Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Світлана була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільника – дзвонив її брат Ігор. – Привіт брате! – радісно вигукнула вона, піднявши слухавку. – Привіт. Давай зустрінемося після роботи – треба поговорити, – тихо сказав Ігор. – А по телефону не можна? У мене сьогодні інші справи, – запитала Світлана. – Світлано, це дуже важливо! – наполіг брат. – Добре, звільнюсь о шостій. Ближче сьомої зустрінемося у кафе, – погодилася Світлана і закінчила виклик. Але Світлана навіть уявити не могла, яку новину оголосить їй брат під час зустрічі
Життєві Історії

Світлана була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільника – дзвонив її брат Ігор. – Привіт брате! – радісно вигукнула вона, піднявши слухавку. – Привіт. Давай зустрінемося після роботи – треба поговорити, – тихо сказав Ігор. – А по телефону не можна? У мене сьогодні інші справи, – запитала Світлана. – Світлано, це дуже важливо! – наполіг брат. – Добре, звільнюсь о шостій. Ближче сьомої зустрінемося у кафе, – погодилася Світлана і закінчила виклик. Але Світлана навіть уявити не могла, яку новину оголосить їй брат під час зустрічі

– Ти уявляєш, вона народжувати зібралася, – Ігор подзвонив сестрі в середу вранці. – Давай зустрінемося після роботи – треба поговорити. – Добре, звільнюсь о шостій, на початку сьомої. […]

Вже почало темніти, коли до будинку Марини з Миколою підʼїхав шикарний чорний джип. З машини випурхнула їхня дочка Іринка. – Мамо, тату, знайомтеся це мій наречений Владик! – вигукнула вона. Владик довго паркував машину і вийшов із незадоволеним обличчям. Марина з Миколою причепурилися, стоять, зустрічають зятя. А той тільки кивнув їм: – Здрастуйте! А Іринці виказувати почав: – Що, місця кращого, щоб машину поставити немає у вас? А говорила в котеджі живеш у містечку! Іринка почервоніла. Тут у Влада задзвонив мобільник. Микола послухав про що говорить майбутній зять, і аж почервонів від почутого
Життєві Історії

Вже почало темніти, коли до будинку Марини з Миколою підʼїхав шикарний чорний джип. З машини випурхнула їхня дочка Іринка. – Мамо, тату, знайомтеся це мій наречений Владик! – вигукнула вона. Владик довго паркував машину і вийшов із незадоволеним обличчям. Марина з Миколою причепурилися, стоять, зустрічають зятя. А той тільки кивнув їм: – Здрастуйте! А Іринці виказувати почав: – Що, місця кращого, щоб машину поставити немає у вас? А говорила в котеджі живеш у містечку! Іринка почервоніла. Тут у Влада задзвонив мобільник. Микола послухав про що говорить майбутній зять, і аж почервонів від почутого

Усі вихідні наводила на дачі порядок Марина Юріївна. Штори все перепрала, підлогу вимила, вікна до блиску начистила. – Марино, може досить? Ну, всі вихідні ми з тобою метушимося, ніби […]

Наталя приїхала на квартиру до своєї дочки Ольги рано-вранці. Вона відкрила двері своїм ключем, і одразу ж побачила в коридорі… Незнайоме чоловіче взуття! – Як добре, що зі мною не поїхав мій чоловік! – ахнувши, тут подумала Наталя. Приблизно таке вона й передбачала побачити, хоч і не хотіла в це вірити… Тихо знявши з себе верхній одяг і чоботи, Наталя навшпиньки пішла на кухню, намагаючись не дивитися у бік кімнати, де хтось спав. Їй дуже хотілося зашуміти, але вона стрималася. Наталя зайшла на кухню, озирнулася й так і стала від побаченого
Життєві Історії

Наталя приїхала на квартиру до своєї дочки Ольги рано-вранці. Вона відкрила двері своїм ключем, і одразу ж побачила в коридорі… Незнайоме чоловіче взуття! – Як добре, що зі мною не поїхав мій чоловік! – ахнувши, тут подумала Наталя. Приблизно таке вона й передбачала побачити, хоч і не хотіла в це вірити… Тихо знявши з себе верхній одяг і чоботи, Наталя навшпиньки пішла на кухню, намагаючись не дивитися у бік кімнати, де хтось спав. Їй дуже хотілося зашуміти, але вона стрималася. Наталя зайшла на кухню, озирнулася й так і стала від побаченого

Наталя рано-вранці приїхала на квартиру до своєї дочки Ольги. Вона своїм ключем відкрила двері, й одразу ж побачила в коридорі… Незнайоме чоловіче взуття! – Як добре, що зі мною […]

Микола Петрович нарешті розібрав штучну ялинку й прибрав її на антресолі до наступного Різдва. Залишилося прибрати прикраси, гірлянди й іграшки. І в квартирі знову стане порожньо й самотньо… Раптом пролунав дзвінок у двері. Ніяких гостей він не чекав, тож із подивом підійшов до дверей і прислухався до голосів. – Хто б це міг бути? – подумав чоловік і голосно спитав: – Хто там?! – Вибачте, а Микола Петрович тут живе? – пролунав жіночий голос. – Соціальна служба, чи що, – подумав Микола Петрович і відкрив двері. Чоловік глянув на гостей і не зрозумів, що це робиться
Життєві Історії

Микола Петрович нарешті розібрав штучну ялинку й прибрав її на антресолі до наступного Різдва. Залишилося прибрати прикраси, гірлянди й іграшки. І в квартирі знову стане порожньо й самотньо… Раптом пролунав дзвінок у двері. Ніяких гостей він не чекав, тож із подивом підійшов до дверей і прислухався до голосів. – Хто б це міг бути? – подумав чоловік і голосно спитав: – Хто там?! – Вибачте, а Микола Петрович тут живе? – пролунав жіночий голос. – Соціальна служба, чи що, – подумав Микола Петрович і відкрив двері. Чоловік глянув на гостей і не зрозумів, що це робиться

Микола Петрович сидів біля столу, поринувши у свої невеселі думки. Він був самотнім, досить літнім чоловіком. Але, щоб не втратити зв’язок із життям, продовжував зустрічати всі свята, хоч і […]

Дід Степан приїхав із села в місто. Він вирішив провідати сина з невісткою й онука Павла. – Ну що, як ви тут живете? – спитав дід, коли родичі сіли до столу. – Павлик наш не одружився ще? Онук у відповідь хмикнув. – Ні, діду, поки що не одружився, – сказав він. – Це добре, що ти вільний, – раптом загадково сказав дід Степан. – Дуже добре… – Ти що таке говориш, батьку? – надув щоки його син Іван. – Хіба це добре? Я, між іншим, в такі роки вже його мав! Іван дивився на батька й не розумів, що відбувається
Життєві Історії

Дід Степан приїхав із села в місто. Він вирішив провідати сина з невісткою й онука Павла. – Ну що, як ви тут живете? – спитав дід, коли родичі сіли до столу. – Павлик наш не одружився ще? Онук у відповідь хмикнув. – Ні, діду, поки що не одружився, – сказав він. – Це добре, що ти вільний, – раптом загадково сказав дід Степан. – Дуже добре… – Ти що таке говориш, батьку? – надув щоки його син Іван. – Хіба це добре? Я, між іншим, в такі роки вже його мав! Іван дивився на батька й не розумів, що відбувається

Степанові було вже вісімдесят, але він був ще міцним старим, легким на підйом. Ось і цього разу, як тільки захотілося йому, так він узяв і приїхав із села до […]

В суботу вранці Рита приїхала на дачу. Тільки-но жінка відкрила хвіртку, як раптом побачила, що скрізь на подвірʼї розкидані квіти та валяються дитячі іграшки. – Що тут відбувалося? – з переживанням подумала вона. Рита піднялася на терасу, і побачила на столі брудні тарілки, скатертина у липких плямах. На підлозі валявся мокрий кухонний рушник. – Та що ж це таке? – ще більше запередживала жінка. Рита відкрила двері в будинок, зайшла в середину і… застигла від побаченого. Ось чого-чого, а такого жінка аж ніяк не очікувала побачити
Життєві Історії

В суботу вранці Рита приїхала на дачу. Тільки-но жінка відкрила хвіртку, як раптом побачила, що скрізь на подвірʼї розкидані квіти та валяються дитячі іграшки. – Що тут відбувалося? – з переживанням подумала вона. Рита піднялася на терасу, і побачила на столі брудні тарілки, скатертина у липких плямах. На підлозі валявся мокрий кухонний рушник. – Та що ж це таке? – ще більше запередживала жінка. Рита відкрила двері в будинок, зайшла в середину і… застигла від побаченого. Ось чого-чого, а такого жінка аж ніяк не очікувала побачити

– Ти не забула випадково, що ця дача належить мені? Мамо, я тебе попереджала, що сестру я тут бачити більше не хочу. Я не готова потім робити ремонт на […]

Зоя смажила на кухні чебуреки, коли додому повернувся син. Олег сів за стіл і довго мовчав, а потім зізнався: – Мамо, здається, я закохався! – Це ти про Настю? – здивувалася такому зізнанню Зоя. – Про Настю? – перепитав син. – А-а-а, ні, не про Настю. Я закохався в Оксану. Вона така класна. Розумієш? – Яка ще Оксана? У вас же з Настею скоро весілля! – Зоя уважно подивилася на сина. Олег замовк і зазбирався йти. – Ні, друже, розкажи, що за Оксана?- зупинила сина Зоя. І Олег все розповів матері. Зоя вислухала сина і застигла від почутого
Життєві Історії

Зоя смажила на кухні чебуреки, коли додому повернувся син. Олег сів за стіл і довго мовчав, а потім зізнався: – Мамо, здається, я закохався! – Це ти про Настю? – здивувалася такому зізнанню Зоя. – Про Настю? – перепитав син. – А-а-а, ні, не про Настю. Я закохався в Оксану. Вона така класна. Розумієш? – Яка ще Оксана? У вас же з Настею скоро весілля! – Зоя уважно подивилася на сина. Олег замовк і зазбирався йти. – Ні, друже, розкажи, що за Оксана?- зупинила сина Зоя. І Олег все розповів матері. Зоя вислухала сина і застигла від почутого

Зоя ніколи не втручалася у життя свого дорослого сина. Олег мав дівчину, стосунки в них були ще зі шкільної лави. Гарна дівчинка – Настя. Зоя знала її, вона подобалася […]

– Ларисо, чуєш мене, ходи сюди, розмова до тебе є! – гукнула Ганна свою дочку. – Мамо, мені уроки треба вчити! – відгукнулася та. – Зачекають твої уроки! – сказала мати. – Мені тут мати твого батька подзвонила… – Бабуся Катя?! – здивувалася Лариса. – Вона… – відповіла Ганна. – Я, звісно, була проти вашого спілкування, але твій батько поїхав надовго за кордон. Вона залишилася сама. От і благала мене, щоб ти до неї прийшла. Справа в неї є. Напевно, хоче спокутувати гріхи свого сина… – Мамо, які ще гріхи?! – здивувалася Лариса. Вона дивилася на матір, не розуміючи, що вона таке говорить
Життєві Історії

– Ларисо, чуєш мене, ходи сюди, розмова до тебе є! – гукнула Ганна свою дочку. – Мамо, мені уроки треба вчити! – відгукнулася та. – Зачекають твої уроки! – сказала мати. – Мені тут мати твого батька подзвонила… – Бабуся Катя?! – здивувалася Лариса. – Вона… – відповіла Ганна. – Я, звісно, була проти вашого спілкування, але твій батько поїхав надовго за кордон. Вона залишилася сама. От і благала мене, щоб ти до неї прийшла. Справа в неї є. Напевно, хоче спокутувати гріхи свого сина… – Мамо, які ще гріхи?! – здивувалася Лариса. Вона дивилася на матір, не розуміючи, що вона таке говорить

– Ларисо, чуєш мене, ходи сюди, розмова до тебе є! – гукнула мати Ларису. – Мамо, мені уроки треба вчити, завтра контрольна з математики! – відгукнулася та. – Зачекає твоя контрольна! […]

Лариса прийшла на новосілля до невістки з сином. – Здрастуйте, Ларисо Аркадіївно, проходьте, – сказала Юля. – Олег зараз прийде. Ми забули ваш улюблений тортик купити… – А я сама його принесла! – сказала жінка. – Ну, нічого, буде два, – посміхнулася невістка. – А ось і Олег! Зараз поїмо! В мене тут дуже смачне мʼясце… – Юлю, ти тільки не сварися, – раптом сказав Олег. – Але я тут не сам… – А з ким?! – здивувалася та. – Щось я нікого не бачу… Олег загадково подивився на дружину і раптом дістав щось з під куртки. Свекруха з невісткою ахнули від побаченого
Життєві Історії

Лариса прийшла на новосілля до невістки з сином. – Здрастуйте, Ларисо Аркадіївно, проходьте, – сказала Юля. – Олег зараз прийде. Ми забули ваш улюблений тортик купити… – А я сама його принесла! – сказала жінка. – Ну, нічого, буде два, – посміхнулася невістка. – А ось і Олег! Зараз поїмо! В мене тут дуже смачне мʼясце… – Юлю, ти тільки не сварися, – раптом сказав Олег. – Але я тут не сам… – А з ким?! – здивувалася та. – Щось я нікого не бачу… Олег загадково подивився на дружину і раптом дістав щось з під куртки. Свекруха з невісткою ахнули від побаченого

Юля познайомилася із Олегом в автобусі. Знайомство могло б ніколи не відбутися, але, видно, зірки так схотіли. У Олега зламалася машина, і він був вимушений їхати автобусом. Ніколи не […]

Михайло завжди повертався додому з роботи через парк. Там він часто бачив одного літнього чоловіка. Старий завжди був зі своїм сином. Вони повільно гуляли по парку, тихо про щось розмовляючи. А одного разу Михайлу вдалося почути одну фразу: – Ти, батьку, головне не хвилюйся. Кардіограма в нормі – значить ти здоровий. – Як добре! – подумав тоді Михайло. – З таким сином літньому батькові не страшно і свого віку доживати… А одного вечора Михайло знову йшов через парк, як раптом побачив того самого літнього чоловіка. І тут увагу Михайла привернула одна дуже цікава деталь
Життєві Історії

Михайло завжди повертався додому з роботи через парк. Там він часто бачив одного літнього чоловіка. Старий завжди був зі своїм сином. Вони повільно гуляли по парку, тихо про щось розмовляючи. А одного разу Михайлу вдалося почути одну фразу: – Ти, батьку, головне не хвилюйся. Кардіограма в нормі – значить ти здоровий. – Як добре! – подумав тоді Михайло. – З таким сином літньому батькові не страшно і свого віку доживати… А одного вечора Михайло знову йшов через парк, як раптом побачив того самого літнього чоловіка. І тут увагу Михайла привернула одна дуже цікава деталь

Михайло завжди повертався додому з роботи через парк. Там він часто бачив його – цього дуже вже літнього чоловіка, і завжди у супроводі іншого, такого дбайливого, що одразу було […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 47 Page 48 Page 49 … Page 57 Next page

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки