Блакитнооку, струнку Марію майбутня свекруха Лідія Олексіївна прийняла з розкритими обіймами.
Вона відразу оцінила зовнішність двадцяти дворічної дівчини та її ввічливі манери.
До того ж, Марія з порога запропонувала жінці свою допомогу по дому, що не могло не порадувати Лідію Олексіївну.
– Ой, пощастило тобі, синку, – не стрималася за столом мати, з заздрістю подивившись на майбутню невістю. – Яку гарну дівчину собі знайшов!
– Так, я теж дуже радий, – задоволено усміхнувся Анатолій, ніжно взявши Марію за руку.
Дівчину сильно втішили слова Лідії Олексіївни. Жінка, окрім Анатолія, мала ще одного сина — Андрія, який, незважаючи на те, що йому вже було двадцять п’ять років, проживав з матір’ю.
– Коли плануєте одружитися? – Поволі поїдаючи салат, поцікавилася жінка.
– Поки не думали, – знизав плечима чоловік.
– А даремно! Хтось точно відведе в тебе таку розумницю і красуню, – усміхнулася Ліда Олексіївна.
– Нам, напевно, вже час їхати, – Анатолій мимохіть кинув погляд на годинник.
– Ой, може, ще посидіть? – жалібно просила жінка. – З Андрієм побачитеся.
– Я його тиждень тому бачив, – старший син Лідії Олексіївни підвівся з-за столу.
– Марія не бачила і не знайома. Нехай познайомитись із твоїм братом, – жінка з надією подивилася на Анатолія.
– Мамо, правда, ніколи, – знизав плечима чоловік, який не збирався через брата міняти свої плани.
Марія мило посміхнулася майбутній родичі, ніби показуючи, що познайомиться іншим разом.
Однак не встигла пара покинути кухню, як вхідні двері рипнули, і до квартири зайшов Андрія.
Марія бачила брата свого обранця вперше. Чоловік був одягнений з голочки і мав гарненьку зовнішність.
Дівчині навіть здалося, що він чимось скидається на Бреда Піта. Анатолій же значно поступався братові за красою. Саме на цій думці дівчина мимоволі зловила себе.
– Це синочок мій! – Лідія Олексіївна буквально повисла на шиї Андрія. – А це дівчина Толіка – Марія! – Жінка поспішила представити пару один одному.
– Дуже приємно, – сухо відповів чоловік, показавши свою явну байдужість.
– Гаразд, нам час, – Анатолій знову нагадав про те, що вони з Марією поспішають.
Попрощавшись із родичами, молода пара вислизнула з під’їзду і попрямувала до своєї машини.
– Як же мамі не терпілося похвалитися перед тобою своїм улюбленцем, – невдоволено посміхнувся Анатолій.
– Чому улюбленцем? – Зробивши здивоване обличчя, поцікавилася Марія, яка і сама помітила, що Лідія Олексіївна більше любила молодшого сина.
– Тому що так завжди було. Андрій для мами завжди був найкращим, найкрасивішим, найуспішнішим, – уїдливо відповів чоловік.
– Саме тому він живе з нею?
– Ні, йому так вигідно. Мама приготує, мама прибере, мама випере. Йому ні на що не треба витрачатися, – Анатолій, сівши в машину, голосно гримнув дверцятами. – Йому двадцять п’ять, а вона його не жене з дому. Мені о вісімнадцять був поставлений ультиматум, – образливо додав він.
Марія з сумом зрозуміла, що ця тема є важкою для чоловіка, і він, на жаль, цілком правий.
– А як же особисте життя? – Запитала дівчина. – Не буде ж твій брат вічно жити з мамою?
– У нього ніколи ні з ким не було серйозних стосунків. Ти ж його бачила. Він любить лише себе, – холодно промовив Анатолій.
Дорогою до будинку чоловік розповів Марії про своє дитинство і про те, як йому довелося намаятися через байдужість матері.
– Ось тому я дуже рідко їжджу до неї, та й чого гріха таїти, мама й сама не виявляє бажання мене бачити, – сумно констатував Анатолій.
Однак наступного дня Лідія Олексіївна зателефонувала синові та покликала їх з Марією у гості на вихідні.
– Дуже дивно, – здивовано промовив чоловік. – Мабуть, ти сильно їй сподобалася. Добре, що хоч ти припала до душі.
У суботу молода пара купила тортик та поїхала в гості до Лідії Олексіївни. На цей раз вдома був і Андрій.
Він зустрів гостей з байдужим виглядом і здебільшого мовчки сидів за столом.
– Сину, розкажи, що тебе підвищили! – цмокнувши молодшого сина в щічку, гордо вимовила жінка.
– Про що там розповідати? – роздратовано скривився Андрій. – Підвищили, та підвищили.
– А ще похвалилися, що ти зібрався купувати собі квартиру у центрі Києва! – Лідія Олексіївна дбайливо погладила сина по голові.
Цей момент викликав роздратування у чоловіка, і він у відповідь засуджено глянув на матір.
Жінка посміхнулася і зніяковіло знизала плечима, ніби показуючи, що вона не бачить у цьому нічого поганого.
Після чаювання Лідія Олексіївна попросила Марію допомогти прибрати їй зі столу.
Залишившись наодинці, жінка стала знову нахвалювати молодшого сина, відзначаючи, що він не тільки гарний, розумний, але ще й скромний.
– Чесно кажучи, я дивуюсь, що ти обрала мого старшого сина! Він же з себе нічого не представляє, – з розпачем промовила Лідія Олексіївна, чим, звісно, сильно здивувала Марію. – Ось Андрій у мене зовсім інша річ! З таким не соромно і вулицею пройтися і в гості сходити. За ним стільки дівчат бігало свого часу, на пальцях не порахувати, – додала з гордістю жінка.
– Мене Толік у всьому влаштовує, – зніяковіло відповіла дівчина, яка не знала, як реагувати на слова майбутньої свекрухи, яка явно намагалася презентувати Марії свого молодшого сина.
– Це тобі так здається, тому що ти нічого іншого не бачила, – пирхнула Лідія Олексіївна. – Слухай, а можеш, завтра прийти о другій годині до мене. Одна.
– Навіщо? – Дівчина все ще була збентежена від слів жінки.
– Допомогти треба. Тільки одна, не забудь! – хитро підморгнула майбутня свекруха.
За півгодини молода пара збиралася додому. По дорозі додому Марія думала про те, чи варто говорити Анатолію з приводу того, що його мати сватає молодшого брата.
Однак подумавши, вона вирішила, що поки цього робити не варто. Але вже наступного дня дівчина зрозуміла, що дарма.
Прийшовши до Лідії Олексіївни до призначеного часу, вона раптом виявила, що її немає вдома.
– Навіщо мати тебе кликала? – відчинивши двері, поцікавився Андрій.
– Не знаю, – розвела руками Марія.
– Давай подзвоню їй, – чоловік, тримаючи гостю у порозі, почав дзвонити матері, але та не брала слухавку. – Проходь, якщо хочеш.
– Ні, дякую, я піду, – дівчина поспішила піти.
Затію Лідії Олексіївни вона чудово зрозуміла. Та вирішила схитрувати і, запросивши її, втекти, щоб залишити наодинці з молодшим сином.
– Як підло, – скривилася Марія і вирішила розповісти майбутньому чоловікові про те. що робиться за його спиною.
Анатолій уважно вислухав дівчину, засуджуюче похитав головою і сказав, що більше їздити до матері та брата вони не будуть.