Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Марина повернулася додому з роботи. На кухні її зустрів батько. – Тату, щось сталося? – запереживала донька, помітивши, що Володимир Семенович дуже схвильований. – Нам потрібно поговорити, – серйозно сказав тато. – Слухаю, – сказала Марина. – Марино, як ти дивишся на те, якщо я одружуся? – несподівано сказав батько. – Чудово! – зраділа донька. – Годі вже вдовити, тату. Ти ще такий молодий і дуже гарний. Думаю, що мама там буде дуже рада. – Вона тобі сподобається, – сказав тато, щасливий від того, що Марина схвалила його весілля. Але Марина навіть уявити не могла, кого вибрав в дружини її батько
Життєві Історії

Марина повернулася додому з роботи. На кухні її зустрів батько. – Тату, щось сталося? – запереживала донька, помітивши, що Володимир Семенович дуже схвильований. – Нам потрібно поговорити, – серйозно сказав тато. – Слухаю, – сказала Марина. – Марино, як ти дивишся на те, якщо я одружуся? – несподівано сказав батько. – Чудово! – зраділа донька. – Годі вже вдовити, тату. Ти ще такий молодий і дуже гарний. Думаю, що мама там буде дуже рада. – Вона тобі сподобається, – сказав тато, щасливий від того, що Марина схвалила його весілля. Але Марина навіть уявити не могла, кого вибрав в дружини її батько

– Марино, як ти дивишся на те, якщо я одружуся? – запитав за вечерею батько, який дивно помолодшав останнім часом. – Чудово! – щиро відповіла донька. – Годі вже […]

Олександр Павлович та Ганна Дмитрівна прокинулися о п’ятій ранку. Швидко поснідали і почали збиратися на дачу, чекаючи коли дочка з зятем привезе онука, щоб відправити його з ними. – Ти давай поки відра в машину склади. А я поїсти приготую і онуку дещо, якщо вже з нами відправляють. – Добре. – кивнув Олександр і вийшов збирати інвентар. Минуло півтори години, але дочка так і не привезла онука. – Та що ж це таке?! Вже пора виїжджати! – бурчала Ганна. Раптом пролунав дзвінок від дочки. Ганна Дмитрівна підняла слухавку, вислухала Юлю і застигла від почутого
Історії Жінок

Олександр Павлович та Ганна Дмитрівна прокинулися о п’ятій ранку. Швидко поснідали і почали збиратися на дачу, чекаючи коли дочка з зятем привезе онука, щоб відправити його з ними. – Ти давай поки відра в машину склади. А я поїсти приготую і онуку дещо, якщо вже з нами відправляють. – Добре. – кивнув Олександр і вийшов збирати інвентар. Минуло півтори години, але дочка так і не привезла онука. – Та що ж це таке?! Вже пора виїжджати! – бурчала Ганна. Раптом пролунав дзвінок від дочки. Ганна Дмитрівна підняла слухавку, вислухала Юлю і застигла від почутого

– Юля, та що ти таке надумала?! Ну куди ми його із собою візьмемо? Там комарі одні. Та й ми туди все ж таки не відпочивати їдемо. Усю картоплю […]

Марина зробила декілька бутербродів, заварила чаю і сіла на кухні в очікуванні свекрухи. У двері подзвонили. – Дякую, що прийшли! – одразу сказала Марина, як тільки відкрила двері, і побачила на порозі Ганну Петрівну. – До чого така терміновість? Про що ти хотіла поговорити? – поцікавилася свекруха. – Проходьте на кухню, у мене для вас сюрприз! – посміхнулася Марина. Ганна Петрівна слухняно пройшла на кухню. – Ну, що за сюрприз? – запитала вона. – Ось, дивіться! – Марина поклала перед свекрухою якийсь листок. Ганна Петрівна швидко пробіглася поглядом по його змісту і ахнула від прочитаного
Історії Жінок

Марина зробила декілька бутербродів, заварила чаю і сіла на кухні в очікуванні свекрухи. У двері подзвонили. – Дякую, що прийшли! – одразу сказала Марина, як тільки відкрила двері, і побачила на порозі Ганну Петрівну. – До чого така терміновість? Про що ти хотіла поговорити? – поцікавилася свекруха. – Проходьте на кухню, у мене для вас сюрприз! – посміхнулася Марина. Ганна Петрівна слухняно пройшла на кухню. – Ну, що за сюрприз? – запитала вона. – Ось, дивіться! – Марина поклала перед свекрухою якийсь листок. Ганна Петрівна швидко пробіглася поглядом по його змісту і ахнула від прочитаного

Марина сиділа в кімнаті на дивані та затуляла руками вуха. Але скрипучий голос Ганни Петрівни проникав навіть крізь найменші щілинки. Здавалося, що у свекрухи в руках велика алюмінієва ложка, […]

Ірина вирішила зробити чоловіку сюрприз. Вона подарувала Павлу гарну каблучку, зроблену на замовлення. – Іринко, це приголомшливо! – тішився чоловік. – Жодного разу такого не бачив! Передай майстру, що він справжній професіонал… Через три дні майстер Ігор Анатолійович зайшов до Ірини. Вона показала йому фото Павла з каблучкою. – Це ви з братиком на фотографії? – запитав гість. – Ні, це я з моїм чоловіком, – сказала Ірина. – Як це з чоловіком?! – раптом перепитав той. – Але як таке може бути? Я його знаю. Це чоловік моєї сусідки?! Ірина не знала, що й думати. Вона застигла від несподіваної здогадки
Історії Жінок

Ірина вирішила зробити чоловіку сюрприз. Вона подарувала Павлу гарну каблучку, зроблену на замовлення. – Іринко, це приголомшливо! – тішився чоловік. – Жодного разу такого не бачив! Передай майстру, що він справжній професіонал… Через три дні майстер Ігор Анатолійович зайшов до Ірини. Вона показала йому фото Павла з каблучкою. – Це ви з братиком на фотографії? – запитав гість. – Ні, це я з моїм чоловіком, – сказала Ірина. – Як це з чоловіком?! – раптом перепитав той. – Але як таке може бути? Я його знаю. Це чоловік моєї сусідки?! Ірина не знала, що й думати. Вона застигла від несподіваної здогадки

Ірина з Павлом одружилися відразу, як тільки їм виповнилося по 18 років. Не розлучалися вони з того самого 1 вересня, коли перша вчителька Лідія Степанівна посадила їх за одну […]

Олег прокинувся рано. Зазвичай, коли він вставав, то по квартирі вже чувся смачний запах сирників, чи млинців. Він ішов на кухню, а там його бабуся поралася біля плити. – Вже встав?! – посміхалась вона. – Вмивайся і сідай снідати, поки гаряче! Але сьогодні з кухні чомусь не чулося жодного звуку. Млинцями не пахло, а чайник стояв на плиті холодний… Це було так незвично, що Олег на мить розгубився. А потім він зрозумів – щось трапилося! Хлопець одразу поспішив до кімнати бабусі. Він відкрив двері й застиг на порозі від побаченого
Життєві Історії

Олег прокинувся рано. Зазвичай, коли він вставав, то по квартирі вже чувся смачний запах сирників, чи млинців. Він ішов на кухню, а там його бабуся поралася біля плити. – Вже встав?! – посміхалась вона. – Вмивайся і сідай снідати, поки гаряче! Але сьогодні з кухні чомусь не чулося жодного звуку. Млинцями не пахло, а чайник стояв на плиті холодний… Це було так незвично, що Олег на мить розгубився. А потім він зрозумів – щось трапилося! Хлопець одразу поспішив до кімнати бабусі. Він відкрив двері й застиг на порозі від побаченого

Олег прокинувся рано. Зазвичай, коли він вставав, то по квартирі вже чувся смачний запах сирників, чи млинців. Він ішов на кухню, а там його бабуся поралася біля плити. – […]

Тетяна сиділа на кухні і чекала коли додому повернеться чоловік. Відкрилися вхідні двері, жінка одразу вийшла в коридор. – Ти чому так пізно? Вечеряти будеш? – запитала вона в Славка. – На роботі завал. І я так втомився, що сьогодні навіть їсти не хочеться, – відповів чоловік і одразу пішов у спальню. Таня прибрала зі столу вечерю і також пішла у спальню кімнату. Славко вже солодко спав. Тетяна присіла поруч, погладила чоловіка по голові, поправила ковдру – напівсонний чоловік обійняв її, і почав щось тихо бурмотати. Жінка прислухалася до слів чоловіка і ахнула від почутого
Історії Жінок

Тетяна сиділа на кухні і чекала коли додому повернеться чоловік. Відкрилися вхідні двері, жінка одразу вийшла в коридор. – Ти чому так пізно? Вечеряти будеш? – запитала вона в Славка. – На роботі завал. І я так втомився, що сьогодні навіть їсти не хочеться, – відповів чоловік і одразу пішов у спальню. Таня прибрала зі столу вечерю і також пішла у спальню кімнату. Славко вже солодко спав. Тетяна присіла поруч, погладила чоловіка по голові, поправила ковдру – напівсонний чоловік обійняв її, і почав щось тихо бурмотати. Жінка прислухалася до слів чоловіка і ахнула від почутого

– Здрастуйте, це Ніна, – голос у слухавці був незнайомий. – Кажуть, ви мене шукаєте. – Правильно, – Тетяна здивувалася, але виду не подала. – Хочу поговорити щодо чоловіка. […]

Ганна затрималась на роботі й прийшла додому втомлена. Вона занесла на кухню важкі пакети з продуктами і пішла в кімнату перевдягатися. Її чоловіка вдома чомусь ще не було… – Дивно, – подумала Ганна. – Де він так допізна ходить? Може теж по роботі затримали? Їх син у цей час був у гостях в родичів… Ганна наварила зеленого борщу, повечеряла наодинці й вирішила прилягти на дивані почитати новини. В соцмережах їй раптом вискочила якась незнайома дівчина. Симпатична така… Ганна зайшла на її сторінку, відкрила фото й ахнула від побаченого
Історії Жінок

Ганна затрималась на роботі й прийшла додому втомлена. Вона занесла на кухню важкі пакети з продуктами і пішла в кімнату перевдягатися. Її чоловіка вдома чомусь ще не було… – Дивно, – подумала Ганна. – Де він так допізна ходить? Може теж по роботі затримали? Їх син у цей час був у гостях в родичів… Ганна наварила зеленого борщу, повечеряла наодинці й вирішила прилягти на дивані почитати новини. В соцмережах їй раптом вискочила якась незнайома дівчина. Симпатична така… Ганна зайшла на її сторінку, відкрила фото й ахнула від побаченого

– Нарешті приїхали! – Ганна вилізла з таксі, в якому її загойдало, і почала жадібно пити вже теплу воду з пляшки. Вона важко переносила подорожі автомобілем, тим більше з […]

Ніна крутила голубці, коли у двері подзвонили. Жінка швидко витерла руки об рушник, і пішла відкривати. На порозі стояла її донька Віра – вся в сльозах. – Доню, що сталося?! – запереживала Ніна. – Дмитро покинув мене заради іншої жінки, – схлипнула Віра. – Заходь, розповідай все, – Ніна запросила доньку на кухню і вислухала, що сталося. – Мамо, Дмитро виставив нас з сином із квартири, можемо ми в тебе пожити? – трохи заспокоївшись, запитала Віра. – Звичайно можна! Ми ж одна родина! – погодилася Ніна, але жінка навіть уявити не могла, до чого призведе таке її рішення
Історії Жінок

Ніна крутила голубці, коли у двері подзвонили. Жінка швидко витерла руки об рушник, і пішла відкривати. На порозі стояла її донька Віра – вся в сльозах. – Доню, що сталося?! – запереживала Ніна. – Дмитро покинув мене заради іншої жінки, – схлипнула Віра. – Заходь, розповідай все, – Ніна запросила доньку на кухню і вислухала, що сталося. – Мамо, Дмитро виставив нас з сином із квартири, можемо ми в тебе пожити? – трохи заспокоївшись, запитала Віра. – Звичайно можна! Ми ж одна родина! – погодилася Ніна, але жінка навіть уявити не могла, до чого призведе таке її рішення

Ніна давно жила сама і настільки звикла до самотності, що перестала через це переживати. Чоловіка не стало вісім років тому, єдина дочка дванадцять років тому вийшла заміж і разом […]

Настя повернулася з відпусти додому і снідала на кухні з чоловіком. – Слухай, я твоїм батькам сувеніри з моря купила, сьогодні зʼїжджу передам, – сказала дружина до Олега. – Хороша ідея, думаю мама зрадіє, – підтримав Настю чоловік. Ближче обіду жінка вирушила до свекрів, подзвонила у двері. – Ааа, це ти! – раптом сказала свекруха, побачивши на порозі невістку. – Так, це я, – розгубилася Настя. – Нема чого тобі тут робити! Нема в нас більше невістки! – несподівано вигукнула свекруха. – Тетяно Михайлівно, що сталося? Чому ви так до мене говорите? – Настя здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Настя повернулася з відпусти додому і снідала на кухні з чоловіком. – Слухай, я твоїм батькам сувеніри з моря купила, сьогодні зʼїжджу передам, – сказала дружина до Олега. – Хороша ідея, думаю мама зрадіє, – підтримав Настю чоловік. Ближче обіду жінка вирушила до свекрів, подзвонила у двері. – Ааа, це ти! – раптом сказала свекруха, побачивши на порозі невістку. – Так, це я, – розгубилася Настя. – Нема чого тобі тут робити! Нема в нас більше невістки! – несподівано вигукнула свекруха. – Тетяно Михайлівно, що сталося? Чому ви так до мене говорите? – Настя здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Тетяна Михайлівна вважала невістку винною у всіх проблем та неприємностей, оскільки саме після її появи у них почалися труднощі. – Привів у будинок невідомо кого, а тепер ми маємо […]

Олена прокинулась посеред ночі. Було жарко. Їй захотілося пити. Двері в кімнату були зачинені. Але Олена добре пам’ятала, що залишала їх відкритими, щоб прохолода від кондиціонера з вітальні, доходила й сюди! – Микольцю, навіщо ти закрив двері? – запитала вона чоловіка, але на свій подив зрозуміла, що… Його поруч немає! – Дивно. В туалет пішов, чи що? – подумала вона. Олена накинула легкий атласний халатик і вирішила пошукати Миколу. Вона тихенько вийшла зі спальні у вітальню, де вчора ввечері постелила на дивані своїй подрузі Людмилі. Олена підійшла ближче й оторопіла від побаченого
Історії Жінок

Олена прокинулась посеред ночі. Було жарко. Їй захотілося пити. Двері в кімнату були зачинені. Але Олена добре пам’ятала, що залишала їх відкритими, щоб прохолода від кондиціонера з вітальні, доходила й сюди! – Микольцю, навіщо ти закрив двері? – запитала вона чоловіка, але на свій подив зрозуміла, що… Його поруч немає! – Дивно. В туалет пішов, чи що? – подумала вона. Олена накинула легкий атласний халатик і вирішила пошукати Миколу. Вона тихенько вийшла зі спальні у вітальню, де вчора ввечері постелила на дивані своїй подрузі Людмилі. Олена підійшла ближче й оторопіла від побаченого

Ніч знову видалася жаркою. Вдень була спека, хоч з настанням темряви стало трохи легше. Олена раптово прокинулася посеред ночі. Було жарко, у роті пересохло, і дуже хотілося пити. У […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 83 Page 84 Page 85 … Page 129 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки