– Сподіваюся ти сирота? – Було перше запитання, яке Єва поставила Олексію, коли зрозуміла, що він наполегливо залицяється до неї.
– З чого це раптом? Я не сирота. У мене є мама, тато, два брати з дружинами та три племінники. – У нас велика дружна сім’я, – відповів він.
– А ти що сироту шукаєш? – Запитав у свою чергу Олексій.
– Я нікого не шукаю, але заміж хотілося б вийти за сироту, бо перший мій шлюб розвалився тільки через його матір, – відповіла Єва.
Вони посміялися, і здавалося забути про цю розмову. Ішов час. Олексій та Єва зустрічалися. Вони все більше і більше переконувалися, що створені один для одного, що їхні стосунки серйозні і у них справжнісіньке кохання.
У день народження Єви Олексій сказав: – Я дуже шкодую, що твоя мрія вийти заміж за сироту не здійсниться. Я сподіваюся, що ти станеш моєю дружиною. Завтра до обіду заїду за тобою. Час познайомитися з моєю сім’єю. Вони мене вже дістали, чому я не спромігся представити їм свою наречену.
Єва не спала всю ніч. Вона дуже хвилювалася від зустрічі з його мамою. І згадався їй перший шлюб, який всі ці три роки вона намагалася забути, як поганий сон.
…Перший чоловік Віктор був єдиним сином матері-одиначки. Єву спочатку розчулювала його турбота про маму. Він дзвонив їй, щоб відзначитись, мало не щогодини.
– Який Віктор молодець! Він так трепетно ставиться до своєї матері, – думала тоді Єва.
Після весілля молодята вирішили жити з його мамою, бо син не може залишити її одну. Так, і швидше назбирають на свою квартиру.
– Ви обидві – розумні жінки, тож маємо разом ужитися, – так міркував Віктор.
Але чи Костя переоцінив їхній розум, чи у Єви з його мамою була якась несумісність? Ужитися вони не могли.
Ні, Єва була тихіше води, нижче трави. Вона добре розуміла, що знаходиться на чужій території і не має права голосу.
Єва намагалася догодити свекрусі! Повернувшись із роботи, вона дисципліновано переодягалася у старий халат, який та їй виділила, бо нема чого вдома зношувати гарні речі.
Замість звичних та улюблених бутербродів з ковбасою та сиром Єва їла вранці вівсянку на воді, надзвичайно, на погляд свекрухи, корисну.
Через місяць спільного проживання Єві аж погано ставало від слова “корисно”.
– Вітя, де ти таку кволу дружину знайшов? Фігура абсолютно плоска, ніяких тобі округлостей. До того ж, вона мовчазна, – свекруха все це говорилося у присутності Єви.
Або свекруха починала нарікати, що син одружився з сільською, ніби в місті немає дівчат. Насправді Єва була не із села, а з великого села. Але його мати вважала всі населені пункти за межами міста селом, де живуть «недалекі» люди.
Віктор лише усміхався у відповідь і ніколи не намагався заступитися за молоду дружину.
Єва і справді не знала про що розмовляти з мамою Віктора. Вона намагалася, але будь-яка її фраза провокувала свекруху на довгий монолог з прикладами та вченнями.
Свекруха спокійно могла зайти до них у спальню у будь-який час доби із запитанням: – А що це ви тут робите?
І поки Єва прикривалася ковдрою і червоніла від сорому, вона переказувала чергову серію улюбленого серіалу.
Молоді сварилися, бо мати постійно скаржилася синові на невістку. Єва була винна завжди і в усьому. Його мама, натура з доброю душею і великим життєвим досвідом завжди має рацію.
Через три місяці спільного життя Єва повернулася до гуртожитку. Добре, що подруга Настя не виписала її з кімнати і платила за неї. Вони жили удвох і працювали разом на одному підприємстві.
Єва ніколи не забуде скорботно-щасливого виразу обличчя свекрухи, коли йшла з речами.
Після розлучення вона довго приходила в себе. На чоловіків дивитися не могла, за кожним чоловіком Єва бачила його маму.
…Наступного дня вона з ранку “накрутила себе” і з хвилюванням представляла зустріч із батьками Олексія.
Зустріли її по-доброму, але переживання не залишали Єву. Вона була затиснутою і відповідала невпопад. До кінця обіду абсолютно непомітно для себе Єва повністю освоїлася у великій родині майбутнього чоловіка.
З того часу минуло 10 років. У Олексія та Єви підростають двоє синів 8-ми та 6-ти років.
Тепер Єва розуміє, яка чудова жінка стала її свекрухою. Разом із батьками молодята жили перші два роки. Жили цілком мирно, без сварок.
Потім купили свою квартиру. Свекруха ненав’язливо допомагає їм. Ні, вона не присвятила повністю своє життя онукам, але ніколи не відмовляється посидіти з ними у разі потреби.
Якщо виникають спірні питання, свекруха завжди по-материнськи приймає бік невістки. Єва почувається поряд з нею легко і невимушено.
Виявляється, свекрухи бувають різні. Життя дало Єві можливість у цьому переконатися.