– Настя, ти не бачила мої штани? А де кофта? – Олексій вже півдня збирав свої речі. На завтра у нього було намічено чергову робочу поїздку.
– Весь твій одяг у шафі. Я нічого не ховала, – дружина увійшла до кімнати і здивувалася тому, що чоловік приготував цілих дві валізи. – Навіщо тобі стільки речей? Ти ж їдеш лише на тиждень.
– Погода мінлива. То сніг, то дощ. Візьму змінне взуття та одягу побільше, – сказав чоловік, не відволікаючись від зборів.
– Зрозуміло, – сказала Настя. Незважаючи на те, що чоловік поводився якось дивно, жінка не надала цьому значення.
Олексій їздив по відрядженнях досить часто. Іноді його не було вдома по два чи три тижні. Дружина давно звикла до такого графіка чоловіка, і вже не ставила йому зайвих питань.
Провівши Олексія до виходу, Настя, як завжди, поцілувала його в щоку і побажала удачі. Але біля дверей Олексій почав хвилюватися і метатися з боку в бік.
– Так я нічого не забув? Ой, принеси мені мою каблучку-печатку! – прощупуючи свої кишені, попросив чоловік.
– Печатка у ювеліра. Я віднесла почистити кілька прикрас… Приїдеш, як новеньку будеш носити! Там його відполірують…
– Так? Ну гаразд тоді… Все. Бувай!
– Бувай, – розгублено відповіла дружина.
Останні слова Олексія Насті зовсім не сподобалися. Зазвичай він їхав у відрядження без будь-яких емоцій. Але цього разу все було інакше. Чоловік поводився дуже дивно. Лише за вісім днів жінка зрозуміла, до чого був весь цей прощальний пафос.
Олексій мав повернутися додому за тиждень. У неділю Настя приготувала вечерю і почала чекати чоловіка. Але той не приїхав. Жінка цілодобово намагалася додзвонитися до чоловіка. У цей момент вона пережила багато страшних емоцій.
Спочатку Анастасія подумала, що Олексій загубив телефон та не зміг повідомити, що затримається в іншому місті. Потім вона припустила, з ним трапилося щось погане. Але коли чоловік не повернувся і у вівторок, жінка вже збиралася йти і писати заяву. У її голові безперервно крутилися думки про нещасний випадок.
Намагаючись сформулювати заяву для співробітника правоохоронних органів, Настя тремтячими руками взяла телефон і почала набирати номер відділку. Але в цей момент пролунала музика, а на екрані смартфона висвітлилося ім’я: «Олексій».
– Алло! Коханий! Ти куди зник? Я вже зібралася заяву писати, – дружина була рада, що чоловік з’явився. Вона засяяла від щастя.
– Не треба заяву, – відповів Олексій. Його голос був тихим та беземоційним. – Настя, я не приїду. Між нами все скінчено. Скоро подам на розлучення.
– Як… як… як? – Почала заїкатися дружина. – Яке розлучення? Що ти таке кажеш?
– Вибач, що так сталося. Ми з тобою давно живемо як сусіди. Ти зайнята своїми справами, а я своїми.
– Хіба це погано? – Не зрозуміла Настя. У цей момент у слухавці почувся незадоволений зітхання Олексія, і жінка здогадалася, в чому справа. – У тебе що, інша? Тож ти вирішив розлучитися?
– Справа не в цьому… – пробубнив чоловік. – Інша жінка тут зовсім ні до чого.
– Зрозуміло, – витримавши паузу, грубо відповіла Настя. Тільки зараз до неї дійшло, чому чоловік узяв стільки речей у відрядження. Він не збирався повертатись. Чоловік спочатку хотів кинути дружину по телефону та залишитися в іншому місті зі своєю новою дамою.
– Ти не ображайся на мене. Якщо буде що потрібно, дзвони. Просто так сталося. Кохання прийшло і пішло, а жити разом через комфорт якось неправильно. Нам обом треба рухатися далі.
– Міг би сказати мені це, дивлячись у вічі, а не тікати з двома валізами, нібито у відрядження. Ти переживав, що я прив’яжу тебе до себе?
– Ну, не починай, га, – невдоволено відповів чоловік. Олексію стало неприємно, що дружина назвала його боягузом. – Гаразд, мені час. Про розлучення пізніше спишемося.
Після того, як Олексій поклав слухавку, Настя ще кілька хвилин не прибирала телефон від вуха. Розлучення із чоловіком стало таким несподіваним, що жінка досі не вірила в нову реальність.
Щоб усвідомити те, що відбувається, Анастасії знадобилося кілька діб. Тільки потім вона згадала про якісь слова та вчинки Олексія, які пророкували майбутні зміни.
Взявши відпустку на роботі, жінка закрилася вдома та нікуди не виходила. У такому емоційному ступорі вона була майже два тижні. Жодних сліз у Насті не було. Вона відчувала себе обдуреною, і образа на чоловіка викликала у неї неприємні почуття.
Після відпустки Анастасія заспокоїлася. Вона вирішила продовжити жити і працювати будь-що-будь. Жінка привела думки до ладу і почала міркувати більш раціонально.
До квартири, в якій жило подружжя, Олексій не мав жодного відношення. Коли він подав заяву на розлучення, то не став претендувати на це житло. Але машина, куплена в шлюбі, була зареєстрована на Олексія.
– Що ми робитимемо з автокредитом? – Запитала Настя, коли чоловік подзвонив їй. – Залишки боргу висять на мені, а автомобіль забрав ти. Незабаром потрібно внести передостанній платіж.
– Не хвилюйся, я надішлю тобі гроші. Я ж до цього виплачував кредит, і тепер від нього не відмовляюся. – Подружжя домовилося, що Олексій виплатить борг сам, але машину вони не ділитимуть.
Настя кілька днів чекала, доки чоловік переведе гроші. Однак Олексій не поспішав закривати кредит. Щоразу він вигадував нові причини, чому не може це зробити.
– Ти поки що заплати сама, а я тобі потім віддам. Премію цього місяця не дали. Наступного дадуть, і я все поверну.
Настя була кмітливою жінкою. Вона чудово розуміла, в чому був задум Олексія.
Через два місяці Олексій таки перерахував Анастасії невелику суму. Цих грошей було явно менше ніж залишок кредиту. Та жінка забрала їх і сказала:
– Хоч і на цьому спасибі. А борг уже давно закрила. Через тебе у мене мало кредитна історія не зіпсувалась.
– А, то ти все виплатила? – Чоловік засмутився. Він пошкодував, що поспішив і перевів якусь частину суми Насті. – Добре. Наступного тижня я приїду. Хочу забрати всі речі, що залишилися.
Під рештою речей Олексій мав на увазі півквартири. Справа в тому, що чоловік мав багато захоплень. Він любив грати в ігри на дорогому комп’ютері, був завзятим рибалкою, грав у гольф і мав колекційні ключки… а ще він збирав колекцію марок, які чомусь не забрав із собою. Напевно, щоб дружина не одразу запідозрила його обман.
Всі великі, дорогі речі та атрибути, необхідні для хобі, Олексій залишив дружину. Олексій сподівався забрати все це пізніше, коли дружина остаточно упокориться з їх розлученням. Але, приїхавши до Анастасії, його здивували зміни в будинку.
– Де комп’ютер? А приставка, навушники, джойстик? Де мої марки? Настя, куди ти все діла?
– Продала, – спокійним тоном відповіла жінка.
– Як продала?! Навіщо? Ти не мала права!
– Ще й як мала! – Усміхнулася Настя. – Ти мені сотню разів обіцяв, але грошей на кредит так і не надіслав. Машина в тебе. З якого дива я мала виплачувати борг сама? Ось я і вирішила продати все це сміття.
– Сміття?! – вишкірився чоловік. – Знаєш, скільки коштував цей комп’ютер?
– За нього дали непогані гроші, але їх все одно не вистачило, тож я продала і все інше.
– Що інше? – Олексій застиг. – А печатку?!
– Човен, намет, всі твої снасті та інше похідне приладдя. І твою печатку я теж здала в ломбард. Більше у цій квартирі немає жодної твоєї речі. Даремно ти поїхав без нічого, треба було відразу забирати півбудинку.
– Та як ти посміла? – Чоловік почервонів від невдоволення. – Я не давав на це згоди!
– Якби ти надіслав мені гроші на кредит вчасно, я б до цього не здогадалася. А так ти мені ще винний залишився. Все ж таки на подачу оголошень я витратила дуже багато часу.
Олексій був дуже злий на Настю. Він ще довго сварився, але жінка лише самовдоволено посміхалася. Їй було дуже приємно від того, як вона провчила колишнього чоловіка.
Йдучи з дому, Олексій думав, що він найрозумніший. Чоловік хотів розлучитися телефоном, щоб не виправдовуватися перед дружиною і не зізнаватися у зраді. При цьому він планував забрати машину та перекласти борг на Настю. Але жінка виявилася не такою наївною, як чоловікові здавалося. Вона планувала в майбутньому подати на поділ майна та відсудити у чоловіка половину грошей за авто, довівши, що частину кредиту сплатила сама.
Випровадивши колишнього чоловіка із квартири, Анастасія засяяла. Після того як Олексій оголосив про розлучення, жінці було важко. Але тепер вона відчувала полегшення. Разом з речами Олексія Настя ніби позбавилася всіх сумних думок, що крутилися в її голові останні місяці. А передчуття суду додавало сил та впевненості.
– Не на ту напав… – дивлячись у вікно на засмученого чоловіка, сказала вона.