– Що там твій? Не пише, не дзвонить? – Ні, Віро, ні на дев’ять днів, ні на сороковий звісточки не подав, – жартувала Люда, поправляючи робочий фартух. – Загуляв, […]
– Ілля, нарешті ти прийшов! – радісно зустрічала чоловіка Зоя. – Я таку квартирку нам знайшла. Прямо все, як ми мріяли… – Постривай ще, Зоє, з квартирою, – сказав Ілля. – А чого чекати? – здивувалася Зоя. – Така квартира швидко піде… – Краще давай їсти, – Ілля сів за кухонний стіл. Зоя дістала тарілку, відкрила сковорідку і застигла над нею з ложкою. – Ти що, передумав купувати квартиру? – вона різко обернулася до чоловіка. – Грошей нема, – тихо сказав Ілля. – Як?! – Зоя сіла на стілець з порожньою тарілкою і ложкою в руках, і подивилася на чоловіка. Вона не розуміла, що відбувається
Іван притримав двері в ресторан, пропускаючи свою дружину вперед. Двері за ними плавно зачинилися, стишивши ритм музики і шум голосів. Вдалині виднілося яскраве світло міста, а через темряву до […]
Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися котлети в каструлі. Десь десять штук. Ти їх не перекладав нікуди? Чоловік зайшов на кухню і теж зазирнув у каструлю. – Дивно, – пробурмотів він. – Наш син не зміг би їх всі зʼїсти. А котлет багато було… Мирослава задумливо подивилася на чоловіка. – Ти що нічого не зрозуміла?! – раптом запитав Віктор. – А що я мала зрозуміти? – Мирослава здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, про що той говорить
Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися ще […]
Ірина варила борщ на обід, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільного – дзвонила мама. – Так, мамо. Слухаю, – Іра підняла слухавку. – Ірино, терміново приходь, біда у нас, – сказала Оксана Борисівна, нічого не пояснивши і закінчила виклик. Ірина швидко вимкнула газ під каструлею з борщем, одягнулася і вирушила до батьків. – Мамо, що сталося? – одразу запитала донька, коли мати відкрила двері. – Це кінець Ірино, це кінець, – тихо промовила мати. – Батько? Що з ним? – захвилювалася Ірина, але жінка навіть уявити не могла, про що говорила мати
– Теща буде жити у нас, – здивовано вигукнув Андрій, мало не випустивши мобільний. – За що? Що я тобі зробив, Іра? Навіщо нам теща? – Так треба, – […]
Валентина приїхала у рідне село. Аякже ж?! Сьогодні у її батьків срібне весілля. Жінка підійшла до батьківського будинку, постукала у двері. – Все-таки приїхала? Навіщо? Казала ж, не приїжджай! – здивувалася мати, побачивши на порозі доньку. Валя зайшла в будинок, поставила сумки в кімнаті, повернулася на кухню. – Мамо, а де батько? – запитала донька. – Ти краще присядь, і вислухай мене спокійно. Тобі не сподобається те, що я скажу, – раптом сказала мати. – Що сталося? – захвилювалася Валя. Мама ще з хвилину помовчала, а потім все розповіла доньці. Валя вислухала матір і застигла від почутого
Валентина їхала до батьків на срібне весілля. Насправді батько Валентині нерідний. Мама вийшла за нього заміж після розлучення з першим чоловіком. Валентині було п’ять років, а братові – три. […]
Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік взяв горішок і уважно подивився на жінку. – Ларисочко, а коли ти скажеш своєму чоловікові про нас? – раптом запитав він. – Коханий, ти про що?! – Лариса аж відсунулася від Максима. – Ти ж також одружений. Тебе щось не влаштовує? До того ж, у мене з Едуардом є дитина. – Ну це так, – пробурмотів Максим. – Мишко, до речі, схожий на мене. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – І що ж це я маю сказати? – Лариса здивовано дивилася на Максима, не розуміючи, що відбувається
Максим з Ларисою сиділи на дивані й дивилися романтичний фільм. Чоловік підсунув до себе тарілку з горішками, зʼїв один і уважно подивився на свою подругу. – Ларисочко, а коли […]
Інна Максимівна свого онука Артемчика виховувала сама. Допомагала дочці Марійці. А через два роки батьки сказали, що пора Артемчику до мами з татом повернутися. Та й у садок треба. Інні Максимівні дочка із зятем подарували путівку в санаторій. Мовляв, треба й бабусі відпочити… Інна Максимівна повернулася із санаторію якась дуже радісна. – Мамо, ти у нас прямо пожвавішала вся! – сказала Марійка. – Ану розповідай, що там у тебе таке сталося. – А що, так помітно? – здивовано запитала мати. – Та сталося, доню, дещо. Не знаю як і сказати… Марійка застигла від несподіваної здогадки
Інні Максимівні було 58 років і два роки тому вона стала щасливою бабусею. Не лише з фактом появи онука – вона хлопця ростить і виховує. Маму замінює йому, так […]
Рита вийшла заміж рано. У шлюбі з Миколою в них народилася дочка Настя. Та щастя тривало недовго і вони розлучилися. Рита з Настею повернулася в батьківський дім… Якось вони з дочкою гуляли в парку. Неподалік Рита помітила якогось чоловіка, який теж прийшов погуляти з дочкою. На вигляд чоловік був років на десять старший за Риту. Раптом почав накрапати дощ. Той чоловік, покликав доньку і несподівано звернувся до Рити. – Вибачте, – сказав він. – У мене машина. Я можу вас підвезти. Рита уважно подивилася на незнайомця і раптом застигла від несподіваної здогадки
Маргарита вийшла заміж рано – у вісімнадцять років. Виною такого поспішного рішення стала її краса. Ще на шкільних вечорах від охочих запросити її на танець не було відбою. І […]
Віра поволі йшла з роботи додому. – Як добре на свіжому повітрі, – думала вона. На лавці біля підʼїзду сиділи три бабусі. Вони пильно дивилися на Віру і шепотілися… – Ну, ви тільки гляньте, жіночки, нова мешканка йде, – сказала Олена Степанівна. – Обличчя серйозне, не за віком, мабуть, багато чого в житті пройшла. І на сукню гляньте! Куди вже коротше? У наш час молодь інша була… Наступного дня Віра знову побачила трійцю, яка сиділа на лавці. Вона привіталася і пішла далі. Раптом позаду вона почула якийсь галас. Віра обернулася й застигла від несподіванки
Віра поволі йшла з роботи додому. – Як добре на свіжому повітрі, особливо коли весь день просиділа в кабінеті, – думала вона. На лавці біля підʼїзду сиділи три бабусі. […]
Славко сидів на дивані й дивився телевізор. Раптом в кімнату заскочила його наречена Світлана. – Коханий, а нас запросили на день народження до моєї сестри Надійки! – весело сказала вона. – Добре, люба, але я працюю, тож можливо трішки спізнюся, – сказав Славко. – Нічого, це не проблема, – відповіла Світлана… Святкувала Надія на дачі. В’ячеслав затримався на роботі, тож приїхав трохи згодом. Гості веселилися, тільки Світлани десь не було. Славку сказали, що вона в будинку. Чоловік пішов туди і раптом побачив Світлану з Надією. Він прислухався до їхньої розмови й оторопів від почутого
Світлана з В’ячеславом готувалися до весілля. Вже рік, як вони познайомилися, але жити разом не зʼїжджалися. Молоді зустрічалися, спілкувалися, ніби перевіряючи один одного. На Різдво Славко зробив Світлані пропозицію. […]