Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Олена стояла на зупинці і чекала свою маршрутку. Вона все нервово поглядала на годинник – автобуса чомусь довго не було. – Господи, та де ж та маршрутка?! – пробурмотіла вона і глянула вгору. Явно збиралося на дощ… Раптом поруч з Оленою пригальмував якийсь величезний джип темно-синього кольору. Дверцята привідкрилися. Олена спершу навіть відійшла в сторону, бо подумала, що зараз із джипа вийде пасажир. Але з машини ніхто не виходив… – Оленко, ну що ж ти стоїш?! – раптом почула вона жіночий голос з місця водія. Олена здивовано зазирнула в машину й застигла від несподіванки
Історії Жінок

Олена стояла на зупинці і чекала свою маршрутку. Вона все нервово поглядала на годинник – автобуса чомусь довго не було. – Господи, та де ж та маршрутка?! – пробурмотіла вона і глянула вгору. Явно збиралося на дощ… Раптом поруч з Оленою пригальмував якийсь величезний джип темно-синього кольору. Дверцята привідкрилися. Олена спершу навіть відійшла в сторону, бо подумала, що зараз із джипа вийде пасажир. Але з машини ніхто не виходив… – Оленко, ну що ж ти стоїш?! – раптом почула вона жіночий голос з місця водія. Олена здивовано зазирнула в машину й застигла від несподіванки

Олена стояла на зупинці і чекала свою маршрутку. Вона все нервово поглядала на годинник – автобуса чомусь довго не було. – Господи, та де ж та маршрутка?! – пробурмотіла вона […]

У Марії не стало бабусі. Вона поїхала в село на поминки. Там вона зустріла свою матір. Її Марія бачила вперше в житті… Вже якийсь час мати жила в будинку бабусі. Туди вона привела й батька Марії… Після поминок мати підійшла до Марії. – Нічого собі, гарна дівка яка в нас! – сказала вона до чоловіка. – Дивись, це Марійка – дочка твоя! Той дивився на дочку байдуже. – Кажуть, ти добре влаштувалася в місті, – продовжила мати. – Тепер послухай мене… Вона підійшла ближче до Марії і щось зашепотіла. Марія слухала і не вірила своїм вухам
Історії Жінок

У Марії не стало бабусі. Вона поїхала в село на поминки. Там вона зустріла свою матір. Її Марія бачила вперше в житті… Вже якийсь час мати жила в будинку бабусі. Туди вона привела й батька Марії… Після поминок мати підійшла до Марії. – Нічого собі, гарна дівка яка в нас! – сказала вона до чоловіка. – Дивись, це Марійка – дочка твоя! Той дивився на дочку байдуже. – Кажуть, ти добре влаштувалася в місті, – продовжила мати. – Тепер послухай мене… Вона підійшла ближче до Марії і щось зашепотіла. Марія слухала і не вірила своїм вухам

Щастя своє знайшла Марія тільки у п’ятдесят років. І знайшла вона його у гостях у Віри, яка все життя була їй справжньою подругою і допомагала у скрутні часи. А […]

Петро з Христиною вирішили одружитися. Мати Петра, Олена Сергіївна, була категорично проти. – Не любить вона тебе, Петре! – казала жінка. – Чи ти не бачиш?! – Мамо, у мене грошей нема, – відповідав той. – Я не красень. Тут може бути тільки кохання! Весілля було скромним. Батьки Христини від такого вчинку доньки теж були не в захваті. Та Христина тільки сміялася. – Ви з батьком через тиждень після знайомства побралися, а ми з Петром рік зустрічалися! – казала вона… Молодята почали жити з матірʼю Петра. Якось Христина виходила з ванни, прислухалася і оторопіла від слів свекрухи
Історії Жінок

Петро з Христиною вирішили одружитися. Мати Петра, Олена Сергіївна, була категорично проти. – Не любить вона тебе, Петре! – казала жінка. – Чи ти не бачиш?! – Мамо, у мене грошей нема, – відповідав той. – Я не красень. Тут може бути тільки кохання! Весілля було скромним. Батьки Христини від такого вчинку доньки теж були не в захваті. Та Христина тільки сміялася. – Ви з батьком через тиждень після знайомства побралися, а ми з Петром рік зустрічалися! – казала вона… Молодята почали жити з матірʼю Петра. Якось Христина виходила з ванни, прислухалася і оторопіла від слів свекрухи

– Вона ж тебе не любить, розплющ очі, – та сама фраза, за яку пробачити Олену Сергіївну Христина не змогла. Фраза, яку вона ненароком почула в коридорі, коли вийшла […]

Віра з Ігорем одружилися. У молодят щойно закінчився медовий місяць. – Який фільм будемо дивитися? – гукнула Віра чоловіка і вмостилася на диван. – Не знаю, вирішуй сама! – гукнув їй Ігор із ванни. – Подивимося, що тут є, – сказала Віра і відкрила ноутбук чоловіка. Вона краєм ока зиркнула на дві нерозібрані валізи, які стояли в коридорі. – Хай стоять вже, завтра розберу, – пробурмотіла дівчина і, відвернувшись, подивилася в ноутбук. Раптом з компʼютера долинув якийсь звук. На екрані зʼявилося повідомлення. Віра машинально натиснула на значок, і оторопіла від прочитаного
Історії Жінок

Віра з Ігорем одружилися. У молодят щойно закінчився медовий місяць. – Який фільм будемо дивитися? – гукнула Віра чоловіка і вмостилася на диван. – Не знаю, вирішуй сама! – гукнув їй Ігор із ванни. – Подивимося, що тут є, – сказала Віра і відкрила ноутбук чоловіка. Вона краєм ока зиркнула на дві нерозібрані валізи, які стояли в коридорі. – Хай стоять вже, завтра розберу, – пробурмотіла дівчина і, відвернувшись, подивилася в ноутбук. Раптом з компʼютера долинув якийсь звук. На екрані зʼявилося повідомлення. Віра машинально натиснула на значок, і оторопіла від прочитаного

– Який фільм будемо дивитися? – Віра вмостилася на диван. – Не знаю, вирішуй сама! – гукнув її чоловік Ігор із ванни. – Подивимося, що тут є, – сказала […]

Віра з Олексієм святкували річницю весілля. Замовили ресторан, запросили рідних та друзів. У ресторані усміхнений батько Віри, говорячи тост, повідомив: Я вирішив подарувати вам по машині. І подав ключі дочці і зятю. Через декілька годин, Віра помітила, що Олексій непомітно пішов з ресторану. Віра захвилювалася, і вирішила, поїхати додому, перевірти, що сталося. Жінка зайшла в будинок, Олексія ніде не було. Раптом Віра помітила на столі якусь записку, прочитала її і ахнула
Історії Жінок

Віра з Олексієм святкували річницю весілля. Замовили ресторан, запросили рідних та друзів. У ресторані усміхнений батько Віри, говорячи тост, повідомив: Я вирішив подарувати вам по машині. І подав ключі дочці і зятю. Через декілька годин, Віра помітила, що Олексій непомітно пішов з ресторану. Віра захвилювалася, і вирішила, поїхати додому, перевірти, що сталося. Жінка зайшла в будинок, Олексія ніде не було. Раптом Віра помітила на столі якусь записку, прочитала її і ахнула

Коли Віра познайомила батьків зі своїм обранцем, батьки були, м’яко кажучи, не в захваті. – Ти розумієш, що він не з нашого кола? Що він може тобі дати? Ти […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 62 Page 63

Вам також буде цікаво

  • Софія виходила заміж. Вона разом з подругою Христиною прийшла вибирати весільну сукню. В салоні працювала подруга Христини Поліна. – До речі, – сказала Христина до Поліни. – А Софійка виходить заміж за твого однокласника! – За кого?! – здивувалася Поліна. – Звати Сашко, а прізвище я не пам’ятаю… – сказала та. – Софійко, а як прізвище у твого Сашка? – Клименко! – відповіла Софія. – Клименко?! – очі в Поліни раптом округлилися, а брови поповзли вгору. – А чого ти так дивуєшся? – Христина не розуміла, що відбувається
  • Настав час, і пішла Віра Семенівна в інший світ. Пішла тихо, аж на дев’яносто восьмому дні народження. Добре і довге життя прожила жінка. Пішла, якраз незадовго до вісімнадцятиріччя свого онука Микити. Перед тим вона, до речі, подарувала йому пристойну суму грошей… На поминках матері Ірина не плакала, а тільки напружено дивилася сумним поглядом. Поруч стояли її чоловік Роман і син Микита. Так завершився земний шлях Віри Семенівни… А після поминок Микита обійняв батьків і раптом запитав: – А ви мене зовсім не любите? Ірина з Романом оторопіли від почутого
  • Оксана готувала вечерю до приходу з роботи чоловіка. Раптом подзвонила її сестра Іра. – Привіт, Іро, – сказала Оксана. – Що погані новини? Матері гірше? – Так, – Іра трохи помовчала. – Лікарі кажуть, що не довго залишилося. У слухавці почулися схлипи. Іра плакала. – Іро, не плач, краще скажи, що треба зробити? – сказала Оксана. – Може ще грошей надіслати? – Та які гроші?! – сказала Іра. – Що в таких випадках зробиш, якщо навіть медицина безсила? – І все-таки, що я можу зробити? – запитала сестра. – Оксано, я хочу тебе попросити, щоб ти… Приїхала, – раптом сказала Іра. – Що-о-о?! – Оксана аж ахнула від почутого
  • Галина погортала пожовклий від часу блокнот, знайшла потрібний номер і одразу взялася за телефон. – Павло Анатолійович біля телефону. Слухаю, – відповів їй чоловічий голос. – Павлику, ти? – Галина помітно захвилювалася. – Мене Павликом давно ніхто не називав, – сказав чоловік. – З ким маю честь говорити? – Галя я, однокласниця твоя, – сказала Галина. – Невже не впізнав? Запала мовчанка. – Оце так несподіванка! – голос Павла помітно пожвавішав. – Якими вітрами? – Та ось, згадала тебе, та й подзвонила, – сказала Галина. – Як справи? Маєш дружину? Є плани на вечір? У ресторан піти не хочеш? Павло не розумів, що відбувається
  • Олена прийшла в квартиру матері, трохи прибрати, та приготувати вечерю. Жінка швидко пропилососила, помила підлогу. – Мамо, що тобі на вечерю приготувати? – запитала донька, заглянувши до Галини Миколаївни в кімнату. – Мені неважливо доню, щось простіше, – відповіла жінка. Олена насмажила котлет, зварила картопляне пюре, накришила салат. – Мамо! Все готово, йди вечеряти! – гукнула вона до матері. Але Галина Миколаївна не відповіла. – Може задрімала? – подумала донька і вирушила в кімнату матері. Тільки-но Олена підійшла до дверей кімнати, як раптом почула, що Галина Миколаївна щось шепоче. Олена прислухалася до слів матері, і застигла від почутого
© 2025 Дівочі Посиденьки