– Я думаю, що ми з Вадимом скоро розлучимося, Ніно. Я тут про нього таке дізналася, що не вкладається в голові. І якщо це виявиться правдою, я ніколи його не пробачу.
– Боже, що ж у вас могло статися?! Ви ж просто ідеальна пара!
Наталка голосно засміялася. Вона вже знала, що ховається за красивою картинкою їхньої з Вадимом родини.
– Вадим зустрічається з іншою. До того ж, як з’ясувалося, вже давно. Якось так, – Наталка продовжувала наливати чай і накривати на стіл.
– І як же ти, моя люба, можеш бути спокійною і життєрадісною в такій ситуації? Я б уже плакала, а потім влаштувала чоловіку сварку, а потім ще більше б засумувала.
Наталка загадково подивилася на подругу, хитро посміхнулася і примружила очі.
– Ось ще, дуже воно мені потрібне. Мені що, зайнятися в житті більше нема чим? У мене дві чудові доньки, улюблена робота, сім’я, друзі. Мені є куди витрачати свої сили й ресурс. А якщо мій чоловік настільки нерозумний, що не цінує те, що має, нехай це буде його проблемою. Я витрачатися з цього приводу не збираюся.
Але Ніна, давня подруга Наталії, ніяк не могла заспокоїтися.
– Наталко, ну як же ж так?! Він же ж, зрештою, батько твоїх дітей, ви десять років прожили разом. Та й сім’ю він забезпечує. Невже ти зовсім не боїшся залишитись сама? У вас і спільна квартира, і машина одна в сім’ї. Та й узагалі, як без мужика одній?
– Ніно, ти серйозно? Ще я через гроші чи машину за чоловіка не трималася. Я себе люблю насамперед. А він просто недолугий. Жаль тільки, що зрозуміє він це занадто пізно…
…Ніна йшла додому від подруги і ніяк не могла заспокоїтися.
Вона була зовсім іншою. Тиха, спокійна, скромна, зовсім не рівня красуні Наталі.
Наталка з юності притягувала погляди чоловіків. Висока струнка блондинка, завжди в короткій спідниці і з яскравим макіяжем. Повз неї без захоплення ніякий чоловік не міг пройти.
Так само сталося і з Вадимом, чоловіком Наталки.
Він закохався у юну красуню з першого погляду. Ох, і довго ж йому довелося попрацювати, щоб вона звернула на нього увагу.
А скільки разів вона відкидала його пропозицію руки і серця. Мовляв, ще рано, не час. Але Вадим був хлопець дуже впертий і таки досяг свого…
Жили молоді непогано. У Вадима якось завжди вдало складалося з роботою, заробіток був хороший. Він завжди працював у сфері будівництва, мав величезний досвід і був затребуваний. Кар’єра молодого перспективного чоловіка швидко пішла вгору. Він став керівником однієї з найбільших будівельних компаній у місті.
Наталя теж працювала, але без фанатизму. Вона більше займалася домом, сім’єю. А коли в них народилися дві донечки, вона з радістю всю себе присвятила їм.
Саме тому Ніна не могла зрозуміти подругу. Вадим – головний здобувач у сім’ї. Без нього Наталя з дітьми просто не зможуть прожити. А вона так спокійно говорить про розлучення…
– Щось тут нечисто, – подумала Ніна.
І вона була дуже, навіть, права…
Наталя не все розповідала подрузі. Були речі, про які взагалі не знав ніхто. У неї був прихований козир у рукаві, такий, що їй взагалі не було про що турбуватися.
Збоку здавалося, що в сім’ї все гаразд. Але, через роки шлюбу, чи то Вадиму набридла дружина, чи то йому не завжди вистачало уваги Наталі, але він став на роботі спілкуватися з новенькою молодою співробітницею.
Причому ця дівчина, Настя, була сусідкою матері Вадима, Валентини Петрівни. Саме вона і попросила сина взяти до себе на роботу в офіс, гарненьку розумну дівчинку.
– Синку, Вадимчику, вона така розумниця, інститут закінчила з відзнакою! Така ввічлива, старанна, просто молодець! Але з роботою в неї щось ніяк не клеїться. Не може нікуди влаштуватися без досвіду не беруть. Допоможи дівчинці, будь ласка. Не пошкодуєш, ось побачиш, я за неї ручаюся.
Ох, знала б тоді Валентина Петрівна, чим обернеться для сім’ї її сина це прохання, ніколи б у житті не зв’язалася з цією Настею.
Ну, а поки, внучка її давньої знайомої, яка жила на першому поверсі вже багато років, здавалася їй просто хорошою скромною дівчинкою…
…Перший раз Наталя помітила недобре через місяць після того, як Настя вперше прийшла влаштовуватися на роботу до Вадима.
Того вечора чоловік ніяк не їхав і не їхав з роботи. А Наталя дуже чекала на нього, адже він обіцяв заїхати в аптеку – у молодшої доньки піднялася температура.
– Вадиме! Ну, ти де, врешті решт?! Скільки ж можна на тебе чекати?! Віра дуже слаба, а в мене все закінчилося! Я тобі вже разів п’ять дзвонила, а ти слухавку не береш.
– Скоро буду, – неохоче відповів чоловік і тут же ж поклав слухавку.
Ніколи раніше Наталя не чула Вадима таким, відстороненим, чужим…
Ще тоді в неї в голові промайнула думка, що з чоловіком щось не те.
Згодом ситуація тільки посилилася. Вадим став затримуватися у себе в офісі все частіше і далі, в обідню перерву перестав дзвонити дружині і брати слухавку.
Він усе менше і менше часу хотів проводити з дружиною й доньками.
Навіть, коли Наталя знову вийшла на роботу після двох декретів, і їй було складно, і дуже була потрібна допомога, він не поспішав розділити з дружиною домашні справи й обов’язки.
Він став наче чужим. Було ясно, що з чоловіком щось відбувається.
…Тим часом у самого Вадима все було просто чудово! Юна гарненька Настя змогла причарувати солідного начальника без особливих зусиль.
Вже весь офіс шепотівся про їхній роман. Те, що у Вадима Юрійовича молода симпатична коханка, причому вона і працює разом із ним, знали всі його співробітники…
…– Привіт! Як ти там, коханий? – якось суботнього ранку, Наталка, сама того не бажаючи, побачила таке повідомлення у чоловіка в телефоні.
У Наталки голова пішла обертом від хвилювання та несподіванки.
У неї наче земля пішла з-під ніг. Вона, звісно ж, здогадувалася, чому чоловік останнім часом так сильно змінився, але сама себе переконувала, що в її сім’ї все добре й щасливо.
– Мамо, мамо, що з тобою?! – дівчатка, переживаючи, обійняли Наталю.
– Любі мої дівчатка, як я вас люблю, – саме в цей момент молода мама зрозуміла, що не може собі дозволити ні сумувати, ні засмучуватися, ні панікувати, ні влаштовувати чоловікові істерики.
Вона, наскільки це можливо зараз, взяла себе в руки і не показала Вадиму, що вона тепер знає його маленьку таємницю.
Наталя всі вихідні була, як завжди, весела, життєрадісна і щаслива. Вона насолоджувалася домашніми справами й дітьми, багато гуляла з ними, дихала весняним повітрям.
Ніхто й уявити не міг, що зараз відбувається в душі у цієї тендітної жінки насправді.
А в понеділок вранці, провівши дітей у садок, а чоловіка на роботу, вона замість того, щоб піти на роботу, вирушила до своєї далекої родички, Світлани Сергіївни.
Вона, окрім того, що була чудовою людиною, дуже любила Наталю та її дівчаток, була ще й чудовим юристом.
– Світлано Сергіївно, рятуйте! У мене тут таке! Не знаю, що й робити.
– Так, люба моя, давай випий чаю, заспокойся, і розкажи мені все, що трапилося.
Вислухавши розповідь дівчини, вона сказала:
– Я тобі обов’язково допоможу. Я сама колись розлучилася з чоловіком через таку саму безсовісну молодицю. Так що ні тебе, ні твоїх доньок я в жодному разі не залишу ні з чим!
Цілий місяць Наталя разом зі Світланою Сергіївною готувалися до розлучення.
Вони знайшли такі документи, про які Вадим і думати забув, а даремно.
Зв’язки й хороші знайомства допомогли юристці розкопати дуже несподівані дані про Вадима – про витрати за останній рік, про його великі покупки, про стан рахунків, про те, що насправді він мав у власності.
Наталя, звісно, була вражена. Її чоловік вів подвійне життя, приховував від неї дуже багато.
– Тепер він заплатить за все! А я ще думала, що зможу пробачити його, і наше життя налагодиться. Але ні. Тепер я точно піду до кінця!
Вадим дізнався про плани своєї дружини в той момент, коли він найменше цього очікував.
У його мами наближався день народження. Була запланована сімейна вечеря, на яку Валентина Петрівна запросила ще кілька родичів та сусідів.
– Мамо, а ти поклич Настю і її бабусю теж. Ти ж із ними добре спілкуєшся? Та й Настя тепер нам не чужа. Вона – мій найкращий співробітник, – посміхнувся Вадим.
Даремно, звісно, він це зробив…
Наталя, як побачила молодицю за столом і ті багатозначні погляди, які Вадим кидав у її бік, одразу все зрозуміла.
Як тільки черга виголошувати тост дійшла до неї, вона дістала велику папку і встала.
– Валентино Петрівно, ви, будь ласка, вибачте, але сьогодні мені доведеться трохи попсувати ваше свято. Хоча моєї провини в цьому й немає. Можете за це подякувати вашому синові…
Вадим з подивом подивився на Наталку. Він не розумів, що відбувається.
Чоловік і подумати не міг, що дружина все знає.
Його влаштовувало абсолютно все. Вдома дружина – красуня, а на роботі молода коханка. Не життя, а казка.
– Я подала на розлучення, Вадиме. І ти, Настю, можеш забирати мого чоловіка собі.
У кімнаті запала тиша.
– Я знаю про вас абсолютно все. Про всі подарунки, які ти купив їй, про подорожі, які оплатив, про вечері в дорогих ресторанах, навіть про покупку машини для неї.
А ще, мій любий, ти забув один дуже важливий момент. Пам’ятаєш, багато років тому, як ти почав добре заробляти, ти змусив мене підписати шлюбний контракт?
Мабуть, боявся, що я заволодію твоїми грошима. А я ж тоді не хотіла, а даремно.
Вадим, тим часом, побілів і мовчав, а Настя явно занервувала. Вона не була рада опинитися у центрі сімейної сварки.
– Так ось… Ти, мабуть, забув, що там написано про зраду?
Той, хто завів коханку, залишається ні з чим! Тому тепер все наше спільно нажите майно дістається мені.
А ще я подала позов на компенсацію всіх витрат, які ти здійснив таємно від мене на спільні сімейні гроші, а також, за тим же ж шлюбним договором, ти мені винен пʼятсот тисяч моральної компенсації.
Ну, і аліменти, ясна річ.
Усі позови й заяви з усіма підтверджуючими документами і свідченнями свідків уже в суді, чекай на запрошення…
У цей момент чоловік просто оторопів.
– У ті далекі часи ти був корисливий і не довіряв мені. Тепер це зіграло з тобою злий жарт. Ти сам, мій любий, опинився в такій ситуації через свою меркантильність.
Тепер ми побачимо, хто з нас буде на коні. І, до речі, я впевнена, що твоя Настя втече від тебе в той же момент, щойно в тебе закінчаться гроші!
Після своєї промови Настя взяла за руку обох доньок, і гордо пішла, навіть не попрощавшись.
Справедливість в її житті нарешті перемогла!