— Давай і батька твого теж запросимо на весілля, Денисе. Все ж таки рідна людина. Стільки років минуло, можна й пробачити вже. Юля сиділа навколішки перед журнальним столиком і […]
Ірина Іванівна пішла на город. Там у неї був повний порядок. Не любила жінка, щоб город травою заростав. Ближче до криниці росли помідори, огірки, капуста. Цибулю Іванівна вже прибрала, тепер у сараї сушилася… Сусідки її віку на лавках вже відпочивали, а Іванівна все в турботах була. – І звідки у тебе сили беруться? – дивувалися сусідки. – Та я й сама не знаю, – відповідала Іванівна. – Не залишу ж я своїх дітей, заради них і стараюся. Сусідки мовчки хитали головами. Вони знали, що останній раз, коли Іванівна передавала дітям гостинці, сталося дещо несподіване
Ірина Іванівна поховала чоловіка десять років тому, і тепер жила сама. Діти її виросли й розлетілися в різні боки. Про неї згадували рідко. Ірина Іванівна розуміла, що в них […]
Максим повертався з відрядження. Чоловік на таксі підʼїхав до свого під’їзду. Розрахувавшись з таксистом, Максим дістав свої валізи і попрямував до дверей. Раптом двері підʼїзду відкрилися і несподівано Максим побачив Олю. – Привіт! Ти що сміття виносиш? – усміхнувся він, побачивши у руках коханої великі пакети для сміття. – Ні! Це твої речі! – спокійно сказала жінка. – Як мої речі? Що сталося? – Максим здивовано дивився на Олю, не розуміючи, що відбувається
– Олю, я йду. Нам треба з тобою пожити якийсь час окремо. Сама розумієш, останнім часом ми часто з тобою сваримося, причому сваримося безглуздо, через дрібниці. – Так, так, […]
– Ігор! – Людмила кинула мітлу, якою підмітала листя й побігла до свого чоловіка. Жінка обійняла його. Ігор не одразу, але теж обійняв дружину. – Додому ходіть, обіймаються вони, – чомусь незадоволено сказав їхній син Петро, який приїхав разом з батьком. Вони зайшли в квартиру. Людмила крутилася на кухні, гриміла тарілками, кухлями. Ігор сидів і мовчав. – Мамо, та сядь ти, – сказав Петро. Але Людмила не зупинялася. – Батько був у іншої жінки, – раптом сказав син. Людмила застигла від несподіванки. – Яка ще інша? Що відбувається, Ігорю? – вона не розуміла, що відбувається
– Що там твій? Не пише, не дзвонить? – Ні, Віро, ні на дев’ять днів, ні на сороковий звісточки не подав, – жартувала Люда, поправляючи робочий фартух. – Загуляв, […]
– Ілля, нарешті ти прийшов! – радісно зустрічала чоловіка Зоя. – Я таку квартирку нам знайшла. Прямо все, як ми мріяли… – Постривай ще, Зоє, з квартирою, – сказав Ілля. – А чого чекати? – здивувалася Зоя. – Така квартира швидко піде… – Краще давай їсти, – Ілля сів за кухонний стіл. Зоя дістала тарілку, відкрила сковорідку і застигла над нею з ложкою. – Ти що, передумав купувати квартиру? – вона різко обернулася до чоловіка. – Грошей нема, – тихо сказав Ілля. – Як?! – Зоя сіла на стілець з порожньою тарілкою і ложкою в руках, і подивилася на чоловіка. Вона не розуміла, що відбувається
Іван притримав двері в ресторан, пропускаючи свою дружину вперед. Двері за ними плавно зачинилися, стишивши ритм музики і шум голосів. Вдалині виднілося яскраве світло міста, а через темряву до […]
Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися котлети в каструлі. Десь десять штук. Ти їх не перекладав нікуди? Чоловік зайшов на кухню і теж зазирнув у каструлю. – Дивно, – пробурмотів він. – Наш син не зміг би їх всі зʼїсти. А котлет багато було… Мирослава задумливо подивилася на чоловіка. – Ти що нічого не зрозуміла?! – раптом запитав Віктор. – А що я мала зрозуміти? – Мирослава здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, про що той говорить
Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися ще […]
Ірина варила борщ на обід, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільного – дзвонила мама. – Так, мамо. Слухаю, – Іра підняла слухавку. – Ірино, терміново приходь, біда у нас, – сказала Оксана Борисівна, нічого не пояснивши і закінчила виклик. Ірина швидко вимкнула газ під каструлею з борщем, одягнулася і вирушила до батьків. – Мамо, що сталося? – одразу запитала донька, коли мати відкрила двері. – Це кінець Ірино, це кінець, – тихо промовила мати. – Батько? Що з ним? – захвилювалася Ірина, але жінка навіть уявити не могла, про що говорила мати
– Теща буде жити у нас, – здивовано вигукнув Андрій, мало не випустивши мобільний. – За що? Що я тобі зробив, Іра? Навіщо нам теща? – Так треба, – […]
Валентина приїхала у рідне село. Аякже ж?! Сьогодні у її батьків срібне весілля. Жінка підійшла до батьківського будинку, постукала у двері. – Все-таки приїхала? Навіщо? Казала ж, не приїжджай! – здивувалася мати, побачивши на порозі доньку. Валя зайшла в будинок, поставила сумки в кімнаті, повернулася на кухню. – Мамо, а де батько? – запитала донька. – Ти краще присядь, і вислухай мене спокійно. Тобі не сподобається те, що я скажу, – раптом сказала мати. – Що сталося? – захвилювалася Валя. Мама ще з хвилину помовчала, а потім все розповіла доньці. Валя вислухала матір і застигла від почутого
Валентина їхала до батьків на срібне весілля. Насправді батько Валентині нерідний. Мама вийшла за нього заміж після розлучення з першим чоловіком. Валентині було п’ять років, а братові – три. […]
Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік взяв горішок і уважно подивився на жінку. – Ларисочко, а коли ти скажеш своєму чоловікові про нас? – раптом запитав він. – Коханий, ти про що?! – Лариса аж відсунулася від Максима. – Ти ж також одружений. Тебе щось не влаштовує? До того ж, у мене з Едуардом є дитина. – Ну це так, – пробурмотів Максим. – Мишко, до речі, схожий на мене. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – І що ж це я маю сказати? – Лариса здивовано дивилася на Максима, не розуміючи, що відбувається
Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік підсунув до себе тарілку з горішками, зʼїв один і уважно подивився на свою подругу. – Ларисочко, а коли […]
Інна Максимівна свого онука Артемчика виховувала сама. Допомагала дочці Марійці. А через два роки батьки сказали, що пора Артемчику до мами з татом повернутися. Та й у садок треба. Інні Максимівні дочка із зятем подарували путівку в санаторій. Мовляв, треба й бабусі відпочити… Інна Максимівна повернулася із санаторію якась дуже радісна. – Мамо, ти у нас прямо пожвавішала вся! – сказала Марійка. – Ану розповідай, що там у тебе таке сталося. – А що, так помітно? – здивовано запитала мати. – Та сталося, доню, дещо. Не знаю як і сказати… Марійка застигла від несподіваної здогадки
Інні Максимівні було 58 років і два роки тому вона стала щасливою бабусею. Не лише з фактом появи онука – вона хлопця ростить і виховує. Маму замінює йому, так […]