Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Ольга вийшла заміж за Сашка. Весілля зіграли скромне, але застілля було душевним і теплим. З гостей були найближчі і найрідніші люди… Спочатку молоді вирішили жити у хаті в матері Ольги – Марії Федорівни. Сашко працював, допомагав дружині прибирати в будинку, ходив з нею по магазинах. Молоді часто обіймалися й сміялися – їм було дуже добре разом… Марії Федорівні треба було б радіти за дочку, але вона з кожним днем ставала все похмурішою. Дочка явно віддалилася від неї, вважаючи за краще залишатися наодинці зі своїм чоловіком. А невдовзі Ольга зробила несподівану заяву
Життєві Історії

Ольга вийшла заміж за Сашка. Весілля зіграли скромне, але застілля було душевним і теплим. З гостей були найближчі і найрідніші люди… Спочатку молоді вирішили жити у хаті в матері Ольги – Марії Федорівни. Сашко працював, допомагав дружині прибирати в будинку, ходив з нею по магазинах. Молоді часто обіймалися й сміялися – їм було дуже добре разом… Марії Федорівні треба було б радіти за дочку, але вона з кожним днем ставала все похмурішою. Дочка явно віддалилася від неї, вважаючи за краще залишатися наодинці зі своїм чоловіком. А невдовзі Ольга зробила несподівану заяву

Марія Федорівна була вдовою. Вона працювала та виховувала двох доньок, як могла. – Ви в мене наречені не гірше за інших. І одягнені, і взуті, і самі подивіться – […]

Людмила щойно прокинулася, як раптом почула якийсь шум за вікном. За дверима лунали тихі голоси. Потім усе затихло… Людмила подумала, що їй здалося. Однак, через деякий час, шум повторився, а потім двері відкрилися й у хату зайшла її сусідка Марія. Вона була чимось дуже схвильована. – Доброго дня, Людо, от прийшла провідати тебе, – сказала сусідка. – Ти тільки не хвилюйся, але я не одна. Гості в тебе… Марія замовкла. – Хто?! – здивувалася Людмила. – Зараз дізнаєшся, – сказала Марія. – Тільки обіцяй, що не хвилюватимешся… Тут двері прочинилися ще більше, й Людмила застигла від несподіванки
Історії Жінок

Людмила щойно прокинулася, як раптом почула якийсь шум за вікном. За дверима лунали тихі голоси. Потім усе затихло… Людмила подумала, що їй здалося. Однак, через деякий час, шум повторився, а потім двері відкрилися й у хату зайшла її сусідка Марія. Вона була чимось дуже схвильована. – Доброго дня, Людо, от прийшла провідати тебе, – сказала сусідка. – Ти тільки не хвилюйся, але я не одна. Гості в тебе… Марія замовкла. – Хто?! – здивувалася Людмила. – Зараз дізнаєшся, – сказала Марія. – Тільки обіцяй, що не хвилюватимешся… Тут двері прочинилися ще більше, й Людмила застигла від несподіванки

Людмила Миколаївна дивилася в далечінь. Перед нею було поле, яке давно не засіювали. За полем ліс, у який вона раніше часто ходила по гриби. Тільки зараз здоров’я вже не […]

Сашко одружився з Ольгою. Все село знало про їхнє кохання, бо дружили вони зі школи. Все було добре в молодій сім’ї – і порядок, і достаток, і мир, і злагода. Ось тільки прожили вони разом вже шість років, а дітей все не було… Ольга дуже переживала. – Не переживай, – казав Сашко. – Які твої роки? Все ще у нас буде. Я тебе люблю, Олечко! Сашко обійняв дружину… Наступного дня він вийшов на поле. Чоловік розмічав ділянку для оранки під картоплю. Сашко вже поставив усі кілки, озирнувся і раптом застиг від несподіванки
Життєві Історії

Сашко одружився з Ольгою. Все село знало про їхнє кохання, бо дружили вони зі школи. Все було добре в молодій сім’ї – і порядок, і достаток, і мир, і злагода. Ось тільки прожили вони разом вже шість років, а дітей все не було… Ольга дуже переживала. – Не переживай, – казав Сашко. – Які твої роки? Все ще у нас буде. Я тебе люблю, Олечко! Сашко обійняв дружину… Наступного дня він вийшов на поле. Чоловік розмічав ділянку для оранки під картоплю. Сашко вже поставив усі кілки, озирнувся і раптом застиг від несподіванки

Сашко одружився одразу після служби. Ольга чекала на нього. Все село знало про їхнє кохання вже давно, бо дружили вони ще зі школи, ходили завжди поруч. – Он молоді […]

Надія знехотя поверталася додому з важкими сумками у руках. Жінка певний час жила в доньки, допомагала з внучкою. Поки вона жила в доньки в її квартирі оселився син із сім’єю. – Мамо, ти в гості чи назовсім? – одразу запитав Михайло, як тільки відкрив двері. – Назовсім. Вірочка вже у школу пішла, з нею сидіти не треба, – пояснила мати. Першого ж вечора, сидячи на дивані у вітальні, Надія Степанівна почула розмову сина та невістки за стіною. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого
Історії Жінок

Надія знехотя поверталася додому з важкими сумками у руках. Жінка певний час жила в доньки, допомагала з внучкою. Поки вона жила в доньки в її квартирі оселився син із сім’єю. – Мамо, ти в гості чи назовсім? – одразу запитав Михайло, як тільки відкрив двері. – Назовсім. Вірочка вже у школу пішла, з нею сидіти не треба, – пояснила мати. Першого ж вечора, сидячи на дивані у вітальні, Надія Степанівна почула розмову сина та невістки за стіною. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого

Надія Степанівна знехотя поверталася додому з двома важкими сумками у руках. Вона навіть не знала, чи знайдеться для неї місце в квартирі. Поки вона жила з дочкою та займалася […]

Юля святкувала свій день народження. Наступного дня після свята до неї хтось подзвонив у двері. Юля відкрила їх, і не одразу розгледіла гостя через величезний букет троянд. То був її давній знайомий Микола. Юля взяла квіти, й чоловік зайшов у квартиру. – Не став тебе турбувати вчора, тільки повідомлення надіслав, – сказав він. – Я розумів, що тут у тебе свої. Хотів віч-на-віч привітати. – Дякую тобі, Миколо, – сказала жінка. – Але так багато троянд… Це не занадто? Микола дістав із кишені якусь річ. Юля придивилася, що то таке, й аж присіла від несподіванки
Про кохання

Юля святкувала свій день народження. Наступного дня після свята до неї хтось подзвонив у двері. Юля відкрила їх, і не одразу розгледіла гостя через величезний букет троянд. То був її давній знайомий Микола. Юля взяла квіти, й чоловік зайшов у квартиру. – Не став тебе турбувати вчора, тільки повідомлення надіслав, – сказав він. – Я розумів, що тут у тебе свої. Хотів віч-на-віч привітати. – Дякую тобі, Миколо, – сказала жінка. – Але так багато троянд… Це не занадто? Микола дістав із кишені якусь річ. Юля придивилася, що то таке, й аж присіла від несподіванки

Олег та Микола були друзями. Всюди разом – на навчанні, у спортзалі, в кіно та на танцях. Немов два брати, вони підтримували один одного в навчанні, ділили гроші, що […]

Ніна прийшла з роботи і задрімала на дивані. Щойно вона прокинулася, як у двері подзвонили. – Олексій же має ключ, – здивовано подумала Ніна про свого чоловіка. Дзвінок повторився. Він був якийсь нерішучий… Ніна подивилася в коридорі у дзеркало, поправила зачіску, й відкрила двері. На порозі стояв Микола, друг Олексія. – Привіт, Ніно, – сказав він. – Привіт, Миколо, – здивовано відповіла жінка. – А Олексія нема, він ще не прийшов з роботи. – Я знаю, – сказав Микола. – Я прийшов до тебе з поганими новинами. – Та що ж там сталося?! – Ніна не могла зрозуміти, що це робиться
Історії Жінок

Ніна прийшла з роботи і задрімала на дивані. Щойно вона прокинулася, як у двері подзвонили. – Олексій же має ключ, – здивовано подумала Ніна про свого чоловіка. Дзвінок повторився. Він був якийсь нерішучий… Ніна подивилася в коридорі у дзеркало, поправила зачіску, й відкрила двері. На порозі стояв Микола, друг Олексія. – Привіт, Ніно, – сказав він. – Привіт, Миколо, – здивовано відповіла жінка. – А Олексія нема, він ще не прийшов з роботи. – Я знаю, – сказав Микола. – Я прийшов до тебе з поганими новинами. – Та що ж там сталося?! – Ніна не могла зрозуміти, що це робиться

Ніна прийшла з роботи, переодягнулась і попила чаю. Вечерю готувати ще зарано, встигне. Олексій прийде години через дві. Ніна взяла книжку, лягла на диван і блаженно випростала ноги. Вона […]

Аліна забігла в гості до мами. – Ну, як там підготовка до весілля просувається? – запитала мама, ставлячи на плиту чайник. – Добре. Вже майже все готово, – усміхнулася Аліна і раптом сумно подивилася на маму. – Що сталося? – захвилювалася жінка. – Я перед тим, як до тебе приїхати, забігла до батька на роботу, – почала пояснювати Аліна. – Він сказав, що не прийде на моє весілля! – Як не прийде? Чому? – здивувалася мати. І Аліна передала слова батька матері. Мама вислухала доньку і застигла від почутого
Історії Жінок

Аліна забігла в гості до мами. – Ну, як там підготовка до весілля просувається? – запитала мама, ставлячи на плиту чайник. – Добре. Вже майже все готово, – усміхнулася Аліна і раптом сумно подивилася на маму. – Що сталося? – захвилювалася жінка. – Я перед тим, як до тебе приїхати, забігла до батька на роботу, – почала пояснювати Аліна. – Він сказав, що не прийде на моє весілля! – Як не прийде? Чому? – здивувалася мати. І Аліна передала слова батька матері. Мама вислухала доньку і застигла від почутого

– Якщо ти її запросиш на весілля, я не прийду, – висунув ультиматум батько. – Тоді приходь без своєї мадам, – відповіла тим же Аліна. – Вона не мадам, […]

Андрій закипʼятив чайник і зробив собі канапку з ковбасою. На душі в хлопця було неспокійно. Він все згадував матір. Як вона там сама в селі? Рідко Андрій її навідував останнім часом… Чоловік набрав телефон матері, але вона не відповідала. Поки Андрій пив чай, то ще разів п’ять набрав номер матері. Не відповідає! Андрій подзвонив сусідці бабі Зіні. – Бабо Зіно, це Андрій, – сказав він. – Який, який? Ваш сусід, бабо Зіно, забули, чи що? Мамі ніяк не додзвонюся. Що бабо Зіно? Як це – «все»?! Андрій застиг з телефоном в руках
Життєві Історії

Андрій закипʼятив чайник і зробив собі канапку з ковбасою. На душі в хлопця було неспокійно. Він все згадував матір. Як вона там сама в селі? Рідко Андрій її навідував останнім часом… Чоловік набрав телефон матері, але вона не відповідала. Поки Андрій пив чай, то ще разів п’ять набрав номер матері. Не відповідає! Андрій подзвонив сусідці бабі Зіні. – Бабо Зіно, це Андрій, – сказав він. – Який, який? Ваш сусід, бабо Зіно, забули, чи що? Мамі ніяк не додзвонюся. Що бабо Зіно? Як це – «все»?! Андрій застиг з телефоном в руках

Андрій крізь сон почув якийсь шурхіт. Він вчора був з друзями допізна і, ну ніяк не міг прокинутися! Гульбанили вчора на дачі у друзів добряче. Андрій ледь пам’ятав, як […]

Андрій був на роботі, коли задзвонив його телефон. Номер був незнайомий. – Андрію, це сусідка Ганни Петрівни. Приїжджай, мами не стало, – тихо промовила жінка. Наступні декілька днів пройшли, як у тумані. Андрій провів маму в останній путь, все організував. А через декілька днів після прощання, у двері квартири Андрія постукали. На порозі з’явився якийсь чоловік, як виявилося нотаріус Ганни Петрівни. – Ганна Петрівна залишила заповіт, я прийшов його оголосити, – сказав він. Андрій вислухав нотаріуса і застиг від почутого
Життєві Історії

Андрій був на роботі, коли задзвонив його телефон. Номер був незнайомий. – Андрію, це сусідка Ганни Петрівни. Приїжджай, мами не стало, – тихо промовила жінка. Наступні декілька днів пройшли, як у тумані. Андрій провів маму в останній путь, все організував. А через декілька днів після прощання, у двері квартири Андрія постукали. На порозі з’явився якийсь чоловік, як виявилося нотаріус Ганни Петрівни. – Ганна Петрівна залишила заповіт, я прийшов його оголосити, – сказав він. Андрій вислухав нотаріуса і застиг від почутого

Сину Ганни Петрівни Андрію не вдалося пожити у першому шлюбі. Чесно кажучи, Ганна Петрівна не здивувалася їхньому розлученню. Невістка їй не подобалася. Аж надто різні вони люди. Андрій господарський, […]

Віра поверталася додому з роботи. Дівчина вже підійшла до свого під’їзду, як раптом до неї підбіг якийсь хлопчина і перегородив дорогу. – Зачекайте, – сказав він. – Мене до вас відправила моя мама. Вона просила, щоб я привів до неї вас! – Хлопче, відійди, я поспішаю, – спробувала обійти хлопця Віра. – Мама злягла і вона дуже хоче побачити вас! – не відступав хлопчина. – Мені ніколи, – відмахнулася Віра. – Але як ви не розумієте. Це ж і ваша мама також! – несподівано сказав хлопець. – Як моя? Ти про що? – Віра здивовано дивилася на хлопця, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Віра поверталася додому з роботи. Дівчина вже підійшла до свого під’їзду, як раптом до неї підбіг якийсь хлопчина і перегородив дорогу. – Зачекайте, – сказав він. – Мене до вас відправила моя мама. Вона просила, щоб я привів до неї вас! – Хлопче, відійди, я поспішаю, – спробувала обійти хлопця Віра. – Мама злягла і вона дуже хоче побачити вас! – не відступав хлопчина. – Мені ніколи, – відмахнулася Віра. – Але як ви не розумієте. Це ж і ваша мама також! – несподівано сказав хлопець. – Як моя? Ти про що? – Віра здивовано дивилася на хлопця, не розуміючи, що відбувається

– Ось, забирайте! – Ніна підвела однорічну дочку до здивованої від такого нахабства жінки. Поруч з дитиною встала валіза з найнеобхіднішими речами. – Якщо ваш син так і не […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 115 Page 116 Page 117 … Page 129 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки