Олена їхала додому, почуваючи себе дуже втомленою. На роботі аврал, начальник невдоволений. Та й вдома не вдасться відпочити. Зі старшим треба уроки зробити, а то він скотився по оцінках. Нехай спеціалісти й кажуть, що діти мають самі займатися, мовляв, їхня зона відповідальності. Але, мабуть, ці поради можна застосувати лише для відповідальних дітей, яким Михайлик явно не є. І доки він не подорослішає, треба його контролювати.
А молодша, Майя, говорила про те, що в садок треба принести виріб. Завтра. Говорила вона тиждень тому, але Олена все відкладала цю справу. Сподівалася, що час вільний з’явиться.
Добре, що чоловік забрав доньку із садка. Щоправда, на цьому його допомога закінчилася. Він сам працює багато і, напевно, зараз сидить вдома за ноутбуком.
А ще треба щось на вечерю приготувати. Діти вже вередують, коли бачать на столі напівфабрикати. А Олена почувається поганою матір’ю та дружиною.
Зазвичай вона не скаржилася. Все ж таки добре. Діти живі-здорові, добрі та чудові. Чоловік теж добрий і, напевно, допомагав би більше, якби теж не працював, не покладаючи рук. Та й на роботі, як правило, тиша та гладь.
Просто зараз так збіглося, що Олена почувала себе на межі. Хотілося приїхати додому та завалитися на ліжко. Або прийняти гарячу ванну. Та так, щоби ніхто не чіпав. Але так не вийде.
Поки Олена стояла в заторі, у віконце постукали.
– Приходьте до нашого нового СПА, – усміхнена дівчина сунула їй флаєр. – Новим клієнтам знижка.
“Як символічно” – подумала Олена. Але флаєр взяла. Просто механічно, хоч розуміла, що ніяк їй туди не вирватися.
Вдома вона була за півгодини, природно, зібравши всі затори на дорогах. Такий час всі їдуть додому.
І одразу з однієї важкої роботи поринула в іншу, яка називається «бути мамою».
Поки готувала їжу, Михайлик все про щось говорив. Якісь несправедливі вчителі, з другом посварився, потім помирився. І інші новини, які такі важливі для хлопчика та не надто важливі для мами. Просто тому, що вона без сил.
Майя чіплялася зі своїм виробом. Їй подобалося робити щось руками. Але Олена знала, що вона більше заважатиме, ніж допомагатиме. Але знову ж таки, потрібно підтримувати бажання дитини робити щось разом. Навіть коли зовсім нема сил.
Чоловік Роман лише кілька разів з’явився на кухні. Чмокнув дружину, взяв чашку з кавою і помчав працювати. Якщо п’є каву, то нескоро ляже спати.
Незабаром балаканина дітей, шум від плити, звук працюючого телевізора просто змішалися воєдино. Олена знала, що ще трохи, і вона не витримає. Ще і в голові завжди були думки про роботу, ніяк вона не могла відключитися.
Щоб хоч трохи видихнути, Олена закрилася у ванній кімнаті. З собою вона схопила сумку, щоб узяти телефон звідти. І поки діставала мобільний, у неї випав цей флаєр.
Олена завжди намагалася робити все для сім’ї. І тим більше вона ніколи не обманювала їх.
Але тут, варто їй уявити, як вона лежить на масажі, а над головою грає заспокійлива музика, вона просто не стрималася. Зрозуміла, що не витримає, якщо зараз же не здійснить своє бажання.
Було трохи ніяково, але Олена намагалася це не аналізувати. Якщо сказати домочадцям правду, вони не зрозуміють. Мовляв, і так цілий день на роботі, а ще й увечері їдеш десь одна? Майя почне проситися разом з мамою, Михайлик скиглити, що нічого без неї не зможе зробити. Роман буде говорити, що він теж утомився, і один не впорається.
Тому Олена вирішила, що сьогодні можна і приховати правду.
Вона вийшла з ванної кімнати і пішла до чоловіка.
– Романе, там на роботі виникла термінова проблема, потрібен доступ до мого комп’ютера. Доведеться з’їздити.
– Правда? Надовго?
Олена прикинула в думці.
– Години на три, думаю. Поки все вирішимо…
– Гаразд…
– Слухай, зробите з Майєю виріб? Якийсь простенький, щоб просто була.
– Добре.
– І перевір хоча б миттю у Михайлика математику. З нею сама біда.
– Гаразд, перевірю. Але ти постарайся швидше, гаразд?
– Звісно. Їжа на плиті, поклади собі та дітям.
– Ну, може, ти хоча б поїсиш?
Олена нізащо не хотіла залишатися вдома навіть на десять хвилин. СПА її просто манило.
– Ні, треба їхати. Потім.
– Добре.
Звичайно, коли Олена вискочила за поріг під незадоволені голоси дітей, совість її все ж таки почала хвилювати. І поки вона йшла до машини, мало не передумала. Та що вона за егоїстка така? Звалила все на чоловіка, котрий і так працює зараз. Так ще й обманула! І поки він буде і з дітьми возитися, і робочі справи робитиме, вона насолоджуватиметься різними процедурами.
Але Олена вгамувала своє сумління. Вона завжди так живе. І якщо хоч раз не дасть собі можливості розслабитись, то незабаром просто не витримає. Або втратить роботу. Одне із двох точно. Так що цей обман на благо.
СПА центр знаходився в готелі неподалік їхнього будинку. Вже за п’ятнадцять хвилин Олена була на місці. На щастя, вони відкрилися нещодавно, і клієнтів поки що було мало. Тому багато майстрів були вільні.
Олена лежала в джакузі, знаючи, що скоро на неї чекає масаж. І відчувала, як розслаблюється не лише її тіло, а й мозок позбавляється негативних думок.
Дві години Олена провела в СПА-центрі і вийшла звідти зовсім іншою людиною. Додому приїхала щасливою, що відпочила.
Роман якраз закінчував із виробом, Михайлик готувався до сну.
– Ну що, вирішили проблему? – запитав чоловік.
На мить Олені знову стало соромно.
– Так, вирішили, – відповіла вона. – А ви як?
– Та нічого. Збереш усе Майї, я піду далі працювати?
– Звичайно, йди. Дякую, Романе.
– Та нема за що.
У наступні три тижні Олена ще кілька разів бігала до СПА. І щоразу вигадувала якусь причину, щоб піти з дому. Вона бачила, що домочадці вже стурбовано дивляться на неї, але не могла нічого з собою зробити. Умовляла, що як тільки на роботі все налагодиться, вона перестане обманювати. Ходитиме розслаблятися у вихідний, і говоритиме про це чесно.
Одного вечора, коли начальник знову добряче дістав, а діти вдома примудрилися влаштувати безлад, Олена знову поїхала. На неї чекав масаж, тиха музика та приємний аромат.
Обманула, що подруга терміново попросила допомогти.
На цей раз у СПА вона провела трохи менше часу, а коли вийшла з готелю, то натрапила на свого чоловіка.
– Романе? Ти що тут робиш? – схвильовано запитала Олена.
– Я розумів, що щось тут не так. Хто він? До кого ти ходиш на побачення?
– Що? – Здавалося, що Олена нічого не розуміє.
– Ну, а що ти ще в готелі могла робити? Тільки не кажи, що працювати, я не повірю.
– Господи! Все зовсім не так…
– А як?
Було видно, що Роман ледве стримується. І якщо Олена щось почне вигадувати, то й до розлучення може дійти. І вона вирішила у всьому зізнатися.
– Ходімо, – покликала вона.
Вони дійшли до СПА-центру і Олена підійшла до адміністратора.
– Підкажіть, я у вас випадково телефон не залишала? – запитала вона.
– Ні, не лишали. Можу запитати у масажиста, може там?
– Не треба, мабуть, у машині.
– Добре, якщо що, ми шукаємо. Коли вас наступного разу чекати?
– Я поки що не знаю.
Вони вийшли з центру, і Олена винувато подивилася на чоловіка.
– Я не забувала телефону, просто не хотіла, щоб ти подумав, що я обманюю про СПА-центр. А тепер ти чув, що й справді я була там. Я просто відпочивала, Романе.
– Відпочивала? – здавалося, що чоловік був здивований, але вірив дружині.
– Так, відпочивала. Вибач. На роботі стільки всього навалилося, а потім я повертаюся додому, і там одразу потрапляю до рутини домашніх справ. А тут мені в заторі підсунули флаєр. І я не стрималася.
– Але чому ж ти не сказала?
– А як, Романе? Мені було соромно. Ти теж втомлюєшся, береш роботу додому. А тут я заявляю, що я піду на масаж. Нерозумно ж… Ти б сердився на мене, от я й вигадувала приводи. А потім поверталася з новими силами та бралася за справи.
– Ти могла просто сказати, – похитав Роман головою. – Я ж не негідник якийсь, я зрозумів би. Та навіть був би радий, що ти знайшла свою віддушину. А так уявляєш, що було в моїй голові? А коли я вирішив простежити за тобою і побачив, що ти заходиш у готель…
– Пробач, Романе. Мені дуже соромно. І мені шкода, що ти переживав.
– Давай зробимо так: коли тобі треба буде від усього відпочити, говори чесно, не треба нічого вигадувати.
– Добре. Дякую, Романе.
Звичайно, чоловік трохи образився. Але він розумів, що бувають моменти, коли тобі хочеться від усього відволіктися. І розумів, що Олені просто було незручно зізнаватись у тому, що вона не справляється з емоціями.
І Роман був дуже радий, коли за кілька тижнів дружина підійшла до нього і сказала, що хоче з’їздити на масаж.
– Правда, треба у Михайла уроки перевірити. Зробиш?
– Зроблю, – посміхнувся Роман. – Їдь.
Олена кивнула, а потім знову повернулася до чоловіка.
– А давай у вихідні віддамо дітей бабусі та сходимо вдвох?
– Я не проти.
Олена їхала до СПА і думала, який у неї добрий чоловік. І що з ним нічого не страшно.
А ще вона думала про майбутні вихідні. І що вони давно вдвох нікуди не вибиралися. І, можливо, цей відпочинок буде чудовим і дасть їй сили на наступний тиждень. Адже немає нічого кращого за любов і підтримку, яку Олена отримує від Романа. І їй було соромно, що вона не зрозуміла раніше, який гарний у неї чоловік.