Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Петро повернувся з відрядження раніше, аніж зазвичай. Чоловік заскочив по дорозі в квітковий магазин і купив букет орхідей. Їх дуже любила його дружина Діана. Чоловік глянув на годинник. – Діана мабуть спить, – подумав він. – Для неї поспати після обіду – це святе… Чоловік побачив якесь кафе і вирішив посидіти там. Петро сів в найдальший кут і зробив замовлення. Трохи перекусивши, він уже збирався йти додому, як раптом у кафе забігла якась закохана парочка. Вони сміялися, обіймалися. – Ех, молодь! – подумав Петро. Він глянув на парочку ще раз і раптом застиг від побаченого
Життєві Історії

Петро повернувся з відрядження раніше, аніж зазвичай. Чоловік заскочив по дорозі в квітковий магазин і купив букет орхідей. Їх дуже любила його дружина Діана. Чоловік глянув на годинник. – Діана мабуть спить, – подумав він. – Для неї поспати після обіду – це святе… Чоловік побачив якесь кафе і вирішив посидіти там. Петро сів в найдальший кут і зробив замовлення. Трохи перекусивши, він уже збирався йти додому, як раптом у кафе забігла якась закохана парочка. Вони сміялися, обіймалися. – Ех, молодь! – подумав Петро. Він глянув на парочку ще раз і раптом застиг від побаченого

Розмова з дружиною не клеїлася від слова зовсім. Петро все говорив і говорив, а ось Алла мовчала і непомітно витирала кожну сльозинку, що намагалася піти з її карих очей… […]

Людмила вирішила зробити генеральне прибирання в квартирі. Почала вона зі своєї кімнати. Досі ще траплялися речі її покійного чоловіка Олексія. Але Людмила майже все викидала. Залишала тільки найцінніше й найпамʼятніше. Весь одяг із шаф вона виклала на диван і крісла. Почалося сортування. Людмила перебирала речі і згадувала своє життя… Раптом її роздуми зупинив дзвінок у двері. – Дивно, – подумала Людмила. – Дочка в іншому місті живе. Та й попередила б мене… Але дзвонили наполегливо, а потім почали стукати. – Хто там?! – вийшла у коридор Людмила. Вона відкрила двері й застигла від несподіванки
Історії Жінок

Людмила вирішила зробити генеральне прибирання в квартирі. Почала вона зі своєї кімнати. Досі ще траплялися речі її покійного чоловіка Олексія. Але Людмила майже все викидала. Залишала тільки найцінніше й найпамʼятніше. Весь одяг із шаф вона виклала на диван і крісла. Почалося сортування. Людмила перебирала речі і згадувала своє життя… Раптом її роздуми зупинив дзвінок у двері. – Дивно, – подумала Людмила. – Дочка в іншому місті живе. Та й попередила б мене… Але дзвонили наполегливо, а потім почали стукати. – Хто там?! – вийшла у коридор Людмила. Вона відкрила двері й застигла від несподіванки

Людмила присіла на лавку у парку. Від нових черевичків втомилися ноги, і вона вирішила трохи посидіти. Повз проходили люди, одні неквапливо, інші поспішали. Дві дівчини у спортивних костюмах, весело […]

Віталій приїхав на будівництво свого будинку. Чоловік вирішив перевірити, як ідуть роботи, поговорити з робітниками. Віталій вийшов з машини і подивився на будинок. Все основне вже було готове. Залишалося зробити внутрішнє оздоблення, і можна завозити меблі… – Віталію Андрійовичу! – раптом гукнув його один з робітників. – Учора приїжджала ваша дружина Наталя. Вона знову нам сварку влаштувала. Їй не подобається друга частина будинку. Сказала, що дверей там не повинно бути. Має бути стіна і все. Сказала все зробити і вам не казати. Віталій застиг від почутого
Життєві Історії

Віталій приїхав на будівництво свого будинку. Чоловік вирішив перевірити, як ідуть роботи, поговорити з робітниками. Віталій вийшов з машини і подивився на будинок. Все основне вже було готове. Залишалося зробити внутрішнє оздоблення, і можна завозити меблі… – Віталію Андрійовичу! – раптом гукнув його один з робітників. – Учора приїжджала ваша дружина Наталя. Вона знову нам сварку влаштувала. Їй не подобається друга частина будинку. Сказала, що дверей там не повинно бути. Має бути стіна і все. Сказала все зробити і вам не казати. Віталій застиг від почутого

Віталій приїхав на будівництво свого будинку. Чоловік вирішив перевірити, як ідуть роботи, поговорити з робітниками. Віталій вийшов з машини і подивився на будинок. Все основне вже майже було готове. […]

Ганна вирішила пожити у матері в селі. Всім родичам вона сказала, що розлучилася з чоловіком. Брат Ганни Василь якраз гостював у матері, як раптом на порозі зʼявився чоловік Ганни Сергій. – А розкажи-но мені Васильку, що моя дружина тут робить? – раптом запитав Сергій. – Так ви ж розлучилися! – здивувався Василь. – Їй жити нема де, ось до матері й приїхала… – Коханець у неї тут, так?! – сказав Сергій. – А то історію вигадала для мене, що за матір’ю догляд потрібен. І вам сказала говорити, що я її виставив… Василь не розумів, що відбувається
Життєві Історії

Ганна вирішила пожити у матері в селі. Всім родичам вона сказала, що розлучилася з чоловіком. Брат Ганни Василь якраз гостював у матері, як раптом на порозі зʼявився чоловік Ганни Сергій. – А розкажи-но мені Васильку, що моя дружина тут робить? – раптом запитав Сергій. – Так ви ж розлучилися! – здивувався Василь. – Їй жити нема де, ось до матері й приїхала… – Коханець у неї тут, так?! – сказав Сергій. – А то історію вигадала для мене, що за матір’ю догляд потрібен. І вам сказала говорити, що я її виставив… Василь не розумів, що відбувається

Не стало Мирона Андрійовича. Поховали чоловіка на сільському цвинтарі, поблизу сусіднього села, в якому він народився й виріс. Цвинтар був один на два села. Хоч і знали рідні, що […]

Микола помився, поїв і приліг поспати. Його дружина Оксана пішла на кухню, готувати вечерю. Раптом пролунав дзвінок у двері. Витерши руки рушником, господиня поспішила в коридор. Оксана відкрила двері й здивовано стала на порозі. То були сусіди з сусіднього під’їзду – чоловік і дружина. – Оксано, а ми до вас у гості! – сказала сусідка Вікторія. – Заходьте… – здивовано сказала Оксана. – Віко, а що сталося? – А хіба твій Микола нічого не сказав?! – запитала сусідка. – Ні, нічого, – Оксана дивилася на сусідів, і не розуміла, що відбувається
Життєві Історії

Микола помився, поїв і приліг поспати. Його дружина Оксана пішла на кухню, готувати вечерю. Раптом пролунав дзвінок у двері. Витерши руки рушником, господиня поспішила в коридор. Оксана відкрила двері й здивовано стала на порозі. То були сусіди з сусіднього під’їзду – чоловік і дружина. – Оксано, а ми до вас у гості! – сказала сусідка Вікторія. – Заходьте… – здивовано сказала Оксана. – Віко, а що сталося? – А хіба твій Микола нічого не сказав?! – запитала сусідка. – Ні, нічого, – Оксана дивилася на сусідів, і не розуміла, що відбувається

– Миколо, сідай! Треба терміново поговорити! – жінка сіла за стіл, на її обличчі було видно рішучість. Чоловік сів поруч. Оксана витерла хусткою очі: – Я не знаю, що […]

-Ти кашу зварила? – Настя, роздратовано запитала у матері. – Не зварила. Забула сьогодні, – тихо відгукнулася Ніна. -Та тобі взагалі немає діла до онучки і до мене теж! Я в гості приїжджаю, щоб відпочити. А ти нічим мені не допомагаєш! – не заспокоювалася донька. – Але, Настя, я не можу завжди сидіти з твоєю дитиною, – спробувала виправдатися Ніна. – Та ти взагалі мама ніяка, і бабуся ніяка! – невдоволено вигукнула Настя. – Знаєш, що про тебе вже люди говорять? – Що? – поцікавилася Ніна. І донька все їй розповіла. Ніна вислухала доньку і застигла від почутого
Життєві Історії

-Ти кашу зварила? – Настя, роздратовано запитала у матері. – Не зварила. Забула сьогодні, – тихо відгукнулася Ніна. -Та тобі взагалі немає діла до онучки і до мене теж! Я в гості приїжджаю, щоб відпочити. А ти нічим мені не допомагаєш! – не заспокоювалася донька. – Але, Настя, я не можу завжди сидіти з твоєю дитиною, – спробувала виправдатися Ніна. – Та ти взагалі мама ніяка, і бабуся ніяка! – невдоволено вигукнула Настя. – Знаєш, що про тебе вже люди говорять? – Що? – поцікавилася Ніна. І донька все їй розповіла. Ніна вислухала доньку і застигла від почутого

-Ти кашу зварила? Ні? І що, важко було дитині кашу зварити? Своїй внучці, не мені ж! – дочка, роздратовано гримаючи каструлею, повернулася до матері. -Настя, не зварила. Забула сьогодні […]

Віра повернулася додому з роботи, заглянула в спальню. Чоловік швидко збирав речі у валізу. – Що сталося? – здивувалася Віра. – Що сталося? Що сталося, питає вона! А сама не знаєш? – Віктор знімав з плічок сорочки. – Ти можеш толком пояснити? – округлила очі дружина. – Ні, це ти мені поясни, як ти могла так зробити? – Віктор без сил опустився на диван. – Я тебе не розумію! Ти про що? – Віра сіла поряд біля чоловіка. – Моя мама випадково проговорилася про ваш секрет, – несподівано сказав чоловік. – Про наш секрет?! Як вона могла! – тільки й сказала Віра
Історії Жінок

Віра повернулася додому з роботи, заглянула в спальню. Чоловік швидко збирав речі у валізу. – Що сталося? – здивувалася Віра. – Що сталося? Що сталося, питає вона! А сама не знаєш? – Віктор знімав з плічок сорочки. – Ти можеш толком пояснити? – округлила очі дружина. – Ні, це ти мені поясни, як ти могла так зробити? – Віктор без сил опустився на диван. – Я тебе не розумію! Ти про що? – Віра сіла поряд біля чоловіка. – Моя мама випадково проговорилася про ваш секрет, – несподівано сказав чоловік. – Про наш секрет?! Як вона могла! – тільки й сказала Віра

Сталося це тиждень тому. Віра прийшла з роботи, а чоловік швидко збирав речі. – Що сталося? – здивувалася Віра. – Що сталося? Що сталося, питає вона! А сама не […]

Роман з Катериною поверталися додому. Раптом, біля свого будинку вони побачили якусь машину. – Це ж Сашко? – придивившись до автомобіля сказав Роман. – Так. Машина наче твого брата, – підтвердила Катя. Подружжя підійшло ближче до будинку, і їхнє припущення підтвердилося – машина була брата Романа. – Цікаво, чому ж не подзвонив? – сказав до дружини Роман. – Зараз сам у нього запитаєш, – усміхнулася Катерина. Вони швидко зайшли на подвір’я, відкрили будинок, зайшли в коридор і застигли від побаченого. Ось чого-чого, а такого вони аж ніяк не очікували побачити 
Життєві Історії

Роман з Катериною поверталися додому. Раптом, біля свого будинку вони побачили якусь машину. – Це ж Сашко? – придивившись до автомобіля сказав Роман. – Так. Машина наче твого брата, – підтвердила Катя. Подружжя підійшло ближче до будинку, і їхнє припущення підтвердилося – машина була брата Романа. – Цікаво, чому ж не подзвонив? – сказав до дружини Роман. – Зараз сам у нього запитаєш, – усміхнулася Катерина. Вони швидко зайшли на подвір’я, відкрили будинок, зайшли в коридор і застигли від побаченого. Ось чого-чого, а такого вони аж ніяк не очікували побачити 

Ранок. Тиша. Роман та Катерина ще ввечері приїхали на дачу, щоби відпочити в тиші. Відпочити від великого міста, від родичів, які могли завалитися в гості з ранку до вечора. […]

Іван повернувся зі служби у рідне село. Він змужнів, став серйознішим і ще красивішим. Марина була щаслива, бачачи свого коханого хлопця таким. Вона писала йому листи, але дуже переживала, чи все ще не кохає Іван її подругу Риту… Якось хлопець випадково зустрів Риту в клубі на танцях. Він відзначив про себе, що дівчина майже не змінилася. Така ж сама красуня. Марина була поряд з Іваном. Вони танцювали разом. Раптом вона помітила, що Іван якось дивно дивиться на Риту. – Що, подобається вона тобі досі? – запитала Марина. Іван застиг від несподіванки
Про кохання

Іван повернувся зі служби у рідне село. Він змужнів, став серйознішим і ще красивішим. Марина була щаслива, бачачи свого коханого хлопця таким. Вона писала йому листи, але дуже переживала, чи все ще не кохає Іван її подругу Риту… Якось хлопець випадково зустрів Риту в клубі на танцях. Він відзначив про себе, що дівчина майже не змінилася. Така ж сама красуня. Марина була поряд з Іваном. Вони танцювали разом. Раптом вона помітила, що Іван якось дивно дивиться на Риту. – Що, подобається вона тобі досі? – запитала Марина. Іван застиг від несподіванки

Марина й Рита хоч і були однокласницями, але не дружили. Маринка вважала Риту зарозумілою, гордовитою і не наважувалася напрошуватися їй у подружки. Батьки дуже балували Риту, бо дівчинка була […]

Андрій з Настею одружилися. Жити вони вирішили в іншому місті. Молодята зібрали речі й поїхали. У новому місті вони винайняли квартиру. Настя влаштувалася на роботу вчителькою у школу неподалік від дому. Андрій перевівся по роботі у місцеве відділення… Одного дня, рано-вранці, пролунав наполегливий дзвінок у двері. – Хто це може так наполегливо надзвонювати?! – здивувалася Настя. – Не знаю, я нікого не чекаю, – сказав Андрій, встав з ліжка й подався до дверей. – Привіт… Ти як тут опинилася?! – почула здивований вигук чоловіка Настя. Дівчина встала з ліжка й прислухалася, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Андрій з Настею одружилися. Жити вони вирішили в іншому місті. Молодята зібрали речі й поїхали. У новому місті вони винайняли квартиру. Настя влаштувалася на роботу вчителькою у школу неподалік від дому. Андрій перевівся по роботі у місцеве відділення… Одного дня, рано-вранці, пролунав наполегливий дзвінок у двері. – Хто це може так наполегливо надзвонювати?! – здивувалася Настя. – Не знаю, я нікого не чекаю, – сказав Андрій, встав з ліжка й подався до дверей. – Привіт… Ти як тут опинилася?! – почула здивований вигук чоловіка Настя. Дівчина встала з ліжка й прислухалася, не розуміючи, що відбувається

– Андрію, я така рада, що ми можемо провести час разом! Останні дні були настільки напруженими: диплом, підготовка до весілля, – сказала Настя, зустрівши свого нареченого у парку. – […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 113 Page 114 Page 115 … Page 128 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • У Миколи не стало дружини Ольги. Пройшло десять років, йому було вже сімдесят. Але, незважаючи на свої роки, виглядав чоловік бадьоро. Молодша сестра Миколи Марина постійно говорила до нього на одну і ту ж тему: – Знайди вже собі когось! Досить одному жити! Я втомилася до тебе щотижня приходити, допомагати. – Відчепись! – цим словом, зазвичай, і закінчувалася їхня суперечка… І раптом, одного разу, Микола сам подзвонив сестрі, о десятій ранку. – Марино, ти мені потрібна! – вигукнув він. – І то негайно! – Нащо? Що сталося? – Марина не розуміла, що відбувається
  • Рита зі своїм хлопцем Миколою зібралися на ювілей її матері. – Я вже підготувала подарунок, – сказала Рита Миколі. – Це коробочка, а в ній гроші. Мама колекціонує такі коробочки – з квітами, ручної роботи… На ювілеї все йшло добре. Рита трохи хвилювалася. Хвилювалася за маму, за коробочку і за Миколу, який їв найбільше, дивуючи гостей своїм апетитом. Подарунки почали дарувати ближче до кінця свята. Коробочку від Рити іменинниця помітила одразу. Було приємно отримати фінансовий подарунок. Мати Рити полізла в коробочку по гроші і… Аж почервоніла від побаченого
  • Іван був сам удома кілька днів. Нарешті, одного дня, вже надвечір приїхала з роботи його мати. Жінка працювала провідницею і от тільки повернулася з додому. Вона прийняла душ і почала хазяйнувати на кухні. – Іване, давай іди в магазин! – гукнула мати сина. – У нас порожній холодильник! Бери гроші в комоді, і все купуй за списком, як завжди… Іван одягнувся, взяв рюкзак і підійшов до комода. Там верхній шухляді у них з матір’ю лежали гроші на харчування та проживання. Хлопець відкрив стару дерев’яну скриньку і застиг від здивування
  • – Щось я засиділася в місті! – заявила невістці Марії і сину Віктору Ніна Євгенівна. – Хочу покататися! Візьміть мене з собою на нашу дачу… Серце Марії пішло в п’яти. Вона не знала, що робити! А все тому, що на дачі зовсім не було врожаю! Хоча свекрусі вони говорили зовсім протилежне… Марія з Віктором сиділи за столом і нервово перезиралися. Вони так і не могли придумати, як викрутитись із ситуації. Свекруха збиралася на дачу. Їх обман мав розкритися вже завтра… – Вітю, що ми будемо робити? – запитала Марія. – Не знаю, – сказав Віктор. – Якось викрутимося… Аж тут раптом відкрилися двері і сталося несподіване
  • Тетяна прийшла з роботи пізно і в поганому настрої. – Таню, вечеряти будеш? – вийшла до неї мама. – На плиті котлетки й овочі тушковані є. – Не хочу нічого, не можу я так більше, мамо! – сказала Тетяна. – Чого ж у нас життя таке важке?! Скільки ще бідувати будемо?! – Не ми одні такі, доню, – сказала Лариса Андріївна. – Добре, мамо, добраніч… – сказала Тетяна. Мама пішла, а Таня залишилася на кухні пити чай. – Сумуєш, внучко? – вийшла зі своєї кімнати бабуся. – Чула я вашу розмову з матір’ю. Це прапрадід твій винен у всьому! – Ти про що, бабусю?! – Таня не розуміла, що відбувається
© 2025 Дівочі Посиденьки