– Андрію, я така рада, що ми можемо провести час разом! Останні дні були настільки напруженими: диплом, підготовка до весілля, – сказала Настя, зустрівши свого нареченого у парку. – […]
Ольга вийшла заміж за Сашка. Весілля зіграли скромне, але застілля було душевним і теплим. З гостей були найближчі і найрідніші люди… Спочатку молоді вирішили жити у хаті в матері Ольги – Марії Федорівни. Сашко працював, допомагав дружині прибирати в будинку, ходив з нею по магазинах. Молоді часто обіймалися й сміялися – їм було дуже добре разом… Марії Федорівні треба було б радіти за дочку, але вона з кожним днем ставала все похмурішою. Дочка явно віддалилася від неї, вважаючи за краще залишатися наодинці зі своїм чоловіком. А невдовзі Ольга зробила несподівану заяву
Марія Федорівна була вдовою. Вона працювала та виховувала двох доньок, як могла. – Ви в мене наречені не гірше за інших. І одягнені, і взуті, і самі подивіться – […]
Сашко одружився з Ольгою. Все село знало про їхнє кохання, бо дружили вони зі школи. Все було добре в молодій сім’ї – і порядок, і достаток, і мир, і злагода. Ось тільки прожили вони разом вже шість років, а дітей все не було… Ольга дуже переживала. – Не переживай, – казав Сашко. – Які твої роки? Все ще у нас буде. Я тебе люблю, Олечко! Сашко обійняв дружину… Наступного дня він вийшов на поле. Чоловік розмічав ділянку для оранки під картоплю. Сашко вже поставив усі кілки, озирнувся і раптом застиг від несподіванки
Сашко одружився одразу після служби. Ольга чекала на нього. Все село знало про їхнє кохання вже давно, бо дружили вони ще зі школи, ходили завжди поруч. – Он молоді […]
Андрій закипʼятив чайник і зробив собі канапку з ковбасою. На душі в хлопця було неспокійно. Він все згадував матір. Як вона там сама в селі? Рідко Андрій її навідував останнім часом… Чоловік набрав телефон матері, але вона не відповідала. Поки Андрій пив чай, то ще разів п’ять набрав номер матері. Не відповідає! Андрій подзвонив сусідці бабі Зіні. – Бабо Зіно, це Андрій, – сказав він. – Який, який? Ваш сусід, бабо Зіно, забули, чи що? Мамі ніяк не додзвонюся. Що бабо Зіно? Як це – «все»?! Андрій застиг з телефоном в руках
Андрій крізь сон почув якийсь шурхіт. Він вчора був з друзями допізна і, ну ніяк не міг прокинутися! Гульбанили вчора на дачі у друзів добряче. Андрій ледь пам’ятав, як […]
Андрій був на роботі, коли задзвонив його телефон. Номер був незнайомий. – Андрію, це сусідка Ганни Петрівни. Приїжджай, мами не стало, – тихо промовила жінка. Наступні декілька днів пройшли, як у тумані. Андрій провів маму в останній путь, все організував. А через декілька днів після прощання, у двері квартири Андрія постукали. На порозі з’явився якийсь чоловік, як виявилося нотаріус Ганни Петрівни. – Ганна Петрівна залишила заповіт, я прийшов його оголосити, – сказав він. Андрій вислухав нотаріуса і застиг від почутого
Сину Ганни Петрівни Андрію не вдалося пожити у першому шлюбі. Чесно кажучи, Ганна Петрівна не здивувалася їхньому розлученню. Невістка їй не подобалася. Аж надто різні вони люди. Андрій господарський, […]
Віра поверталася додому з роботи. Дівчина вже підійшла до свого під’їзду, як раптом до неї підбіг якийсь хлопчина і перегородив дорогу. – Зачекайте, – сказав він. – Мене до вас відправила моя мама. Вона просила, щоб я привів до неї вас! – Хлопче, відійди, я поспішаю, – спробувала обійти хлопця Віра. – Мама злягла і вона дуже хоче побачити вас! – не відступав хлопчина. – Мені ніколи, – відмахнулася Віра. – Але як ви не розумієте. Це ж і ваша мама також! – несподівано сказав хлопець. – Як моя? Ти про що? – Віра здивовано дивилася на хлопця, не розуміючи, що відбувається
– Ось, забирайте! – Ніна підвела однорічну дочку до здивованої від такого нахабства жінки. Поруч з дитиною встала валіза з найнеобхіднішими речами. – Якщо ваш син так і не […]
Руслан тільки-но повернувся додому і зібрався вечеряти, як раптом задзвонив телефон. Руслан не дивлячись взяв мобільник, і раптом почув зовсім незнайомий голос. – Нарешті я додзвонилася! Запишіть будь ласка, мені треба хліб, молоко і два курячі стегенця, – голос явно був старенький, але здався якимсь знайомим. – Ви мабуть помилилися номером, – здивувався Руслан. – Ні, не помилилася! – почув він у відповідь і жінка назвала свою адресу. – Достав мені продукти на цю адресу. Чоловік вирішив допомогти старенькій, і привезти продукти. Але Руслан навіть уявити не міг, що його там чекає
Телефон, лежав на столі, і аж підстрибував від дзвінків. Напевно, це все-таки Жанна! Вчора вона обіцяла зустрітися з ним, але не прийшла. Адже хлопці його неодноразово попереджали, що Жанна […]
Валя, дуже переживаючи, набирала номер телефону своєї матері, Тамари Іванівни. – Матусю, Маринка знову заслабла… – сумно сказала вона в слухавку. – Ти приїдеш? Посидиш із нею?.. І Тамара Іванівна вкотре за осінь поспішала з села до доньки в місто. Ну й звісно ж до улюбленої малечі – своєї онучечки Маринки! – Ох, Маринко. І що нам робити з тобою? – гладила бабуся дівчинку по голівці. – Слухай, Валю, – раптом обернулася вона до дочки. – Не знаю, як ти до такого поставишся, але в мене є одна пропозиція… Валя здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
Валя, переживаючи, набирала номер телефону своєї матері Тамари Іванівни. – Матусю, Маринка знову заслабла… – сумно сказала вона в слухавку. – Ти приїдеш? Посидиш із нею? Бо на мене […]
Марія Петрівна насмажила своїх фірмових пиріжків з м’ясом і попрямувала в гості до своїх сусідів. Жінка натиснула кнопку дзвінка. Двері їй відкрили майже одразу. Сусід Микола посміхнувся, побачивши, хто зʼявився до нього в гості і тут же пропустив стареньку в квартиру. – І що ти там, Микольцю, кажуть сварився нещодавно у нас тут у підʼїзді, чи що? – діловито поцікавилася Марія Петрівна. – Що, вже розказали?! – посміхнувся чоловік. – Та не хвилюйтеся, все нормально… Раптом в кімнату зайшла завжди весела Яна – дружина Миколи. Марія Петрівна глянула на неї й застигла від несподіванки
– Петрівно, ти вчора таке пропустила! – сказала Марина Василівна, ледве побачивши свою подругу. – Микола з нашого підʼїзду схоже має серйозні проблеми! – Микола? – щиро здивувалася Марія […]
У Зої не стало мами. Вона сиділа в хаті на кухні й чекала, коли закипить вода в чайнику. В мами завжди була ідеальна чистота на кухні. А тепер на підлозі були плями, сліди, крихти… – Кому ця чистота потрібна тепер? – Зоя встала і витерла стіл. – Треба вирішити, що робити з будинком, – подумала вона. У місті все можна купити цілий рік, а сюди не наїздишся. В цю мить гримнули вхідні двері. Зоя прислухалася, але кроків не почула. Раптом хтось зайшов у кімнату. Зоя обережно визирнула з-за грубки й застигла від побаченого
Останнім автобусом Зоя повернулася з міста в село. Цілий день вона бігала то в лікарню – отримувала необхідні довідки й документи, то в похоронне. Потім знову в лікарню – […]