Христина сиділа з свекрухою та пила чай. – Слухай, а я ж тебе не просто так у гості покликала, – несподівано сказала Віра Василівна. – Я маю тобі дещо показати! – Що показати? – не зрозуміла невістка. – Я зараз, чекай! – Віра Василівна побігла до іншої кімнати та принесла звідти альбом. – Ви що, дитячі фото Михайла принесли? – поцікавилася Христина. – Ні, – якось підозріло сказала свекруха, дістала з альбому декілька фото і розклала їх перед невісткою. Хриситна глянула на фото і аж рота відкрила від обурення. – Навіщо ви мені їх показуєте?! – тільки й вигукнула невістка, нічого не розуміючи

Христина, стоячи посеред кімнати, не розуміла, чому Віра Василівна раптом почала кликати її в гості після трьох років невпинної неприязні.

Причиною був той факт, що син жінки був третім чоловіком у новоспеченої невістки.

Саме з цієї причини Христина не була у свекрухи кілька місяців, незважаючи на те, що чоловік продовжував, як і раніше, їздити до неї на всі свята.

– Ти не знаєш, що задумала твоя мама? – Христина спантеличено покрутила в руках телефон. – Щойно зателефонувала і запросила мене завтра до неї приїхати на чай.

– На чай? – перепитав Михайло, щиро здивувавшись. – Ти точно нічого не переплутала? – додав він, безглуздо посміхнувшись.

– На жаль ні, – Христина знизала плечима і повільно опустилася на диван. – Сказала ще, що нам є, про що поговорити. Як думаєш, Віра Василівна вирішила вибачитися переді мною і налагодити стосунки?

– Прости Господи, що так говорю, але мені важко в це віриться, – запротестував Михайло. – Я надто добре знаю свою маму…

– Напевно, мені тоді точно не варто нікуди їхати, – ухвалила остаточне рішення Христина.

Однак свекруха не збиралася так просто здаватися і продовжувала наполягати на тому, щоб невістка приїхала в гості.

– Якщо тобі ніколи, я можу завтра сама приїхати, – здивувала Христину Віра Василівна. – Дорогою куплю в магазині тортик, поп’ємо чай, побалакаємо, попліткуємо, – додала вона, голосно захихикавши.

– Я сама, чого ви їхатимете через все місто, – захвилювавшись, не подумавши сказала Христина.

– Чекаю тебе ближче другої години! – зраділа словам невістки, вигукнула жінка і поклала слухавку.

– Ось я не розумна! – злившись на саму себе, несамовито заголосила Христина.

На її голосні вигуки у кімнату прибіг схвильований Михайло. Побачивши, що з дружиною все добре, він здивовано запитав:

– Знову мама?

– Так, я пообіцяла їй, що завтра приїду. Хто мене тільки просив це говорити? – сказала Христина. – На сто відсотків впевнена, що я завтра шкодуватиму про прийняте рішення.

– Може, все не так і погано, – Михайло вирішив хоч якось підбадьорити засмучену дружину. – Може, мама справді вирішила налагодити з тобою стосунки?

– Ти сам у це віриш? – зітхнула жінка.

Всю ніч Христина поверталася з боку на бік і думала про майбутню зустріч з Вірою Василівною.

Вона ще надто добре пам’ятала, як свекруха намагалася розвести їх із чоловіком і на які хитрощі не йшла.

Жінка багато разів намагалася довести Михайлу, що його дружина не вміє готувати, не хоче утримувати в чистоті їхню квартиру і навіть те, що з неї вийде погана мати.

Не виспавшись, втомлена Христина зробила легкий макіяж і викликала таксі, щоб вирушити на чаювання свекрухи.

Дорогою жінка купила тістечка, щоб не йти з порожніми руками до Віри Василівни.

Христина сильно переживала, стоячи перед дверима квартири свекрухи. Вона ніяк не наважувалася натиснути на дверний дзвінок

Жінка, ніби відчувши її нерішучість, несподівано відчинила двері навстіж.

– Христино, давно ти тут стоїш? – нудотно посміхнулася Віра Василівна.

Її посмішка переконала Христину в тому, що вона не помилилась. Миритися жінка не збиралася.

– До чаю! – невістка простягла Вірі Василівні коробку з тістечками.

– Чудово! Саме те, що потрібно! – Заплескала в долоні жінка. – Проходь вже. Чого стоїш на порозі?

Христина ледве видавила з себе посмішку і увійшла до квартири, в якій не була більше року.

На перший погляд, тут нічого не змінилося. Проте на кухні жінка несподівано помітила фотографію свого чоловіка із незнайомою дівчиною.

Помітивши, що Христина її розглядає, Віра Василівна затараторила:

– Це Яна. Перша дівчина Михайла. Дуже вродлива дівчина, вони зустрічалися два роки. Я думала, що він одружується з нею, але…

Христина зніяковіла і з люб’язності кивнула жінці. Однак та, здавалося, завелася дужче, ніж колись.

Вона побігла до кімнати та принесла звідти альбом. Витягнувши кілька фотографій, Віра Василівна сунула їх в обличчя невістки.

– Подивися, з якими дівчатками зустрічався мій Михайло! – гордо заявила жінка.

Христина побіжно окинула фотографії незнайомих дівчат, починаючи закипати.

Тепер їй було зрозуміло, навіщо Віра Василівна запросила її у гості. Свекруха вирішила спровокувати нову сварку.

– Навіщо ви мені їх показуєте? – стримано спитала Христина, намагаючись не переходити на сварку.

– Я показую їх тобі для того, щоб ти стежила за собою і завжди добре виглядала, тому що для чоловіків краса багато означає, – повчальним тоном вимовила свекруха.

– Мені здавалося, що я й так стежу за собою…

– Можна й краще, – єхидно посміхнулася Віра Василівна. – Не забувай про те, що ти вже у свої тридцять п’ять років поступаєшся молодим.

Христина насилу втрималася від того, щоб не кинути їй у відповідь якусь фразу.

Додому жінка повернулася в засмучених почуттях. Вона відразу поспішила розповісти Михайлу про те, як пройшло чаювання.

– Мама у своєму репертуарі. Де вона тільки ці фотографії взяла, пам’ятаю, я їх викинув, – з розпачем пробурчав чоловік. – Миру все-таки у вас із нею не виходить.

– Вона ніби й поводилася зі мною люб’язно, але ці фотографії все зіпсували, – зітхнула Христина. – Було неприємно дивитись на твоїх колишніх, і твоя мама це чудово зрозуміла. Але нічого, я здається, вигадала, як її провчити.

– Сподіваюся, обійдеться без наслідків? – Запитав Михайло, глянувши на зосереджену дружину.

– Не переживай!

Чекаючи настання чергового вихідного, Христина з тортиком знову вирушила до свекрухи в гості.

– Ой, не чекала тебе побачити, – Віра Василівна була здивована несподіваним приходом невістки.

– Була поряд, вирішила забігти до вас, – жінка без запрошення увійшла до квартири.

Христина відразу ж зрозуміла, що застала матір чоловіка зненацька. Не бажаючи давати їй часу схаменеться, вона витягла з сумочки кілька фотографій.

– Я ось тут подумала з приводу ваших слів про те, що потрібно за собою стежити, і дещо вам хочу показати, – жінка сунула свекрусі до рук фотографії незнайомих дам. – На першій моя перша свекруха, а на другій – друга, всі наступні – їхні подруги. Їм тут рівно стільки ж років, як і вам. Тільки подивіться, як добре вони виглядають і все тому, що ці жінки стежать за собою! Перша свекруха взагалі кілька разів на тиждень відвідувала салони краси, робила різноманітні пілінги та маски. Всі мої свекрухи доглядали за собою, тому мені було в кого вчитися. Якщо ви хочете, щоб я на вас рівнялася, вам слід теж трохи піклуватися про себе. До речі, я купила вам сертифікат на одне відвідування салону краси!

Віра Василівна від несподіванки часто заморгала віями, не знаючи, як саме сприйняти слова невістки: образитися чи зрадіти.

У результаті вона сухо подякувала Христині і спробувала якнайшвидше виставити її за двері, пославшись на те, що раптом згадала про невідкладні справи.

Цілий тиждень свекруха не давалася взнаки, і коли жінка вже було забула про неї, несподівано зателефонувала.

– Христино, дякую тобі за те, що ти подарувала сертифікат! Мені так сподобалося у салоні краси, що я купила там абонемент. Тепер я виглядаю молодше тебе, так що рівнятися є на кого, – захоплено промовила Віра Василівна.

З того часу відносини свекрухи та невістки стали покращуватися з кожним днем. Мати Михайла настільки захопилася своєю зовнішністю, що в неї не залишилося часу на те, щоб сваритися з Христиною.