– Слухай, мамо, мені тут Ганна каже… Ти що, серйозно Віру на Новий рік покликала? – Сергій стояв біля дверей маленької кухні, спостерігаючи, як мати методично перебирає крупу. – […]
Дарина прийшла в гості до батьків Андрія, знайомитися з майбутніми свекрами. Зустріли Дарину добре. Стіл шикарний накрили. Нагодували. А потім пішли питання. Говорила здебільшого майбутня свекруха, розпитувала про батьків, про роботу. Дарина трималася, і відповідала достойно. – Може, ми ще щось повинні знати? Скажи зараз. Не хвилюйся, – несподівано додала мати Андрія. – Та ніби ні, – Дарина напружилася. Свекруха поводилася так, ніби щось знає. – А як щодо твоєї маленької “таємниці”?! – несподівано cказала мама Андрія. – Таємниці? Ви про що? – Дарина здивовано дивилася на майбутню свекруха, не розуміючи, що відбувається
– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі від комп’ютера. – Не хочеш бачити колег на весіллі? – Вибач, не встигла, – думаючи […]
– Пробач мені, – казала Віка своєму чоловіку Івану. – Ти чудова людина. Я вдячна за все, що ти зробив для мене… – Я все зрозумів, – сказав Іван. – Я піду переночую в сестри. Прощавай… Іван пішов. Віка ніколи не відчувала себе так важко як зараз… Через два місяці Іван та Віка розлучилися. Одного дня пролунав несподіваний телефонний дзвінок. – Віко, привіт, – у слухавці почувся голос сестри Івана. – Оля? Привіт… – здивувалася Віка. – Щось трапилося? – Івана більше немає, – зі сльозами сказала Ольга. Віка побіліла від почутого
Вікторія була дуже винна перед колись коханою людиною. Вина щемила серце, лежала на ньому важким тягарем… Віка не знала, чи зможе пробачити себе колись… …Життя тринадцятирічної Віки та її […]
Віра обідала зі своєю колегою Оленою в кафе. – Слухай, Віро. У нас тут з Андрієм щось намічається, – зізналася Олена. – Я, як тільки, прийшла в компанію він одразу мені сподобався! – Зрозуміло, – простягла Віра, відводячи погляд. – Що таке? – не вислизнула реакція подруги від Олени. – Нічого, – хмикнула Віра. – Ну, я ж бачу, – напружувалася Олена. – Добре, скажу, як є! Навіть не вздумай зустрічатися з Андрієм! – несподівано сказала Віра. – Ти щось знаєш, чого не знаю я? – поцікавилася Олена. – Знаю! – кивнула Віра, зробила паузу, і все розповіла подрузі. Олена вислухала Віру і ахнула від почутого
Вірі вже дуже давно подобався Андрій. Вони разом працювали, і коли він не бачив, Віра дивилася на нього закоханим поглядом, мріючи, що колись він її помітить. Але Андрій був […]
У Галини Петрівни не стало чоловіка. Жінка сиділа сама вдома і машинально перебирала старі фотографії – єдине, що її зараз заспокоювало. Ось вони з Сергієм молоді, тільки-но переїхали в цей будинок. Ось їхня маленька Оля робить перші кроки. Ось випускний Олі – вони стоять утрьох на ґанку, такі щасливі… Раптом хтось постукав у двері. – Хто там? – здивовано запитала жінка. – Галино Петрівно, це я, Віктор! – гукнув сусід. – Там трубу прорвало, треба воду перекрити! Я сантехніка вже викликав! – Я сама впораюсь! – відповіла Галина Петрівна. – Не треба… Раптом почулося клацання замку. Галина Петрівна аж оторопіла від несподіванки
– Господи, мамо, скільки можна! – Ольга в серцях кинула сумку на старий диван, і той жалібно рипнув пружинами. – Знову про цього Віктора? Він просто сусід, нормальний мужик, […]
Ангеліна взяла вихідний на роботі. Вранці вона встала раніше, приготувала сніданок чоловікові. Андрій мовчки поснідав і вирушив на роботу. Щойно двері за чоловіком зачинилися, жінка одразу приступила до підготовки романтичного вечора, який вона збиралася влаштувати Андрію. Вранці вона ретельно прибрала у квартирі. Вдень зробила манікюр, макіяж та зачіску. Завершивши всі приготування, жінка вдяглася в яскраво-червоний халат і стала чекати на коханого. У двері подзвонила. – Андрій, як завжди вчасно! – зраділа жінка. Ангеліна швидко підійшла до дзеркала, нафарбувала губи червоною помадою, підбігла до дверей, відкрила їх і ахнула від побаченого
– Знову ти затрималася на роботі? Що там у тебе, медом намазано? — Андрій стояв у дверях і похмуро дивився на Ангеліну. – Коханий, там же затори! Ти бачив, […]
Ірина Іванівна стояла на ґанку, накинувши теплу кофту. – Барсику! – покликала вона свого кота. – Та де ж його носить? Зимове село мовчало. – Стоп! – раптом подумала жінка. – Он ланцюжок слідів… І, звісно ж, тягнеться він по сусідському закинутому подвірʼю прямісінько до дверей закинутого будинку. А он і сам кіт! – Барсику! – гукнула Ірина Іванівна. Кіт послухався й пішов до господині. – Ох, ти ж! – ахнула вона. – Скільки ж тебе кликати можна?! Кіт шмигнув у хату. Ірина Іванівна зайшла слідом. – Стій! Дай пообтрушую тебе! – жінка нахилилася, щоб змахнути з чорної котячої спини білі сніжинки і… Обімліла від побаченого! То був зовсім не сніг
– Барсику! Барсику! Та де ж його носить? – Ірина Іванівна стояла на ґанку, накинувши теплу кофту. Зимове село мовчало. Будиночки стояли серед снігу, немов острови посеред океану. Втім, […]
До Михайла в гості приїхав його друг дитинства Олег. Чоловіки сиділи на кухні, і святкували зустріч. Відкрилися вхідні двері. – Це моя наречена прийшла! Зараз я вас познайомлю, – сказав Михайло. За секунду на кухні зявилася Настя. – Настя, знайомся, це мій друг дитинства Олег! – радісно вигукнув Михайло. – Приємно познайомитися, – відповіла Настя і чомусь, одразу, вийшла з кухні. – Михайле, ти маєш дещо дізнатися! – несподівано сказав Олег, як тільки за дівчиною закрилися двері. Він дістав свій телефон, відкрив на ньому якесь відео, і повернув екран до товариша. Михайло переглянув відео і… остовпів від побаченого
– Привіт, я не пізно? – варто було підняти слухавку, як пролунав з дитинства знайомий голос. Гаразд, не з дитинства – після того, як вони підросли, голоси змінилися, тож […]
Олексій пішов на службу. Його бабуся Тоня, яка жила в селі, перехрестила його перед відходом. – Бережи себе, і повертайся, – сказала вона. Олексій часто писав бабі Тоні. Вона була в нього найулюбленішою бабусею… Коли Олексій повернувся, він уже знав, що баби Тоні не стало… В село він приїхав майже одразу. Разом з батьком вони сходили на цвинтар. Олексій дуже переживав, не приховуючи сліз. І тільки його кохана Ганнуся, змогла трохи втішити і відволікти хлопця. – Бабусю я бачила незадовго до того, як її не стало, – прошепотіла Ганна. – Про що ви говорили? – запитав Олексій. Ганна раптом почервоніла. Хлопець застиг від здивування
Олексій був улюбленим внуком у баби Тоні – його сільської бабусі по батькові. Хлопчик погано запам’ятав діда, старий пішов рано, коли Олексію було близько чотирьох років. Але все одно […]
Алла накришила салатів, зробила бутерброди, запекла качку з яблуками. Сьогодні вони з чоловіком вперше за сімнадцять років відзначатимуть Новий рік тільки удвох. Накривши стіл, Алла привела себе в порядок і вийшла з кімнати. – Ого! – глянувши на дружину, у Максима навіть очі заблищали. – Ти чудово виглядаєш! – Дякую, – засоромилася дружина. – Сідаймо за стіл? – Давай! – погодився Максим. Тільки-но подружжя зручно вмостилося за святковим столом, у двері подзвонили. – Кого це принесло? – здригнувся Максим. – Може не відкриватимемо? – запропонувала Алла. – А раптом щось термінове? – сказав Максим, вийшов в коридор, відкрив двері і…заціпенів від побаченого
– Кохана, чим тобі допомогти? Давай, я на стіл накрию? – Максим метушливо бігав квартирою. – Так, можеш виносити прилади у вітальню, – Алла кивнула у бік столу, де […]