– Мамо, ти вже взяла ключі від дачі? – спитала Галина у Віри Михайлівни, за звичкою відчиняючи шухляду. – Ні. Ти ж їздила минулими вихідними туди. От і згадуй, […]
Ірина з самого ранку прийшла до сусідки Наталі. Вона плакала. – Весь урожай, наша розкішна теплиця, все порушено якимось нічним пройдисвітом! – говорила Ірина. – Я ж так сподівалася, що буду цього року з огірками і помідорами. Частину продати хотіла, частину собі на їжу, дітлахам, а тут таке! Все звалилося в один момент, – не вгавала жінка. – Та не сумуй ти так, – намагалася заспокоїти сусідку Наталя. – Це ж не кінець світу! Чим зможу – допоможу, а саму теплицю твій хазяїн сам відновити спробує. – Який хазяїн?! – вигукнула Ірина. – Йому вже давно не треба нічого. Наталя почала шукати вихід. І раптом знайшла
Між сусідами-подружжями Іваненками і Петряками ніколи не було особливих розбіжностей. Жили вони дружно, ніколи не сварячись і не сперечаючись, у будь-який момент готові прийти один до одного на допомогу. […]
Світлана готувала вечерю на кухні. – Мамо, ти не бачила мій костюм супергероя? – вигукнув син, коли прибіг на кухню. – Допоможи його знайти! – Ти як завжди. Звалиш усі речі в купу, а потім шукаєш. Добре, зараз доварю суп і обов’язково знайду, – пообіцяла вона. Світлана півгодини розгрібала шафу, але так і не знайшла костюма. – Мабуть він на антресолях, – вирішила вона. Поставила табуретку, відчинила дверцята і… ось він, той самий костюм. Світлана потягла на себе пакет із костюмом, і одночасно з антресолей випав якийсь згорток. Жінка розгорнула цей згорток і ахнула від побаченого
— Важко жити з чоловіком і розуміти, що жодних почуттів вже не лишилося! Думаєш, ти добренький і шляхетний? Та йшов б ти кудись подалі. Чоловік здивувався. Він не підозрював, […]
Віра допомагала бабусі носити пусті банки в підвал. Раптом в кутку, вона помітила стару валізу. – Бабуся, – гукнула вона. — А що це за валізу внизу? — Навіть не знаю, — відповіла Лілія Михайлівна, — Мабуть, твого діда. Після того, як його не стало, я до підвалу і не спускалася. Дівчина взяла валізу і потягла її нагору. — О господи, — сказала бабуся. — Куди ти його її тягнеш, вона ж брудна. Але Віра не слухала. Її просто розпирало від цікавості: — Чому цю валізу сховали у підвал? Тепер і перевіримо! Віра акуратно відкрила валізу і застигла від побаченого
Віра вискочила на ганок дуже роздратована. Вони знову посварилися з бабусею. – Віро! — почувся голос Лідії Михайлівни. – Ти куди втекла? Ану зараз же повернися додому. Але 18-річна […]
Денис зайшов в гості до матері. – Мамо, ти б не могла нам з Олею трохи грошей підкинути? – одразу перейшов до справи син. – Їй потрібно огляд пройти, а грошей не вистачає. – Дениса, я б з радістю, але ти ж знаєш яка у нас ситуація, – важко зітхнула Галина Іванівна. – Можливо до тещі звернися? – Та вона не дасть ні копійки! – з відчаєм у голосі вигукнув Денис. – Чому? – здивувалася Галина Іванівна. – Ти не уявляєш, що вона сказала, – сказав Денис і розповів про свою розмову з тещею. Галина Іванівна вислухала сина і остовпіла від почутого
Галина Іванівна ніяк не очікувала, що свати будуть так неналежно поводитися. Вона розчарована, і в її голові назріває підступний план. *** Півроку тому Денис привів Олю до будинку своїх […]
Іра прокинулася від співу сусідського півня. – От же ж! – подумала вона. – Вічно йому не спиться… Птах замовк, але сон уже не повертався. Іра покрутилася і встала хоч і не хотілося. Треба ж займатися господарством! Вмиватися крижаною водою вона звикла. А ось мити посуд – ні. Її тітка в селі, в якої вона гостювала, гарячої води не мала. Будинок старенький, але Іра його любила. Дід ще будував, і тут пройшло дитинство її батька й тітки Віри. Іра вийшла в сад і зірвала яблучко на сніданок. Раптом почувся якийсь дивний звук. Іра глянула на траву й застигла від побаченого
Іра прокинулася від співу сусідського півня. От же ж! Вічно йому не спиться… Набридливий птах замовк, але сон уже не повертався. Іра покрутилася на кушетці, почавши відчувати те, що […]
– А хто це там в машині сидить, добру годину вже, і не заходить? – Іван вкотре глянув у вікно. Вони з друзями цього вечора вирішили відпочити чоловічою компанією. Орендували котедж. – Та це по Валерія дружина приїхала, – пояснив один із приятелів, дивлячись на автівку за вікном. Іван озирнувся на того самого Валерія. Він Івану не подобався. Зарозумілий, похвалитися любить. – Валерію, там дружина за тобою приїхала, – сказав Іван. – А я передумав, зачекає, – сміючись, відповів той. – Хай зайде хоч, що сидіти в машині, – не вгавав Іван. Він зрозумів, що щось говорити марно. І тут чоловік вирішив діяти
– А хто це там в машині сидить, добру годину вже, і не заходить? – Іван вкотре глянув у вікно. Вони з друзями цього вечора вирішили відпочити чоловічою компанією. […]
Ганна повернулася додому та застала Сергію на кухні. Перед ним височів стос паперів. – Повернулася? – запитав Сергій. – Як день минув? – Нормально, – відповіла Ганна, уважно дивлячись на чоловіка. – А що це за папери? – Це? – Сергій якось метушливо зібрав листки. – Та так, нісенітниця. Слухай, Ганно, тут таке діло… Він зам’явся, підбираючи слова. – Тут треба дещо підписати, – видав Сергій. – Просто формальність, нічого серйозного. – Що підписати? – насторожено спитала Ганна. Сергій простяг їй документи, дивно усміхаючись: – Кохана, підпиши ці документи, це для твого ж добра. Ганна взяла документи, швидко переглянула їх і остовпіла від побаченого
Ганна втомлено опустилася на старенький диван, масажуючи ниючі після довгої зміни ноги. Робота медсестрою вимотувала, але подітися було нікуди – хтось має оплачувати рахунки. Погляд Ганни ковзнув по обшарпаних […]
Алла варила на кухні зелений борщ, раптом пролунав сигнал телефону. Жінка глянула на екран і побачила, що прийшло повідомлення від її найкращої подруги. “Приїдь у кафе, треба поговорити”, – коротко написала Світлана. Алла вирішила зателефонувати до подруги, запитати, що сталося, але Світлана не брала слухавки. – Ну що ж, доведеться їхати, – вирішила вона. Алла швидко закінчила свої справи, зібралася і вийшла з дому. За півгодини вона приїхала у кафе, де вони зазвичай зустрічалися з Світланою. Алла рішуче зайшла всередину, глянула за столик, за яким сиділа Світлана і… ахнула від побаченого
– Ось і повернулася туди, звідки якийсь час тому поїхала, – думала Алла, підходячи до будинку, де пройшло її дитинство і зараз живуть батьки. – Ось так і буває […]
– Сергію, треба ще торт “Медовик” купити і фрукти, – нагадала чоловікові Віра. – А навіщо? – розгубився Сергій. – У нас якесь свято? – Ти що, забув?! – запитала Віра. – У суботу до нас мама приїжджає зі своїм новим чоловіком. Вони тепер тут житимуть. – У сенсі тут житимуть? – ахнув Сергій. – У нас квартира невелика? – Ну не буквально тут! – вигукнула Віра. – Просто мама тепер на пенсії. Вона вийшла заміж. От і вирішила поближче до нас переїхати – в наше місто… В суботу вранці пролунав дзвінок у двері. – Сергію, це мама приїхала! – побігла відкривати Віра. Вона відчинила двері і… Не зрозуміла хто це такі
– Сергію, треба до вихідних ще торт “Медовик” купити і фрукти, – нагадала чоловікові Віра. – А навіщо? Хіба у нас якесь свято? – вигляд при цьому у Сергія […]