Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
– Ілля, нарешті ти прийшов! – радісно зустрічала чоловіка Зоя. – Я таку квартирку нам знайшла. Прямо все, як ми мріяли… – Постривай ще, Зоє, з квартирою, – сказав Ілля. – А чого чекати? – здивувалася Зоя. – Така квартира швидко піде… – Краще давай їсти, – Ілля сів за кухонний стіл. Зоя дістала тарілку, відкрила сковорідку і застигла над нею з ложкою. – Ти що, передумав купувати квартиру? – вона різко обернулася до чоловіка. – Грошей нема, – тихо сказав Ілля. – Як?! – Зоя сіла на стілець з порожньою тарілкою і ложкою в руках, і подивилася на чоловіка. Вона не розуміла, що відбувається
Життєві Історії

– Ілля, нарешті ти прийшов! – радісно зустрічала чоловіка Зоя. – Я таку квартирку нам знайшла. Прямо все, як ми мріяли… – Постривай ще, Зоє, з квартирою, – сказав Ілля. – А чого чекати? – здивувалася Зоя. – Така квартира швидко піде… – Краще давай їсти, – Ілля сів за кухонний стіл. Зоя дістала тарілку, відкрила сковорідку і застигла над нею з ложкою. – Ти що, передумав купувати квартиру? – вона різко обернулася до чоловіка. – Грошей нема, – тихо сказав Ілля. – Як?! – Зоя сіла на стілець з порожньою тарілкою і ложкою в руках, і подивилася на чоловіка. Вона не розуміла, що відбувається

Іван притримав двері в ресторан, пропускаючи свою дружину вперед. Двері за ними плавно зачинилися, стишивши ритм музики і шум голосів. Вдалині виднілося яскраве світло міста, а через темряву до […]

Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися котлети в каструлі. Десь десять штук. Ти їх не перекладав нікуди? Чоловік зайшов на кухню і теж зазирнув у каструлю. – Дивно, – пробурмотів він. – Наш син не зміг би їх всі зʼїсти. А котлет багато було… Мирослава задумливо подивилася на чоловіка. – Ти що нічого не зрозуміла?! – раптом запитав Віктор. – А що я мала зрозуміти? – Мирослава здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, про що той говорить
Життєві Історії

Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися котлети в каструлі. Десь десять штук. Ти їх не перекладав нікуди? Чоловік зайшов на кухню і теж зазирнув у каструлю. – Дивно, – пробурмотів він. – Наш син не зміг би їх всі зʼїсти. А котлет багато було… Мирослава задумливо подивилася на чоловіка. – Ти що нічого не зрозуміла?! – раптом запитав Віктор. – А що я мала зрозуміти? – Мирослава здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, про що той говорить

Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися ще […]

Валентина приїхала у рідне село. Аякже ж?! Сьогодні у її батьків срібне весілля. Жінка підійшла до батьківського будинку, постукала у двері. – Все-таки приїхала? Навіщо? Казала ж, не приїжджай! – здивувалася мати, побачивши на порозі доньку. Валя зайшла в будинок, поставила сумки в кімнаті, повернулася на кухню. – Мамо, а де батько? – запитала донька. – Ти краще присядь, і вислухай мене спокійно. Тобі не сподобається те, що я скажу, – раптом сказала мати. – Що сталося? – захвилювалася Валя. Мама ще з хвилину помовчала, а потім все розповіла доньці. Валя вислухала матір і застигла від почутого
Життєві Історії

Валентина приїхала у рідне село. Аякже ж?! Сьогодні у її батьків срібне весілля. Жінка підійшла до батьківського будинку, постукала у двері. – Все-таки приїхала? Навіщо? Казала ж, не приїжджай! – здивувалася мати, побачивши на порозі доньку. Валя зайшла в будинок, поставила сумки в кімнаті, повернулася на кухню. – Мамо, а де батько? – запитала донька. – Ти краще присядь, і вислухай мене спокійно. Тобі не сподобається те, що я скажу, – раптом сказала мати. – Що сталося? – захвилювалася Валя. Мама ще з хвилину помовчала, а потім все розповіла доньці. Валя вислухала матір і застигла від почутого

Валентина їхала до батьків на срібне весілля. Насправді батько Валентині нерідний. Мама вийшла за нього заміж після розлучення з першим чоловіком. Валентині було п’ять років, а братові – три. […]

Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік взяв горішок і уважно подивився на жінку. – Ларисочко, а коли ти скажеш своєму чоловікові про нас? – раптом запитав він. – Коханий, ти про що?! – Лариса аж відсунулася від Максима. – Ти ж також одружений. Тебе щось не влаштовує? До того ж, у мене з Едуардом є дитина. – Ну це так, – пробурмотів Максим. – Мишко, до речі, схожий на мене. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – І що ж це я маю сказати? – Лариса здивовано дивилася на Максима, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік взяв горішок і уважно подивився на жінку. – Ларисочко, а коли ти скажеш своєму чоловікові про нас? – раптом запитав він. – Коханий, ти про що?! – Лариса аж відсунулася від Максима. – Ти ж також одружений. Тебе щось не влаштовує? До того ж, у мене з Едуардом є дитина. – Ну це так, – пробурмотів Максим. – Мишко, до речі, схожий на мене. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – І що ж це я маю сказати? – Лариса здивовано дивилася на Максима, не розуміючи, що відбувається

Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік підсунув до себе тарілку з горішками, зʼїв один і уважно подивився на свою подругу. – Ларисочко, а коли […]

Віра поволі йшла з роботи додому. – Як добре на свіжому повітрі, – думала вона. На лавці біля підʼїзду сиділи три бабусі. Вони пильно дивилися на Віру і шепотілися… – Ну, ви тільки гляньте, жіночки, нова мешканка йде, – сказала Олена Степанівна. – Обличчя серйозне, не за віком, мабуть, багато чого в житті пройшла. І на сукню гляньте! Куди вже коротше? У наш час молодь інша була… Наступного дня Віра знову побачила трійцю, яка сиділа на лавці. Вона привіталася і пішла далі. Раптом позаду вона почула якийсь галас. Віра обернулася й застигла від несподіванки
Життєві Історії

Віра поволі йшла з роботи додому. – Як добре на свіжому повітрі, – думала вона. На лавці біля підʼїзду сиділи три бабусі. Вони пильно дивилися на Віру і шепотілися… – Ну, ви тільки гляньте, жіночки, нова мешканка йде, – сказала Олена Степанівна. – Обличчя серйозне, не за віком, мабуть, багато чого в житті пройшла. І на сукню гляньте! Куди вже коротше? У наш час молодь інша була… Наступного дня Віра знову побачила трійцю, яка сиділа на лавці. Вона привіталася і пішла далі. Раптом позаду вона почула якийсь галас. Віра обернулася й застигла від несподіванки

Віра поволі йшла з роботи додому. – Як добре на свіжому повітрі, особливо коли весь день просиділа в кабінеті, – думала вона. На лавці біля підʼїзду сиділи три бабусі. […]

Микола з дружиною Іриною відпочивали на дачі. Відпустка пролетіла швидко, настав час повертатися. – Цікаво, як там Марина без нас всі ці дні? – поцікавився Микола, коли подружжя поверталося у місто. – Миколо, наша донька вже не маленька, – усміхнулася йому дружина. За годину, Микола припаркував автомобіль біля підʼїзду, забрав сумки і вони з Іриною попрямували до квартири. Двері відкрила їхня донька Марина. – Мамо, тату! Я на вас дуже чекала! Я вам підготувала сюрприз! – прощебетала вона. Ірина та Микола зайшли в квартиру і так і ахнули від побаченого
Життєві Історії

Микола з дружиною Іриною відпочивали на дачі. Відпустка пролетіла швидко, настав час повертатися. – Цікаво, як там Марина без нас всі ці дні? – поцікавився Микола, коли подружжя поверталося у місто. – Миколо, наша донька вже не маленька, – усміхнулася йому дружина. За годину, Микола припаркував автомобіль біля підʼїзду, забрав сумки і вони з Іриною попрямували до квартири. Двері відкрила їхня донька Марина. – Мамо, тату! Я на вас дуже чекала! Я вам підготувала сюрприз! – прощебетала вона. Ірина та Микола зайшли в квартиру і так і ахнули від побаченого

– Мамо, а ви на дачу скоро поїдете? – Марина позіхаючи вийшла зі своєї кімнати і увійшла на кухню. Тато в так званій “літній піжамі” сидів за столиком і […]

Андрія вийшов з роботи і побачив біля дверей свого офісу маму. – Мамо, ти що тут робиш? – здивувався чоловік. – Сину пробач мені, пробач мені синку, – почала мати. – Не ображайся більше на мене! – Мамо, ти про що? – не розумів Андрій. – Синку, у нас біда! У нас таке сталося… Боже допоможи! – почала голосити жінка. – Мамо, заспокойся і все нормально поясни, – спробував заспокоїти її Андрій. Невдовзі мама трохи заспокоїлася і все розповіла сину. Андрій вислухав її і застиг від почутого
Життєві Історії

Андрія вийшов з роботи і побачив біля дверей свого офісу маму. – Мамо, ти що тут робиш? – здивувався чоловік. – Сину пробач мені, пробач мені синку, – почала мати. – Не ображайся більше на мене! – Мамо, ти про що? – не розумів Андрій. – Синку, у нас біда! У нас таке сталося… Боже допоможи! – почала голосити жінка. – Мамо, заспокойся і все нормально поясни, – спробував заспокоїти її Андрій. Невдовзі мама трохи заспокоїлася і все розповіла сину. Андрій вислухав її і застиг від почутого

Однокурсниці не звертали на Мельник Наталю жодної уваги. Проста дівчина з села з вічною посмішкою на ластовитому обличчі і незмінною копицею рудого волосся. Навчалася напрочуд добре, у допомозі теж […]

У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю тобі дещо сказати, – почав її батько Андрій. – Тепер тітка Олена буде твоєю новою мамою. Батько Ганни сказав це так урочисто, наче виступав на сцені. Ганна оторопіла від несподіванки і зиркнула на цю саму Олену, яка сиділа навпроти. – Ні, не буде! – сказала дівчинка і вискочила з-за столу. Олена не встигла навіть рота відкрити, як Ганна повернулася з якимось портретом. Вона розвернула фотографію й дорослі застигли від несподіванки
Життєві Історії

У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю тобі дещо сказати, – почав її батько Андрій. – Тепер тітка Олена буде твоєю новою мамою. Батько Ганни сказав це так урочисто, наче виступав на сцені. Ганна оторопіла від несподіванки і зиркнула на цю саму Олену, яка сиділа навпроти. – Ні, не буде! – сказала дівчинка і вискочила з-за столу. Олена не встигла навіть рота відкрити, як Ганна повернулася з якимось портретом. Вона розвернула фотографію й дорослі застигли від несподіванки

У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю сказати тобі дещо важливе, – почав її […]

Вадим Степанович зітхнув і важко сів на крісло. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав він. – Як матір поховав і хату закрив, так жодного разу й не приїжджав. Років двадцять минуло. Нічого не змінилося. Тільки вогкістю віє і пилюки багато… Він глянув на пічку. – Дрова відсиріли, – подумав чоловік. – Не хоче гріти… Раптом гримнули вхідні двері і в хату зайшла якась молода дівчина. – Здрастуйте, а ви хто? – ахнула вона, здивовано дивлячись на чоловіка. – Хазяїн, – посміхнувся Вадим Степанович. Дівчина дивилась на нього і не розуміла, що відбувається
Життєві Історії

Вадим Степанович зітхнув і важко сів на крісло. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав він. – Як матір поховав і хату закрив, так жодного разу й не приїжджав. Років двадцять минуло. Нічого не змінилося. Тільки вогкістю віє і пилюки багато… Він глянув на пічку. – Дрова відсиріли, – подумав чоловік. – Не хоче гріти… Раптом гримнули вхідні двері і в хату зайшла якась молода дівчина. – Здрастуйте, а ви хто? – ахнула вона, здивовано дивлячись на чоловіка. – Хазяїн, – посміхнувся Вадим Степанович. Дівчина дивилась на нього і не розуміла, що відбувається

Вадим Степанович скривився і важко сів на крісло. Він швидко дістав пігулку і випив склянку води. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав […]

Вероніка була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка її сестри Поліни. – Вероніко, приїжджай! Тут таке сталося! – схвильовано вигукнула сусідка. – Про що ви? Що сталося? – не зрозуміла Вероніка. – Десять хвилин тому я бачила з вікна, як Поліна вибігла з під’їзду. З великою валізою. Приїжджай, сама все побачиш, – сказала сусідка і закінчила виклик. Вероніка швидко відпросилася з роботи і одразу поїхала до сестри. Жінка відкрила квартиру Поліни своїм ключем, зайшла всередину і застигла від побаченого
Життєві Історії

Вероніка була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка її сестри Поліни. – Вероніко, приїжджай! Тут таке сталося! – схвильовано вигукнула сусідка. – Про що ви? Що сталося? – не зрозуміла Вероніка. – Десять хвилин тому я бачила з вікна, як Поліна вибігла з під’їзду. З великою валізою. Приїжджай, сама все побачиш, – сказала сусідка і закінчила виклик. Вероніка швидко відпросилася з роботи і одразу поїхала до сестри. Жінка відкрила квартиру Поліни своїм ключем, зайшла всередину і застигла від побаченого

– Поліно, ну подумай сама! Тобі всього вісімнадцять, ні чоловіка, ні роботи, ні освіти! Куди тобі дитину? – Я вже доросла і сама можу вирішити це питання! – сплеснула […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 56 Page 57

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки