Тетяна не сказала чоловікові про своє нове призначення. Микита був кар’єрист і дуже пишався своїм становищем та заробітком, які перевищували доходи Тані майже вдвічі. Тепер Таня матиме дуже пристойний заробіток. До того ж вона вже не перший рік працює в інтернеті, редагує статті, пише на замовлення, курсові, контрольні.
***
Якось, одразу після весілля, Микита втратив роботу і дуже переживав тільки через те, що Таня утримувала сім’ю. Все це тривало майже півроку. Микита шукав роботу, але його не влаштовувала зарплата. Отримувати менше за дружину він не збирався. Він же ще допомагав своїй мамі, а з втратою роботи мати виявилася незадоволеною. Вона тиснула на сина і дорікала невістці. Адже її заробітку ледь вистачало на продукти та комуналку. Але Таню підвищили, зарплата додалася і свекруха відразу почала розподіляти її гроші.
– Навіщо я взагалі сказала їм про підвищення та зарплату. – думала потім Таня.
– Значить так! На продукти та комуналку вам вистачає, потрібно Микиті купити новий одяг. Йому на співбесіду треба ходити. Зустрічають по одязі.
– У нього і так все є. Ось мені вже час оновити гардероб. Я як вийшла заміж, нічого собі ще не купила. А мене підвищили, дрес-код треба дотримуватись. Я гроші витрачу на себе, а потім з наступної зарплати купимо що-небудь і Микиті.
– Ти не розумієш. Йому потрібні дорогі речі. І ця і наступна зарплата піде на нього. Не буде він шукати роботу в старих речах.
– Щось він не поспішав робити мені подарунки, коли добре заробляв.
– У тебе все є. Ціла шафа зайнята твоїм одягом. Шукай там все для свого дрес-коду. Живеш у квартирі Микити, значить і маєш йому допомагати.
Тоді Таня зробила все по-своєму, чим розлютила матір чоловіка. Микита теж був незадоволений, мати встигла його налаштувати.
Нарешті пощастило і Микиті. Знайшлася хороша робота, заробіток був пристойний, плюс обіцяли кар’єрне зростання. Його прибуток через два роки став набагато більшим, ніж отримувала Таня, як він думав. На їх сім’ї це не відображалося, частина грошей Микити йшла матері. Усі загальні витрати ділили порівну.
Було б добре, якби свекруха не втручалася. Вона намагалася і грошима невістки розпоряджатися на свій розсуд, але в неї не виходило.
Тетяна не сказала чоловікові про своє нове призначення, намагалася відкладати гроші на окремий рахунок. З чоловіком вони намагалися збирати на відпочинок, але так і не змогли. Свекруха дізналася, Микита проговорився, і гроші знайшлося інше застосування.
– Перехитрити матір вирішили? Я ж для вас стараюся. Щоби не розкидалися грошима. Я все збережу, а ви потім розширити квартиру зможете. І час би подумати про дитину. Про одну! Не треба плодити бідність. Ось якраз і накопичимо гроші.
– Дякую, мамо. Ми б самі могли, але в тебе це буде надійніше.
Тільки чомусь її словам Таня не вірила. Нове пальто свекрухи, золоті прикраси, відпочинок на морі, все було із завидною регулярністю. Добре, що грошей Тані там не було.
– Ти, Тетяно, могла б і свої зайві гроші до спільного рахунку складати, до сімейного.
– Я складаю, але окремо. Коли настане час, то складемося.
– І багато в тебе?
– Чимало.
З цим свекруха нічого не могла вдіяти.
***
– Звідки в тебе нова сукня? Це дуже дорога. Я розуміюся на таких речах. І туфлі, – спитала свекруха.
– Зробила собі подарунок на новий рік.
– Транжира. Могла б і відкласти такі гроші.
– Але ж ви не економите на своїх вбраннях. Ваше пальто, чоботи. Чи не на гроші сина ви їх купили.
– Ти не рахуй мої гроші, я працюю. А гроші Микити лежать і чекають свого часу.
– Ось і мої не треба рахувати.
– Твої гроші, це гроші сім’ї. Між іншим, на ваше ж майбутнє. А ти витрачаєш їх бездарно.
***
– Таню, ти звинуватила мою матір, що вона витрачає мої гроші.
– Все було не так. Це вона сказала, що я транжира.
– Не сперечайся зі мною. Потрібно всі надлишки віддавати мамі.
– Цього не буде. Своїми грошима розпоряджайся, а я сама розберуся. Хіба ти не розумієш, за що твоя мати їздить на море, купує вбрання і все інше.
– На свої. Вона має гарну зарплату.
– Гарну, вона і працює по три години на день, щоб наряди свої вигуляти.
– Ти не маєш рації.
– Час покаже.
Тетяна свекрусі не подобалася. Її невдоволення зростало, вона все більше налаштовувала сина проти дружини. Якось навіть підіслала вагітну дівчину до нього. Та на очах Тані кинулася Микиті на шию і почала його цілувати, обіймати. Картина була ще та! Розгублений Микита не міг сказати жодного слова. Таня стояла і спостерігала, доки не помітила, як животик повільно сповзає набік. Вагітність перемістилася вправо та вниз. Сміялися навіть перехожі.
– Таня, почекай, я її не знаю. – біг Микита за дружиною, а за ним дівчина з животом.
***
– Мені набридло все це. Ти не розумієш, звідки вітер дме? Це твоя мати!
– Не чіпай маму. Вона не могла такого вигадати!
– Ще й як могла. Якщо ти не поговориш зі своєю матір’ю, то я піду і подам на розлучення. Вона цього давно хоче. Я ж не підкоряюся їй.
– Ось! А вона давно мені каже, що ти погана дружина, меркантильна. Думаєш лише про себе, а не про майбутнє нашої родини. Я згоден на розлучення. Давно треба було послухати маму.
***
У їхнє розлучення знову вклинилася мати Микити.
– Квартира належить синові, а ось накопичення це спільно нажите майно. Доведеться тобі, люба, віддати половину.
– А те що Микита вам віддавав, теж ділитимемо?
– З чого ти взяла? Це не його гроші. Вони ж у мене, його рахунок порожній.
– Ну, там є трохи… – втрутився Микита. Я собі залишав.
– Скільки? П’ять тисяч?
– Ні, двісті.
– Ну ти й не розумний. Та що поробиш, у твоєї дружини набагато більше. За моїми підрахунками там майже мільйон. Половина твоя.
Таня тихо посміхнулася. Грошей було більше. А тепер ще на сотню побільшає. Вона могла б відмовитися від цієї сотні, але вирішила, що це буде за моральну компенсацію та втрачений час. Все ж таки вона меркантильна на думку вже колишньої свекрухи.
– Як це в неї немає грошей? – сварилася мати Микити, виходячи з суду. – Як? Куди вона їх витратила? А може, сховала?
***
За півроку Таня купила свою квартиру. Накопичення зберігалися на рахунку діда. Таня одразу зрозуміла, що свекруха витрачає гроші сина на себе. А коли вона стала і на її гроші розраховувати, то дід із бабусею, вислухавши Таню, вирішили допомогти єдиній онучці. А потім ще й на квартиру додали.
У Микити вийшло все не так райдужно. Він знову зібрався одружитися. З матір’ю він посварився через свої гроші. На весілля були потрібні гроші. Наречена хотіла пишне свято. Мати грошей не давала, а він вимагав свого.
– А може, немає грошей, мамо? Може мала рацію Таня? Одяг, золото, море…
– А ти винен мені. Я ж тобі купила цю квартиру.
– Значить, грошей немає!
– Ні. Тобі не повинно бути шкода матері. Я тобі нічого не шкодувала.
Весілля не відбулося, чомусь наречена відмовилася.