– Набридло! – Ігор відкинув ложку, невдоволено дивлячись на дружину. Оце хіба можна назвати їстівним? Розварені макарони, що практично перетворилися на кашу, та парочка недосмажених котлет! – Чим ти цілий день займалася? Від телефону не відлипала?
– Та як ти можеш? – Театрально схлипнула Алла, крадькома ховаючи вищезгаданий предмет. – Я взагалі-то за Денисом дивилася! Він такий неслухняний! Одразу видно, весь у батька, – єхидно додала дівчина, спостерігаючи, як чоловік повільно закипає. – Мені важко, розумієш? Все з рук валиться! Народження дитини далося мені дуже важко.
– Денису два з половиною роки, – спокійно почав чоловік, стримуючи емоції. – Його давно час віддати в садок, а тобі – повернутися на роботу. Відразу полегшує!
– Чому я повинна віддавати сина в цей розсадник недуг? – обурено поцікавилась Алла. – Хочеш, щоб ми у палатах прописалися?
– З дитиною треба займатися, розвивати її, якщо ти не знала!
– Ми займаємось! Денис для свого віку добре розвинений, і це підтвердили спеціалісти під час огляду! – Дівчина відстоювала свою точку зору. Це питання порушувалося вже не вперше, і вона дуже переживала, що чоловік таки відправить сина до садка. Виходити працювати їй не хотілося категорично! За час декрету вона вже звикла просиджувати по півдня в інтернеті та відвикати не збиралася!
– І кому за це треба сказати дякую? – Чоловік не витримав. – Моїй мамі! Саме вона приходить та займається з Денисом! Ти ж у цей час або спиш, або граєш у телефоні! Ні б взяла та порядок у будинку навела чи вечерю смачну приготувала! Чому я маю приходити з роботи і їсти ось ЦЕ? – Ігор з невдоволенням подивився на “шедевр високої кулінарії”.
– Я тобі не куховарка! І не прибиральниця! Я твоя дружина! А ти – мій чоловік і маєш забезпечити мені комфортне життя!
І Алла щиро вірила в те, що говорила. Після сотні переглянутих ток-шоу, після довгих годин, поведених за прочитанням жіночих форумів, дівчина змінила свою думку, у тому, що означає бути дружиною. Якщо раніше вона наївно вірила, що має оточити чоловіка турботою, ідеально виконувати домашню роботу та займатися вихованням дітей, то зараз вона зрозуміла, що це обов’язки не дружини, а хатньої робітниці. Вона себе цінує досить високо, щоб стати на один щабель з обслуговуючим персоналом.
– Ось так значить? – Процідив чоловік, вислухавши палкі промови дружини. – Я, значить, працюватиму цілими днями, забезпечуючи сім’ю, а ти – просиджуватимеш диван? Так?
– Я займатимуся саморозвитком, – з гордістю відповіла Алла. – Ти ще своїми друзям мене в приклад ставити будеш. Он яка дружина в мене розумна, будь-яку тему підтримати може.
– А ти можеш? Яку останню книгу ти прочитала? Що нового дізналася? – Ігор підвівся, і зробивши пару кроків, навис над дружиною. – Чого мовчиш? А, тобі ж сказати нічого! Соцмережі високоінтелектуальним контентом не вважаються. Та й твої безглузді ток-шоу, де всі один на одного сваряться, тебе нічого не навчать. Відповідай з усією серйозністю – ти збираєшся займатися домом і дитиною, як і належить нормальній дружині, чи ні?
– Ні! Я вже сказала, я не хатня робітниця.
Алла голосно обурюючись висловила чоловіку тонну претензій. І заробляє він недостатньо, і поводиться як негідник, і вічно вдома відсутній. Чоловік же мовчки вислухав увесь список і однозначно відповів:
– Розлучення.
– Що? – здивовано перепитала дівчина, яка щойно набрала повітря в груди для нової порції скарг.
– Розлучення, – спокійно повторив Ігор. – Я знайду нормальну дівчину, яка стане мені доброю дружиною та доброю матір’ю для мого сина. Ти все одно проводиш з Денисом лише пару годин на день, решту часу він повністю перебуває під наглядом бабусь. Ти не мати, ти не заслуговуєш на це горде звання. І дружиною тебе назвати також не можна.
Алла спочатку розхвилювалася, а потім легковажно відмахнулась. Ігор її просто налякати вирішив, адже не стане він насправді розлучатися? Як він може бути впевнений, що сина віддадуть йому? Вона ж мати, і цим все сказано!
Ігор змінився. Дружину він ніби не помічав, проходив повз і навіть не вітався. Денис разом із бабусею вирушив на пару тижнів на море, Алла сама з радістю дала дозвіл, адже тепер ніхто не бігає і не відволікає її від телефону. Правда через пару днів дівчина почала нудьгувати за сином і стала частіше зідзвонюватися зі свекрухою.
А за два тижні після сварки прийшла повістка до суду. Ігор обіцянку стримав і на розлучення подав. А на самісінькому засіданні на дівчину чекала ще одна несподіванка – її власна мати рішуче стала на бік зятя.
– Я впевнена, що Денис повинен залишитися з батьком, – твердо промовила жінка, несхвально поглядаючи на дочку. – На жаль, Аллу материнський інстинкт обійшов стороною, сином вона зовсім не займалася, вся робота була на мені та Катерині Вікторівні, мамі Ігора. Сам Ігор дуже багато працює, але при цьому приділяє достатньо уваги хлопчику.
Суддя кивала і з легкою усмішкою поглядала на схвильовану дівчину. Адже правильно хвилюється! Адже в неї нічого немає. Ні житла, ні роботи, н нормальних відносин із дитиною. Батько має всі шанси на опіку.
– Я прошу час на примирення! Не розводьте нас! Дайте мені шанс! – Алла плакала. – Ігоре, я присягаюся, я змінюсь. Я викину з голови всю маячню про хатню робітницю і стану зразковою дружиною! Просто повір мені!
– Добре…
***********************
За місяць до того.
– Моя дочка зовсім розпустилася, мені за неї соромно, – хитала головою Ніна Олександрівна. – Ігоре, я все розумію, навіщо така дружина потрібна? Цілими днями вдома сидить, навіть порядок навести не може. Та й сином не займається… Тож якщо ти захочеш розлучитися, я тебе засуджувати не стану. Тільки дозволь Дениса бачити, про більше не прошу.
– Я люблю Алла, незважаючи на всі її недоліки, – важко зітхнув чоловік. – Але ситуація справді складається неприємна. Знаєте, я хочу дати їй шанс виправитись.
– А чому б і ні? До речі, я навіть знаю, як це зробити. Подавай на розлучення. Алла точно буде проти, тож у вас буде три місяці на примирення. Це їй голову точно прочистить.
**************************
Алла урок засвоїла. У квартирі знову почала панувати чистота, лунали смачні запахи, та й сама дівчина стала привітною та уважною. І нарешті вона звернула увагу на дитину, чому Денис був дуже радий. Дуже вже він любив свою недолугу матусю…