Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Руслан тільки-но повернувся додому і зібрався вечеряти, як раптом задзвонив телефон. Руслан не дивлячись взяв мобільник, і раптом почув зовсім незнайомий голос. – Нарешті я додзвонилася! Запишіть будь ласка, мені треба хліб, молоко і два курячі стегенця, –  голос явно був старенький, але здався якимсь знайомим. – Ви мабуть помилилися номером, – здивувався Руслан. – Ні, не помилилася! – почув він у відповідь і жінка назвала свою адресу. – Достав мені продукти на цю адресу. Чоловік вирішив допомогти старенькій, і привезти продукти. Але Руслан навіть уявити не міг, що його там чекає
Життєві Історії

Руслан тільки-но повернувся додому і зібрався вечеряти, як раптом задзвонив телефон. Руслан не дивлячись взяв мобільник, і раптом почув зовсім незнайомий голос. – Нарешті я додзвонилася! Запишіть будь ласка, мені треба хліб, молоко і два курячі стегенця, –  голос явно був старенький, але здався якимсь знайомим. – Ви мабуть помилилися номером, – здивувався Руслан. – Ні, не помилилася! – почув він у відповідь і жінка назвала свою адресу. – Достав мені продукти на цю адресу. Чоловік вирішив допомогти старенькій, і привезти продукти. Але Руслан навіть уявити не міг, що його там чекає

Телефон, лежав на столі, і аж підстрибував від дзвінків. Напевно, це все-таки Жанна! Вчора вона обіцяла зустрітися з ним, але не прийшла. Адже хлопці його неодноразово попереджали, що Жанна […]

Юля сиділа з своєю сестрою Катею на кухні та про щось розмовляли. Пролунав дзвінок телефона. Юля підняла слухавку. – Я тут вирішив, що синові краще жити зі мною, – “втішив” Юлю колишній чоловік. – Я багато можу йому дати, на відміну від тебе! – Я навіть обговорювати цього не хочу! – вигукнула жінка і закінчила виклик. Катя, що сиділа поряд і чула цю розмову, округлила очі. – Юля, у тебе що є син? – здивувалася вона. – Це довга історія, – єхидно посміхнулася сестра. – Розповідай! – наполягла Катя. І Юля все їй розповіла. Катя вислухала сестру і застигла від почутого
Історії Жінок

Юля сиділа з своєю сестрою Катею на кухні та про щось розмовляли. Пролунав дзвінок телефона. Юля підняла слухавку. – Я тут вирішив, що синові краще жити зі мною, – “втішив” Юлю колишній чоловік. – Я багато можу йому дати, на відміну від тебе! – Я навіть обговорювати цього не хочу! – вигукнула жінка і закінчила виклик. Катя, що сиділа поряд і чула цю розмову, округлила очі. – Юля, у тебе що є син? – здивувалася вона. – Це довга історія, – єхидно посміхнулася сестра. – Розповідай! – наполягла Катя. І Юля все їй розповіла. Катя вислухала сестру і застигла від почутого

– Я тут вирішив, що синові краще жити зі мною, – “втішив” Юлю чоловік. – Я багато можу йому дати, на відміну від тебе. – Та хто тобі його […]

Сьогодні у доньки Юлі та Романа день народження. Батько простяг Вірочці великий пакет із іграшкою, яку вона так хотіла. – Віра хотіла ще смартфон, ми з нею домовилися, що вона поки моїм старим користується, а потім ми купимо їй новий, – раптом сказав Роман Юлі. Ближче вечора прийшли гості, привітати іменинницю. Застілля пройшло швидко. Пізно ввечері всі розійшлися. Роман зайшов на кухню, де Юля мила посуд, до них забігла і Віра. – Тату, а який пароль на телефоні? – вигукнула дівчинка. Роман назвав пароль. Юля мимоволі почула його, і застигла на місці від почутого
Історії Жінок

Сьогодні у доньки Юлі та Романа день народження. Батько простяг Вірочці великий пакет із іграшкою, яку вона так хотіла. – Віра хотіла ще смартфон, ми з нею домовилися, що вона поки моїм старим користується, а потім ми купимо їй новий, – раптом сказав Роман Юлі. Ближче вечора прийшли гості, привітати іменинницю. Застілля пройшло швидко. Пізно ввечері всі розійшлися. Роман зайшов на кухню, де Юля мила посуд, до них забігла і Віра. – Тату, а який пароль на телефоні? – вигукнула дівчинка. Роман назвав пароль. Юля мимоволі почула його, і застигла на місці від почутого

– Розлучення можна було б уникнути, – мати Юлі схрестила руки перед собою. – Іноді краще й промовчати. – Мамо, це моє життя. – Не тільки твоє, а й […]

Валя, дуже переживаючи, набирала номер телефону своєї матері, Тамари Іванівни. – Матусю, Маринка знову заслабла… – сумно сказала вона в слухавку. – Ти приїдеш? Посидиш із нею?.. І Тамара Іванівна вкотре за осінь поспішала з села до доньки в місто. Ну й звісно ж до улюбленої малечі – своєї онучечки Маринки! – Ох, Маринко. І що нам робити з тобою? – гладила бабуся дівчинку по голівці. – Слухай, Валю, – раптом обернулася вона до дочки. – Не знаю, як ти до такого поставишся, але в мене є одна пропозиція… Валя здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Валя, дуже переживаючи, набирала номер телефону своєї матері, Тамари Іванівни. – Матусю, Маринка знову заслабла… – сумно сказала вона в слухавку. – Ти приїдеш? Посидиш із нею?.. І Тамара Іванівна вкотре за осінь поспішала з села до доньки в місто. Ну й звісно ж до улюбленої малечі – своєї онучечки Маринки! – Ох, Маринко. І що нам робити з тобою? – гладила бабуся дівчинку по голівці. – Слухай, Валю, – раптом обернулася вона до дочки. – Не знаю, як ти до такого поставишся, але в мене є одна пропозиція… Валя здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

Валя, переживаючи, набирала номер телефону своєї матері Тамари Іванівни. – Матусю, Маринка знову заслабла… – сумно сказала вона в слухавку. – Ти приїдеш? Посидиш із нею? Бо на мене […]

Алла повернулася додому, переодягнулася і відразу взялася за приготування вечері. Жінка якраз чистила картоплю, коли на кухню зайшла її свекруха. – Алло, ну що ти вирішила? – раптом сказала вона. – Ви про що? – жінка здригнулася. – Не прикидайся. Це мій син нічого не бачить, а мене не обманеш. То що, ти тепер покинеш мого сина? – несподівано сказала свекруха. – Покину? Чому я його маю покидати? – Алла здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Алла повернулася додому, переодягнулася і відразу взялася за приготування вечері. Жінка якраз чистила картоплю, коли на кухню зайшла її свекруха. – Алло, ну що ти вирішила? – раптом сказала вона. – Ви про що? – жінка здригнулася. – Не прикидайся. Це мій син нічого не бачить, а мене не обманеш. То що, ти тепер покинеш мого сина? – несподівано сказала свекруха. – Покину? Чому я його маю покидати? – Алла здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Які ж були щасливі батьки Алли, коли вона вийшла заміж! Зять їм дуже подобався. Жили вони у невеликому містечку в області, а нова родина доньки знаходилася у самому центрі […]

Марія Петрівна насмажила своїх фірмових пиріжків з м’ясом і попрямувала в гості до своїх сусідів. Жінка натиснула кнопку дзвінка. Двері їй відкрили майже одразу. Сусід Микола посміхнувся, побачивши, хто зʼявився до нього в гості і тут же пропустив стареньку в квартиру. – І що ти там, Микольцю, кажуть сварився нещодавно у нас тут у підʼїзді, чи що? – діловито поцікавилася Марія Петрівна. – Що, вже розказали?! – посміхнувся чоловік. – Та не хвилюйтеся, все нормально… Раптом в кімнату зайшла завжди весела Яна – дружина Миколи. Марія Петрівна глянула на неї й застигла від несподіванки
Життєві Історії

Марія Петрівна насмажила своїх фірмових пиріжків з м’ясом і попрямувала в гості до своїх сусідів. Жінка натиснула кнопку дзвінка. Двері їй відкрили майже одразу. Сусід Микола посміхнувся, побачивши, хто зʼявився до нього в гості і тут же пропустив стареньку в квартиру. – І що ти там, Микольцю, кажуть сварився нещодавно у нас тут у підʼїзді, чи що? – діловито поцікавилася Марія Петрівна. – Що, вже розказали?! – посміхнувся чоловік. – Та не хвилюйтеся, все нормально… Раптом в кімнату зайшла завжди весела Яна – дружина Миколи. Марія Петрівна глянула на неї й застигла від несподіванки

– Петрівно, ти вчора таке пропустила! – сказала Марина Василівна, ледве побачивши свою подругу. – Микола з нашого підʼїзду схоже має серйозні проблеми! – Микола? – щиро здивувалася Марія […]

– Наталко, я піду кущі обрізати, – сказав Наталії Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені заважатиме. Чоловік одягнув куртку, в’язану шапку, поклав телефон на стіл і пішов… Наталія Іванівна було задумалася, як раптом задзвенів телефон чоловіка. Номер був незнайомий. Не встигла вона відповісти, як тут же почула жіночий голос. – Ти чому вчора не приїхав і грошей не надіслав?! – галасувала в слухавку незнайомка. – Знову на дачу зі своєю поїхав? А твій син, що повинен у старих штанях до школи ходити?! Наталія Петрівна просто оторопіла від почутого
Про кохання

– Наталко, я піду кущі обрізати, – сказав Наталії Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені заважатиме. Чоловік одягнув куртку, в’язану шапку, поклав телефон на стіл і пішов… Наталія Іванівна було задумалася, як раптом задзвенів телефон чоловіка. Номер був незнайомий. Не встигла вона відповісти, як тут же почула жіночий голос. – Ти чому вчора не приїхав і грошей не надіслав?! – галасувала в слухавку незнайомка. – Знову на дачу зі своєю поїхав? А твій син, що повинен у старих штанях до школи ходити?! Наталія Петрівна просто оторопіла від почутого

– Наталко, я на вулицю піду кущі й дерева обрізати, – сказав Наталі Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені в кишені заважає. […]

У Зої не стало мами. Вона сиділа в хаті на кухні й чекала, коли закипить вода в чайнику. В мами завжди була ідеальна чистота на кухні. А тепер на підлозі були плями, сліди, крихти… – Кому ця чистота потрібна тепер? – Зоя встала і витерла стіл. – Треба вирішити, що робити з будинком, – подумала вона. У місті все можна купити цілий рік, а сюди не наїздишся. В цю мить гримнули вхідні двері. Зоя прислухалася, але кроків не почула. Раптом хтось зайшов у кімнату. Зоя обережно визирнула з-за грубки й застигла від побаченого
Життєві Історії

У Зої не стало мами. Вона сиділа в хаті на кухні й чекала, коли закипить вода в чайнику. В мами завжди була ідеальна чистота на кухні. А тепер на підлозі були плями, сліди, крихти… – Кому ця чистота потрібна тепер? – Зоя встала і витерла стіл. – Треба вирішити, що робити з будинком, – подумала вона. У місті все можна купити цілий рік, а сюди не наїздишся. В цю мить гримнули вхідні двері. Зоя прислухалася, але кроків не почула. Раптом хтось зайшов у кімнату. Зоя обережно визирнула з-за грубки й застигла від побаченого

Останнім автобусом Зоя повернулася з міста в село. Цілий день вона бігала то в лікарню – отримувала необхідні довідки й документи, то в похоронне. Потім знову в лікарню – […]

Після весілля щаслива Марина переїхала жити до свекрухи. Її чоловік Юрко сказав, що він для них з Мариною на свою квартиру скоро заробить. Не минуло й місяця, як Юрко зазбирався на заробітки. – Хлопці кличуть мене працювати на будівництві, тут я великих грошей не зароблю, розумієш, кохана? – сказав він. – Збери мені речі, я через день їду! Юрко поцілував кохану дружину. Марина збирала речі чоловікові, а потім хотіла за куртку спитати, і вийшла в коридор. З кімнати свекрухи Інни Макарівни, чулися голоси – її і Юрка. Марина прислухалася й оторопіла від почутого
Історії Жінок

Після весілля щаслива Марина переїхала жити до свекрухи. Її чоловік Юрко сказав, що він для них з Мариною на свою квартиру скоро заробить. Не минуло й місяця, як Юрко зазбирався на заробітки. – Хлопці кличуть мене працювати на будівництві, тут я великих грошей не зароблю, розумієш, кохана? – сказав він. – Збери мені речі, я через день їду! Юрко поцілував кохану дружину. Марина збирала речі чоловікові, а потім хотіла за куртку спитати, і вийшла в коридор. З кімнати свекрухи Інни Макарівни, чулися голоси – її і Юрка. Марина прислухалася й оторопіла від почутого

Заміж Маринка вискочила рано, їй лише дев’ятнадцять виповнилося. Мама Марини Олена Іванівна за пів року до весілля жартома запитала, коли дочка навчання закінчила і працювати пішла: – Ну що, […]

Микола повернувся додому з відрядження. – Їсти будеш? – з порога запитала його дружина Алла. – Звичайно! – сказав Микола. – Ще питаєш? А що в нас смачненького? – Та нічого поки що, – махнула рукою Алла. – Вареники зараз зваримо. Постав воду, поки я закину твій одяг пралку… – Знову куплені вареники?! – не витримав Микола. – Ти що, не могла приготувати нормальний обід, Алло? – А я купила собі сукню! – Алла вийшла з кімнати в обновці. – Тобі подобається? Микола навіть не глянувши на Аллу, вийшов з квартири і постукав до сусідки Валі. Вона відкрила двері і застигла від побаченого
Життєві Історії

Микола повернувся додому з відрядження. – Їсти будеш? – з порога запитала його дружина Алла. – Звичайно! – сказав Микола. – Ще питаєш? А що в нас смачненького? – Та нічого поки що, – махнула рукою Алла. – Вареники зараз зваримо. Постав воду, поки я закину твій одяг пралку… – Знову куплені вареники?! – не витримав Микола. – Ти що, не могла приготувати нормальний обід, Алло? – А я купила собі сукню! – Алла вийшла з кімнати в обновці. – Тобі подобається? Микола навіть не глянувши на Аллу, вийшов з квартири і постукав до сусідки Валі. Вона відкрила двері і застигла від побаченого

Алла закінчувала педагогічне училище. Вона вже була запрошена працювати у початкові класи школи. Про це дівчина мріяла з дитинства працювати вчителькою. Що може бути цікавішим? На останньому курсі вона […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 116 Page 117 Page 118 … Page 129 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки