Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Алла повернулася додому, переодягнулася і відразу взялася за приготування вечері. Жінка якраз чистила картоплю, коли на кухню зайшла її свекруха. – Алло, ну що ти вирішила? – раптом сказала вона. – Ви про що? – жінка здригнулася. – Не прикидайся. Це мій син нічого не бачить, а мене не обманеш. То що, ти тепер покинеш мого сина? – несподівано сказала свекруха. – Покину? Чому я його маю покидати? – Алла здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Алла повернулася додому, переодягнулася і відразу взялася за приготування вечері. Жінка якраз чистила картоплю, коли на кухню зайшла її свекруха. – Алло, ну що ти вирішила? – раптом сказала вона. – Ви про що? – жінка здригнулася. – Не прикидайся. Це мій син нічого не бачить, а мене не обманеш. То що, ти тепер покинеш мого сина? – несподівано сказала свекруха. – Покину? Чому я його маю покидати? – Алла здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Які ж були щасливі батьки Алли, коли вона вийшла заміж! Зять їм дуже подобався. Жили вони у невеликому містечку в області, а нова родина доньки знаходилася у самому центрі […]

Марія Петрівна насмажила своїх фірмових пиріжків з м’ясом і попрямувала в гості до своїх сусідів. Жінка натиснула кнопку дзвінка. Двері їй відкрили майже одразу. Сусід Микола посміхнувся, побачивши, хто зʼявився до нього в гості і тут же пропустив стареньку в квартиру. – І що ти там, Микольцю, кажуть сварився нещодавно у нас тут у підʼїзді, чи що? – діловито поцікавилася Марія Петрівна. – Що, вже розказали?! – посміхнувся чоловік. – Та не хвилюйтеся, все нормально… Раптом в кімнату зайшла завжди весела Яна – дружина Миколи. Марія Петрівна глянула на неї й застигла від несподіванки
Життєві Історії

Марія Петрівна насмажила своїх фірмових пиріжків з м’ясом і попрямувала в гості до своїх сусідів. Жінка натиснула кнопку дзвінка. Двері їй відкрили майже одразу. Сусід Микола посміхнувся, побачивши, хто зʼявився до нього в гості і тут же пропустив стареньку в квартиру. – І що ти там, Микольцю, кажуть сварився нещодавно у нас тут у підʼїзді, чи що? – діловито поцікавилася Марія Петрівна. – Що, вже розказали?! – посміхнувся чоловік. – Та не хвилюйтеся, все нормально… Раптом в кімнату зайшла завжди весела Яна – дружина Миколи. Марія Петрівна глянула на неї й застигла від несподіванки

– Петрівно, ти вчора таке пропустила! – сказала Марина Василівна, ледве побачивши свою подругу. – Микола з нашого підʼїзду схоже має серйозні проблеми! – Микола? – щиро здивувалася Марія […]

– Наталко, я піду кущі обрізати, – сказав Наталії Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені заважатиме. Чоловік одягнув куртку, в’язану шапку, поклав телефон на стіл і пішов… Наталія Іванівна було задумалася, як раптом задзвенів телефон чоловіка. Номер був незнайомий. Не встигла вона відповісти, як тут же почула жіночий голос. – Ти чому вчора не приїхав і грошей не надіслав?! – галасувала в слухавку незнайомка. – Знову на дачу зі своєю поїхав? А твій син, що повинен у старих штанях до школи ходити?! Наталія Петрівна просто оторопіла від почутого
Про кохання

– Наталко, я піду кущі обрізати, – сказав Наталії Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені заважатиме. Чоловік одягнув куртку, в’язану шапку, поклав телефон на стіл і пішов… Наталія Іванівна було задумалася, як раптом задзвенів телефон чоловіка. Номер був незнайомий. Не встигла вона відповісти, як тут же почула жіночий голос. – Ти чому вчора не приїхав і грошей не надіслав?! – галасувала в слухавку незнайомка. – Знову на дачу зі своєю поїхав? А твій син, що повинен у старих штанях до школи ходити?! Наталія Петрівна просто оторопіла від почутого

– Наталко, я на вулицю піду кущі й дерева обрізати, – сказав Наталі Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені в кишені заважає. […]

У Зої не стало мами. Вона сиділа в хаті на кухні й чекала, коли закипить вода в чайнику. В мами завжди була ідеальна чистота на кухні. А тепер на підлозі були плями, сліди, крихти… – Кому ця чистота потрібна тепер? – Зоя встала і витерла стіл. – Треба вирішити, що робити з будинком, – подумала вона. У місті все можна купити цілий рік, а сюди не наїздишся. В цю мить гримнули вхідні двері. Зоя прислухалася, але кроків не почула. Раптом хтось зайшов у кімнату. Зоя обережно визирнула з-за грубки й застигла від побаченого
Життєві Історії

У Зої не стало мами. Вона сиділа в хаті на кухні й чекала, коли закипить вода в чайнику. В мами завжди була ідеальна чистота на кухні. А тепер на підлозі були плями, сліди, крихти… – Кому ця чистота потрібна тепер? – Зоя встала і витерла стіл. – Треба вирішити, що робити з будинком, – подумала вона. У місті все можна купити цілий рік, а сюди не наїздишся. В цю мить гримнули вхідні двері. Зоя прислухалася, але кроків не почула. Раптом хтось зайшов у кімнату. Зоя обережно визирнула з-за грубки й застигла від побаченого

Останнім автобусом Зоя повернулася з міста в село. Цілий день вона бігала то в лікарню – отримувала необхідні довідки й документи, то в похоронне. Потім знову в лікарню – […]

Після весілля щаслива Марина переїхала жити до свекрухи. Її чоловік Юрко сказав, що він для них з Мариною на свою квартиру скоро заробить. Не минуло й місяця, як Юрко зазбирався на заробітки. – Хлопці кличуть мене працювати на будівництві, тут я великих грошей не зароблю, розумієш, кохана? – сказав він. – Збери мені речі, я через день їду! Юрко поцілував кохану дружину. Марина збирала речі чоловікові, а потім хотіла за куртку спитати, і вийшла в коридор. З кімнати свекрухи Інни Макарівни, чулися голоси – її і Юрка. Марина прислухалася й оторопіла від почутого
Історії Жінок

Після весілля щаслива Марина переїхала жити до свекрухи. Її чоловік Юрко сказав, що він для них з Мариною на свою квартиру скоро заробить. Не минуло й місяця, як Юрко зазбирався на заробітки. – Хлопці кличуть мене працювати на будівництві, тут я великих грошей не зароблю, розумієш, кохана? – сказав він. – Збери мені речі, я через день їду! Юрко поцілував кохану дружину. Марина збирала речі чоловікові, а потім хотіла за куртку спитати, і вийшла в коридор. З кімнати свекрухи Інни Макарівни, чулися голоси – її і Юрка. Марина прислухалася й оторопіла від почутого

Заміж Маринка вискочила рано, їй лише дев’ятнадцять виповнилося. Мама Марини Олена Іванівна за пів року до весілля жартома запитала, коли дочка навчання закінчила і працювати пішла: – Ну що, […]

Микола повернувся додому з відрядження. – Їсти будеш? – з порога запитала його дружина Алла. – Звичайно! – сказав Микола. – Ще питаєш? А що в нас смачненького? – Та нічого поки що, – махнула рукою Алла. – Вареники зараз зваримо. Постав воду, поки я закину твій одяг пралку… – Знову куплені вареники?! – не витримав Микола. – Ти що, не могла приготувати нормальний обід, Алло? – А я купила собі сукню! – Алла вийшла з кімнати в обновці. – Тобі подобається? Микола навіть не глянувши на Аллу, вийшов з квартири і постукав до сусідки Валі. Вона відкрила двері і застигла від побаченого
Життєві Історії

Микола повернувся додому з відрядження. – Їсти будеш? – з порога запитала його дружина Алла. – Звичайно! – сказав Микола. – Ще питаєш? А що в нас смачненького? – Та нічого поки що, – махнула рукою Алла. – Вареники зараз зваримо. Постав воду, поки я закину твій одяг пралку… – Знову куплені вареники?! – не витримав Микола. – Ти що, не могла приготувати нормальний обід, Алло? – А я купила собі сукню! – Алла вийшла з кімнати в обновці. – Тобі подобається? Микола навіть не глянувши на Аллу, вийшов з квартири і постукав до сусідки Валі. Вона відкрила двері і застигла від побаченого

Алла закінчувала педагогічне училище. Вона вже була запрошена працювати у початкові класи школи. Про це дівчина мріяла з дитинства працювати вчителькою. Що може бути цікавішим? На останньому курсі вона […]

Ганна повернулася додому з побачення пізно ввечері, і вирішила зателефонувати подрузі. – Світлано, ти мене навіщо з Євгеном познайомила? Та ще сказала – не закохайся в нього? Він твій хлопець? – раптом запитала вона. – Та ні, ну ти що? Євген веселий, жартівник, думала він тебе розвеселить, ну а закохуватися в нього точно не варто! – несподівано відповіла Світлана. – Не варто? А чому? – не зрозуміла Ганна. І Світлана їй все розповіла. Ганна вислухала подругу і застигла від почутого
Історії Жінок

Ганна повернулася додому з побачення пізно ввечері, і вирішила зателефонувати подрузі. – Світлано, ти мене навіщо з Євгеном познайомила? Та ще сказала – не закохайся в нього? Він твій хлопець? – раптом запитала вона. – Та ні, ну ти що? Євген веселий, жартівник, думала він тебе розвеселить, ну а закохуватися в нього точно не варто! – несподівано відповіла Світлана. – Не варто? А чому? – не зрозуміла Ганна. І Світлана їй все розповіла. Ганна вислухала подругу і застигла від почутого

– Хочеш я тебе з кимось познайомлю? – запитала Ганну подруга Світлана. – Дивись тільки не закохайся. – А що не можна? Він що, твій хлопець? – машинально запитала […]

Петро з Аліною ще солодко спали, як раптом в кімнату забігла їхня дочка Галя й почала будити батьків. Вона була дуже схвильована і говорила щось незрозуміле. – Собачка гавкає! – говорила малеча. – Вона мені сказала, що дідусь лежить і не йде з нею гуляти. Ходімо швидше, тату, собачка гавкає! Петро подивився на годинник – шоста ранку. – Так, досить! – строго сказав він Галі. – Ще годину можна поспати. Знову ти за старе? Та Галя не вгавала. – Мамо, вставай, ну ходімо, – кликала вона. – Дідусь там лежить! Петро з Аліною не розуміли, що відбувається
Для тебе

Петро з Аліною ще солодко спали, як раптом в кімнату забігла їхня дочка Галя й почала будити батьків. Вона була дуже схвильована і говорила щось незрозуміле. – Собачка гавкає! – говорила малеча. – Вона мені сказала, що дідусь лежить і не йде з нею гуляти. Ходімо швидше, тату, собачка гавкає! Петро подивився на годинник – шоста ранку. – Так, досить! – строго сказав він Галі. – Ще годину можна поспати. Знову ти за старе? Та Галя не вгавала. – Мамо, вставай, ну ходімо, – кликала вона. – Дідусь там лежить! Петро з Аліною не розуміли, що відбувається

– Галю, ну ти одяглася нарешті? – Ну та-а-ту, я зараз! – Галя задумливо одягалася, раз у раз застигаючи з черевиком у руці, щось шепотіла, потім бачила невдоволений погляд […]

Вікторія з своїм чоловіком Славком та синами, поверталися додому від її батьків. – Віка, ти чого? – Славко обернувся до неї. – Ти чого плачеш, що трапилося? Сини відразу затихли на задніх сидіннях, а Віка тихо плакала, нічого не пояснюючи. – Може тобі погано? – Славко пригальмував біля узбіччя і прочинив вікно. – Та ні, Славко, нормально все, – Вікторія витерла сльози. – Щось не видно, що нормально, – відповів чоловік. – Правда, все добре. Поїхали додому, – наполягла Вікторія. Славко знизав плечима, і повільно рушив з місця, але чоловік навіть уявити не міг, через що плакала його дружина
Історії Жінок

Вікторія з своїм чоловіком Славком та синами, поверталися додому від її батьків. – Віка, ти чого? – Славко обернувся до неї. – Ти чого плачеш, що трапилося? Сини відразу затихли на задніх сидіннях, а Віка тихо плакала, нічого не пояснюючи. – Може тобі погано? – Славко пригальмував біля узбіччя і прочинив вікно. – Та ні, Славко, нормально все, – Вікторія витерла сльози. – Щось не видно, що нормально, – відповів чоловік. – Правда, все добре. Поїхали додому, – наполягла Вікторія. Славко знизав плечима, і повільно рушив з місця, але чоловік навіть уявити не міг, через що плакала його дружина

– Вікторія Іванівна Мельник? – голос був незнайомий. – Це помічник нотаріуса, мені доручено повідомити вам про спадщину від вашого батька – Івана Юрійовича Мельника. Адресу я вам скинула, […]

Михайло з Мариною вечеряли, коли на кухню зайшла теща Надія Іванівна. – Марино, Михайло, до нас у суботу на обід прийде одна людина, я вас познайомити хочу! – оголосила вона. – Добре, мамо! – усміхнулася Марина. У суботу, Марина з Михайлом приготували обід, накрили стіл. У двері подзвонили. Надія Іванівна побігла відкривати. – Марино, Михайле, вийдіть, я вас познайомити з деким хочу, – гукнула вона з коридору. Марина вийшла у коридор, Михайло рушив слідом за дружиною. Чоловік глянув на «гостя» тещі і застиг на місці від побаченого
Життєві Історії

Михайло з Мариною вечеряли, коли на кухню зайшла теща Надія Іванівна. – Марино, Михайло, до нас у суботу на обід прийде одна людина, я вас познайомити хочу! – оголосила вона. – Добре, мамо! – усміхнулася Марина. У суботу, Марина з Михайлом приготували обід, накрили стіл. У двері подзвонили. Надія Іванівна побігла відкривати. – Марино, Михайле, вийдіть, я вас познайомити з деким хочу, – гукнула вона з коридору. Марина вийшла у коридор, Михайло рушив слідом за дружиною. Чоловік глянув на «гостя» тещі і застиг на місці від побаченого

За сніданком Марина просто здивувала Надію Іванівну своєю заявою, запитавши єлейним голоском: – Мамо, я в суботу тебе хочу з деким познайомити, до обіду до нас запрошу, ти будеш […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 115 Page 116 Page 117 … Page 128 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Тетяна прийшла з роботи пізно і в поганому настрої. – Таню, вечеряти будеш? – вийшла до неї мама. – На плиті котлетки й овочі тушковані є. – Не хочу нічого, не можу я так більше, мамо! – сказала Тетяна. – Чого ж у нас життя таке важке?! Скільки ще бідувати будемо?! – Не ми одні такі, доню, – сказала Лариса Андріївна. – Добре, мамо, добраніч… – сказала Тетяна. Мама пішла, а Таня залишилася на кухні пити чай. – Сумуєш, внучко? – вийшла зі своєї кімнати бабуся. – Чула я вашу розмову з матір’ю. Це прапрадід твій винен у всьому! – Ти про що, бабусю?! – Таня не розуміла, що відбувається
  • Антон приїхав додому зі служби. Він одягнув нову сорочку і джинси й пішов до свого друга Павла. Двері відкрила його мати. Павло чомусь був не дуже радий, побачивши друга. Розмова не клеїлася. Антон спитав про їхнього ще одного друга Максима. – Не заходить він, – сказав Павло. – Давно не бачилися… Антон попрощався й пішов. Максим, навпаки, щиро зрадів і обійняв Антона. Антон спитав, чому вони з Павлом посварилися й не говорять? – Не буду нічого говорити, сам все дізнаєшся, – заявив Максим. – Та що дізнаюся?! – обурився Антон. – Що сталося, доки мене не було?! Він не розумів, що відбувається
  • Владислав зробив Вероніці пропозицію. Дівчина сказала, що їй треба подумати. Чоловік не згадував про це цілий тиждень. Нарешті Владислав запитав: – Що ти вирішила? – Я сумніваюся, – відповіла Вероніка. – Мені здається, що ми ще не все знаємо один про одного. – Ніко, ми живемо разом уже два місяці! – здивувався Владислав. – Хіба ти мене погано знаєш? – Мене цікавить, чи готовий ти вирішувати проблеми, які будуть у нашій родині? – запитала Вероніка. – Які ж у нас можуть бути проблеми? Одружимося й житимемо довго та щасливо! – відповів Владислав. – Та ні, я маю проблеми… – раптом сказала Вероніка. – Що ти маєш на увазі? – Славко застиг нічого не розуміючи
  • – Людо, що ти хочеш на день народження? – запитав свою кохану Ігор. – Може торт купити? – Не треба мені торт! – засміялася жінка. – Головне, щоб ти був поряд! – Це я можу, – пообіцяв той… На день народження Люди Ігор прийшов ближче до обіду. У руках він тримав пакет з найближчого супермаркету, букет хризантем і маленьку коробочку. – З днем народження, Людо! – бадьоро сказав Ігор. Людмила взяла букет. Хризантеми були якісь похмурі, де-не-де вже почали в’янути. – Дякую, Ігорю, – посміхнулася вона. Чоловік дістав з пакета листівку й коробочку. – Ось, листівка, – сказав він. – І ще… Ну, це тобі стане в нагоді… Людмила відкрила коробочку й остовпіла
  • Олена вже цілу годину сиділа перед дзеркалом і наводила на своєму обличчі красу. Але їй все щось не подобалося… – Доню, що там не виходить?! – не витримала і спитала Катерина. – Ти чи не на побачення збираєшся? – Ага… – сказала невдоволено Олена. – Та ти що?! – зраділа мама. – І хто він? – Та так… – пробурмотіла Олена. – Я й сама ще до ладу не знаю, хто він… – Як це – не знаєш? – здивувалася мама, не розуміючи до чого та веде
© 2025 Дівочі Посиденьки