Діана та Стас не були на морі більше п’яти років. Спершу не було грошей, бо взяли квартиру в іпотеку. Усі відкладені кошти віддали на початковий внесок. Потім Діана народила малюка і зрозуміло, що з такою маленькою дитиною у відпустку не поїдеш. Та й знову ж таки, з грошима було не дуже. Адже Діана пішла в декрет і отримувала лише частину тієї суми, яку раніше заробляла.
І ось, нарешті, синочок Андрій пішов до садка, Діана вийшла на роботу. Грошей одразу побільшало, та й дитина вже підросла, йому вже буде цікаво на морі.
Ось Діана і почала розмову зі своїм чоловіком.
– Стасе, дуже хочеться відпочити. Давай влітку з’їздимо кудись. Нехай на найдешевший курорт, головне – море, та й обстановку змінити.
– Дорого зараз все, – похитав Стас головою. – Та й я думав, що машину б змінити треба.
– Машина і почекати може, наша на ходу. А так хочеться на море… Збиратимемо, почнемо прямо зараз. Якщо обидва відкладатимемо на окремий рахунок, то, я впевнена, у нас все вийде.
Стас погодився. Він не так сильно хотів відпочити, але вирішив, що якщо вже дружина так хоче, то чому б і ні. До того ж, вони обидва гроші відкладатимуть, не надто по бюджету відчується.
Діана вміла збирати гроші. Вона взагалі ніколи не була марнотратом. А заради відпустки біля моря можна було й обмежитися.
Вона намагалася нічого зайвого не купувати. Адже коли вона вийшла на роботу, все ж таки дозволила собі деякі обновки. Хотілося гарно виглядати, та й вдома з дитиною особливо й прикрашати сенс не мало. Ось за весь час декрету вона майже нічого не купувала.
Тому на початок Діана оновила гардероб і вирішила, що цього цілком вистачить. Більше до відпустки вона собі нічого не купує.
Син, звичайно, ріс досить швидко, але якісь речі вона купувала йому з рук. Навіщо брати нову куртку, якщо можна купити у когось у доброму стані? Враховуючи, як діти швидко ростуть, ця куртка і носилася один сезон, а коштує копійки.
Раніше Діана любила купувати якісь приємні дрібниці у будинок, а зараз перестала і це робити. Стійко проходила повз гарні тарілочки і затишні штори. Можна і зі старими пожити. Заради моря.
Їжу вона теж почала готувати виключно сама. У свій час часто замовляла готову, адже після роботи, після того як забрала Андрійка з садка, їй дуже часто було ліньки стояти біля плити. Простіше замовити та розігріти.
Але тепер вона заощаджувала і на цьому. Як виявилося, можна трохи й піднапружитися, аби була можливість улітку зʼїздити у відпустку.
Взагалі, Діана мріяла цією відпусткою. Їй часто снилося море, піщані пляжі, сонце. Вечорами вона переглядала тури, готелі. Розглядала затишні номери та великі басейни, радіючи, що зовсім трохи, і вона зможе побачити все це на власні очі.
Щомісяця жінка відкладала чверть заробітної плати. Це була добра сума, цілком реально було накопичити.
Стас також відкладав, але менше. Він не поділяв ентузіазму дружини, тому дозволяв собі сходити на обід у кафе, купити щось для машини (не надто й потрібне), та й з друзями до бару часом ходив. Тому грошей він докладав менше, ніж Діана. Але хоч намагався щомісяця хоч якусь суму вкласти.
Діана його не сварила. І так була вдячна, що він погодився з нею. Вона знала, що для Стаса відпустка не така важлива. Йому зручно і в наметі біля річки з вудкою в руці. Ось вона й раділа, що він її у цьому питанні підтримує.
Наближалося літо. Діана часто заглядала в їхній спільний рахунок, радіючи тому, що сума на ньому зростає. Вже зараз вистачало на путівку. Але треба було ще з собою грошей взяти та купити якийсь одяг до літа.
Вона вже навіть заходила до турагентства, підбирала тури. Радилася зі Стасом, але той казав, що йому байдуже. Нехай Діана все вирішує.
Жінка взяла відпустку на роботі на певний час, щоби з чоловіком збігтися. Навіть встигла купити собі новий купальник. Це була перша річ, яку вона купила собі за півроку. Але ця річ була для відпустки, тож грошей на неї було не шкода.
Здавалося, все йде як треба. І ось у якийсь момент Діані зателефонували з турагентства, повідомили, що з’явилася путівка, якраз на їхні дати. І ціна на неї була нижчою.
Звичайно, Діана покинула все і помчала оформляти.
Вже майже закінчили з усіма паперами, і Діана відкрила банківську програму, щоб перевести гроші з рахунку на картку. І тут же змінилася на обличчі.
– Щось сталося? – запитав туроператор.
– Гроші зникли.
Діані навіть стало зле. В очах потемніло. Але туроператор поспішив її заспокоїти.
– Може, ваш чоловік їх зняв? Зателефонуйте спочатку йому, а якщо він нічого не знає, зверніться до банку. Не хвилюйтеся, все вирішиться.
Діана закивала. Так, дівчина має рацію. Не може така велика сума просто взяти та зникнути з рахунку. Зважаючи на те, що три дні тому все до копійки було на місці. Діана сама перевіряла.
Вона вийшла з турагентства і тремтячими руками зателефонувала чоловікові.
– Стасе, я зараз у турагентстві! З’явився тур, я хотіла купити. Зайшла в наш рахунок, а там пусто!
Не витримавши, Діана розплакалася. Якщо зараз Стас скаже, що він нічого не знає, то вона… Тоді вона не знає, що й думати.
– Діано, слухай, це я зняв сьогодні гроші.
Стало трохи легше. Діана видихнула, витерла сльози та посміхнулася. А потім раптом подумала, а навіщо чоловік зняв усі гроші? Вирішив сам купити тур?
І Стас мовчав, нічого не пояснював, дружину не заспокоював.
– Стасе, а навіщо ти зняв гроші? – запитала вона.
– Ти тільки не переймайся… Розумієш, все так вдало склалося.
Погане передчуття пробралося кудись під шкіру. Але Діана все ще сподівалася, що це лише її домисли. Адже Стас знає, як вона чекала на цю поїздку, як відкладала довгий час гроші, у всьому себе утискаючи.
– Що склалося вдало, Стасе?
– Та з моєї роботи один колега продавав шикарну машину за копійки! Продав терміново, бо гроші потрібні були! Часу роздумувати не було. А ще так вдало, що інший мій колега хотів купити нашу машину. Загалом часу на роздуми не було. Він спитав, беру чи ні. Якщо ні, він продасть іншому. А такий шанс випадає дуже рідко! Ми ж на море і наступного року зʼїздити можемо, а ось машину за таку ціну вже більше купити не зможу. Ось я і наважився… Відразу дві угоди на один день!
Діана не стала далі слухати. Вона поклала слухавку і опустилася на лавочку. Море, її море віддалялося від неї. Все було марно, всі її мрії були зруйновані. Так, можна й наступного року поїхати, але зараз вже не було жодного бажання.
Він же знав, як Діана про це мріяла. Як сиділа в декреті і заряджалася енергією від однієї думки, що незабаром вона зможе розвіятися. Як йшла повз вітрини магазинів і відверталася, думаючи про те, що нова сукня не така важлива, як відпустка. Як працювала допізна, щоб отримати більшу премію.
Стас бачив, як вона вечорами дивилася на всі ці готелі з радісними очима. Вона постійно йому говорила, як вона мріє якнайшвидше опинитися в одному з таких місць. Розповідала йому свої сни, в яких вона чула шум моря.
А він просто взяв та зруйнував її мрію. Заради чого? Заради машини. Машини, за кермом якої вона навіть не їздитиме, бо не вміє водити.
І добре б, якби це були лише його гроші. Вона б, мабуть, зрозуміла. Але більшість відкладала сама Діана. Стас вклав менше третини. І він просто взяв, і ось так егоїстично розпорядився її грошима.
Стас дзвонив дружині, але вона не брала слухавку. Напевно, все ще можна змінити. Скасувати угоду або продати машину навіть дорожче. Але не в цьому була справа. Справа була в тій підлості, яку зробив її чоловік.
Вона так і не поговорила із чоловіком по телефону. Діана гуляла містом, думаючи про те, як жити далі. Вона зрозуміла, що не може розраховувати на Стаса. Адже не факт, що наступного року він не зробить щось схоже.
Вона замислювалася про їхній шлюб і чітко усвідомлювала, що Стас завжди був таким. Егоїстом. Він міг витратити більшу частину зарплати на якусь нісенітницю, коли всі гроші були розписані. Якось прийшов з новим телефоном додому, мовляв, його старий почав барахлити, ось він і вирішив, що настав час для покупки.
І Діана все це спускала йому з рук. Мовляв, він же працює, заробляє. Треба і себе часом балувати.
Але тепер це прямо торкнулося її. І її це сильно зачепило.
Увечері Стас прийшов додому з букетом квітів. З порога почав перепрошувати, щось говорив про те, що треба було вирішувати терміново, ось він і не міг порадитися. Умовляв її подивитися на нову машину. Навіть говорив про те, що їй треба здати на права, щоб вона змогла на ній їздити.
Але Діана не слухала. І коли Стас зрозумів, що дружина не збирається його прощати, різко заявив:
– Якщо тобі так важливе це море, давай візьмемо кредит! Якщо вже ти не можеш без нього!
– А хто його виплачуватиме? Я? Я вже сплатила більшу частину твоєї машини, це був мій внесок.
– Можу і я, якщо це важливо, – пирхнув він. – Я думав, що ми сім’я, що у нас все спільне.
– Саме так, ми – сім’я. А ти вчинив так, ніби тобі на неї начхати.
Стас ще образився.
А Діана, правда, намагалася його пробачити. Але після цього випадку вона помітила кожен його недолік, кожен його прояв егоїзму. І те кохання, яке було раніше, почало згасати.
За півроку вони розлучилися. Діана була ініціатором. Стас сварився, що це безглуздо, розлучатися через якусь відпустку, і Діана так і не змогла йому пояснити, що проблема набагато глибша.
І так, після розлучення Діана із сином поїхали до моря. І це було найкраще враження за останні роки.
А ще вона переконалася, що все зробила правильно. Адже подружжя має бути опорою одне для одного. У шлюбі ти маєш довіряти своєму чоловікові, розраховувати на його підтримку та розуміння. А Діана вже не могла довіряти. І такий шлюб просто не міг більше існувати.