Коли до Аліни через два дні після весілля в гості з’явилася свекруха, вона навіть розгубилася від несподіванки. Руслан був на роботі, вона працювала віддалено і більшість часу проводила вдома, про що чудово знала Людмила.
– Ну, давай попліткуємо, – сідала вона в крісло. – У мене часу вільного багато, а ти потім попрацюєш, а поки що приділи мені трохи уваги.
Аліна мала на увазі під цим спілкування на абстрактні теми за чашкою чаю не довше години. Тільки у гості виявилися зовсім інші плани.
– Скільки ти зараз заробляєш? Кар’єрне зростання світить? – почала вона безпосередньо.
– Я не можу озвучувати своїх заробітків, бо це комерційна таємниця, – чесно відповіла дівчина. – Кар’єрне зростання реальне, але я не особливо амбітна, тому не женуся за статусом.
– Зрозуміло, – покривилася не дуже задоволена Людмила. – А що думаєш щодо декрету? Скільки ви хочете дітей?
– Вибачте, але ми навіть із Русланом ще не обговорювали цю тему докладно, і взагалі, мені здається, це дуже особисте питання.
– Ну, так ми ж не чужі люди, до чого ці умовності та манірність? – явно була незадоволена відповідями Людмила.
Потім вона влаштувала докладний допит щодо родичів невістки, друзів та колег. У результаті пролетіло три години, і лише потім вона зазбиралася додому. Але перед відходом Людмила попередила, що заходитиме в гості для спілкування. Особливої радості у дівчини такі слова не викликали, до того ж, цього вечора їй довелося старанно працювати, в результаті вечерю приготувала нашвидкуруч і не встигла до ладу прибрати в квартирі.
– Можливо, мама хотіла ближче тебе дізнатися, – казав їй увечері Руслан. – До весілля ви ж до ладу не спілкувалися, метушня заважала. Ось тепер вона й намагається налагодити родинні стосунки.
– Трохи дивний метод: намагатися потоваришувати, турбуючи мене розмовами, – не розуміла Аліна, але проти свекрухи виступати особливо не наважувалася.
Насправді Аліна таїла маленьку надію, що Людмила отримала відповіді на всі хвилюючі питання і більше не докучатиме їй. Вона була готова перетинатися на сімейних святах та спільних заходах. Дівчина навіть не заперечувала проти періодичних візитів у гості до родичів чоловіка, тільки свекруха сама встановлювала цю періодичність і вважала за нормальне навідуватися до молодят пару разів на тиждень.
– А чому твої батьки розлучилися? – Докопувалася вона до невістки в наступний візит.
– Вони розлучилися сім років тому з ініціативи батька, – не дуже хотілося згадувати Аліні той період.
– Зрозуміло, значить, він знайшов собі іншу жінку, – одразу ж робила висновки Людмила. – А чому мати не вийшла вдруге заміж?
– Якщо вам справді це цікаво, можете самі з нею про це поговорити, – не витримала Аліна. – У вас є номер телефону, тому можете спілкуватися безпосередньо і все.
– А твоя сестра… – продовжувала Людмила, але не встигла закінчити пропозицію.
– Вибачте, але мені справді треба працювати, – не збиралася далі терпіти витівки родички Аліни.
– Ти мене виганяєш? – одразу готувалася вона до оборони.
– Звичайно ж, ні, – осіклася дівчина. – Відпочиньте, можете кіно подивитися чи пообідати, тільки я маю працювати, інакше нічого не встигну.
– Може мати минулого разу не все дізналася, що їй було цікаво, – припускав потім Руслан. – Вона в нас цікава і любителька побалакати, тож тобі доведеться запасатися терпінням.
– Я не проти спілкування, але не в робочий час, – бурчала Аліна. – Давай запросимо твоїх батьків у суботу на вечерю і тоді можна обговорити всі питання, що її цікавлять.
Руслан був не проти, Аліна приготувала стіл, родичі прийшли і свекруха поводилася максимально коректно. Вона підтримувала світські бесіди, розмірковуючи про погоду, мистецтво та останні цікаві новини.
– Ось бачиш, моя мама дуже різнобічна людина, – говорив Руслан дружині.
– Якщо чесно, мене це трохи хвилює, – зізналася Аліна. – Сьогодні вона була мила і доброзичлива, а коли приходить у гості, готова мені ліхтарем у вічі світити і просити відповіді.
– Не перебільшуй, – намагався заспокоїти дружину Руслан.
Але за фактом Аліна навіть применшувала, бо вже у вівторок свекруха стояла знову під дверима. Аліна навіть не хотіла відкривати і вдавала, що нікого немає вдома. Тільки Людмила набрала її на мобільний, звук якого дівчина не додумалася вимкнути заздалегідь, і невдовзі довелося розливати чай.
– Розкажи мені про свою сестру, – не здавалася Людмила.
– Іра молодша за мене на два роки, працює масажистом, – намагалася відбутися загальними фразами Аліна.
– Це я знаю, але мене більше цікавить, від кого в неї дитина? – допитувалася Людмила. – Вона ж не була одружена, а дитині три роки.
– Від чоловіка, – з останніх сил намагалася контролювати себе Аліна. – А чому вас так це цікавить та турбує?
– Тому що ми тепер одна сім’я, і я маю право знати все про твоїх родичів, – парирувала Людмила. – По-перше, вони будуть у вас вдома і спілкуватися з моїм сином. По-друге, мені важливо знати твої генетичні ресурси.
– Що саме ви збираєтеся зрозуміти, ставлячи мені постійно нетактовні питання? – не витримувала Аліна.
– Сьогодні ти якась нервова, може, не виспалася, – невдоволено посміхнулася Людмила. – Гаразд, продовжимо спілкування наступного разу.
Аліні хотілося плакати, від того, що вона не готова до такого спілкування постійно, у неї є свої справи, робота і звичний коло спілкування. Знову Руслану поскаржилася, але він виправдовував матір.
– Не бери в голову, – не дуже вміло заспокоював Руслан дружину. – Просто мама турбується, переживає, ось і вирішила все в тебе дізнатися.
Аліна важко пережила ще пару подібних візитів, на яких порушувалися теми особистого характеру. Свекрусі було мало інформації про рідню невістки, вона претендувала на плітки про співробітників та друзів, яких ніколи не бачила. Оскільки від чоловіка адекватної реакції чекати не доводилося, Аліна вирішила діяти самостійно та відплатити матері чоловіка такою самою монетою.
– А у скільки років ви вийшли заміж за батька Руслана? – пішла вона в наступ під час наступного візиту гості. – А чому так пізно, не кликав?
– Та ми просто не поспішали, – якось зам’ялася Людмила.
– А інші наречені у вас були? А Олег Петрович вам зраджував упродовж подружнього життя чи може ви крутили романи? – Сипала Аліна питаннями.
Після першої зустрічі у такому форматі Людмила спробувала скоріше втекти додому, посилаючись на важливі справи. Тиждень вона не показувала носа до будинку сина, а потім знову з’явилася в гості серед робочого дня і намагалася зачепити невістку нетактовними питаннями.
– А чому Руслан не має братів чи сестер? – продовжувала діяти натиском Аліна. – Ви не хотіли чи Олег Петрович, а може не вийшло більше дітей?
Людмила від несподіванки навіть розгубилася та не знаходила відповідей. Довелося знову рятуватися відходом додому, посилаючись на зайнятість. Потім спробувала Руслану поскаржитися на зухвалу поведінку дружини. Тільки син нічого дивного не побачив і проблеми не помічав.
– Але ж ти приходиш у гості і ставиш особисті питання, бо хочеш ближче дізнатися Аліну, – нагадував син. – А вона намагається дізнатися більше про нашу родину, це нормально.
Людмила так не рахувала, на невістку ображалася і якось втратила інтерес до постійних походів у гості без запрошення. Все чекала поки молодь сама схаменеться, але вони за собою гріха не відчували і просто жили щасливо.
– А що ти хочеш від сучасної молоді? – З розумінням міркувала сусідка, якій Людмила скаржилася на невістку.
– А я одразу казала, що вона якась дивна, – бурчала вона. – Поговорити навіть до ладу нема про що, так ще й поводиться нахабно. Задає мені запитання і прямо тисне на мене.
– Добре, що вони окремо живуть, – підтримувала сусідка. – А то уяви, довелося б постійно жити з такою негідницею.
– І не кажи, – кивала Людмила. – Я вже до неї з усіх боків намагалася підійти і спільну мову знайти, а у відповідь хамство та невдячність. Раз так, нехай живуть, як хочуть, а я не буду втручатися.
Аліну такий розвиток подій повністю влаштовував, оскільки свекруха перестала пороги оббивати. Правда, не було певності, що її образ вистачить на довгий час. Але в такому разі довелося б вигадувати новий маневр від цікавої мами чоловіка.