Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Ольга вийшла заміж за Сашка. Весілля зіграли скромне, але застілля було душевним і теплим. З гостей були найближчі і найрідніші люди… Спочатку молоді вирішили жити у хаті в матері Ольги – Марії Федорівни. Сашко працював, допомагав дружині прибирати в будинку, ходив з нею по магазинах. Молоді часто обіймалися й сміялися – їм було дуже добре разом… Марії Федорівні треба було б радіти за дочку, але вона з кожним днем ставала все похмурішою. Дочка явно віддалилася від неї, вважаючи за краще залишатися наодинці зі своїм чоловіком. А невдовзі Ольга зробила несподівану заяву
Життєві Історії

Ольга вийшла заміж за Сашка. Весілля зіграли скромне, але застілля було душевним і теплим. З гостей були найближчі і найрідніші люди… Спочатку молоді вирішили жити у хаті в матері Ольги – Марії Федорівни. Сашко працював, допомагав дружині прибирати в будинку, ходив з нею по магазинах. Молоді часто обіймалися й сміялися – їм було дуже добре разом… Марії Федорівні треба було б радіти за дочку, але вона з кожним днем ставала все похмурішою. Дочка явно віддалилася від неї, вважаючи за краще залишатися наодинці зі своїм чоловіком. А невдовзі Ольга зробила несподівану заяву

Марія Федорівна була вдовою. Вона працювала та виховувала двох доньок, як могла. – Ви в мене наречені не гірше за інших. І одягнені, і взуті, і самі подивіться – […]

Людмила щойно прокинулася, як раптом почула якийсь шум за вікном. За дверима лунали тихі голоси. Потім усе затихло… Людмила подумала, що їй здалося. Однак, через деякий час, шум повторився, а потім двері відкрилися й у хату зайшла її сусідка Марія. Вона була чимось дуже схвильована. – Доброго дня, Людо, от прийшла провідати тебе, – сказала сусідка. – Ти тільки не хвилюйся, але я не одна. Гості в тебе… Марія замовкла. – Хто?! – здивувалася Людмила. – Зараз дізнаєшся, – сказала Марія. – Тільки обіцяй, що не хвилюватимешся… Тут двері прочинилися ще більше, й Людмила застигла від несподіванки
Історії Жінок

Людмила щойно прокинулася, як раптом почула якийсь шум за вікном. За дверима лунали тихі голоси. Потім усе затихло… Людмила подумала, що їй здалося. Однак, через деякий час, шум повторився, а потім двері відкрилися й у хату зайшла її сусідка Марія. Вона була чимось дуже схвильована. – Доброго дня, Людо, от прийшла провідати тебе, – сказала сусідка. – Ти тільки не хвилюйся, але я не одна. Гості в тебе… Марія замовкла. – Хто?! – здивувалася Людмила. – Зараз дізнаєшся, – сказала Марія. – Тільки обіцяй, що не хвилюватимешся… Тут двері прочинилися ще більше, й Людмила застигла від несподіванки

Людмила Миколаївна дивилася в далечінь. Перед нею було поле, яке давно не засіювали. За полем ліс, у який вона раніше часто ходила по гриби. Тільки зараз здоров’я вже не […]

Сашко одружився з Ольгою. Все село знало про їхнє кохання, бо дружили вони зі школи. Все було добре в молодій сім’ї – і порядок, і достаток, і мир, і злагода. Ось тільки прожили вони разом вже шість років, а дітей все не було… Ольга дуже переживала. – Не переживай, – казав Сашко. – Які твої роки? Все ще у нас буде. Я тебе люблю, Олечко! Сашко обійняв дружину… Наступного дня він вийшов на поле. Чоловік розмічав ділянку для оранки під картоплю. Сашко вже поставив усі кілки, озирнувся і раптом застиг від несподіванки
Життєві Історії

Сашко одружився з Ольгою. Все село знало про їхнє кохання, бо дружили вони зі школи. Все було добре в молодій сім’ї – і порядок, і достаток, і мир, і злагода. Ось тільки прожили вони разом вже шість років, а дітей все не було… Ольга дуже переживала. – Не переживай, – казав Сашко. – Які твої роки? Все ще у нас буде. Я тебе люблю, Олечко! Сашко обійняв дружину… Наступного дня він вийшов на поле. Чоловік розмічав ділянку для оранки під картоплю. Сашко вже поставив усі кілки, озирнувся і раптом застиг від несподіванки

Сашко одружився одразу після служби. Ольга чекала на нього. Все село знало про їхнє кохання вже давно, бо дружили вони ще зі школи, ходили завжди поруч. – Он молоді […]

Надія знехотя поверталася додому з важкими сумками у руках. Жінка певний час жила в доньки, допомагала з внучкою. Поки вона жила в доньки в її квартирі оселився син із сім’єю. – Мамо, ти в гості чи назовсім? – одразу запитав Михайло, як тільки відкрив двері. – Назовсім. Вірочка вже у школу пішла, з нею сидіти не треба, – пояснила мати. Першого ж вечора, сидячи на дивані у вітальні, Надія Степанівна почула розмову сина та невістки за стіною. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого
Історії Жінок

Надія знехотя поверталася додому з важкими сумками у руках. Жінка певний час жила в доньки, допомагала з внучкою. Поки вона жила в доньки в її квартирі оселився син із сім’єю. – Мамо, ти в гості чи назовсім? – одразу запитав Михайло, як тільки відкрив двері. – Назовсім. Вірочка вже у школу пішла, з нею сидіти не треба, – пояснила мати. Першого ж вечора, сидячи на дивані у вітальні, Надія Степанівна почула розмову сина та невістки за стіною. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого

Надія Степанівна знехотя поверталася додому з двома важкими сумками у руках. Вона навіть не знала, чи знайдеться для неї місце в квартирі. Поки вона жила з дочкою та займалася […]

Юля святкувала свій день народження. Наступного дня після свята до неї хтось подзвонив у двері. Юля відкрила їх, і не одразу розгледіла гостя через величезний букет троянд. То був її давній знайомий Микола. Юля взяла квіти, й чоловік зайшов у квартиру. – Не став тебе турбувати вчора, тільки повідомлення надіслав, – сказав він. – Я розумів, що тут у тебе свої. Хотів віч-на-віч привітати. – Дякую тобі, Миколо, – сказала жінка. – Але так багато троянд… Це не занадто? Микола дістав із кишені якусь річ. Юля придивилася, що то таке, й аж присіла від несподіванки
Про кохання

Юля святкувала свій день народження. Наступного дня після свята до неї хтось подзвонив у двері. Юля відкрила їх, і не одразу розгледіла гостя через величезний букет троянд. То був її давній знайомий Микола. Юля взяла квіти, й чоловік зайшов у квартиру. – Не став тебе турбувати вчора, тільки повідомлення надіслав, – сказав він. – Я розумів, що тут у тебе свої. Хотів віч-на-віч привітати. – Дякую тобі, Миколо, – сказала жінка. – Але так багато троянд… Це не занадто? Микола дістав із кишені якусь річ. Юля придивилася, що то таке, й аж присіла від несподіванки

Олег та Микола були друзями. Всюди разом – на навчанні, у спортзалі, в кіно та на танцях. Немов два брати, вони підтримували один одного в навчанні, ділили гроші, що […]

Ніна прийшла з роботи і задрімала на дивані. Щойно вона прокинулася, як у двері подзвонили. – Олексій же має ключ, – здивовано подумала Ніна про свого чоловіка. Дзвінок повторився. Він був якийсь нерішучий… Ніна подивилася в коридорі у дзеркало, поправила зачіску, й відкрила двері. На порозі стояв Микола, друг Олексія. – Привіт, Ніно, – сказав він. – Привіт, Миколо, – здивовано відповіла жінка. – А Олексія нема, він ще не прийшов з роботи. – Я знаю, – сказав Микола. – Я прийшов до тебе з поганими новинами. – Та що ж там сталося?! – Ніна не могла зрозуміти, що це робиться
Історії Жінок

Ніна прийшла з роботи і задрімала на дивані. Щойно вона прокинулася, як у двері подзвонили. – Олексій же має ключ, – здивовано подумала Ніна про свого чоловіка. Дзвінок повторився. Він був якийсь нерішучий… Ніна подивилася в коридорі у дзеркало, поправила зачіску, й відкрила двері. На порозі стояв Микола, друг Олексія. – Привіт, Ніно, – сказав він. – Привіт, Миколо, – здивовано відповіла жінка. – А Олексія нема, він ще не прийшов з роботи. – Я знаю, – сказав Микола. – Я прийшов до тебе з поганими новинами. – Та що ж там сталося?! – Ніна не могла зрозуміти, що це робиться

Ніна прийшла з роботи, переодягнулась і попила чаю. Вечерю готувати ще зарано, встигне. Олексій прийде години через дві. Ніна взяла книжку, лягла на диван і блаженно випростала ноги. Вона […]

Аліна забігла в гості до мами. – Ну, як там підготовка до весілля просувається? – запитала мама, ставлячи на плиту чайник. – Добре. Вже майже все готово, – усміхнулася Аліна і раптом сумно подивилася на маму. – Що сталося? – захвилювалася жінка. – Я перед тим, як до тебе приїхати, забігла до батька на роботу, – почала пояснювати Аліна. – Він сказав, що не прийде на моє весілля! – Як не прийде? Чому? – здивувалася мати. І Аліна передала слова батька матері. Мама вислухала доньку і застигла від почутого
Історії Жінок

Аліна забігла в гості до мами. – Ну, як там підготовка до весілля просувається? – запитала мама, ставлячи на плиту чайник. – Добре. Вже майже все готово, – усміхнулася Аліна і раптом сумно подивилася на маму. – Що сталося? – захвилювалася жінка. – Я перед тим, як до тебе приїхати, забігла до батька на роботу, – почала пояснювати Аліна. – Він сказав, що не прийде на моє весілля! – Як не прийде? Чому? – здивувалася мати. І Аліна передала слова батька матері. Мама вислухала доньку і застигла від почутого

– Якщо ти її запросиш на весілля, я не прийду, – висунув ультиматум батько. – Тоді приходь без своєї мадам, – відповіла тим же Аліна. – Вона не мадам, […]

Андрій закипʼятив чайник і зробив собі канапку з ковбасою. На душі в хлопця було неспокійно. Він все згадував матір. Як вона там сама в селі? Рідко Андрій її навідував останнім часом… Чоловік набрав телефон матері, але вона не відповідала. Поки Андрій пив чай, то ще разів п’ять набрав номер матері. Не відповідає! Андрій подзвонив сусідці бабі Зіні. – Бабо Зіно, це Андрій, – сказав він. – Який, який? Ваш сусід, бабо Зіно, забули, чи що? Мамі ніяк не додзвонюся. Що бабо Зіно? Як це – «все»?! Андрій застиг з телефоном в руках
Життєві Історії

Андрій закипʼятив чайник і зробив собі канапку з ковбасою. На душі в хлопця було неспокійно. Він все згадував матір. Як вона там сама в селі? Рідко Андрій її навідував останнім часом… Чоловік набрав телефон матері, але вона не відповідала. Поки Андрій пив чай, то ще разів п’ять набрав номер матері. Не відповідає! Андрій подзвонив сусідці бабі Зіні. – Бабо Зіно, це Андрій, – сказав він. – Який, який? Ваш сусід, бабо Зіно, забули, чи що? Мамі ніяк не додзвонюся. Що бабо Зіно? Як це – «все»?! Андрій застиг з телефоном в руках

Андрій крізь сон почув якийсь шурхіт. Він вчора був з друзями допізна і, ну ніяк не міг прокинутися! Гульбанили вчора на дачі у друзів добряче. Андрій ледь пам’ятав, як […]

Андрій був на роботі, коли задзвонив його телефон. Номер був незнайомий. – Андрію, це сусідка Ганни Петрівни. Приїжджай, мами не стало, – тихо промовила жінка. Наступні декілька днів пройшли, як у тумані. Андрій провів маму в останній путь, все організував. А через декілька днів після прощання, у двері квартири Андрія постукали. На порозі з’явився якийсь чоловік, як виявилося нотаріус Ганни Петрівни. – Ганна Петрівна залишила заповіт, я прийшов його оголосити, – сказав він. Андрій вислухав нотаріуса і застиг від почутого
Життєві Історії

Андрій був на роботі, коли задзвонив його телефон. Номер був незнайомий. – Андрію, це сусідка Ганни Петрівни. Приїжджай, мами не стало, – тихо промовила жінка. Наступні декілька днів пройшли, як у тумані. Андрій провів маму в останній путь, все організував. А через декілька днів після прощання, у двері квартири Андрія постукали. На порозі з’явився якийсь чоловік, як виявилося нотаріус Ганни Петрівни. – Ганна Петрівна залишила заповіт, я прийшов його оголосити, – сказав він. Андрій вислухав нотаріуса і застиг від почутого

Сину Ганни Петрівни Андрію не вдалося пожити у першому шлюбі. Чесно кажучи, Ганна Петрівна не здивувалася їхньому розлученню. Невістка їй не подобалася. Аж надто різні вони люди. Андрій господарський, […]

Віра поверталася додому з роботи. Дівчина вже підійшла до свого під’їзду, як раптом до неї підбіг якийсь хлопчина і перегородив дорогу. – Зачекайте, – сказав він. – Мене до вас відправила моя мама. Вона просила, щоб я привів до неї вас! – Хлопче, відійди, я поспішаю, – спробувала обійти хлопця Віра. – Мама злягла і вона дуже хоче побачити вас! – не відступав хлопчина. – Мені ніколи, – відмахнулася Віра. – Але як ви не розумієте. Це ж і ваша мама також! – несподівано сказав хлопець. – Як моя? Ти про що? – Віра здивовано дивилася на хлопця, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Віра поверталася додому з роботи. Дівчина вже підійшла до свого під’їзду, як раптом до неї підбіг якийсь хлопчина і перегородив дорогу. – Зачекайте, – сказав він. – Мене до вас відправила моя мама. Вона просила, щоб я привів до неї вас! – Хлопче, відійди, я поспішаю, – спробувала обійти хлопця Віра. – Мама злягла і вона дуже хоче побачити вас! – не відступав хлопчина. – Мені ніколи, – відмахнулася Віра. – Але як ви не розумієте. Це ж і ваша мама також! – несподівано сказав хлопець. – Як моя? Ти про що? – Віра здивовано дивилася на хлопця, не розуміючи, що відбувається

– Ось, забирайте! – Ніна підвела однорічну дочку до здивованої від такого нахабства жінки. Поруч з дитиною встала валіза з найнеобхіднішими речами. – Якщо ваш син так і не […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 114 Page 115 Page 116 … Page 128 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • У Миколи не стало дружини Ольги. Пройшло десять років, йому було вже сімдесят. Але, незважаючи на свої роки, виглядав чоловік бадьоро. Молодша сестра Миколи Марина постійно говорила до нього на одну і ту ж тему: – Знайди вже собі когось! Досить одному жити! Я втомилася до тебе щотижня приходити, допомагати. – Відчепись! – цим словом, зазвичай, і закінчувалася їхня суперечка… І раптом, одного разу, Микола сам подзвонив сестрі, о десятій ранку. – Марино, ти мені потрібна! – вигукнув він. – І то негайно! – Нащо? Що сталося? – Марина не розуміла, що відбувається
  • Рита зі своїм хлопцем Миколою зібралися на ювілей її матері. – Я вже підготувала подарунок, – сказала Рита Миколі. – Це коробочка, а в ній гроші. Мама колекціонує такі коробочки – з квітами, ручної роботи… На ювілеї все йшло добре. Рита трохи хвилювалася. Хвилювалася за маму, за коробочку і за Миколу, який їв найбільше, дивуючи гостей своїм апетитом. Подарунки почали дарувати ближче до кінця свята. Коробочку від Рити іменинниця помітила одразу. Було приємно отримати фінансовий подарунок. Мати Рити полізла в коробочку по гроші і… Аж почервоніла від побаченого
  • Іван був сам удома кілька днів. Нарешті, одного дня, вже надвечір приїхала з роботи його мати. Жінка працювала провідницею і от тільки повернулася з додому. Вона прийняла душ і почала хазяйнувати на кухні. – Іване, давай іди в магазин! – гукнула мати сина. – У нас порожній холодильник! Бери гроші в комоді, і все купуй за списком, як завжди… Іван одягнувся, взяв рюкзак і підійшов до комода. Там верхній шухляді у них з матір’ю лежали гроші на харчування та проживання. Хлопець відкрив стару дерев’яну скриньку і застиг від здивування
  • – Щось я засиділася в місті! – заявила невістці Марії і сину Віктору Ніна Євгенівна. – Хочу покататися! Візьміть мене з собою на нашу дачу… Серце Марії пішло в п’яти. Вона не знала, що робити! А все тому, що на дачі зовсім не було врожаю! Хоча свекрусі вони говорили зовсім протилежне… Марія з Віктором сиділи за столом і нервово перезиралися. Вони так і не могли придумати, як викрутитись із ситуації. Свекруха збиралася на дачу. Їх обман мав розкритися вже завтра… – Вітю, що ми будемо робити? – запитала Марія. – Не знаю, – сказав Віктор. – Якось викрутимося… Аж тут раптом відкрилися двері і сталося несподіване
  • Тетяна прийшла з роботи пізно і в поганому настрої. – Таню, вечеряти будеш? – вийшла до неї мама. – На плиті котлетки й овочі тушковані є. – Не хочу нічого, не можу я так більше, мамо! – сказала Тетяна. – Чого ж у нас життя таке важке?! Скільки ще бідувати будемо?! – Не ми одні такі, доню, – сказала Лариса Андріївна. – Добре, мамо, добраніч… – сказала Тетяна. Мама пішла, а Таня залишилася на кухні пити чай. – Сумуєш, внучко? – вийшла зі своєї кімнати бабуся. – Чула я вашу розмову з матір’ю. Це прапрадід твій винен у всьому! – Ти про що, бабусю?! – Таня не розуміла, що відбувається
© 2025 Дівочі Посиденьки