Життєві Історії

Марія Степанівна сиділа на лавці на зупинці. Біля неї присів якийсь дід. – Ти що, загубився, любий? – запитала його Марія Степанівна. Старий кивнув. – Є таке… – сказав він. – Ось намагався спитати дорогу. – А куди тобі треба? – запитала жінка. – Шукаю провулок Зелений, – відповів дід. – Поталанило тобі! – сказала Марія Степанівна. – Я там живу. Зараз проведу тебе. – Дякую! – усміхнувся у сиві вуса старий… За розмовами, вони підійшли до будинку жінки. – Ну, ось ми й прийшли, – Марія Степанівна кивнула на підʼїзд. – А тобі в який будинок, любий? – Та мені теж сюди, начебто. Квартира сорок три. – Як сорок три?! – Марія Степанівна ахнула від почутого

– Шановний? Жіночко? Молодий чоловіче? Дівчино? – сивенький дідок у синьому пуховику і в’язаній шапочці марно намагався привернути до себе увагу. Люди проходили повз нього, піднявши коміри і натягнувши […]

Історії Жінок

Світлана йшла вулицею і насолоджувалася яскравим сонечком. Раптом хтось гукнув її. Вона обернулася і побачила Ігоря, чоловіка своєї подруги Алли. – Привіт, Ігоре! Як справи? – сказала Світлана. Ігор підійшов ближче, його голос став жорстким. – Ти взагалі розумієш, що робиш? Скільки ще використовуватимеш мою дружину для своїх темних справ? – процідив чоловік. – Що означає «використовувати»? Я навіть не пам’ятаю, коли бачила Аллу, – розгубилася Світлана. – Ага, звичайно! – пирхнув Ігор. – Кожен день їй дзвониш і просиш робити «таке»!  – Ігоре, та що сталося? Що я зробила? – Світлана здивовано дивилася на чоловіка подруги, не розуміючи, що відбувається 

Світлана залишила синочка з мамою та вирушила по магазинах. З маленькою дитиною це робити не дуже зручно, та й просто прогулятися хочеться. Ілля був бажаною дитиною, народився через два […]