Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Алла та Захар обідали, раптом вхідні двері відкрилися, і в квартиру залетіла свекруха. – Синку, ти зараз дізнаєшся багато цікавого про свою дружину, – заявила з порога Ніна Дмитрівна. – Мамо, сядь і заспокойся. Подивися, ти вся ж схвильована, – стурбувався Захар. – Так є від чого! – несподівано додала жінка. – Я таке сьогодні дізналася про твою дружину! – Цікаво, ви про що? – Алла уважно поживилася на матір чоловіка. – Сьогодні, я зустріла Христину, яка з тобою працює, і вона мені все розповіла! – єхидно сказала свекруха. – Що розповіла? – Алла здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Алла та Захар обідали, раптом вхідні двері відкрилися, і в квартиру залетіла свекруха. – Синку, ти зараз дізнаєшся багато цікавого про свою дружину, – заявила з порога Ніна Дмитрівна. – Мамо, сядь і заспокойся. Подивися, ти вся ж схвильована, – стурбувався Захар. – Так є від чого! – несподівано додала жінка. – Я таке сьогодні дізналася про твою дружину! – Цікаво, ви про що? – Алла уважно поживилася на матір чоловіка. – Сьогодні, я зустріла Христину, яка з тобою працює, і вона мені все розповіла! – єхидно сказала свекруха. – Що розповіла? – Алла здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Коли Алла та Захар вирішили одружитися, вони були вже самостійними людьми: обидва мали вищу освіту, обидва працювали. Аллі було двадцять чотири роки, Захару – двадцять сім. Не було в […]

Віра провела чоловіка на роботу, а сама вирішила ще трохи подрімати. Розбудив її запах кави, який долинав з кухні. – А це ще що таке? – подумала Віра і сіла на ліжко. – Невже Леонід повернувся? Жінка швидко накинула халат і вийшла в коридор. Раптом вона почула, що на кухні хтось наспівує якусь пісеньку. – Ну це вже точно не Леонід! Хто б це міг бути? Невже чужі зайшли? – захвилювалася жінка. Віра тихенько підійшла до дверей кухні, акуратно відкрила їх, і… застигла від побаченої картини
Історії Жінок

Віра провела чоловіка на роботу, а сама вирішила ще трохи подрімати. Розбудив її запах кави, який долинав з кухні. – А це ще що таке? – подумала Віра і сіла на ліжко. – Невже Леонід повернувся? Жінка швидко накинула халат і вийшла в коридор. Раптом вона почула, що на кухні хтось наспівує якусь пісеньку. – Ну це вже точно не Леонід! Хто б це міг бути? Невже чужі зайшли? – захвилювалася жінка. Віра тихенько підійшла до дверей кухні, акуратно відкрила їх, і… застигла від побаченої картини

Вже минув тиждень після того, як Віра та Леонід повернулися з весільної подорожі та оселилися у квартирі, яку зняли на рік. Квартира була нова, із сучасним ремонтом, господарі довго […]

Лілія Вікторівна з самого ранку крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні у неї ювілей! Жінка накрила шикарний стіл, одягла найкращу сукню, зробила у зачіску. – Чудово! – оцінивши своє відображення в дзеркалі сказала жінка. До обіду почали сходитися гості. Всі вітали ювілярку і розсідалися за стіл. Останніми прийшли невістка Марина та син Юрко. – Дорога наша Лілія Вікторівна, вітаємо вас з ювілеєм! – сказала Марина, як тільки увійшла в квартиру. – Прийміть від нас цей скромний подарунок! Син та невістка вручили жінці свій подарунок. Лілія Вікторівна глянула на цей подарунок і аж ахнула від побаченого
Історії Жінок

Лілія Вікторівна з самого ранку крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні у неї ювілей! Жінка накрила шикарний стіл, одягла найкращу сукню, зробила у зачіску. – Чудово! – оцінивши своє відображення в дзеркалі сказала жінка. До обіду почали сходитися гості. Всі вітали ювілярку і розсідалися за стіл. Останніми прийшли невістка Марина та син Юрко. – Дорога наша Лілія Вікторівна, вітаємо вас з ювілеєм! – сказала Марина, як тільки увійшла в квартиру. – Прийміть від нас цей скромний подарунок! Син та невістка вручили жінці свій подарунок. Лілія Вікторівна глянула на цей подарунок і аж ахнула від побаченого

– Марино, у мами за тиждень ювілей. – Я в курсі, ти це вже говорив вранці. – Ми не договорили. Вона запрошує багато народу. Потрібно їй допомогти. – А […]

Марина ходила по квартирі з кута в кут не знаходячи собі місця. Останніми днями жінці не давала спокою поведінка її чоловіка. Сергій допомагав з прибиранням квартири, готував смачні вечері, дарував квіти. – І що це з ним відбувається? – думала Марина. – Сергій явно почувається винним за щось, і напевне так намагається вибачитися перед мною! В роздумах жінка підійшла до вікна і глянула на подвірʼя перед будинком. Несподівано Марині відкрилася неочікувана картина і вона відсахнулася від вікна. – Невже мій Сергійко здатний на таке? – тільки й вигукнула жінка, нічого не розуміючи
Історії Жінок

Марина ходила по квартирі з кута в кут не знаходячи собі місця. Останніми днями жінці не давала спокою поведінка її чоловіка. Сергій допомагав з прибиранням квартири, готував смачні вечері, дарував квіти. – І що це з ним відбувається? – думала Марина. – Сергій явно почувається винним за щось, і напевне так намагається вибачитися перед мною! В роздумах жінка підійшла до вікна і глянула на подвірʼя перед будинком. Несподівано Марині відкрилася неочікувана картина і вона відсахнулася від вікна. – Невже мій Сергійко здатний на таке? – тільки й вигукнула жінка, нічого не розуміючи

– На що ти там дивився? – пролунав позаду жіночий голос. Сергій кинув ще один погляд на красиву фігурку сусідки. Вона вигулювала собачку, а чоловік спостерігав за нею, стоячи […]

У Марії не стало дідуся. Дівчина важко переживала втрату рідної людини, сама організувала прощання, провела дідуся в останню путь. Наступного дня після прощання у двері подзвонили. – Мамо? Ти що тут робиш? – здивувалася дівчина. – Ти ж сказала, що тобі не вийде приїхати. – Плани змінилися. Ось вирішила якщо не була на прощанні, то хоч могилку відвідаю, – шморгнула носом Віра. Пригостивши матір чаєм, Марія виділила матері кімнату, а сама пішла у свою кімнату відпочивати. Через годину Марія вирішила глянути як там мама. Марія зайшла в кімнату до матері і і застигла від побаченого
Історії Жінок

У Марії не стало дідуся. Дівчина важко переживала втрату рідної людини, сама організувала прощання, провела дідуся в останню путь. Наступного дня після прощання у двері подзвонили. – Мамо? Ти що тут робиш? – здивувалася дівчина. – Ти ж сказала, що тобі не вийде приїхати. – Плани змінилися. Ось вирішила якщо не була на прощанні, то хоч могилку відвідаю, – шморгнула носом Віра. Пригостивши матір чаєм, Марія виділила матері кімнату, а сама пішла у свою кімнату відпочивати. Через годину Марія вирішила глянути як там мама. Марія зайшла в кімнату до матері і і застигла від побаченого

З дідусем Марія мала особливий зв’язок. Віктор Валентинович у онуці душі не чув. А онука, старшого сина дочки, він не любив. Михайло у підлітковому віці накоїв багато бід, і […]

Інна повернулася додому з корпоративу. Жінка зайшла у квартиру і одразу вирушила в кімнатну до чоловіка. – Олексій, як ти міг? У нас же маленьке місто, невже ти не розумів, що все це все одно спливе назовні? – одразу сказала вона до Олексія. – Ти про що? – округлив очі чоловік. – Я все знаю! – майже плачучи додала жінка. – Та про що ти? – ніяк не розумів Олексій. – Про що я? Я про ось це! – сказала Інна, дістала з кишені телефон і відкрила на ньому якусь фотографію. Олексій глянув на фото і аж ахнув від побаченого
Історії Жінок

Інна повернулася додому з корпоративу. Жінка зайшла у квартиру і одразу вирушила в кімнатну до чоловіка. – Олексій, як ти міг? У нас же маленьке місто, невже ти не розумів, що все це все одно спливе назовні? – одразу сказала вона до Олексія. – Ти про що? – округлив очі чоловік. – Я все знаю! – майже плачучи додала жінка. – Та про що ти? – ніяк не розумів Олексій. – Про що я? Я про ось це! – сказала Інна, дістала з кишені телефон і відкрила на ньому якусь фотографію. Олексій глянув на фото і аж ахнув від побаченого

Інна та Олексій одружилися з великого кохання, у шлюбі народилася дочка. Олексій доньку, Поліну, любив, називав «принцесою» і як міг балував. Інна була впевнена, що її сім’я – зразкова, […]

Олексій з Наталкою одружувалися. Весілля було в самому розпалі, гості зібралися в ошатній залі, а щасливі молодята сиділи за святковим столом. Раптом Наталка помітила, що її свекруха гірко плаче у іншому кінці зали. Наречена вирішила підійти до жінки і запитати, що сталося. – Людмило Петрівна, що з вами? – запитала Наталя у свекрухи. – Нічого, – схлипнула жінка. – Я ж все бачу! Давайте розповідайте, можливо я чимось зможу допомогти, – наполягла дівчина. Людмила Петрівна зробила глибокий подих і все розповіла невістці. Наталка вислухала свекруху і аж ахнула від почутого
Історії Жінок

Олексій з Наталкою одружувалися. Весілля було в самому розпалі, гості зібралися в ошатній залі, а щасливі молодята сиділи за святковим столом. Раптом Наталка помітила, що її свекруха гірко плаче у іншому кінці зали. Наречена вирішила підійти до жінки і запитати, що сталося. – Людмило Петрівна, що з вами? – запитала Наталя у свекрухи. – Нічого, – схлипнула жінка. – Я ж все бачу! Давайте розповідайте, можливо я чимось зможу допомогти, – наполягла дівчина. Людмила Петрівна зробила глибокий подих і все розповіла невістці. Наталка вислухала свекруху і аж ахнула від почутого

На весіллі сина Людмилу Петрівну ледве стримувала сльози. І це було не розчулення і радість. Вона плакала від жалю до себе – тепер їй доведеться жити самій. Краще б […]

Дарина повернулася додому з двома важкими пакетами у руках. – Ти прийшла? А що, вже шість? – не відводячи очей від ноутбука, спитав Роман. – Взагалі то вже сьома, – відповіла Дарина. – Сьома? А де ж ти так довго була? Я вже їсти хочу, – сказав Роман, не повертаючись до дружини. – До супермаркету заїжджала за продуктами, – відповіла Дарина. – А взагалі, мені треба з тобою поговорити. – Говори, – байдуже сказав Роман. – Я хочу обговорити з тобою дуже важливе питання: нам треба розлучитися, – несподівано сказала Дарина. – Як розлучитися? Чому? – Роман здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Дарина повернулася додому з двома важкими пакетами у руках. – Ти прийшла? А що, вже шість? – не відводячи очей від ноутбука, спитав Роман. – Взагалі то вже сьома, – відповіла Дарина. – Сьома? А де ж ти так довго була? Я вже їсти хочу, – сказав Роман, не повертаючись до дружини. – До супермаркету заїжджала за продуктами, – відповіла Дарина. – А взагалі, мені треба з тобою поговорити. – Говори, – байдуже сказав Роман. – Я хочу обговорити з тобою дуже важливе питання: нам треба розлучитися, – несподівано сказала Дарина. – Як розлучитися? Чому? – Роман здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Ти прийшла? А що, вже шість? – не відводячи очей від екрана ноутбука, спитав Роман. – Взагалі то вже сім, – відповіла Дарина і понесла на кухню пакет […]

В Ганни не стало батька, жінка важко переживала втрату найріднішої людини. Прощання пройшло як у тумані. Наступного дня вранці Ганна з чоловіком Андрієм прийшла на могилку батька. – Ой, тату! Як же я тепер без тебе жити буду! – плакала Ганна, розмовляючи з портретом батька. – Ох, молодий ще який, як так. Він нездужав? – почула жінка голос позаду себе. Ганна повільно повернулася, придивилася до жінки, що стояла за спиною і…застигла від побаченого
Історії Жінок

В Ганни не стало батька, жінка важко переживала втрату найріднішої людини. Прощання пройшло як у тумані. Наступного дня вранці Ганна з чоловіком Андрієм прийшла на могилку батька. – Ой, тату! Як же я тепер без тебе жити буду! – плакала Ганна, розмовляючи з портретом батька. – Ох, молодий ще який, як так. Він нездужав? – почула жінка голос позаду себе. Ганна повільно повернулася, придивилася до жінки, що стояла за спиною і…застигла від побаченого

– Зрозумій, я хочу бути щасливою. Я тебе ніколи не любила, і заміж вийшла щоб насолити Валерію, який мене покинув. Ти вчасно підвернувся просто. І до Ганнусі в мене […]

Марина прийшла в гості до матері вся схвильована. – Доню, що сталося? – запереживала Ірина. – Я більше так не можу, – схлипнула донька. – Я думала, він кохає мене, а він… – Образив тебе? – Ірина обійняла дочку. – Я не хочу про це розповідати. Загалом я вирішила розлучитися! – заявила Марина. – Розлучитися…, – підозріло сказала мама. – Видно настав час. Гаразд, скажу. Все одно дізнаєшся… Матір встала з-за столу, вийшла з кімнати і повернулася з якоюсь папкою в руках. – Якщо вирішила розлучатися, то тобі пригодиться ось це, – жінка передала доньці папку. Марина взяла її, відкрила і ахнула від побаченого
Історії Жінок

Марина прийшла в гості до матері вся схвильована. – Доню, що сталося? – запереживала Ірина. – Я більше так не можу, – схлипнула донька. – Я думала, він кохає мене, а він… – Образив тебе? – Ірина обійняла дочку. – Я не хочу про це розповідати. Загалом я вирішила розлучитися! – заявила Марина. – Розлучитися…, – підозріло сказала мама. – Видно настав час. Гаразд, скажу. Все одно дізнаєшся… Матір встала з-за столу, вийшла з кімнати і повернулася з якоюсь папкою в руках. – Якщо вирішила розлучатися, то тобі пригодиться ось це, – жінка передала доньці папку. Марина взяла її, відкрила і ахнула від побаченого

– Мамо, ну як же так, – схлипувала Марина. – Я думала, що він мені рідна людина, а він… – Хто рідна людина? Денис? – Ірина обійняла дочку. – […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 82 Page 83 Page 84 … Page 126 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Василь приїхав у рідне місто всього на день. Приїхав він з єдиною метою – сходити на могилку своїх батьків. Йому хотілося відвідати ще й могилку своєї першої дружини Марії. Але де вона похована, Василь не знав… Одразу після цвинтаря Василь мав намір їхати на вокзал. О дев’ятій вечора поїзд мав відвезти його назад, у місто, де на нього чекали кохана дружина і діти. Василь уже виходив із цвинтаря, коли ззаду його раптом гукнув знайомий жіночий голос: – Василю, це ти, чи що?! Василь оторопів, не вірячи своїм вухам
  • Ігор уже спав, коли несподівано пролунав пізній дзвінок матері. – Мамо, ти мені дзвонила три години тому, а зараз ти мене розбудила, – сказав Ігор. – Мені рано вставати, я й так не висипаюся. Невже не можна було зачекати ранку?! Ви заслабли, ти чи тато? Щось сталося?! – Ігор, – сказала мати. – Мені тільки… Нам щойно… Ігор вирішив не перебивати матір, вона й так хвилювалася. – Дзвонила твоя сестра, – продовжувала жінка. – Вона цей… Ох, там таке… – Та що таке?! – тут Ігор вже аж рознервувався, нічого не розуміючи
  • Олена збиралася на день народження своєї подруги Каті. Напередодні вона подзвонила до свого брата Романа. Олена сказала, що в суботу її не буде вдома, тому, якщо вони хочуть привести до неї племінника Миколку, то на неї нехай не розраховують. – Добре, сестричко, я тебе зрозумів! – відповів Роман. – Ми з Каринкою в суботу теж у гості йдемо, а Миколку відвеземо до батьків Карини… У суботу в двері Олени хтось подзвонив. Вона нікого не чекала. Олена збиралася на день народження і чепурилася перед дзеркалом. Жінка глянула у вічко, й остовпіла від побаченого
  • Марійка працювала хатньою робітницею у літньої пари. Якось вона вийшла за хвіртку, щоб зустріти доставлення продуктів. Разом із нею вийшов і господар Володимир Олександрович, тримаючи на руках дочку Марійки Ганнусю. Але за воротами був зовсім не курʼєр… Там стояли батьки Марійки! – Та-а-к, – сказала мати Алла Леонідівна. – На щось подібне я й очікувала… – Доброго дня, мамо і тату теж, – сказала Марійка. – Ви як тут? – Та ось, добрі люди розповіли, як моя дочка нас ганьбить! – заявила мати. – Мамо, де ж тут ганьба? – здивувалася Марійка. – У нас із Ганнусею все добре. – Ти вважаєш нормальним бути на утриманні у старого?! – раптом вигукнула мати. Марійка аж очі вирячила від почутого
  • Антоніна поїхала в гості до дочки. Вона погостювала і ось настав час їхати додому. Вдома все було добре. Її кішка зустріла господиню. Сусідка Ліза віддала ключі від квартири, які вона їй лишала і пішла до себе. – Я твоя боржниця, Лізо… – тільки і сказала їй услід Антоніна Іванівна. Жінка помилася, перевдягнулась і запустивши пральну машинку, пішла до сусіда. – А, от і я! – зайшла Тоня у квартиру. – Нарешті, Тоню… – сказав старенький Олег Сергійович і поцілував їй руку. – Олеже, як ти тут? – запитала Антоніна Іванівна. – Я ж тобі їсти лишала. – Я ситий, – сказав той. Антоніна відкрила холодильник і обімліла від побаченого
© 2025 Дівочі Посиденьки