– Я вирішив збирати гроші на нову машину! – прокинувшись вранці, заявив дружині Дмитро.
– У нас же ж є! – здивовано скривилася Людмила і солодко позіхнула.
– Я говорю зараз про зовсім нову машину, – ще раз уточнив чоловік. – Я не просто так це зараз сказав, нам доведеться обмежитися у своїх витратах.
– У яких? Не будемо їсти, пити й митися? – припустила Люда і голосно зареготала.
– Я зовсім не про це говорю. Я мав на увазі ресторани, дорогі речі, – почав повільно перераховувати Дмитро, чим трохи розізлив дружину.
– Я хотіла б отримати пояснення. Коли ми з тобою востаннє були в ресторані? – єхидно посміхнулася Людмила.
– Ой, ну тебе! – відмахнувся чоловік. – Загалом, ти зрозуміла, про що я говорю! Наприклад, каву я братиму з дому.
– Ну бери, – байдуже озвалася жінка.
– Взагалі, я мав на увазі, що ти теж могла б вчинити так само, – з осудом сказав Дмитро.
– Давай я сама вирішу, добре? – невдоволено пробурчала Людмила.
– Я думав, що машина потрібна і тобі, хіба не так? – чоловік з досадою підібгав губи.
– Мене й стара влаштовує, – байдуже відповіла жінка. – На догоду тобі я не збираюся обмежувати себе.
– Як знаєш, тільки пам’ятай, коли я куплю нову машину, то ти в неї не сядеш! – рішуче заявив Дмитро.
Людмила не здивувалася, коли на день народження отримала від чоловіка самотню трояндочку.
Наступного ранку вона обсипалася і її довелося викинути у смітник.
Жінка важко зітхнула, зрозумівши, що чоловік придбав квітку за величезною знижкою.
Однак у чоловіка було вагоме виправдання: Дмитро збирав на новий автомобіль.
Але це зовсім не означало, що він не повинен був витрачатися на продукти та купівлю необхідної побутової хімії.
– Дмитре, купи завтра зубну пасту, – попросила Людмила.
– Сама купи, я економлю, – сказав свою звичну фразу Дмитро.
– Паста коштує сто гривень! – узялася в боки жінка, відчуваючи, що з кожною секундою починає все сильніше нервуватися. – Я й так сама купую всі продукти!
– Ой, не вигадуй, – насупився чоловік. – Я купував цього тижня хліб!
– Один раз! – стиснула зуби Людмила. – Тобі не здається, що це вже перебір? Значить так! Ми тепер харчуватимемося окремо! Я виділю тобі поличку в холодильнику. З того, як ти витрачаєш гроші, тобі й однієї вистачить!
Дмитро у глибині душі сподівався, що дружина тільки говорить, але насправді нічого не зміниться.
Наступного ранку він помітив, що своє слово Людмила дотримала, вирішивши харчуватися окремо.
Після того як це сталося, чоловік зрозумів, що тепер йому нема що їсти.
Ні, гроші в нього були. Він цілих три місяці всю свою зарплату відкладав на машину, проте брати звідти навіть пару гривень було вище за нього.
У той же час їсти хотілося, тому Дмитро став нишком брати її продукти.
Помітивши це, Людмила почепила на холодильник замок, тим більше, що продуктів чоловіка вона там жодного разу за цей час не виявила.
– Ти вирішила від мене ховати їжу? – іронічно поцікавився чоловік. – Я взагалі-то нічого в тебе не брав.
– Так, не брав, – закотила очі Людмила, показуючи тим самим, що вона йому не вірить.
З цього дня стосунки подружжя стали натягнутими. Якоїсь миті дівчина виявила, що в неї з сумочки зникла кредитна картка, яку вона тримала про всяк випадок.
Люда обшукала на роботі і у квартирі кожен куточок, але так і не змогла її знайти.
На крайній випадок дівчина вирішила запитати Дмитра, чи не знаходив він картку.
– Ні, не бачив, – заявив чоловік.
– Доведеться тоді блокувати, – зітхнула Людмила. – Поки її не знайшла якась нехороша людина.
– Шукай ще, мало що, – запропонував Дмитро і зазбирався на вулицю. – Піду прогуляюсь.
Коли він пішов, Людмила почала ще раз оглядати квартиру. Вона вирішила пошукати картку у кімнаті.
На її подив, дівчина знайшла під ліжком якусь коробку. Людмила відкрила її й очі вирячила від побаченого.
Там були нові чоловічі кросівки!
– Звідки? – засмутилася Людмила, подумки прикинувши, що куштують вони не одну тисячу.
Потім вона кинулася до шафи і, відчинивши її, побачила там брендовий пакет. Дівчина зазирнула в нього й побачила спортивний костюм.
Людмила кілька секунд дивилася на нього, а потім голосно ахнула.
Вона тільки в цей момент зрозуміла, що даремно не підключила картку до сповіщень про покупки.
Дівчина не сумнівалася, що чоловік взяв її у неї й накупив собі обновок.
Зараз, швидше за все, він теж біжить у магазин, щоб витратити останні гроші.
Люда зайшла у додаток і заблокувала картку. Їй не хотілося, щоб чоловік ще щось собі встиг купити.
Людмила вийшла з кімнати і в нервовій напрузі почала чекати повернення Дмитра.
Чоловік повернувся додому через пів години не в найкращому настрої.
Дівчина зрозуміла, що він засмутився через те, що Людмила перекрила йому доступ до фінансів.
– Я знаю, що ти взяв мою картку і накупив собі дорогих речей! – строгим голосом сказала дружина.
– Ми ж не чужі люди, тому й гроші у нас спільні, – у відповідь безглуздо посміхнувся чоловік.
– Що? – зареготала Людмила. – Тобто твої гроші на машину – це твої гроші, а моя картка – загальна? А ти не знахабнів?
– Що? – позадкував Дмитро до дверей кімнати.
– Поверни мені гроші, негіднику! Не віддаси, я напишу на тебе заяву, зрозумів?! – грізно вигукнула дружина. – Я не шуткую! – додала вона і глянула на нього таким поглядом, що чоловік зрозуміла, що Людмилі не до жартів.
– Віддам, – похмуро опустивши голову, чоловік зайшов у кімнату.
Через кілька хвилин Дмитро простягнув дружині тридцять тисяч.
Людмила глянула на чоловіка і подумала про те, що більше не хоче жити з людиною, яка заради своєї вигоди готова підставити її в будь-який зручний для неї момент.
Обміркувавши вночі своє рішення, дівчина зрозуміла, що ніколи не змириться з тим, яким перед нею став колись коханий чоловік.
Наступного ранку Людмила пішла і подала на розлучення. Про те, що вона зробила, дівчина вирішила повідомити чоловіка.
Він став відмовляти її від необачного кроку, але Люда залишалася непохитною.
Через три місяці пара таки розлучилася, незважаючи на всі старання Дмитра зберегти сім’ю…