– Сподіваюся ти сирота? – Було перше запитання, яке Єва поставила Олексію, коли зрозуміла, що він наполегливо залицяється до неї. – З чого це раптом? Я не сирота. У […]
Галина сиділа на веранді і дивилась на ноутбуці турецький серіал. Їй заважала хвіртка сусідів. Вона без кінця то закривалася, то відкривалася… Раптом задзвенів телефон. Галя глянула на екран. Дзвонила її тітка Ліза. – Ну як ти там племіннице? – весело запитала тітка. Галя похвалилася, що знайшла роботу. – Ой, тітко Лізо, я ж хотіла у вас дещо запитати! – ахнула Галя. – А чого це без кінця до моєї сусідки ходять якісь жінки? А сьогодні, то взагалі… – А ти хіба не знала про бабу Марію нічого? – загадково запитала тітка. Галя застигла, нічого не розуміючи
Галина ніколи й не думала, що отримає колись, від когось спадок. А точніше – будинок у подарунок! Її батьки жили небагато. Мали двокімнатну квартиру і стареньку дачу в передмісті. […]
У Світлани був день народження. Прийшла її привітати й свекруха – Тамара Іванівна. Жінка весело посміхнулася і простягла своїй невістці гарний пакет, перевʼязаний тонкою білою стрічкою. – Ось тобі подаруночок на день народження! – сказала урочисто свекруха. – Від усієї нашої родини, від щирого серця! – Такі стрічки, як на пакеті, бувають на коробках цукерок, – подумала Світлана. – Але тут, мабуть, щось мʼяке… Тамара Іванівна обійняла іменинницю. – Ой, дякую вам! – сказала Світлана. Вона почала розпаковувати подарунок. Дівчина відкрила пакет і застигла від побаченого
Тамара Іванівна весело посміхнулася і простягла своїй невістці Світлані гарний пакет, перевʼязаний тонкою білою стрічкою. – Ось тобі подаруночок на день народження! – сказала урочисто свекруха. – Від усієї […]
Денис з Юлею прийшли до матері чоловіка. Тетяна Валентинівна накрила стіл, спекла торт. – А ми не просто так прийшли, – усміхнувся Денис. – Ну що Юля, вручай! Юля дістала із сумки якусь листівку і передала Тетяні Валентинівні. – Це що? – здивувалася жінка. – Це запрошення на наше весілля, – радісно сказав Денис. – А це Семену Андрійовичу передайте, – сказала Юля діставши ще одну листівку. – Батьку? – здивувалася мати. – Ну так. Батько ж повинен бути на весіллі сина, – відповіла Юля. – Не смійте! Я цього не допущу! – вигукнула мати. Юля здивовано дивилася на майбутню свекруху, не розуміючи, що відбувається
— Давай і батька твого теж запросимо на весілля, Денисе. Все ж таки рідна людина. Стільки років минуло, можна й пробачити вже. Юля сиділа навколішки перед журнальним столиком і […]
Ірина Іванівна пішла на город. Там у неї був повний порядок. Не любила жінка, щоб город травою заростав. Ближче до криниці росли помідори, огірки, капуста. Цибулю Іванівна вже прибрала, тепер у сараї сушилася… Сусідки її віку на лавках вже відпочивали, а Іванівна все в турботах була. – І звідки у тебе сили беруться? – дивувалися сусідки. – Та я й сама не знаю, – відповідала Іванівна. – Не залишу ж я своїх дітей, заради них і стараюся. Сусідки мовчки хитали головами. Вони знали, що останній раз, коли Іванівна передавала дітям гостинці, сталося дещо несподіване
Ірина Іванівна поховала чоловіка десять років тому, і тепер жила сама. Діти її виросли й розлетілися в різні боки. Про неї згадували рідко. Ірина Іванівна розуміла, що в них […]
Максим повертався з відрядження. Чоловік на таксі підʼїхав до свого під’їзду. Розрахувавшись з таксистом, Максим дістав свої валізи і попрямував до дверей. Раптом двері підʼїзду відкрилися і несподівано Максим побачив Олю. – Привіт! Ти що сміття виносиш? – усміхнувся він, побачивши у руках коханої великі пакети для сміття. – Ні! Це твої речі! – спокійно сказала жінка. – Як мої речі? Що сталося? – Максим здивовано дивився на Олю, не розуміючи, що відбувається
– Олю, я йду. Нам треба з тобою пожити якийсь час окремо. Сама розумієш, останнім часом ми часто з тобою сваримося, причому сваримося безглуздо, через дрібниці. – Так, так, […]
– Ігор! – Людмила кинула мітлу, якою підмітала листя й побігла до свого чоловіка. Жінка обійняла його. Ігор не одразу, але теж обійняв дружину. – Додому ходіть, обіймаються вони, – чомусь незадоволено сказав їхній син Петро, який приїхав разом з батьком. Вони зайшли в квартиру. Людмила крутилася на кухні, гриміла тарілками, кухлями. Ігор сидів і мовчав. – Мамо, та сядь ти, – сказав Петро. Але Людмила не зупинялася. – Батько був у іншої жінки, – раптом сказав син. Людмила застигла від несподіванки. – Яка ще інша? Що відбувається, Ігорю? – вона не розуміла, що відбувається
– Що там твій? Не пише, не дзвонить? – Ні, Віро, ні на дев’ять днів, ні на сороковий звісточки не подав, – жартувала Люда, поправляючи робочий фартух. – Загуляв, […]
Ірина варила борщ на обід, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільного – дзвонила мама. – Так, мамо. Слухаю, – Іра підняла слухавку. – Ірино, терміново приходь, біда у нас, – сказала Оксана Борисівна, нічого не пояснивши і закінчила виклик. Ірина швидко вимкнула газ під каструлею з борщем, одягнулася і вирушила до батьків. – Мамо, що сталося? – одразу запитала донька, коли мати відкрила двері. – Це кінець Ірино, це кінець, – тихо промовила мати. – Батько? Що з ним? – захвилювалася Ірина, але жінка навіть уявити не могла, про що говорила мати
– Теща буде жити у нас, – здивовано вигукнув Андрій, мало не випустивши мобільний. – За що? Що я тобі зробив, Іра? Навіщо нам теща? – Так треба, – […]
Рита вийшла заміж рано. У шлюбі з Миколою в них народилася дочка Настя. Та щастя тривало недовго і вони розлучилися. Рита з Настею повернулася в батьківський дім… Якось вони з дочкою гуляли в парку. Неподалік Рита помітила якогось чоловіка, який теж прийшов погуляти з дочкою. На вигляд чоловік був років на десять старший за Риту. Раптом почав накрапати дощ. Той чоловік, покликав доньку і несподівано звернувся до Рити. – Вибачте, – сказав він. – У мене машина. Я можу вас підвезти. Рита уважно подивилася на незнайомця і раптом застигла від несподіваної здогадки
Маргарита вийшла заміж рано – у вісімнадцять років. Виною такого поспішного рішення стала її краса. Ще на шкільних вечорах від охочих запросити її на танець не було відбою. І […]
Олена стояла на зупинці і чекала свою маршрутку. Вона все нервово поглядала на годинник – автобуса чомусь довго не було. – Господи, та де ж та маршрутка?! – пробурмотіла вона і глянула вгору. Явно збиралося на дощ… Раптом поруч з Оленою пригальмував якийсь величезний джип темно-синього кольору. Дверцята привідкрилися. Олена спершу навіть відійшла в сторону, бо подумала, що зараз із джипа вийде пасажир. Але з машини ніхто не виходив… – Оленко, ну що ж ти стоїш?! – раптом почула вона жіночий голос з місця водія. Олена здивовано зазирнула в машину й застигла від несподіванки
Олена стояла на зупинці і чекала свою маршрутку. Вона все нервово поглядала на годинник – автобуса чомусь довго не було. – Господи, та де ж та маршрутка?! – пробурмотіла вона […]