Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Микола повернувся додому з відрядження. – Їсти будеш? – з порога запитала його дружина Алла. – Звичайно! – сказав Микола. – Ще питаєш? А що в нас смачненького? – Та нічого поки що, – махнула рукою Алла. – Вареники зараз зваримо. Постав воду, поки я закину твій одяг пралку… – Знову куплені вареники?! – не витримав Микола. – Ти що, не могла приготувати нормальний обід, Алло? – А я купила собі сукню! – Алла вийшла з кімнати в обновці. – Тобі подобається? Микола навіть не глянувши на Аллу, вийшов з квартири і постукав до сусідки Валі. Вона відкрила двері і застигла від побаченого
Життєві Історії

Микола повернувся додому з відрядження. – Їсти будеш? – з порога запитала його дружина Алла. – Звичайно! – сказав Микола. – Ще питаєш? А що в нас смачненького? – Та нічого поки що, – махнула рукою Алла. – Вареники зараз зваримо. Постав воду, поки я закину твій одяг пралку… – Знову куплені вареники?! – не витримав Микола. – Ти що, не могла приготувати нормальний обід, Алло? – А я купила собі сукню! – Алла вийшла з кімнати в обновці. – Тобі подобається? Микола навіть не глянувши на Аллу, вийшов з квартири і постукав до сусідки Валі. Вона відкрила двері і застигла від побаченого

Алла закінчувала педагогічне училище. Вона вже була запрошена працювати у початкові класи школи. Про це дівчина мріяла з дитинства працювати вчителькою. Що може бути цікавішим? На останньому курсі вона […]

Михайло з Мариною вечеряли, коли на кухню зайшла теща Надія Іванівна. – Марино, Михайло, до нас у суботу на обід прийде одна людина, я вас познайомити хочу! – оголосила вона. – Добре, мамо! – усміхнулася Марина. У суботу, Марина з Михайлом приготували обід, накрили стіл. У двері подзвонили. Надія Іванівна побігла відкривати. – Марино, Михайле, вийдіть, я вас познайомити з деким хочу, – гукнула вона з коридору. Марина вийшла у коридор, Михайло рушив слідом за дружиною. Чоловік глянув на «гостя» тещі і застиг на місці від побаченого
Життєві Історії

Михайло з Мариною вечеряли, коли на кухню зайшла теща Надія Іванівна. – Марино, Михайло, до нас у суботу на обід прийде одна людина, я вас познайомити хочу! – оголосила вона. – Добре, мамо! – усміхнулася Марина. У суботу, Марина з Михайлом приготували обід, накрили стіл. У двері подзвонили. Надія Іванівна побігла відкривати. – Марино, Михайле, вийдіть, я вас познайомити з деким хочу, – гукнула вона з коридору. Марина вийшла у коридор, Михайло рушив слідом за дружиною. Чоловік глянув на «гостя» тещі і застиг на місці від побаченого

За сніданком Марина просто здивувала Надію Іванівну своєю заявою, запитавши єлейним голоском: – Мамо, я в суботу тебе хочу з деким познайомити, до обіду до нас запрошу, ти будеш […]

У Миколи дуже заслабла мати. – Миколо, мені недовго залишилося, – тихо сказала жінка. – Пообіцяй мені, що не розповіси ні брату Андрію, ні сестрі Галі, ту таємницю, яку зараз від мене дізнаєшся! І зробиш все, щоб зберегти в сім’ї мир і злагоду після того, як мене не стане… – Мамо, так, я обіцяю! – рішуче сказав Микола. Він любив матір і шкодував її, незважаючи на те, що вона набагато більше уваги приділяла його братові і сестрі. – Миколо, ми з тобою не мати й син… – раптом сказала жінка. Микола не розумів, що відбувається
Життєві Історії

У Миколи дуже заслабла мати. – Миколо, мені недовго залишилося, – тихо сказала жінка. – Пообіцяй мені, що не розповіси ні брату Андрію, ні сестрі Галі, ту таємницю, яку зараз від мене дізнаєшся! І зробиш все, щоб зберегти в сім’ї мир і злагоду після того, як мене не стане… – Мамо, так, я обіцяю! – рішуче сказав Микола. Він любив матір і шкодував її, незважаючи на те, що вона набагато більше уваги приділяла його братові і сестрі. – Миколо, ми з тобою не мати й син… – раптом сказала жінка. Микола не розумів, що відбувається

– Андрію, треба продати батьківську квартиру, яку отримали у спадщину. Кому вона потрібна в цій забутій Богом місцині? Чого їй там пустувати? А так хоч грошики отримаємо! – Галина […]

Світлана збирала чоловіка в дорогу. Вже завтра Олексій їде на заробітки. Жінка якраз складала в дорожню сумку речі, їжу і як би ненароком запитала: – Дружина що, тебе зовсім там не годує? – Годує, звичайно, – задоволено сказав Олексій, а потім схаменувся. – Яка дружина? Ти про що? – Ну твоя, інша дружина, – єхидно сказала Світлана. – Що ти таке говориш? – округлив очі чоловік. – Не прикидайся! Я все знаю! – раптом видала дружина. – Що знаєш?! – Олексій здивовано дивився на Світлану, нічого не розуміючи
Життєві Історії

Світлана збирала чоловіка в дорогу. Вже завтра Олексій їде на заробітки. Жінка якраз складала в дорожню сумку речі, їжу і як би ненароком запитала: – Дружина що, тебе зовсім там не годує? – Годує, звичайно, – задоволено сказав Олексій, а потім схаменувся. – Яка дружина? Ти про що? – Ну твоя, інша дружина, – єхидно сказала Світлана. – Що ти таке говориш? – округлив очі чоловік. – Не прикидайся! Я все знаю! – раптом видала дружина. – Що знаєш?! – Олексій здивовано дивився на Світлану, нічого не розуміючи

Світлана з Олексієм одружилися рано навіть за мірками минулого століття. Хлопець тільки з служби повернувся, 20 років! А Світлані вже майже двадцять п’ять. Заміж час, ось тільки гідного кандидата […]

Іван Петрович прокинувся рано. Він поснідав і пішов на зупинку. Чоловік сів на автобус і поїхав на дачу. Ось уже пів року, як не стало його дружини Зіни. Старий вирішив продавати дачу… Йдучи по стежці, він почув дзвінкий спів птахів, відчув свіже повітря. – Як же ж добре, – прошепотів Іван Петрович, згадуючи минулі роки. Тоді вони з дружиною поспішали на дачу, несучи сумки з розсадою й провізією. Сьогодні Іван Петрович ішов без нічого. – Подивлюся, посиджу трохи, і додому, – вирішив він. Чоловік підійшовши до своєї ділянки і прямо остовпів від побаченого
Життєві Історії

Іван Петрович прокинувся рано. Він поснідав і пішов на зупинку. Чоловік сів на автобус і поїхав на дачу. Ось уже пів року, як не стало його дружини Зіни. Старий вирішив продавати дачу… Йдучи по стежці, він почув дзвінкий спів птахів, відчув свіже повітря. – Як же ж добре, – прошепотів Іван Петрович, згадуючи минулі роки. Тоді вони з дружиною поспішали на дачу, несучи сумки з розсадою й провізією. Сьогодні Іван Петрович ішов без нічого. – Подивлюся, посиджу трохи, і додому, – вирішив він. Чоловік підійшовши до своєї ділянки і прямо остовпів від побаченого

Іван Петрович понуро сидів на лавці біля дачного будиночка. Незважаючи на сонячний квітневий ранок і подих весни у старого був поганий настрій. Ось уже пів року він не міг […]

Марія прийшла з роботи, зайшла в квартиру. Її чоловік Микола чомусь уже був удома. Він сидів на дивані, і про щось напружено думав… – Микольцю, ти чому це сьогодні раніше прийшов? – стурбовано запитала Марія. – Та так… – буркнув той. – Втомився я щось. Сиджу ось і думаю… У твоєї мами ж скоро день народження? – Так, – посміхнулася Марія. – Але мій день народження набагато раніше! – Ну, з твоїм все ясно… – сказав Микола. – А ось із днем народженням тещі – не дуже. – А що ж не так? – Марія здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Марія прийшла з роботи, зайшла в квартиру. Її чоловік Микола чомусь уже був удома. Він сидів на дивані, і про щось напружено думав… – Микольцю, ти чому це сьогодні раніше прийшов? – стурбовано запитала Марія. – Та так… – буркнув той. – Втомився я щось. Сиджу ось і думаю… У твоєї мами ж скоро день народження? – Так, – посміхнулася Марія. – Але мій день народження набагато раніше! – Ну, з твоїм все ясно… – сказав Микола. – А ось із днем народженням тещі – не дуже. – А що ж не так? – Марія здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Марія прийшла з роботи і відкрила двері своїм ключем. Коли вона зайшла в квартиру, її чоловік Микола чомусь уже був удома. Він сидів на дивані, і про щось напружено […]

Наталя лежала на ліжку й відпочивала. Вона була вже старенькою, та й слаба постійно, тож підводилася вона рідко. Допомагала Наталі її двоюрідна внучка Катруся, яка жила разом із нею… Раптом у коридорі пролунав дзвінок домофона. Внучка одразу кинулася туди і підняла слухавку. – Хто там? – запитала вона. – Дід Петро, – твердо сказав чоловічий голос. – Відкривай! – Який ще дід Петро? – не зрозуміла Катя. – Катрусю, відкривай! – раптом пролунав з кімнати голос Наталі. Дівчина натисла кнопку, відкрила замок. Тут і старенька з’явилася, і прямо втупилася поглядом у двері. Катя не розуміла, що відбувається
Життєві Історії

Наталя лежала на ліжку й відпочивала. Вона була вже старенькою, та й слаба постійно, тож підводилася вона рідко. Допомагала Наталі її двоюрідна внучка Катруся, яка жила разом із нею… Раптом у коридорі пролунав дзвінок домофона. Внучка одразу кинулася туди і підняла слухавку. – Хто там? – запитала вона. – Дід Петро, – твердо сказав чоловічий голос. – Відкривай! – Який ще дід Петро? – не зрозуміла Катя. – Катрусю, відкривай! – раптом пролунав з кімнати голос Наталі. Дівчина натисла кнопку, відкрила замок. Тут і старенька з’явилася, і прямо втупилася поглядом у двері. Катя не розуміла, що відбувається

Дід Іван із кимось говорив по телефону добрих пів години. Потім він з ностальгійною усмішкою на обличчі сидів і дивився в одну точку. – Тату, хто там дзвонив? – […]

Алла поверталася додому. Вже біля підʼїзду до неї підбігла незнайома дівчина. – Ви Алла? – дівчинка перегородила двері в під’їзд, не даючи себе обійти. – Так, – підтвердила жінка. – Вибачте, а ми знайомі? – Ви мене не знаєте. Але мене до вас прислала Анастасія Вікторівна, – пояснила дівчина. – Моя свекруха? – не зрозуміла Алла. – Так. І я повинна вам дещо розповісти, – раптом сказала незнайомка і все розповіла Аллі. Жінка вислухала дівчину і аж розсміялася від почутого
Життєві Історії

Алла поверталася додому. Вже біля підʼїзду до неї підбігла незнайома дівчина. – Ви Алла? – дівчинка перегородила двері в під’їзд, не даючи себе обійти. – Так, – підтвердила жінка. – Вибачте, а ми знайомі? – Ви мене не знаєте. Але мене до вас прислала Анастасія Вікторівна, – пояснила дівчина. – Моя свекруха? – не зрозуміла Алла. – Так. І я повинна вам дещо розповісти, – раптом сказала незнайомка і все розповіла Аллі. Жінка вислухала дівчину і аж розсміялася від почутого

– Ти мене зовсім не цінуєш, – ображено заявив Аллі хлопець. – Невже так складно підбадьорити? Я ж для нас стараюсь, для нашого майбутнього! – Вибач, я не дуже […]

Денис поставив у великій кімнаті стіл, накрив скатертиною, яку заздалегідь приготувала дружина. Сьогодні у їхньої доньки день народження. – Марино, з духовки діставати гаряче чи ні? А то Соня каже, скоро подружки прийдуть, – запитав чоловік, як раптом почув, що у двері подзвонили. – Іди відкривай, я сама дістану, – відповіла Марина. Чоловік вийшов в коридор, відкрив двері і побачив на порозі незнайомого чоловіка. – Вибачте, вам кого? – здивувався Денис. – Ви повинні дещо дізнатися про вашу дружину, – раптом сказав незнайомець і все розповів Денису. Чоловік вислухав його і застиг від почутого
Життєві Історії

Денис поставив у великій кімнаті стіл, накрив скатертиною, яку заздалегідь приготувала дружина. Сьогодні у їхньої доньки день народження. – Марино, з духовки діставати гаряче чи ні? А то Соня каже, скоро подружки прийдуть, – запитав чоловік, як раптом почув, що у двері подзвонили. – Іди відкривай, я сама дістану, – відповіла Марина. Чоловік вийшов в коридор, відкрив двері і побачив на порозі незнайомого чоловіка. – Вибачте, вам кого? – здивувався Денис. – Ви повинні дещо дізнатися про вашу дружину, – раптом сказав незнайомець і все розповів Денису. Чоловік вислухав його і застиг від почутого

Увечері за вечерею Катя казала чоловікові: – Денис, завтра раніше відпрошуся з роботи і заїду в ювелірний магазин, ми з Сонею підглянули їй колечко на день народження. Ось куплю […]

Павло повернувся з відрядження пізно. Він дуже втомився з дороги. Чоловік хотів прийняти душ, але виявилось, що води немає! – Ну і ну, – засмутився хлопець. – Цікаво, як часто її не буде? Павло все ж хотів дочекатися увімкнення води, тож приліг на диван, не роздягаючись. І… Заснув… Прокинувся чоловік від дивного шурхоту. Шум повторився знову. Павло прислухався. Схоже, що звук долинав з ванної. – Може, воду вже дали? – подумав чоловік. – Та ні, не схоже на це… А шум, тим часом, не припинявся. – Та що ж там таке?! – Павло не розумів, що відбувається
Життєві Історії

Павло повернувся з відрядження пізно. Він дуже втомився з дороги. Чоловік хотів прийняти душ, але виявилось, що води немає! – Ну і ну, – засмутився хлопець. – Цікаво, як часто її не буде? Павло все ж хотів дочекатися увімкнення води, тож приліг на диван, не роздягаючись. І… Заснув… Прокинувся чоловік від дивного шурхоту. Шум повторився знову. Павло прислухався. Схоже, що звук долинав з ванної. – Може, воду вже дали? – подумав чоловік. – Та ні, не схоже на це… А шум, тим часом, не припинявся. – Та що ж там таке?! – Павло не розумів, що відбувається

Павло ледве відкрив важкі під’їзні двері. – Цікаво, як їх бабуся-сусідка відкриває? – думав він. – Гаразд, завтра зранку подивлюся, можливо, завіс треба замінити. Схоже, у цьому будинку одні […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 53 Page 54 Page 55 … Page 57 Next page

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки