Микола був самотнім чоловіком, але його все влаштовувало в житті. Квартира в нього була у тихому районі. Автобусна зупинка біля будинку, магазини. Балкон виходив на тихе подвір’я з деревами […]
Аліна з Миколою вирішили одружитися. В той день наречений був на роботі. Аліна ж вирішила купити обручки. Вона поїхала в ювелірний магазин. Жінка ніяк не могла визначитися з вибором… Одна красивіша за іншу! Продавчиня посміхнулася. – Може вам приїхати з нареченим? – запитала вона. – Удвох легше вибрати. Аліна вийшла з магазину і подзвонила Миколі. Але той сказав, що приїхати не зможе. Аліна поклала слухавку, розвернулася, щоб зайти назад у магазин, і натрапила на якогось чоловіка. – Ой, вибачте, будь ласка! – піднявши очі, сказала Аліна. Вона глянула на незнайомця й ледь стримала емоції
Аліна, ні з того ні з сього, раптом почала фліртувати з незнайомим, правда дуже симпатичним чоловіком… І це за два тижні до її весілля з Миколою! – Мабуть, коли […]
Микола приїхав у село, щоб оглянути хату своєї покійної бабусі. Була зима і все замело снігом. Він пробирався крізь замети, як раптом ступив на розчищену доріжку. Вона йшла аж до бабусиної хати. Біля хвіртки Микола зупинився, ще раз подивився на паркан і на вікна в хаті… Доріжка від хвіртки до ґанку теж була розчищена, і навіть сходи виметені! – Я що помилився будинком? – подумав Микола. Було таке відчуття, ніби бабуся жива і зараз вийде з хати. Раптом позаду нього почувся чийсь голос: – Привіт, Миколо! Микола застиг, не розуміючи, що відбувається
По засніженій і давно не прочищеній дорозі йшов Микола у бік села. Машину свою залишив на узбіччі, бо бачив, що не проїхати йому. – Та-ак, давненько тут був трактор, […]
Василь зайшов у під’їзд п’ятиповерхівки. В нього було якесь дивне відчуття… Йому здавалося, що він згадав цей будинок і цей під’їзд. А ще він згадав, що колись у дитинстві він уже підіймався по цих сходах. І саме на третій поверх! – Але хто ж там раніше жив? – думав Василь. Зупинившись перед потрібними дверима, чоловік натиснув кнопку дзвінка. В квартири почулися кроки. Двері відкрилися, і радість з обличчя Василя миттю зникла. – Господи… – пробурмотів він. – Цього не може бути… Василь дивився, хто відкрив двері, й не вірив своїм очам
Василь заходив у під’їзд п’ятиповерхівки з якимось дивним, забутим уже відчуттям… Йому здалося, що він згадав цей будинок і цей під’їзд. І ще він згадав, що колись у дитинстві […]
Олена повернулася додому дуже пізно. Вона зайшла в коридор, втомлено сіла на пуфик і почала роззуватися. Почувши шурхіт, у коридор одразу ж прийшли її батьки. Вони зустріли Олену стривоженими очима. – Господи, Оленко, де ти була цілий день?! – здивовано запитала мати. А батько одразу ж поставив головне питання: – Доню, що це за брудний костюм лежить у ванній?! Чий він? Що тут сталося?! Ти кого приводила сьогодні додому? – Ох, краще не питайте… – загадково посміхнулася до батьків Олена. – Я маю сказати вам дещо важливе… Батьки дивилися на неї, не розуміючи, що відбувається
Калюжа була глибока… Олена зрозуміла це, тільки коли, не зменшуючи швидкості, промчала по ній на своєму авто, і добряче обхляпала якогось чоловіка. Той якраз стояв сам на зупинці з […]
Наталки збиралася їхати в гості до батьків. Вони вже її зачекалися. Як тільки Наталя складе останній іспит, так одразу й поїде додому! За осінь жодного разу до батьків так і не вибралася… Наталя ходила з кошиком по супермаркету. Все навкруги сяяло гірляндами. Наталя шукала подарунки для мами з татом і для найкращої подруги Надії. Вона хотіла купити щось недороге, але симпатичне. Стипендію видали раніше, ось вона й вирішила витратитися… Наталя стояла і розглядала якусь мʼяку іграшку, як раптом хтось торкнувся її за рукав. Дівчина обернулася й застигла від несподіванки
Нелегко було Наталці вступити на навчання. А коли їй все вдалося, то її радості не було меж! Вдома, в маленькому містечку, куди вона повернулася до початку занять, батьки влаштували […]
Іван повернувся зі служби у рідне село. Він змужнів, став серйознішим і ще красивішим. Марина була щаслива, бачачи свого коханого хлопця таким. Вона писала йому листи, але дуже переживала, чи все ще не кохає Іван її подругу Риту… Якось хлопець випадково зустрів Риту в клубі на танцях. Він відзначив про себе, що дівчина майже не змінилася. Така ж сама красуня. Марина була поряд з Іваном. Вони танцювали разом. Раптом вона помітила, що Іван якось дивно дивиться на Риту. – Що, подобається вона тобі досі? – запитала Марина. Іван застиг від несподіванки
Марина й Рита хоч і були однокласницями, але не дружили. Маринка вважала Риту зарозумілою, гордовитою і не наважувалася напрошуватися їй у подружки. Батьки дуже балували Риту, бо дівчинка була […]
Юля святкувала свій день народження. Наступного дня після свята до неї хтось подзвонив у двері. Юля відкрила їх, і не одразу розгледіла гостя через величезний букет троянд. То був її давній знайомий Микола. Юля взяла квіти, й чоловік зайшов у квартиру. – Не став тебе турбувати вчора, тільки повідомлення надіслав, – сказав він. – Я розумів, що тут у тебе свої. Хотів віч-на-віч привітати. – Дякую тобі, Миколо, – сказала жінка. – Але так багато троянд… Це не занадто? Микола дістав із кишені якусь річ. Юля придивилася, що то таке, й аж присіла від несподіванки
Олег та Микола були друзями. Всюди разом – на навчанні, у спортзалі, в кіно та на танцях. Немов два брати, вони підтримували один одного в навчанні, ділили гроші, що […]
– Наталко, я піду кущі обрізати, – сказав Наталії Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені заважатиме. Чоловік одягнув куртку, в’язану шапку, поклав телефон на стіл і пішов… Наталія Іванівна було задумалася, як раптом задзвенів телефон чоловіка. Номер був незнайомий. Не встигла вона відповісти, як тут же почула жіночий голос. – Ти чому вчора не приїхав і грошей не надіслав?! – галасувала в слухавку незнайомка. – Знову на дачу зі своєю поїхав? А твій син, що повинен у старих штанях до школи ходити?! Наталія Петрівна просто оторопіла від почутого
– Наталко, я на вулицю піду кущі й дерева обрізати, – сказав Наталі Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені в кишені заважає. […]
Лукʼян зустрів свою кохану біля офісу. – Знаєш, – сказав він. – Наша зустріч – це знак згори, доля. Ти маєш вийти за мене заміж. Вийдеш? – Не знаю, – сказала дівчина. – Ми з тобою знайомі мало. Треба подумати… – П’ять хвилин подумати вистачить? – запитав хлопець. – Я поки таксі викличу, а то не встигнемо. – Куди не встигнемо? – ахнула та. – У ЗАГС! – відповів Лукʼян. Дівчина здивовано дивилася на нього: – Ти що серйозно?! – Які жарти? – здивувався Лукʼян. Вони поїхали в ЗАГС. Ледве встигли. Коли молоді почали заповнювати заяви, то засміялися не тільки вони, а й усі навкруги
Дід Микола в Лукії був садівником-любителем. І прізвище у нього було підходяще – Жолудь. І, мабуть, щоб переконати весь світ у серйозності своїх ботанічних захоплень, він назвав свою доньку […]