Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися котлети в каструлі. Десь десять штук. Ти їх не перекладав нікуди? Чоловік зайшов на кухню і теж зазирнув у каструлю. – Дивно, – пробурмотів він. – Наш син не зміг би їх всі зʼїсти. А котлет багато було… Мирослава задумливо подивилася на чоловіка. – Ти що нічого не зрозуміла?! – раптом запитав Віктор. – А що я мала зрозуміти? – Мирослава здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, про що той говорить
Життєві Історії

Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися котлети в каструлі. Десь десять штук. Ти їх не перекладав нікуди? Чоловік зайшов на кухню і теж зазирнув у каструлю. – Дивно, – пробурмотів він. – Наш син не зміг би їх всі зʼїсти. А котлет багато було… Мирослава задумливо подивилася на чоловіка. – Ти що нічого не зрозуміла?! – раптом запитав Віктор. – А що я мала зрозуміти? – Мирослава здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, про що той говорить

Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися ще […]

Валентина приїхала у рідне село. Аякже ж?! Сьогодні у її батьків срібне весілля. Жінка підійшла до батьківського будинку, постукала у двері. – Все-таки приїхала? Навіщо? Казала ж, не приїжджай! – здивувалася мати, побачивши на порозі доньку. Валя зайшла в будинок, поставила сумки в кімнаті, повернулася на кухню. – Мамо, а де батько? – запитала донька. – Ти краще присядь, і вислухай мене спокійно. Тобі не сподобається те, що я скажу, – раптом сказала мати. – Що сталося? – захвилювалася Валя. Мама ще з хвилину помовчала, а потім все розповіла доньці. Валя вислухала матір і застигла від почутого
Життєві Історії

Валентина приїхала у рідне село. Аякже ж?! Сьогодні у її батьків срібне весілля. Жінка підійшла до батьківського будинку, постукала у двері. – Все-таки приїхала? Навіщо? Казала ж, не приїжджай! – здивувалася мати, побачивши на порозі доньку. Валя зайшла в будинок, поставила сумки в кімнаті, повернулася на кухню. – Мамо, а де батько? – запитала донька. – Ти краще присядь, і вислухай мене спокійно. Тобі не сподобається те, що я скажу, – раптом сказала мати. – Що сталося? – захвилювалася Валя. Мама ще з хвилину помовчала, а потім все розповіла доньці. Валя вислухала матір і застигла від почутого

Валентина їхала до батьків на срібне весілля. Насправді батько Валентині нерідний. Мама вийшла за нього заміж після розлучення з першим чоловіком. Валентині було п’ять років, а братові – три. […]

Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік взяв горішок і уважно подивився на жінку. – Ларисочко, а коли ти скажеш своєму чоловікові про нас? – раптом запитав він. – Коханий, ти про що?! – Лариса аж відсунулася від Максима. – Ти ж також одружений. Тебе щось не влаштовує? До того ж, у мене з Едуардом є дитина. – Ну це так, – пробурмотів Максим. – Мишко, до речі, схожий на мене. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – І що ж це я маю сказати? – Лариса здивовано дивилася на Максима, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік взяв горішок і уважно подивився на жінку. – Ларисочко, а коли ти скажеш своєму чоловікові про нас? – раптом запитав він. – Коханий, ти про що?! – Лариса аж відсунулася від Максима. – Ти ж також одружений. Тебе щось не влаштовує? До того ж, у мене з Едуардом є дитина. – Ну це так, – пробурмотів Максим. – Мишко, до речі, схожий на мене. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – І що ж це я маю сказати? – Лариса здивовано дивилася на Максима, не розуміючи, що відбувається

Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік підсунув до себе тарілку з горішками, зʼїв один і уважно подивився на свою подругу. – Ларисочко, а коли […]

Віра поволі йшла з роботи додому. – Як добре на свіжому повітрі, – думала вона. На лавці біля підʼїзду сиділи три бабусі. Вони пильно дивилися на Віру і шепотілися… – Ну, ви тільки гляньте, жіночки, нова мешканка йде, – сказала Олена Степанівна. – Обличчя серйозне, не за віком, мабуть, багато чого в житті пройшла. І на сукню гляньте! Куди вже коротше? У наш час молодь інша була… Наступного дня Віра знову побачила трійцю, яка сиділа на лавці. Вона привіталася і пішла далі. Раптом позаду вона почула якийсь галас. Віра обернулася й застигла від несподіванки
Життєві Історії

Віра поволі йшла з роботи додому. – Як добре на свіжому повітрі, – думала вона. На лавці біля підʼїзду сиділи три бабусі. Вони пильно дивилися на Віру і шепотілися… – Ну, ви тільки гляньте, жіночки, нова мешканка йде, – сказала Олена Степанівна. – Обличчя серйозне, не за віком, мабуть, багато чого в житті пройшла. І на сукню гляньте! Куди вже коротше? У наш час молодь інша була… Наступного дня Віра знову побачила трійцю, яка сиділа на лавці. Вона привіталася і пішла далі. Раптом позаду вона почула якийсь галас. Віра обернулася й застигла від несподіванки

Віра поволі йшла з роботи додому. – Як добре на свіжому повітрі, особливо коли весь день просиділа в кабінеті, – думала вона. На лавці біля підʼїзду сиділи три бабусі. […]

Микола з дружиною Іриною відпочивали на дачі. Відпустка пролетіла швидко, настав час повертатися. – Цікаво, як там Марина без нас всі ці дні? – поцікавився Микола, коли подружжя поверталося у місто. – Миколо, наша донька вже не маленька, – усміхнулася йому дружина. За годину, Микола припаркував автомобіль біля підʼїзду, забрав сумки і вони з Іриною попрямували до квартири. Двері відкрила їхня донька Марина. – Мамо, тату! Я на вас дуже чекала! Я вам підготувала сюрприз! – прощебетала вона. Ірина та Микола зайшли в квартиру і так і ахнули від побаченого
Життєві Історії

Микола з дружиною Іриною відпочивали на дачі. Відпустка пролетіла швидко, настав час повертатися. – Цікаво, як там Марина без нас всі ці дні? – поцікавився Микола, коли подружжя поверталося у місто. – Миколо, наша донька вже не маленька, – усміхнулася йому дружина. За годину, Микола припаркував автомобіль біля підʼїзду, забрав сумки і вони з Іриною попрямували до квартири. Двері відкрила їхня донька Марина. – Мамо, тату! Я на вас дуже чекала! Я вам підготувала сюрприз! – прощебетала вона. Ірина та Микола зайшли в квартиру і так і ахнули від побаченого

– Мамо, а ви на дачу скоро поїдете? – Марина позіхаючи вийшла зі своєї кімнати і увійшла на кухню. Тато в так званій “літній піжамі” сидів за столиком і […]

Андрія вийшов з роботи і побачив біля дверей свого офісу маму. – Мамо, ти що тут робиш? – здивувався чоловік. – Сину пробач мені, пробач мені синку, – почала мати. – Не ображайся більше на мене! – Мамо, ти про що? – не розумів Андрій. – Синку, у нас біда! У нас таке сталося… Боже допоможи! – почала голосити жінка. – Мамо, заспокойся і все нормально поясни, – спробував заспокоїти її Андрій. Невдовзі мама трохи заспокоїлася і все розповіла сину. Андрій вислухав її і застиг від почутого
Життєві Історії

Андрія вийшов з роботи і побачив біля дверей свого офісу маму. – Мамо, ти що тут робиш? – здивувався чоловік. – Сину пробач мені, пробач мені синку, – почала мати. – Не ображайся більше на мене! – Мамо, ти про що? – не розумів Андрій. – Синку, у нас біда! У нас таке сталося… Боже допоможи! – почала голосити жінка. – Мамо, заспокойся і все нормально поясни, – спробував заспокоїти її Андрій. Невдовзі мама трохи заспокоїлася і все розповіла сину. Андрій вислухав її і застиг від почутого

Однокурсниці не звертали на Мельник Наталю жодної уваги. Проста дівчина з села з вічною посмішкою на ластовитому обличчі і незмінною копицею рудого волосся. Навчалася напрочуд добре, у допомозі теж […]

У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю тобі дещо сказати, – почав її батько Андрій. – Тепер тітка Олена буде твоєю новою мамою. Батько Ганни сказав це так урочисто, наче виступав на сцені. Ганна оторопіла від несподіванки і зиркнула на цю саму Олену, яка сиділа навпроти. – Ні, не буде! – сказала дівчинка і вискочила з-за столу. Олена не встигла навіть рота відкрити, як Ганна повернулася з якимось портретом. Вона розвернула фотографію й дорослі застигли від несподіванки
Життєві Історії

У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю тобі дещо сказати, – почав її батько Андрій. – Тепер тітка Олена буде твоєю новою мамою. Батько Ганни сказав це так урочисто, наче виступав на сцені. Ганна оторопіла від несподіванки і зиркнула на цю саму Олену, яка сиділа навпроти. – Ні, не буде! – сказала дівчинка і вискочила з-за столу. Олена не встигла навіть рота відкрити, як Ганна повернулася з якимось портретом. Вона розвернула фотографію й дорослі застигли від несподіванки

У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю сказати тобі дещо важливе, – почав її […]

Вадим Степанович зітхнув і важко сів на крісло. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав він. – Як матір поховав і хату закрив, так жодного разу й не приїжджав. Років двадцять минуло. Нічого не змінилося. Тільки вогкістю віє і пилюки багато… Він глянув на пічку. – Дрова відсиріли, – подумав чоловік. – Не хоче гріти… Раптом гримнули вхідні двері і в хату зайшла якась молода дівчина. – Здрастуйте, а ви хто? – ахнула вона, здивовано дивлячись на чоловіка. – Хазяїн, – посміхнувся Вадим Степанович. Дівчина дивилась на нього і не розуміла, що відбувається
Життєві Історії

Вадим Степанович зітхнув і важко сів на крісло. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав він. – Як матір поховав і хату закрив, так жодного разу й не приїжджав. Років двадцять минуло. Нічого не змінилося. Тільки вогкістю віє і пилюки багато… Він глянув на пічку. – Дрова відсиріли, – подумав чоловік. – Не хоче гріти… Раптом гримнули вхідні двері і в хату зайшла якась молода дівчина. – Здрастуйте, а ви хто? – ахнула вона, здивовано дивлячись на чоловіка. – Хазяїн, – посміхнувся Вадим Степанович. Дівчина дивилась на нього і не розуміла, що відбувається

Вадим Степанович скривився і важко сів на крісло. Він швидко дістав пігулку і випив склянку води. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав […]

Вероніка була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка її сестри Поліни. – Вероніко, приїжджай! Тут таке сталося! – схвильовано вигукнула сусідка. – Про що ви? Що сталося? – не зрозуміла Вероніка. – Десять хвилин тому я бачила з вікна, як Поліна вибігла з під’їзду. З великою валізою. Приїжджай, сама все побачиш, – сказала сусідка і закінчила виклик. Вероніка швидко відпросилася з роботи і одразу поїхала до сестри. Жінка відкрила квартиру Поліни своїм ключем, зайшла всередину і застигла від побаченого
Життєві Історії

Вероніка була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка її сестри Поліни. – Вероніко, приїжджай! Тут таке сталося! – схвильовано вигукнула сусідка. – Про що ви? Що сталося? – не зрозуміла Вероніка. – Десять хвилин тому я бачила з вікна, як Поліна вибігла з під’їзду. З великою валізою. Приїжджай, сама все побачиш, – сказала сусідка і закінчила виклик. Вероніка швидко відпросилася з роботи і одразу поїхала до сестри. Жінка відкрила квартиру Поліни своїм ключем, зайшла всередину і застигла від побаченого

– Поліно, ну подумай сама! Тобі всього вісімнадцять, ні чоловіка, ні роботи, ні освіти! Куди тобі дитину? – Я вже доросла і сама можу вирішити це питання! – сплеснула […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 53 Page 54

Вам також буде цікаво

  • Антоніна поїхала в гості до дочки. Вона погостювала і ось настав час їхати додому. Вдома все було добре. Її кішка зустріла господиню. Сусідка Ліза віддала ключі від квартири, які вона їй лишала і пішла до себе. – Я твоя боржниця, Лізо… – тільки і сказала їй услід Антоніна Іванівна. Жінка помилася, перевдягнулась і запустивши пральну машинку, пішла до сусіда. – А, от і я! – зайшла Тоня у квартиру. – Нарешті, Тоню… – сказав старенький Олег Сергійович і поцілував їй руку. – Олеже, як ти тут? – запитала Антоніна Іванівна. – Я ж тобі їсти лишала. – Я ситий, – сказав той. Антоніна відкрила холодильник і обімліла від побаченого
  • – Як ви там, хазяї?! – подзвонив Сергію його найкращий друг Олег. – Ми будемо через п’ять хвилин. – Добре, чекаємо! – сказав Сергій. Він перевів погляд на свою дружину Лесю. Та пурхала на терасі із занепокоєним виглядом. – Не знаю, чи вистачить усім їжі, – скаржилася вона. – У твоїх друзів апетит ще той. – Прошу, тільки не починай, – махнув рукою Сергій. Вони з Лесею чекали друзів, які напросилися на шашлики. Раптом почувся скрип коліс. Машина різко загальмувала, піднявши цілу хмару пилу. А потім із машини почали виходити люди. Багато людей! А слідом їхала ще одна машина… – Хто це? – ахнула Леся. Вони не розуміли, що відбувається
  • Віка вирішила зробити ремонт. – Та ти що?! – здивувався її друг Микита. – Сама робитимеш? Не вигадуй! Вони сиділи компанією за столиком у кафе. – Ну… – почала Віка. – Я не маю грошей на супер-бригаду. Так… Друзі допоможуть трохи. – Друзі?! – ахнув Микита. – Ми – твої друзі! Завтра я надішлю до тебе майстра з моєї фірми. Все зробимо! – А що по грошах? – запитала Віка. – Для своїх – за хороший відгук! – заявив Микита. – Та ну? – Віка витріщила очі. – Ні, так не піде… – Ну, тоді заплатиш, скільки захочеш, – сказав він. Віка була здивована і рада. Вона скасувала домовленості з приятелями. А в призначений день сталося дивне
  • Рита спеціально крутилася перед Василем. Хлопець був дуже нічого, у ньому було щось привабливе. – Ось, флешка, – Рита повернула річ, яку позичила у Василя. – Сподіваюся, знадобилася? – Василь швидко прибрав її у кишеню і зазбирався йти. – Це тобі. Як подяка, – Рита простягла запрошення на свій день народження. Батьки орендували для неї залу у модному закладі. – Закрита вечірка. Будуть тільки обрані. – Дякую, але я не можу туди піти, раптом сказав Василь. – Та не хвилюйся, – запевнила Рита. – Ти – мій гість. Тебе пустять. Василь подивився на Риту дуже здивовано. – У мене на цей день інші плани, – сказав він. Рита оторопіла
  • Ірина Григорівна сиділа з правнуком Матвієм. У двері постукали. Ірина Григорівна мимоволі насторожилася, дружина її онука рідко заходила до неї в кімнату, коли всі були на роботі. – Можна? – несміливо запитала Олена, прочиняючи двері. Ірина Григорівна здивовано кивнула, не зводячи з неї погляду. Олена зайшла, невпевнено переступаючи з ноги на ногу, в руках вона тримала невелику коробку. – Ірино Григорівно, я… Я хотіла вам дещо віддати, – тихо сказала Олена, уникаючи дивитися їй у вічі. Вона простягла коробку. Ірина Григорівна взяла її і застигла від здивування
© 2025 Дівочі Посиденьки