Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Славко готував вечерю, дружина Марина на тиждень поїхала до своєї матері, відпочити. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла теща. – Бабуся! – вигукнули діти і кинулися до неї. – А я вас вирішила відвідати. Пиріжків привезла, – усміхнулася вона. – Як там Марина? – одразу запитав глава сімейства. – Ти про що, Славко? – здивувалася теща. – Так вона тиждень тому поїхала до вас відпочити, – пояснив чоловік. – Не було її в мене, – несподівано сказала жінка. – Як не було? А де ж вона? – Славко здивовано дивився на тещу, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Славко готував вечерю, дружина Марина на тиждень поїхала до своєї матері, відпочити. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла теща. – Бабуся! – вигукнули діти і кинулися до неї. – А я вас вирішила відвідати. Пиріжків привезла, – усміхнулася вона. – Як там Марина? – одразу запитав глава сімейства. – Ти про що, Славко? – здивувалася теща. – Так вона тиждень тому поїхала до вас відпочити, – пояснив чоловік. – Не було її в мене, – несподівано сказала жінка. – Як не було? А де ж вона? – Славко здивовано дивився на тещу, не розуміючи, що відбувається

Славко був зразковий сім’янин, і жодного разу не зраджував свою дружину. Він гуляв з дітьми у вихідні, приносив усю зарплату в сім’ю, і навіть допомагав з прибиранням та приготуванням […]

Галину запросила у гості свекруха та свекор. Галя подумала і наважилася. Справді, чому б не поїхати. – Андрій весь час на роботі. Хоч відпочину в селі, – вирішила жінка. Зібрала речі, сіли в машину, і вони на місці. – Приїхали! Ми вже зачекалися! Дідусь на городі зараз, а я на хвилинку прибігла вас зустріти і до нього піду, стільки справ, – зустріла їх на подвір’ї свекруха і побігла на город. Але Галя навіть уявити не могла, що чекає на неї далі
Історії Жінок

Галину запросила у гості свекруха та свекор. Галя подумала і наважилася. Справді, чому б не поїхати. – Андрій весь час на роботі. Хоч відпочину в селі, – вирішила жінка. Зібрала речі, сіли в машину, і вони на місці. – Приїхали! Ми вже зачекалися! Дідусь на городі зараз, а я на хвилинку прибігла вас зустріти і до нього піду, стільки справ, – зустріла їх на подвір’ї свекруха і побігла на город. Але Галя навіть уявити не могла, що чекає на неї далі

– Галинко, ну коли ви вже до нас приїдете з Марійкою? Ми з дідом сумуємо за онукою, так рідко бачимося. Сидите там у місті, а в нас тут на […]

Галина прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. – Хто це? Я нікого не чекала! – здивувалася жінка і пішла відкривати. На порозі стояла її давня подруга Віка. – Привіт. Не чекала я тебе. Невже прийшла мені борг віддати, – зраділа Галина. – А я думала, що ти і не повернеш мені вже ці гроші. – Я тобі більше нічого не винна, – з викликом сказала Вікторія. – Винна! У мене твоя розписка є! – сказала Галина. – Я борг повернула! У свого чоловіка запитай, – єхидно сказала Віка. – Ти про що? – не зрозуміла Галина і раптом застигла від несподіваної здогадки
Історії Жінок

Галина прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. – Хто це? Я нікого не чекала! – здивувалася жінка і пішла відкривати. На порозі стояла її давня подруга Віка. – Привіт. Не чекала я тебе. Невже прийшла мені борг віддати, – зраділа Галина. – А я думала, що ти і не повернеш мені вже ці гроші. – Я тобі більше нічого не винна, – з викликом сказала Вікторія. – Винна! У мене твоя розписка є! – сказала Галина. – Я борг повернула! У свого чоловіка запитай, – єхидно сказала Віка. – Ти про що? – не зрозуміла Галина і раптом застигла від несподіваної здогадки

– Віка, ну ти ж сама обіцяла, що за півроку гроші повернеш, вже минуло більше часу, совість треба мати! Галина та Віка подруги з дитинства, жили в одному дворі, […]

Ірини Григорівна сиділа на кухні та про щось розмовляла з своєю донькою Ритою. – Добрий вечір! – привітався зять Андрій, коли зайшов на кухню. – Що у нас на вечерю? – Мама картоплі насмажила. Будеш? – запропонувала чоловіку Рита. – Давай, – погодився Андрій. – Ну що, можете мене привітати! Я все вирішив! Ірино Григорівно можете збиратися! – Куди збиратися? – не зрозуміла теща. І Андрій розповів дружині та тещі свій план. Ірини Григорівна вислухала його і застигла від почутого. – Андрію, ти це серйозно, чи просто вирішив так пожартувати? – теща здивовано дивилася на Андрія, нічого не розуміючи
Історії Жінок

Ірини Григорівна сиділа на кухні та про щось розмовляла з своєю донькою Ритою. – Добрий вечір! – привітався зять Андрій, коли зайшов на кухню. – Що у нас на вечерю? – Мама картоплі насмажила. Будеш? – запропонувала чоловіку Рита. – Давай, – погодився Андрій. – Ну що, можете мене привітати! Я все вирішив! Ірино Григорівно можете збиратися! – Куди збиратися? – не зрозуміла теща. І Андрій розповів дружині та тещі свій план. Ірини Григорівна вислухала його і застигла від почутого. – Андрію, ти це серйозно, чи просто вирішив так пожартувати? – теща здивовано дивилася на Андрія, нічого не розуміючи

– Все, теща, збирайся! Переїжджаєш у сільський будиночок мого дядька. А ми тут у тебе жити будемо. Ти все одно на пенсії, яка тобі різниця, де біля телевізора сидіти. […]

Марія прийшла з роботи, зайшла в квартиру. Її чоловік Микола чомусь уже був удома. Він сидів на дивані, і про щось напружено думав… – Микольцю, ти чому це сьогодні раніше прийшов? – стурбовано запитала Марія. – Та так… – буркнув той. – Втомився я щось. Сиджу ось і думаю… У твоєї мами ж скоро день народження? – Так, – посміхнулася Марія. – Але мій день народження набагато раніше! – Ну, з твоїм все ясно… – сказав Микола. – А ось із днем народженням тещі – не дуже. – А що ж не так? – Марія здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Марія прийшла з роботи, зайшла в квартиру. Її чоловік Микола чомусь уже був удома. Він сидів на дивані, і про щось напружено думав… – Микольцю, ти чому це сьогодні раніше прийшов? – стурбовано запитала Марія. – Та так… – буркнув той. – Втомився я щось. Сиджу ось і думаю… У твоєї мами ж скоро день народження? – Так, – посміхнулася Марія. – Але мій день народження набагато раніше! – Ну, з твоїм все ясно… – сказав Микола. – А ось із днем народженням тещі – не дуже. – А що ж не так? – Марія здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Марія прийшла з роботи і відкрила двері своїм ключем. Коли вона зайшла в квартиру, її чоловік Микола чомусь уже був удома. Він сидів на дивані, і про щось напружено […]

Наталя лежала на ліжку й відпочивала. Вона була вже старенькою, та й слаба постійно, тож підводилася вона рідко. Допомагала Наталі її двоюрідна внучка Катруся, яка жила разом із нею… Раптом у коридорі пролунав дзвінок домофона. Внучка одразу кинулася туди і підняла слухавку. – Хто там? – запитала вона. – Дід Петро, – твердо сказав чоловічий голос. – Відкривай! – Який ще дід Петро? – не зрозуміла Катя. – Катрусю, відкривай! – раптом пролунав з кімнати голос Наталі. Дівчина натисла кнопку, відкрила замок. Тут і старенька з’явилася, і прямо втупилася поглядом у двері. Катя не розуміла, що відбувається
Життєві Історії

Наталя лежала на ліжку й відпочивала. Вона була вже старенькою, та й слаба постійно, тож підводилася вона рідко. Допомагала Наталі її двоюрідна внучка Катруся, яка жила разом із нею… Раптом у коридорі пролунав дзвінок домофона. Внучка одразу кинулася туди і підняла слухавку. – Хто там? – запитала вона. – Дід Петро, – твердо сказав чоловічий голос. – Відкривай! – Який ще дід Петро? – не зрозуміла Катя. – Катрусю, відкривай! – раптом пролунав з кімнати голос Наталі. Дівчина натисла кнопку, відкрила замок. Тут і старенька з’явилася, і прямо втупилася поглядом у двері. Катя не розуміла, що відбувається

Дід Іван із кимось говорив по телефону добрих пів години. Потім він з ностальгійною усмішкою на обличчі сидів і дивився в одну точку. – Тату, хто там дзвонив? – […]

Ольга Іванівна приготувала вечерю, і чекала чоловіка з роботи. Рипнули вхідні двері, на кухні з’явився Борис Сергійович. – Привіт, кохана! – привітався він і сів за стіл. – Щось сталося? – захвилювалася дружина, помітивши, що чоловік дуже засмучений. – Все добре, – спробував посміхнутися Борис. – Слухай, а ти можеш завтра мені на роботу своїх фірмових пиріжків спекти? – Пиріжків? – здивувалася жінка. – А з чого це ти раптом захотів моїх пиріжків? – Та сталося у мене дещо на роботі, – почав чоловік і все розповів дружині. Ольга Іванівна вислухала його і застигла від почутого
Про кохання

Ольга Іванівна приготувала вечерю, і чекала чоловіка з роботи. Рипнули вхідні двері, на кухні з’явився Борис Сергійович. – Привіт, кохана! – привітався він і сів за стіл. – Щось сталося? – захвилювалася дружина, помітивши, що чоловік дуже засмучений. – Все добре, – спробував посміхнутися Борис. – Слухай, а ти можеш завтра мені на роботу своїх фірмових пиріжків спекти? – Пиріжків? – здивувалася жінка. – А з чого це ти раптом захотів моїх пиріжків? – Та сталося у мене дещо на роботі, – почав чоловік і все розповів дружині. Ольга Іванівна вислухала його і застигла від почутого

Ольга Іванівна, дивлячись у дзеркало, поправила на шиї нову бірюзову хусточку, поправила рукою каштанові з сивиною кучері, взула туфлі на невеликому каблучці і, посміхнувшись своєму відображенню, вийшла за двері. […]

Ірина прокинулася рано. Аякже ж?! Сьогодні у них гостює брат чоловіка з своєю дружиною, потрібно на всіх готувати сніданок. Жінка попрямувала на кухню і тут же зустрілася з Генадієм, в його руках було відро. – Іра, Жана нехай відсипається, а я пішов горобину збирати, Толік показав, де вона росте, – сказав він. – Може хоч поснідаєш? Я зараз швидко приготую щось? – заметушилася Ірина. – Та я не звик так рано снідати, – усміхнувся чоловік і попрямував до дверей. Ірина зайшла на кухню, відкрила холодильник, щоб взяти необхідні на сніданок продукти і… застигла від побаченого
Історії Жінок

Ірина прокинулася рано. Аякже ж?! Сьогодні у них гостює брат чоловіка з своєю дружиною, потрібно на всіх готувати сніданок. Жінка попрямувала на кухню і тут же зустрілася з Генадієм, в його руках було відро. – Іра, Жана нехай відсипається, а я пішов горобину збирати, Толік показав, де вона росте, – сказав він. – Може хоч поснідаєш? Я зараз швидко приготую щось? – заметушилася Ірина. – Та я не звик так рано снідати, – усміхнувся чоловік і попрямував до дверей. Ірина зайшла на кухню, відкрила холодильник, щоб взяти необхідні на сніданок продукти і… застигла від побаченого

– Ірино, а нам горобина чорноплідна потрібна? – питання чоловіка для Іри прозвучало якось несподівано. – Що означає – потрібна? Ну, росте вона біля паркану, їсти не просить. Торік […]

Сергій з Валентиною вирішили одружитися. Весілля зіграли в селі нареченого. Валя не сподобалася родичам Сергія. Його мати Олена Степанівна весь вечір із дочкою обговорювали невістку. Другий день весілля розпочався несподівано. Будити молодят прийшла свекруха. – Значить так! – почала Олена Степанівна. – Часи зараз важкі, краще жити разом. Ми з родичами поговорили і вирішили, що жити ви будете в нас. Будете і працювати, й допомагати! – Ми вирішили жити окремо, – сказав Сергій. – У нас своя родина, свої плани! Молоді поїхали жити в сусіднє село. А потім сталося таке, що на голову не налазило
Для тебе

Сергій з Валентиною вирішили одружитися. Весілля зіграли в селі нареченого. Валя не сподобалася родичам Сергія. Його мати Олена Степанівна весь вечір із дочкою обговорювали невістку. Другий день весілля розпочався несподівано. Будити молодят прийшла свекруха. – Значить так! – почала Олена Степанівна. – Часи зараз важкі, краще жити разом. Ми з родичами поговорили і вирішили, що жити ви будете в нас. Будете і працювати, й допомагати! – Ми вирішили жити окремо, – сказав Сергій. – У нас своя родина, свої плани! Молоді поїхали жити в сусіднє село. А потім сталося таке, що на голову не налазило

Валя заміж вийшла у 23 роки. Після технікуму вона почала працювати, і тільки потім зустріла свого єдиного та неповторного. Сергій був із села, у місті жив у брата Петра, […]

Тетяна Марківна чомусь незлюбила свою невістку Оксану… Жінка глянула на фото свого покійного чоловіка Василя. – А мене ж так само твоя мати не любила, Васильку, – сказала вона. – Але пам’ятаєш, коли ми посварилися і хотіли розлучатися, вона стала на мій бік? Тетяна Марківна зітхнула, зібралася й вирушила до своєї невістки додому. Вона підійшла до квартири Оксани й натисла кнопку дзвінка. Дуже швидко двері відкрилися. На порозі стояла невістка. – Візьми, це тобі! – урочисто сказала Тетяна Марківна, і простягнула Оксані невелику білу коробочку. Дівчина здивовано відкрила її, й застигла від здивування
Для тебе

Тетяна Марківна чомусь незлюбила свою невістку Оксану… Жінка глянула на фото свого покійного чоловіка Василя. – А мене ж так само твоя мати не любила, Васильку, – сказала вона. – Але пам’ятаєш, коли ми посварилися і хотіли розлучатися, вона стала на мій бік? Тетяна Марківна зітхнула, зібралася й вирушила до своєї невістки додому. Вона підійшла до квартири Оксани й натисла кнопку дзвінка. Дуже швидко двері відкрилися. На порозі стояла невістка. – Візьми, це тобі! – урочисто сказала Тетяна Марківна, і простягнула Оксані невелику білу коробочку. Дівчина здивовано відкрила її, й застигла від здивування

Тетяна Марківна була дуже незадоволена вибором сина. – Тридцять років не одружувався. Вибирав, – зітхала жінка. – Ось і вибрав. Що він у ній знайшов у цій Оксані? Негарна […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 118 Page 119 Page 120 … Page 129 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки