– Так, завтра, на новий рік, до нас прийдуть мої батьки та брат із дружиною. Ну і з дітьми, звичайно.
– Що?
Таїса мила посуд, коли чоловік спокійним голосом повідомив їй цю новину.
– Що чула.
– Володя, ми так не домовлялися.
Вона вимкнула воду і витерла руки. Потім сіла за стіл і роздратовано подивилася на свого чоловіка.
– Ми вирішили, що новий рік відзначатимемо удвох. Це перший рік, коли ми живемо разом. А зараз ти таке заявляєш…
– Це ти хотіла відзначати новий рік удвох, – трохи підвищивши голос, промовив він.
– Так, але ти погодився!
– А тепер передумав!
Володя схопився, ніби показуючи, що розмова закінчена.
– Володя, я не згодна!
Він обернувся і пильно подивився на свою дружину.
– А коли, скажи мені, кохана, я став зобов’язаний питати твоєї згоди, щоб запросити свою рідню до свого ж дому? Чи ти забула, що це моя квартира, га?
– Я не забула, – розгублено промовила Таїса. – Але ж я твоя дружина, і маю право висловити свою думку.
– Та нічого ти не маєш! Я сказав, що вони прийдуть, то будь ласкава підготувати святковий стіл! І давай без твоїх сварок, терпіти їх не можу.
– Володя, навіть якщо не зважати на те, що ти зараз говориш мені образливі слова, я просто не зможу цього зробити! Залишився один день, і завтра маю перший вихідний! Я просто не встигну скрізь прибрати і наготувати купу їжі.
– Працює вона… – хмикнув чоловік. – Те, чим ти займаєшся, не можна назвати роботою.
– І чому ж? – Вже сильно образившись, запитала Таїса.
– Ти нігті пиляєш! Не на заводі працюєш, тож не треба мені розповідати, як ти втомлюєшся! У тебе буде цілий день на те, щоби все підготувати.
– Тоді, ти мені допомагай. З самого ранку почнемо прибирати, готувати, прикрашати квартиру.
– Ще чого! Я якраз працюю на нормальній роботі, тому не збираюся займатися будь-якою нісенітницею. Я все сказав, а в моїй хаті моє слово – закон.
Володя вийшов із кухні, а Таїса зрозуміла, що в неї тремтять руки.
Таїса переїхала у Київ з маленького села. Вона була розумною дівчинкою, змогла сама вступити до університету. Звичайно, не суперпрестижний, але все ж таки.
Одразу почала працювати, бо треба було на щось купувати їжу та одяг. Мама допомагала їй, але зовсім трохи, бо й сама грошей не мала. Та й життя у Києві відрізняється від життя у селі, у тому числі й цінами.
Закінчивши університет, Таїса пішла працювати продавцем у магазин. Хоч вона й мала освіту, проте за спеціальністю кудись влаштуватися не змогла. А жити на щось треба було.
А потім Таїса подумала та відучилася на курси манікюру. Хотіла підробляти, щоби більше грошей було. Взяла кредит, купила все необхідне обладнання, і почала приймати вдома.
Незабаром вона зрозуміла, що на манікюрі заробляє більше, ніж продавцем у магазині, і звільнилася. Стала брати багато клієнтів, та й робила на совість, тож незабаром у неї вже не залишилося вільних вікон.
З Володею Таїса познайомилася у магазині. Не змогла дістати з верхньої полиці пачку чаю, і він їй допоміг. Якось вийшло, що вони розмовляли, а потім чоловіків доніс її пакети до хати.
Так сталося, що за ті роки, що Таїса жила в Києві, вона особливо не набула подруг. Були приятельки, з якими Таїса зрідка зідзвонювалася і бачилася. Однокурсниці, колишні колеги з магазину. Але саме подруг не було.
А тут нарешті з’явилася близька людина. Якій Таїса могла розповісти про свої проблеми, з якими могла поділитися радістю, якій довіряла.
Напевно, якби Таїса мала подруги, вони б сказали їй, що Володя – не найкращий чоловік. Але дівчина практично не мала досвіду у відносинах, всі її романи були якимись несерйозними. Та й близьких не було поруч, хто б розплющив їй очі на Володимира.
Саме тому коли Володя запропонував жити разом, Таїса з радістю погодилася. По-перше, не потрібно буде винаймати квартиру. Таїса вже давно працювала поза домом – орендувала офіс. Тепер доведеться платити лише за оренду приміщення, а квартира у Володі своя.
Ну а по-друге, Таїса була рада, що їхні стосунки розвиваються. Недалеко і до весілля.
Але що довше вони жили разом, то сильніше відкривалися рожеві окуляри дівчини.
Володимир виявився зовсім неідеальним. Всю турботу про будинок він звалив на плечі Таїси, хоча вона дуже багато працювала. Почав знецінювати її проблеми, постійно підвищував на неї голос. І вимагав повного підпорядкування.
І останньою краплею стала сьогоднішня розмова. Таїса розуміла, що не зможе переконати чоловіка, що він все одно зробить по-своєму. А якщо Таїса не готуватиме, виникне сварка.
Вона втомилася. Грудень і так дуже важкий місяць, і вона дуже сподівалася, що зможе відпочити хоча б перед новим роком. Зробить лише пару салатів і гаряче. Чи багато їм треба двом?
Але наразі їх не двоє. Та й відпочити не вдасться. Родичі чоловіка галасливі та досить нахабні. Мама Володі постійно любить повчати Таїсу, і цього разу буде явно те саме. Не так вона салат зробила, погано прибрала та інше.
І Таїса чітко зрозуміла, що не хоче. Вона взагалі нічого не хоче. Крутиться, як білка в колесі, хоче хоч якоїсь підтримки та й мінімальної поваги, але навіть їх вона не отримує.
Рішення прийшло максимально швидко, буквально за кілька хвилин, які Таїса сиділа на кухні. Вона зрозуміла, що настав час розлучитися. І, більше того, щось змінити у своєму житті. А інакше вона й справді нічого, крім нігтів, бачити не зможе. Немає друзів, особисте життя не вдалося і, головне, зовсім немає часу.
Володимир пішов кудись, навіть не повідомивши Таїсі. Він взагалі міг спокійно піти увечері, а прийти вночі. І на всі питання говорив лише те, що він звітувати не повинен.
Але зараз Таїсі це було навіть на руку.
Вона зібрала всі свої речі, подивилася, скільки в неї грошей на рахунку, і ще раз похвалила себе за те, що вона не марнотратка.
Завтра перший її вихідний за останні два тижні. Володя розраховує, що вона проведе його на кухні, щоб порадувати його рідню. Але Таїса має інші плани.
Вона завжди хотіла побувати у Львові. Ні разу там не була, хоч і не так далеко це. Спочатку не було грошей, потім часу. А зараз і те, й інше є.
Таїса купила квиток до Львова. Дивно, але вони ще були в наявності, наче сама доля була на її боці.
Потім Таїса перевезла свої речі до свого офісу, відключила телефон та поїхала на вокзал.
На столі вона залишила записку.
«Доведеться тобі самому готувати для своєї рідні. Та й собі тепер теж. Я йду».
Новий рік Таїса зустріла у Львові. Вона сиділа у кафе за столиком, зовсім одна. Але вперше за довгий час вона не почувала себе самотньою. У неї були плани, цілі та багато бажання змінити своє життя.
Звісно, Володя надзвонював їй. Лише один раз Таїса взяла слухавку, а коли почула про себе багато чого, одразу її поклала. А потім занесла номер Володі до чорного списку.
Чотири дні Таїса була у Львові. Вона закохалася в це місто, хоч і існує думка, що взимку воно не настільки привабливе. Хоча якщо Львів так сподобався Таїсі взимку, то що ж буде влітку?
Це вона хотіла дізнатися.
Додому вона повернулася лише для того, щоб вирішити свої справи. Продала все обладнання, перепросила перед клієнтками, повідомивши, що вона переїжджає. Потім розірвала договір оренди і, взявши свої нехитрі пожитки, знову поїхала у Львів.
За ідеєю, Таїсі мало бути важко почати все наново. Але вона почувала себе впевнено та спокійно. Зняла квартиру і одразу почала шукати роботу. Грошей вона накопичила достатньо, та й за обладнання, яке вдало продала, отримала чимало. Якщо що, вона й тут зможе влаштуватися до салону. Та Таїса вирішила спробувати щось інше.
Через місяць вона знайшла роботу за своєї освіти. І з цього моменту вона розпочала нову сторінку свого життя.
Одного разу все ж таки з’явився Володя – подзвонив їй з іншого номера. Він уже заспокоївся, тож не став сваритися. Лише попросив повернутись.
– Я все усвідомив, я поводитимуся інакше. Досить ображатися, повертайся. Я ходив до тебе до офісу, але мені сказали, що ти з’їхала. Що за справи, Таїсо? Ти взагалі де?
– Я в іншому місті, і в мене все чудово, – посміхнулася вона. — Тож я не повернуся.
Володя не повірив. Ну не здатна була ця тиха та соромʼязлива дівчина на такі зміни.
Але Володя не знав, що та, якій нема чого втрачати, здатна багато на що. І що він сам не зміг стати тим, за кого б Таїса трималася.