Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Степан з Вірою зустрічалися біля року. Молодик познайомився з її батьками, а Віру познайомив зі своїми. Матері Степана Віра дуже сподобалася. – Степане, більше не приводь мені жодних дівчат! – сказала мати. – Ця Віра – твоя майбутня дружина! Рівно через рік молоді одружилися. Весілля було веселим, люду було багато. Надарували подарунків. Гуляти довго не гуляли – через день після весілля вже вийшли на роботу. Жити стали в сусідньому селищі. Жили добре, обоє працювали. В будинку чистенько, їсти завжди наготовлено. Але потім в родині почали відбуватися дивні речі. І винен в тому був Степан
Життєві Історії

Степан з Вірою зустрічалися біля року. Молодик познайомився з її батьками, а Віру познайомив зі своїми. Матері Степана Віра дуже сподобалася. – Степане, більше не приводь мені жодних дівчат! – сказала мати. – Ця Віра – твоя майбутня дружина! Рівно через рік молоді одружилися. Весілля було веселим, люду було багато. Надарували подарунків. Гуляти довго не гуляли – через день після весілля вже вийшли на роботу. Жити стали в сусідньому селищі. Жили добре, обоє працювали. В будинку чистенько, їсти завжди наготовлено. Але потім в родині почали відбуватися дивні речі. І винен в тому був Степан

Доживши до похилого віку Степан зрозумів, що дуже потребує душевного тепла. В молодості про це він не думав, тоді все було по-іншому. Виявляється, життя так швидко пролітає. Мати часто […]

Галина Петрівна з чоловіком були на дачі, і якраз сідали в машину, щоб їхати додому. Раптом, вони побачили машину сина, що наближається до них. За хвилину з машини вийшов син з невісткою. – Ви чого приїхали? – здивувалася Галина Петрівна, поправивши хустку на голові. – Ми чого приїхали? – обурилася невістка. – А ви самі подивіться! І невістка дістала з кишені телефон, ввімкнула якесь відео і повернула екран до свекрухи та свекра. Галина Петрівна з чоловіком глянули на відео і застигли від сорому
Життєві Історії

Галина Петрівна з чоловіком були на дачі, і якраз сідали в машину, щоб їхати додому. Раптом, вони побачили машину сина, що наближається до них. За хвилину з машини вийшов син з невісткою. – Ви чого приїхали? – здивувалася Галина Петрівна, поправивши хустку на голові. – Ми чого приїхали? – обурилася невістка. – А ви самі подивіться! І невістка дістала з кишені телефон, ввімкнула якесь відео і повернула екран до свекрухи та свекра. Галина Петрівна з чоловіком глянули на відео і застигли від сорому

Галина Петрівна була на сьомому небі від щастя, коли їй вдалося переконати сина та невістку купити сусідню ділянку поруч із її дачею. – Вітаю! Тепер будуть у вас свої […]

Надія смажила на кухні деруни, чоловік Григорій щось майстрував на подвірʼї. Відкрилися вхідні двері, в будинок зайшов син Степан і одразу підійшов до матері. – Мамо, у мене для тебе новини, – раптом сказав він. – Я тебе слухаю, – усміхнулася Надія. – Мамо, я з деким зустрічаюся! І я надумав одружитися! – сказав Степан. – Правильно сину. Нічого тягнути, – зраділа Надія. – А що хоч за дівчина? – Її звуть Дарина, – усміхнувся син. – Дарина? – перепитала мати і пильно подивилася на сина. – Не смій з нею одруживатися! – Але чому? – Степан здивовано дивився на матір, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Надія смажила на кухні деруни, чоловік Григорій щось майстрував на подвірʼї. Відкрилися вхідні двері, в будинок зайшов син Степан і одразу підійшов до матері. – Мамо, у мене для тебе новини, – раптом сказав він. – Я тебе слухаю, – усміхнулася Надія. – Мамо, я з деким зустрічаюся! І я надумав одружитися! – сказав Степан. – Правильно сину. Нічого тягнути, – зраділа Надія. – А що хоч за дівчина? – Її звуть Дарина, – усміхнувся син. – Дарина? – перепитала мати і пильно подивилася на сина. – Не смій з нею одруживатися! – Але чому? – Степан здивовано дивився на матір, не розуміючи, що відбувається

Після весілля Надія із Григорієм стали жити не одразу окремо. Молоді жили з батьками чоловіка. Тому Григорій збудував свій будинок, перебралися туди з дружиною та сином. І одразу вирішив, […]

Ганна з чоловіком приїхали в гості до свекрухи. – Ой, радість яка, мої рідні приїхали! Які молодці! Давайте за стіл! – Тетяна Андріївна бігала з коридору на кухню, не знаючи, за що взятися. – Мамо, ми не надовго. В санаторій їхали, вирішили й тебе відвідати, – сказав Ігор. – Сідайте хоч чаю попʼєте, а я приготую щось зараз швиденько, – ще більше заметушилася Тетяна Андріївна. Свекруха поставила перед Ганною чашки і відчинила холодильник, щоб дістати якісь банки. Ганна глянула на чашки, потім заглянула в холодильник і…аж рота відкрила від побаченого
Життєві Історії

Ганна з чоловіком приїхали в гості до свекрухи. – Ой, радість яка, мої рідні приїхали! Які молодці! Давайте за стіл! – Тетяна Андріївна бігала з коридору на кухню, не знаючи, за що взятися. – Мамо, ми не надовго. В санаторій їхали, вирішили й тебе відвідати, – сказав Ігор. – Сідайте хоч чаю попʼєте, а я приготую щось зараз швиденько, – ще більше заметушилася Тетяна Андріївна. Свекруха поставила перед Ганною чашки і відчинила холодильник, щоб дістати якісь банки. Ганна глянула на чашки, потім заглянула в холодильник і…аж рота відкрила від побаченого

— Ой, радість яка, мої рідні приїхали! Які молодці! Давайте за стіл! — мама метушилася, бігала з коридору на кухню, не знаючи, за що взятися. Ганна бачила Тетяну Андріївну […]

Тамара готувала вечерю, сьогодні мають бути гості. Пролунав дзвінок у двері. Тамара відкрила, вона чекала на доставку продуктів. На порозі стояла дівчина. – А де все? – запитала Тамара. – Що все? – не зрозуміла гостя. – Продукти. Це ж доставка? – пояснила господиня. – Ні. Я сама. Мені треба з вами поговорити. Я ввійду? Розмова може бути довгою. Може чаю чи кави запропонуєте? – додала дівчина і ввійшла в коридор. Тамара запросила дівчину на кухню, але вона навіть уявити не могла, які новини їй принесла ця незнайомка
Життєві Історії

Тамара готувала вечерю, сьогодні мають бути гості. Пролунав дзвінок у двері. Тамара відкрила, вона чекала на доставку продуктів. На порозі стояла дівчина. – А де все? – запитала Тамара. – Що все? – не зрозуміла гостя. – Продукти. Це ж доставка? – пояснила господиня. – Ні. Я сама. Мені треба з вами поговорити. Я ввійду? Розмова може бути довгою. Може чаю чи кави запропонуєте? – додала дівчина і ввійшла в коридор. Тамара запросила дівчину на кухню, але вона навіть уявити не могла, які новини їй принесла ця незнайомка

– Коханий, коли ти розповіси своїй дружині про нас? – Мене все влаштовує. Навіщо їй знати? Ми з тобою іноді тихо зустрічаємось. Я тебе відразу попередив, що нічого серйозного […]

У Віктора був день народження. Зібралися гості. Приїхав його батько, приїхав друг Віктора з дружиною з міста, прийшли сусіди. Стіл вирішили накрити на подвірʼї. Було тепло й весело. Всі говорили тости й побажання. Падчерці Віктора Тоні в той час ішов дванадцятий рік. Коли прийшла її черга привітати Віктора, він звернувся до неї: – А що мені побажає моя донечка?! Тоня встала. Гості затихли, дивлячись на неї. Було чути, як стрекочуть коники. Дівчинка оглянула всіх і зупинила свій погляд на вітчимі. І тут вона промовила слова, від яких ахнули всі гості
Життєві Історії

У Віктора був день народження. Зібралися гості. Приїхав його батько, приїхав друг Віктора з дружиною з міста, прийшли сусіди. Стіл вирішили накрити на подвірʼї. Було тепло й весело. Всі говорили тости й побажання. Падчерці Віктора Тоні в той час ішов дванадцятий рік. Коли прийшла її черга привітати Віктора, він звернувся до неї: – А що мені побажає моя донечка?! Тоня встала. Гості затихли, дивлячись на неї. Було чути, як стрекочуть коники. Дівчинка оглянула всіх і зупинила свій погляд на вітчимі. І тут вона промовила слова, від яких ахнули всі гості

Антоніна чекала з гаража свого чоловіка Петра. Він пішов туди по машину. Подружжя зібралося їхати в село на цвинтар, де були поховані мати й вітчим Антоніни. Жінка вийшла з […]

Марина мила посуд, коли на кухню зайшов її чоловік Андрій. В руках він тримав фотоальбомом. – Маринко, а ти чого раптом цей альбом дістала? – здивовано запитав він. – А я пил протирала й натрапила на нього, – сказала жінка. – Давно ми не переглядали наші фото. Вона сіла поруч із чоловіком, прихопила з собою тарілку з фруктами, поставила її на столик. – Ось класне фото! – радісно сказав Андрій. – Це, мабуть, найкращий знімок в альбомі. – Андрію, ти зовсім вже?! – обурилася Марина. – Я тут зовсім не вийшла. Марина перегорнула сторінку альбому і раптом застигла від побаченого
Життєві Історії

Марина мила посуд, коли на кухню зайшов її чоловік Андрій. В руках він тримав фотоальбомом. – Маринко, а ти чого раптом цей альбом дістала? – здивовано запитав він. – А я пил протирала й натрапила на нього, – сказала жінка. – Давно ми не переглядали наші фото. Вона сіла поруч із чоловіком, прихопила з собою тарілку з фруктами, поставила її на столик. – Ось класне фото! – радісно сказав Андрій. – Це, мабуть, найкращий знімок в альбомі. – Андрію, ти зовсім вже?! – обурилася Марина. – Я тут зовсім не вийшла. Марина перегорнула сторінку альбому і раптом застигла від побаченого

Поки Марина чекала на Андрія з роботи, то вирішила протерти пил на полицях і натрапила на фотоальбом. Давно не брала вона його до рук, та й чоловік теж не […]

Зоя Федорівна поїхала у місто до сина Андрія. Андрій кілька днів не відповідав на дзвінки. Зоя Федорівна доїхала до будинку, де жив Андрій з дружиною. Вона постукала в двері. Ніхто не відкривав… – На роботі певно, – подумала жінка. Тут із сусідніх дверей вийшов чоловік. – Вам кого? – запитав він. – Андрія, – відповіла Зоя Федорівна. – Андрій у лікарні, – сказав сусід. – Як, в якій! – жінка побіліла. Сусід дав адресу. – А де його дружина, Валька? – запитала Зоя Федорівна. – А ви що не знаєте що сталося? – запитав сусід. Зоя Федорівна стояла й не розуміла, що відбувається
Життєві Історії

Зоя Федорівна поїхала у місто до сина Андрія. Андрій кілька днів не відповідав на дзвінки. Зоя Федорівна доїхала до будинку, де жив Андрій з дружиною. Вона постукала в двері. Ніхто не відкривав… – На роботі певно, – подумала жінка. Тут із сусідніх дверей вийшов чоловік. – Вам кого? – запитав він. – Андрія, – відповіла Зоя Федорівна. – Андрій у лікарні, – сказав сусід. – Як, в якій! – жінка побіліла. Сусід дав адресу. – А де його дружина, Валька? – запитала Зоя Федорівна. – А ви що не знаєте що сталося? – запитав сусід. Зоя Федорівна стояла й не розуміла, що відбувається

Була ніч, вітер розігрався не на жарт і віяв на шибки вікон краплі дощу. Зої Федорівні не спалося, серце її було не на місці. – Господи, невже що з […]

Валя прокинулася рано, приготувала сніданок. – Ммм…, як смачно пахне, – на кухню зайшов Ігор і поцілував дружину. – Будемо снідати? – Ти снідай без мене, а мені по справах треба, – відповіла дружина і пішла збиратися. Ігор поснідав на самоті. – Ну все, я побігла, – почув чоловік з коридору. – Так, треба глянути, що там в мене по роботі, – вирішив Ігор і пішов в кімнату до компʼютера. Раптом він помітив, що на компʼютері відкрита сторінка дружини в соцмережі. Ігор сів за компʼютер і побачив листування дружини із своєю подругою. Чоловік прочитав листування і застиг від прочитаного
Життєві Історії

Валя прокинулася рано, приготувала сніданок. – Ммм…, як смачно пахне, – на кухню зайшов Ігор і поцілував дружину. – Будемо снідати? – Ти снідай без мене, а мені по справах треба, – відповіла дружина і пішла збиратися. Ігор поснідав на самоті. – Ну все, я побігла, – почув чоловік з коридору. – Так, треба глянути, що там в мене по роботі, – вирішив Ігор і пішов в кімнату до компʼютера. Раптом він помітив, що на компʼютері відкрита сторінка дружини в соцмережі. Ігор сів за компʼютер і побачив листування дружини із своєю подругою. Чоловік прочитав листування і застиг від прочитаного

Ігор та Валентина одружилися вже у досить зрілому віці. Їм було по 32. Спершу було навчання, потім кар’єра. Кожен хотів бути незалежним від жодних обставин. Про дітей вони не […]

У Ніни задзвонив телефон. Номер був незнайомий. Жінка відповіла й здивовано зрозуміла, що їй дзвонить тітка Олена, яку вона не бачила кілька років. – Ой, Ніночко, як твої справи?! Мені мама твоя номер дала! – заторохтіла в слухавку тітка Олена. – Я ж нащо дзвоню тобі… Моя Леська зібралася цього року їхати вчитися в місто. Можеш її у себе прихистити? – Звісно, нехай приїжджає! Ми зустрінемо, – з радістю погодилася дівчина… Ніна з чоловіком поїхала зустрічати доньку тітки Олени. Ніна як вийшла з машини і глянула на родичку, то так і стала від побаченого
Життєві Історії

У Ніни задзвонив телефон. Номер був незнайомий. Жінка відповіла й здивовано зрозуміла, що їй дзвонить тітка Олена, яку вона не бачила кілька років. – Ой, Ніночко, як твої справи?! Мені мама твоя номер дала! – заторохтіла в слухавку тітка Олена. – Я ж нащо дзвоню тобі… Моя Леська зібралася цього року їхати вчитися в місто. Можеш її у себе прихистити? – Звісно, нехай приїжджає! Ми зустрінемо, – з радістю погодилася дівчина… Ніна з чоловіком поїхала зустрічати доньку тітки Олени. Ніна як вийшла з машини і глянула на родичку, то так і стала від побаченого

Ніна відповіла на незнайомий номер і здивовано зрозуміла, що їй дзвонить її тітка, яку вона не бачила кілька років! Тітка Олена жила в одному селі з батьками дівчини, якій […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 44 Page 45 Page 46 … Page 57 Next page

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки