Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Віра та Михайло святкували у ресторані ювілей свого весілля. Гостей було багато. «Молодята» цілий день приймала вітання. Раптом до них підійшла племінниця Віри. – Тітка Віро, а розкажіть, як ви з дядьком познайомилася! – усміхнулася дівчина. – Ой, знаєш, ми з Михайлом зі шкільної лави знайомі, – почала Віра і розповіла історію свого знайомства. Закінчивши розповідь Віра усміхнено подивилася на чоловіка. – А що ж ти Віро про найголовніше не розповіла, – зітхнувши, спитав Михайло. – Не смій! – сказала Віра і мало не розплакалася. Племінниця здивовано дивилася на дядька та тітку, не розуміючи, що відбувається
Про кохання

Віра та Михайло святкували у ресторані ювілей свого весілля. Гостей було багато. «Молодята» цілий день приймала вітання. Раптом до них підійшла племінниця Віри. – Тітка Віро, а розкажіть, як ви з дядьком познайомилася! – усміхнулася дівчина. – Ой, знаєш, ми з Михайлом зі шкільної лави знайомі, – почала Віра і розповіла історію свого знайомства. Закінчивши розповідь Віра усміхнено подивилася на чоловіка. – А що ж ти Віро про найголовніше не розповіла, – зітхнувши, спитав Михайло. – Не смій! – сказала Віра і мало не розплакалася. Племінниця здивовано дивилася на дядька та тітку, не розуміючи, що відбувається

На сорока п’ятирічному ювілеї спільного життя, який Віра та Михайло з розмахом святкували у ресторані, яблуку не було де впасти. «Молодята» жартували: Нам 45 і гостей нехай стільки ж […]

Олегу дуже подобалася Ірина. Він був гарний, але дівчина чомусь зовсім не звертала на нього уваги! Натомість вона весь час гуляла з їх однокласником Павлом. Нарешті Олег наважився підійти до Ірини після занять і пішов поруч. Ірина йшла додому, зрідка поглядаючи на Олега, який жартував, розповідав анекдоти, посміхався, намагаючись розвеселити дівчину. Вона іноді посміхалася, але підійшовши до будинку, кивнула і відвернулася. – Ірино, може, ми сходимо в кіно? – запитав Олег. – Ні, – Ірина заперечливо похитала головою. – Вибач. І одразу скажу – декому це не сподобається. Ти ж знаєш… Олег застиг від здивування
Про кохання

Олегу дуже подобалася Ірина. Він був гарний, але дівчина чомусь зовсім не звертала на нього уваги! Натомість вона весь час гуляла з їх однокласником Павлом. Нарешті Олег наважився підійти до Ірини після занять і пішов поруч. Ірина йшла додому, зрідка поглядаючи на Олега, який жартував, розповідав анекдоти, посміхався, намагаючись розвеселити дівчину. Вона іноді посміхалася, але підійшовши до будинку, кивнула і відвернулася. – Ірино, може, ми сходимо в кіно? – запитав Олег. – Ні, – Ірина заперечливо похитала головою. – Вибач. І одразу скажу – декому це не сподобається. Ти ж знаєш… Олег застиг від здивування

Олег був найкрасивішим хлопчиком у класі. Навчався він добре, і знав собі ціну. Все було дано йому природою: і зріст, і копиця русявого волосся, трохи кучерявого, і блакитні очі, […]

Тетяна розлучилася з чоловіком Андрієм. Рік після розлучення тягнувся повільно. Спочатку Тетяна ще готувала вечерю і нишком виглядала у вікно. Чекала його… Але, час минав і жінка звикла до самотності. А потім вона познайомилася з Максимом. – Тетянко, – якось сказав той. – Давай одружимося? – Це дуже серйозне рішення, – почервоніла жінка. – А я не кваплю! – посміхнувся Максим. Тетяна думала тиждень і таки наважилася прийняти пропозицію. Жінка призначила Максиму побачення і вирушила на зустріч. Раптом на вулиці вона помітила чоловіка. – Боже мій, та це ж він! – подумала Тетяна. Вона не вірила своїм очам
Про кохання

Тетяна розлучилася з чоловіком Андрієм. Рік після розлучення тягнувся повільно. Спочатку Тетяна ще готувала вечерю і нишком виглядала у вікно. Чекала його… Але, час минав і жінка звикла до самотності. А потім вона познайомилася з Максимом. – Тетянко, – якось сказав той. – Давай одружимося? – Це дуже серйозне рішення, – почервоніла жінка. – А я не кваплю! – посміхнувся Максим. Тетяна думала тиждень і таки наважилася прийняти пропозицію. Жінка призначила Максиму побачення і вирушила на зустріч. Раптом на вулиці вона помітила чоловіка. – Боже мій, та це ж він! – подумала Тетяна. Вона не вірила своїм очам

– Ти не розумієш, я зовсім не мав радості в житті, – сказав Андрій Іванович до дружини Тетяни Сергіївни. – Я вставав, ходив на роботу, повертався додому, але все одно […]

Надія поволі йшла з магазину з важким пакетом продуктів у руках. Раптом дівчина почула позаду чоловічий голос. – Ви ж Надія, я не помилився?! – запитав хтось. Дівчина здивовано обернулася, й глянула на молодого хлопця, який ішов прямо до неї. Він здався їй якимось знайомим… Але Надія ніяк не могла зрозуміти хто ж це такий! – Надійко, що ж ви так швидко забуваєте тих, хто вам допомагає, га?! – посміхаючись запитав хлопець. Він взяв у неї з рук пакет з продуктами. – Давай, допоможу… – промовив він. Надія уважніше придивилась до незнайомця і ахнула
Про кохання

Надія поволі йшла з магазину з важким пакетом продуктів у руках. Раптом дівчина почула позаду чоловічий голос. – Ви ж Надія, я не помилився?! – запитав хтось. Дівчина здивовано обернулася, й глянула на молодого хлопця, який ішов прямо до неї. Він здався їй якимось знайомим… Але Надія ніяк не могла зрозуміти хто ж це такий! – Надійко, що ж ви так швидко забуваєте тих, хто вам допомагає, га?! – посміхаючись запитав хлопець. Він взяв у неї з рук пакет з продуктами. – Давай, допоможу… – промовив він. Надія уважніше придивилась до незнайомця і ахнула

У Надія Григорівни та Ігоря Васильовича була звичайна сімʼя. Вона – вчителька, а чоловік на заводі невеликим начальником працював. Донька Леся учениця сьомого класу, слухняна, зразкова дівчинка. Жили вони […]

– Що сталося? На тобі обличчя немає, – Наталя з хвилюванням дивилася на подругу. – Все нормально, – тихо озвалася Олена. – Не хочеш – не кажи, – Наталка постаралася вимовити це максимально спокійно. – Тільки я бачу: щось не так. – Наталю, – слабким голосом попросила Олена. – Давай змінимо тему. І Наталя почала розповідати останні новини: де була, що робила, кого бачила. Олена слухала подругу і раптом зовсім не доречно видала: – Денис мене покинув. Він мені зрадив! – і розплакалася. Наталя тільки посміхнулася і сказала: – Ти ж сама винна! – Я винна? – Олена здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи
Про кохання

– Що сталося? На тобі обличчя немає, – Наталя з хвилюванням дивилася на подругу. – Все нормально, – тихо озвалася Олена. – Не хочеш – не кажи, – Наталка постаралася вимовити це максимально спокійно. – Тільки я бачу: щось не так. – Наталю, – слабким голосом попросила Олена. – Давай змінимо тему. І Наталя почала розповідати останні новини: де була, що робила, кого бачила. Олена слухала подругу і раптом зовсім не доречно видала: – Денис мене покинув. Він мені зрадив! – і розплакалася. Наталя тільки посміхнулася і сказала: – Ти ж сама винна! – Я винна? – Олена здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

– Що сталося? На тобі обличчя немає, – Наталя з хвилюванням дивилася на подругу. – Все нормально, – ледве стримуючи сльози і дивлячись у нікуди тихо озвалася Олена. – […]

Інна Максимівна свого онука Артемчика виховувала сама. Допомагала дочці Марійці. А через два роки батьки сказали, що пора Артемчику до мами з татом повернутися. Та й у садок треба. Інні Максимівні дочка із зятем подарували путівку в санаторій. Мовляв, треба й бабусі відпочити… Інна Максимівна повернулася із санаторію якась дуже радісна. – Мамо, ти у нас прямо пожвавішала вся! – сказала Марійка. – Ану розповідай, що там у тебе таке сталося. – А що, так помітно? – здивовано запитала мати. – Та сталося, доню, дещо. Не знаю як і сказати… Марійка застигла від несподіваної здогадки
Про кохання

Інна Максимівна свого онука Артемчика виховувала сама. Допомагала дочці Марійці. А через два роки батьки сказали, що пора Артемчику до мами з татом повернутися. Та й у садок треба. Інні Максимівні дочка із зятем подарували путівку в санаторій. Мовляв, треба й бабусі відпочити… Інна Максимівна повернулася із санаторію якась дуже радісна. – Мамо, ти у нас прямо пожвавішала вся! – сказала Марійка. – Ану розповідай, що там у тебе таке сталося. – А що, так помітно? – здивовано запитала мати. – Та сталося, доню, дещо. Не знаю як і сказати… Марійка застигла від несподіваної здогадки

Інні Максимівні було 58 років і два роки тому вона стала щасливою бабусею. Не лише з фактом появи онука – вона хлопця ростить і виховує. Маму замінює йому, так […]

У Поліни не стало батьків. Пішли вони в один день. Поліна до сестри тоді в сусіднє село поїхала, допомогти треба було родичам, а батьків одних залишила. Поховала батьків донька… – Де ж ти жити будеш, будинку нема, сама новий не збудуєш? – запитували односельці. – Люди добрі допоможуть. А поки що у баби Каті, сусідки, поживу. А потім час покаже, що робити. Так і залишилася Поліна жити у своєму селі. Баба Катя старенька, їй потрібна була допомога. Молочко у Поліни було, і яйця. Жити можна. Так і перезимували… А потім сталося несподіване
Про кохання

У Поліни не стало батьків. Пішли вони в один день. Поліна до сестри тоді в сусіднє село поїхала, допомогти треба було родичам, а батьків одних залишила. Поховала батьків донька… – Де ж ти жити будеш, будинку нема, сама новий не збудуєш? – запитували односельці. – Люди добрі допоможуть. А поки що у баби Каті, сусідки, поживу. А потім час покаже, що робити. Так і залишилася Поліна жити у своєму селі. Баба Катя старенька, їй потрібна була допомога. Молочко у Поліни було, і яйця. Жити можна. Так і перезимували… А потім сталося несподіване

Поліна довго в дівках засиділася. Усі сестри, навіть молодші, вже заміж вискочили, а вона з батьками жила. Дуже жалкувала вона стареньких, от і не поспішала з сім’ї йти. До […]

Рита поверталася додому з роботи. Сьогодні у неї був день народження, але настрій був не радісним. Біля під’їзду вона зустріла сусіда Віктора Семеновичу. – Добрий вечір. Як здоров’я? – привіталася Рита. – Не жаліюся, – обізвався Семен Вікторович. – Невже на побачення ходила? Чоловік вказав поглядом на букет у руках жінки. – Скажете таке, – посміхнулася Рита. – День народження у мене. А хотімо до мене, пригощу вас чаєм та тортиком. Семен Вікторович погодився, святкували вони майже до півночі, і сусід пішов. А наступного дня сталося те, чого Рита навіть уявити собі не могла
Про кохання

Рита поверталася додому з роботи. Сьогодні у неї був день народження, але настрій був не радісним. Біля під’їзду вона зустріла сусіда Віктора Семеновичу. – Добрий вечір. Як здоров’я? – привіталася Рита. – Не жаліюся, – обізвався Семен Вікторович. – Невже на побачення ходила? Чоловік вказав поглядом на букет у руках жінки. – Скажете таке, – посміхнулася Рита. – День народження у мене. А хотімо до мене, пригощу вас чаєм та тортиком. Семен Вікторович погодився, святкували вони майже до півночі, і сусід пішов. А наступного дня сталося те, чого Рита навіть уявити собі не могла

Рита йшла з роботи. Сьогодні у неї був день народження, але настрій був не радісним. Ні, не тому, що сьогодні їй виповнилося п’ятдесят два. І не від того, що […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 4 Page 5

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки