив подарувати вам по машині. І подав ключі дочці і зятю. Через декілька годин, Віра помітила, що Олексій непомітно пішов з ресторану. Віра захвилювалася, і вирішила, поїхати додому, перевірти, що сталося. Жінка зайшла в будинок, Олексія ніде не було. Раптом Віра помітила на столі якусь записку, прочитала її і ахнула

Коли Віра познайомила батьків зі своїм обранцем, батьки були, м’яко кажучи, не в захваті. – Ти розумієш, що він не з нашого кола? Що він може тобі дати? Ти […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 127 Page 128

Вам також буде цікаво

  • Тетяна прийшла з роботи пізно і в поганому настрої. – Таню, вечеряти будеш? – вийшла до неї мама. – На плиті котлетки й овочі тушковані є. – Не хочу нічого, не можу я так більше, мамо! – сказала Тетяна. – Чого ж у нас життя таке важке?! Скільки ще бідувати будемо?! – Не ми одні такі, доню, – сказала Лариса Андріївна. – Добре, мамо, добраніч… – сказала Тетяна. Мама пішла, а Таня залишилася на кухні пити чай. – Сумуєш, внучко? – вийшла зі своєї кімнати бабуся. – Чула я вашу розмову з матір’ю. Це прапрадід твій винен у всьому! – Ти про що, бабусю?! – Таня не розуміла, що відбувається
  • Антон приїхав додому зі служби. Він одягнув нову сорочку і джинси й пішов до свого друга Павла. Двері відкрила його мати. Павло чомусь був не дуже радий, побачивши друга. Розмова не клеїлася. Антон спитав про їхнього ще одного друга Максима. – Не заходить він, – сказав Павло. – Давно не бачилися… Антон попрощався й пішов. Максим, навпаки, щиро зрадів і обійняв Антона. Антон спитав, чому вони з Павлом посварилися й не говорять? – Не буду нічого говорити, сам все дізнаєшся, – заявив Максим. – Та що дізнаюся?! – обурився Антон. – Що сталося, доки мене не було?! Він не розумів, що відбувається
  • Владислав зробив Вероніці пропозицію. Дівчина сказала, що їй треба подумати. Чоловік не згадував про це цілий тиждень. Нарешті Владислав запитав: – Що ти вирішила? – Я сумніваюся, – відповіла Вероніка. – Мені здається, що ми ще не все знаємо один про одного. – Ніко, ми живемо разом уже два місяці! – здивувався Владислав. – Хіба ти мене погано знаєш? – Мене цікавить, чи готовий ти вирішувати проблеми, які будуть у нашій родині? – запитала Вероніка. – Які ж у нас можуть бути проблеми? Одружимося й житимемо довго та щасливо! – відповів Владислав. – Та ні, я маю проблеми… – раптом сказала Вероніка. – Що ти маєш на увазі? – Славко застиг нічого не розуміючи
  • – Людо, що ти хочеш на день народження? – запитав свою кохану Ігор. – Може торт купити? – Не треба мені торт! – засміялася жінка. – Головне, щоб ти був поряд! – Це я можу, – пообіцяв той… На день народження Люди Ігор прийшов ближче до обіду. У руках він тримав пакет з найближчого супермаркету, букет хризантем і маленьку коробочку. – З днем народження, Людо! – бадьоро сказав Ігор. Людмила взяла букет. Хризантеми були якісь похмурі, де-не-де вже почали в’янути. – Дякую, Ігорю, – посміхнулася вона. Чоловік дістав з пакета листівку й коробочку. – Ось, листівка, – сказав він. – І ще… Ну, це тобі стане в нагоді… Людмила відкрила коробочку й остовпіла
  • Олена вже цілу годину сиділа перед дзеркалом і наводила на своєму обличчі красу. Але їй все щось не подобалося… – Доню, що там не виходить?! – не витримала і спитала Катерина. – Ти чи не на побачення збираєшся? – Ага… – сказала невдоволено Олена. – Та ти що?! – зраділа мама. – І хто він? – Та так… – пробурмотіла Олена. – Я й сама ще до ладу не знаю, хто він… – Як це – не знаєш? – здивувалася мама, не розуміючи до чого та веде
© 2025 Дівочі Посиденьки