Дарина чекала на учня. Вона за освітою педагог, але працювати у школі не змогла. А ось репетиторство – це її. Старшокласники, які десять років маялися різними нісенітницями, а в одинадцятому класі раптом вирішують вступати до вузу. І батьки не шкодують грошей на репетитора. Цим і займалася Дарина. Робота не легка, але прибуткова. Учень затримувався.
У двері подзвонили. Дарина відчинила двері, до квартири, можна сказати, влетіла жінка у віці. Здивована Дарина дивилася, як жінка копається у своїй сумці. Нарешті, жінка дістала важкий конверт і засунула його до рук Дарини:
– Ось, візьми, у мене більше нема.
Дарина заглянула до конверта, там була пристойна пачка грошей:
– Що це? Навіщо?
– Дай йому спокій! – приречено сказала жінка.
– Кому? – не розуміла Дарина.
– Розумієш, ти руйнуєш сім’ю. Навіщо він тобі? – заплакала жінка.
Ось тоді Дарина зрозуміла, що мова про Максима. З Максимом вони познайомились рік тому. Коли почалися стосунки, Максим зізнався, що одружений. Одружився по молодості, дружина старша за нього. Має двох своїх дітей, а Максиму вона народжувати не хоче. Він би покинув її, але дітей шкода.
Жінка щось говорила і говорила Дарині, а Дарина думала: «Він казав, що дружина за нього старша, але вона ж йому в матері годиться. Якщо вже живеш із молодим, то відповідай. Вона ж недоглянута, навіть манікюру нема».
– Ну що, домовились? Дасиш йому спокій? – Запитала жінка.
– Може, у вашого чоловіка спитати? – єхидно сказала Дарина.
– Якого чоловіка? Чоловіка мого давно не стало, – здивувалася жінка.
– Тоді кому я маю дати спокій, – у свою чергу, здивувалася Дарина.
– Сину моєму, Максиму, – жінка, мабуть, вирішила, що помилилася адресою і потяглася за конвертом. Дарина віддала їй конверт.
– А-а-а, то він ваш син, – засміялася Дарина. – То може його спитати? Навіщо до мене прийшли?
– Відчепись від нього, у нього сім’я, діти. – Жінка показала фото сім’ї сина і знову стала пхати конверт з грошима Дарині в руки. Але вона його не брала. На фото була весела родина, діти були схожі на Максима, видно було, навіть не придивляючись. Дружина Максима – молоденька, мила жінка. Дарині раптом стало шкода матір Максима. Дружину Максима не шкода, дітей не шкода, а матір стало шкода.
Дарина з жінкою стояли обидві мовчки.
У двері знову подзвонили, прийшов учень. Дарина засунула конверт із грошима жінці в сумку і проводила у відчинені двері:
– Я вас зрозуміла.
Весь день Дарина думала про те, що сталося, а надвечір зрозуміла, що не потрібен їй цей Максим.