Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Анастасія задумливо дивилася у вікно. Раптом біля будинку зупинилася якась машина. – Хто це там такий? – подумала жінка. – Машина незнайома… Микола мій, чи що?! – Юрко! – гукнула вона чоловіка. – Син наш приїхав… Анастасія побігла до воріт. – Мамо! – обійняв її Микола. Вийшов батько, привітався. Микола відкрив ворота, заїхав на подвірʼя, і почав розвантажувати речі. А сумок було ну дуже багато… Нарешті, мати не витримала й запитала: – А що у тебе в сумках, Микольцю? Той якось дивно подивився на матір, і продовжив діставати речі. Жінка здивовано перезирнулася з чоловіком, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Анастасія задумливо дивилася у вікно. Раптом біля будинку зупинилася якась машина. – Хто це там такий? – подумала жінка. – Машина незнайома… Микола мій, чи що?! – Юрко! – гукнула вона чоловіка. – Син наш приїхав… Анастасія побігла до воріт. – Мамо! – обійняв її Микола. Вийшов батько, привітався. Микола відкрив ворота, заїхав на подвірʼя, і почав розвантажувати речі. А сумок було ну дуже багато… Нарешті, мати не витримала й запитала: – А що у тебе в сумках, Микольцю? Той якось дивно подивився на матір, і продовжив діставати речі. Жінка здивовано перезирнулася з чоловіком, не розуміючи, що відбувається

У вісімнадцять років життя здавалося таким довгим… – Ще встигну інститут закінчити і стати знаменитою і багатою! – вирішила Настя після закінчення школи і вийшла заміж за сільського хлопця […]

Борис сидів за ноутбуком, як раптом почув, що двері в квартиру хтось відкриває ключем. Він подивився на годинник і зрозумів, що з роботи прийшла мама. – Мамо! – покликав він, не відволікаючись від монітора ноутбука. – Ти купила молока? Але Борису чомусь ніхто не відповів… Він здивовано глянув на двері й оторопів від несподіванки. В кімнату зайшов якийсь незнайомий чоловік і весело запитав: – Тук-тук, зайти можна? Потім, не звертаючи уваги на Бориса, що сидів на дивані, гість став розглядати все навкруги. – А що? – сказав він. – Красива квартирка… Борис не розумів, що відбувається
Для тебе

Борис сидів за ноутбуком, як раптом почув, що двері в квартиру хтось відкриває ключем. Він подивився на годинник і зрозумів, що з роботи прийшла мама. – Мамо! – покликав він, не відволікаючись від монітора ноутбука. – Ти купила молока? Але Борису чомусь ніхто не відповів… Він здивовано глянув на двері й оторопів від несподіванки. В кімнату зайшов якийсь незнайомий чоловік і весело запитав: – Тук-тук, зайти можна? Потім, не звертаючи уваги на Бориса, що сидів на дивані, гість став розглядати все навкруги. – А що? – сказав він. – Красива квартирка… Борис не розумів, що відбувається

Борис сидів за ноутбуком, як раптом почув, що двері в квартиру хтось відкриває ключем. Він подивився на годинник і зрозумів, що з роботи прийшла мама. – Мамо! – покликав […]

Зоя повернулася додому з важкими пакетами у руках. Жінка зайшла на кухню і побачила там чоловіка, свекруху та зовицю. Вони щось бурхливо обговорювали. Зоя мовчки поставила продукти в холодильник, переодягнулася і почала готувати вечерю. Вона смажила котлети і замислилась про щось своє, як раптом мимоволі почула, що чоловік з свекрухою та зовицею про щось шепочуться. Зоя прислухалася до розмови і застигла від почутого
Історії Жінок

Зоя повернулася додому з важкими пакетами у руках. Жінка зайшла на кухню і побачила там чоловіка, свекруху та зовицю. Вони щось бурхливо обговорювали. Зоя мовчки поставила продукти в холодильник, переодягнулася і почала готувати вечерю. Вона смажила котлети і замислилась про щось своє, як раптом мимоволі почула, що чоловік з свекрухою та зовицею про щось шепочуться. Зоя прислухалася до розмови і застигла від почутого

Зоя не любила понеділок. Їй важко було вставати рано, але треба приготувати сніданок, сина розбудити, проводити його до школи, а потім йти на роботу. Не розплющуючи очі, вона сіла […]

До Марини з Ігорем почала частенько заходити в гості їхня сусідка Ганна. Жінка приходила ледь не кожного вечора, іноді приносила печиво до чаю. – Тобі не заважає наша сусідка? – запитала одного разу чоловіка Марина. – Здається, я до неї звик, як до неминучого, – засміявся Ігор. Ганна приходила на посиденьки завжди ошатна, яскрава, з макіяжем… Вона була вільна молода жінка, і поводилася у них розкуто, наче у себе вдома. Якщо треба, Ганна ходила в туалет, а йдучи, поглядала у дзеркало, поправляючи зачіску. Марина хмурилася і в душі обурювалася. Але потім сталося несподіване
Для тебе

До Марини з Ігорем почала частенько заходити в гості їхня сусідка Ганна. Жінка приходила ледь не кожного вечора, іноді приносила печиво до чаю. – Тобі не заважає наша сусідка? – запитала одного разу чоловіка Марина. – Здається, я до неї звик, як до неминучого, – засміявся Ігор. Ганна приходила на посиденьки завжди ошатна, яскрава, з макіяжем… Вона була вільна молода жінка, і поводилася у них розкуто, наче у себе вдома. Якщо треба, Ганна ходила в туалет, а йдучи, поглядала у дзеркало, поправляючи зачіску. Марина хмурилася і в душі обурювалася. Але потім сталося несподіване

У родині Марини й Ігоря була велика радість – із премії чоловіка та з назбираних за деякий час грошей, молода пара купила новеньку машину! Невдовзі весь будинок дізнався про […]

Було вже пізно і Люда зібралася спати. Дівчина вже лягла в ліжко, вимкнула світло, як раптом пролунав якийсь звук. Вона здивовано прислухалася, і раптом зрозуміла – тихенько грала мелодія на її телефоні. Люда взяла мобільний і глянула на екран. Хтось дзвонив їй по відео. – Хм, – подумала Люда. – Хто ж це такий? І номер якийсь дивний – цифр набагато більше, аніж зазвичай у номерах… Було вже за північ, її мати Ірина спала. Люда скидала дзвінок, але він знову і знову повторювався… Нарешті дівчина взяла слухавку, глянула на екран і оторопіла від побаченого
Життєві Історії

Було вже пізно і Люда зібралася спати. Дівчина вже лягла в ліжко, вимкнула світло, як раптом пролунав якийсь звук. Вона здивовано прислухалася, і раптом зрозуміла – тихенько грала мелодія на її телефоні. Люда взяла мобільний і глянула на екран. Хтось дзвонив їй по відео. – Хм, – подумала Люда. – Хто ж це такий? І номер якийсь дивний – цифр набагато більше, аніж зазвичай у номерах… Було вже за північ, її мати Ірина спала. Люда скидала дзвінок, але він знову і знову повторювався… Нарешті дівчина взяла слухавку, глянула на екран і оторопіла від побаченого

Микола Костянтинович був невисокий, повненький, але міцний ще чоловік. Дружину свою Ірину й доньку Людочку він любив безмежно і, здається, готовий був для них на все! Ірина була молодша […]

Ліда відвела Сергій в його дружини Марії. Чоловік перейшов жити до неї. Перші три місяці вони жили дружно. Але потім Сергій почав сумувати за Марією. – Лідо, я любив і люблю тільки Марію, а з тобою я помилився, – казав він. – Не та ти жінка, яка мені потрібна. А вона сміялася. Сергій із впевненого став сумним. Лежав цілими днями на дивані, звільнився з роботи. А коли бачив, що його дружина Марія проходила повз, вискакував і гукав услід: – Марійко, пробач! Але Марія гордо і мовчки проходила повз. А одного разу сталося найгірше
Життєві Історії

Ліда відвела Сергій в його дружини Марії. Чоловік перейшов жити до неї. Перші три місяці вони жили дружно. Але потім Сергій почав сумувати за Марією. – Лідо, я любив і люблю тільки Марію, а з тобою я помилився, – казав він. – Не та ти жінка, яка мені потрібна. А вона сміялася. Сергій із впевненого став сумним. Лежав цілими днями на дивані, звільнився з роботи. А коли бачив, що його дружина Марія проходила повз, вискакував і гукав услід: – Марійко, пробач! Але Марія гордо і мовчки проходила повз. А одного разу сталося найгірше

Протягом багатьох років підряд продавці квітів біля цвинтаря бачили літню жінку з білими хризантемами в руках. Вона йшла від автобусної зупинки у бік воріт цвинтаря, завжди строга, серйозна, ні […]

Віра та Михайло святкували у ресторані ювілей свого весілля. Гостей було багато. «Молодята» цілий день приймала вітання. Раптом до них підійшла племінниця Віри. – Тітка Віро, а розкажіть, як ви з дядьком познайомилася! – усміхнулася дівчина. – Ой, знаєш, ми з Михайлом зі шкільної лави знайомі, – почала Віра і розповіла історію свого знайомства. Закінчивши розповідь Віра усміхнено подивилася на чоловіка. – А що ж ти Віро про найголовніше не розповіла, – зітхнувши, спитав Михайло. – Не смій! – сказала Віра і мало не розплакалася. Племінниця здивовано дивилася на дядька та тітку, не розуміючи, що відбувається
Про кохання

Віра та Михайло святкували у ресторані ювілей свого весілля. Гостей було багато. «Молодята» цілий день приймала вітання. Раптом до них підійшла племінниця Віри. – Тітка Віро, а розкажіть, як ви з дядьком познайомилася! – усміхнулася дівчина. – Ой, знаєш, ми з Михайлом зі шкільної лави знайомі, – почала Віра і розповіла історію свого знайомства. Закінчивши розповідь Віра усміхнено подивилася на чоловіка. – А що ж ти Віро про найголовніше не розповіла, – зітхнувши, спитав Михайло. – Не смій! – сказала Віра і мало не розплакалася. Племінниця здивовано дивилася на дядька та тітку, не розуміючи, що відбувається

На сорока п’ятирічному ювілеї спільного життя, який Віра та Михайло з розмахом святкували у ресторані, яблуку не було де впасти. «Молодята» жартували: Нам 45 і гостей нехай стільки ж […]

Євген Борисович прокинувся від якогось дивного відчуття. Так ніби на нього хтось дивився! Його дружина Тетяна з донькою Катрусею зараз були на дачі. Катерина в декреті – їй народжувати скоро. Зять Сашко зранку заїде по Євгена і вони разом поїдуть до своїх коханих жінок на дачу. Так що вдома немає нікого! Навіть кіт на дачі. Хто ж може дивитися? Євген Борисович вийшов на кухню, відкрив холодильник. Він попив молока прямо з пляшки. Все одно Тетяни вдома немає, тож бурчати нема кому. Чоловік повернувся назад у кімнату й застиг від побаченого
Життєві Історії

Євген Борисович прокинувся від якогось дивного відчуття. Так ніби на нього хтось дивився! Його дружина Тетяна з донькою Катрусею зараз були на дачі. Катерина в декреті – їй народжувати скоро. Зять Сашко зранку заїде по Євгена і вони разом поїдуть до своїх коханих жінок на дачу. Так що вдома немає нікого! Навіть кіт на дачі. Хто ж може дивитися? Євген Борисович вийшов на кухню, відкрив холодильник. Він попив молока прямо з пляшки. Все одно Тетяни вдома немає, тож бурчати нема кому. Чоловік повернувся назад у кімнату й застиг від побаченого

Євген Борисович прокинувся від якогось дивного відчуття. Так ніби хтось дивився на нього. Дружина Тетяна з донькою Катрусею на дачі. Катерина в декреті, їй народжувати скоро. Зять Сашко зранку […]

Олексій та Ніна прогулювалися в парку. Раптом до них підійшла якась вагітна жінка. – Доброго дня, Ніно. Привіт, Олексій, – привіталася незнайомка. – Вибачте, ми знайомі? – не зрозуміла Ніна. – З вами ще ні. А з Олексієм ще й як знайомі! – єхидно посміхнулася вона. – Я вас не знаю! – категорично заявив Олексій. – Дожилися! Чоловік не може впізнати матір своєї майбутньої дитини! – несподівано сказала незнайомка. – Олексію, це правда?! – Ніна не могла повірити у почуте. – Кохана, я її вперше бачу! – здивовано вигукнув Олексій, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Олексій та Ніна прогулювалися в парку. Раптом до них підійшла якась вагітна жінка. – Доброго дня, Ніно. Привіт, Олексій, – привіталася незнайомка. – Вибачте, ми знайомі? – не зрозуміла Ніна. – З вами ще ні. А з Олексієм ще й як знайомі! – єхидно посміхнулася вона. – Я вас не знаю! – категорично заявив Олексій. – Дожилися! Чоловік не може впізнати матір своєї майбутньої дитини! – несподівано сказала незнайомка. – Олексію, це правда?! – Ніна не могла повірити у почуте. – Кохана, я її вперше бачу! – здивовано вигукнув Олексій, не розуміючи, що відбувається

Олексій та Ніна жили разом вже п’ять років. Щойно вони відзначили маленький ювілей, на якому Олексій домовився допомагати своїй сестрі Ользі з виплатою іпотеки. Мати і сестра насіли на […]

У Надії не стало чоловіка Олексія. Колись вони з ним мріяли купити пасіку. Тепер Надія хотіла здійснити цю мрію. Її самотній сусід Василь займався вуликами. Надія пішла до нього додому. Вони майже домовилися, але Надію побачила місцева пліткарка Ніна. Відтоді по селу пішли чутки про Надію й Василя… – Ой, нехай говорять, – вирішила жінка. – Я все одно доведу справу до кінця. Продаж вуликів мав бути через два дні. Але Василь, на великий подив Надії, прийшов вже увечері. Надія здивовано впустила гостя. Жінка дізналася мету його візиту, й оторопіла від почутого
Історії Жінок

У Надії не стало чоловіка Олексія. Колись вони з ним мріяли купити пасіку. Тепер Надія хотіла здійснити цю мрію. Її самотній сусід Василь займався вуликами. Надія пішла до нього додому. Вони майже домовилися, але Надію побачила місцева пліткарка Ніна. Відтоді по селу пішли чутки про Надію й Василя… – Ой, нехай говорять, – вирішила жінка. – Я все одно доведу справу до кінця. Продаж вуликів мав бути через два дні. Але Василь, на великий подив Надії, прийшов вже увечері. Надія здивовано впустила гостя. Жінка дізналася мету його візиту, й оторопіла від почутого

– Чуєш, Марійко, а правду кажуть, що Надія недавно до Василя бігала? Мені Ніна вчора сказала. Чи бреше? Баба Марія знизала плечима. – А хто його знає, Уляно. Ніна […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 121 Page 122 Page 123 … Page 129 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки