Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Юля смажила на кухні котлетки, коли відкрилися вхідні двері і додому повернулися її доньки, які гостювали у бабусі. – О, ви вже є? Ну, як там погостювали в бабусі? – усміхнулася Юля, вийшовши зустріти доньок в коридор. – А бабуся нас не любить! – хором заявили Іра з Вірою. – Чому ви так вирішили? – здивувалася Юля. – Бабуся сьогодні дещо зробила, – несподівано сказали дівчатка. – Що вона зробила? – захвилювалася мама. Іра з Вірою переглянулися між собою і все розповіли матері. Юля вислухала доньок і застигла від почутого
Життєві Історії

Юля смажила на кухні котлетки, коли відкрилися вхідні двері і додому повернулися її доньки, які гостювали у бабусі. – О, ви вже є? Ну, як там погостювали в бабусі? – усміхнулася Юля, вийшовши зустріти доньок в коридор. – А бабуся нас не любить! – хором заявили Іра з Вірою. – Чому ви так вирішили? – здивувалася Юля. – Бабуся сьогодні дещо зробила, – несподівано сказали дівчатка. – Що вона зробила? – захвилювалася мама. Іра з Вірою переглянулися між собою і все розповіли матері. Юля вислухала доньок і застигла від почутого

– А бабуся нас не любить! – Заявили Іра з Вірою після повернення додому. – Чому ви так вирішили? – переглянулися батьки. – Вона Ігорчику з Катрусею найсмачнішим пригощала […]

Ілля повернувся дододому і одразу вирушив на кухню до дружини. – Валю, це ж мої батьки! Як ти могла їх з дому виставити?! – кип’ятився чоловік. – Це мій дім, а вони таке викинули! – виправдовувалася дружина. – А що, без мене не могла їх прийняти нормально? – наче не почувши дружину сказав Ілля. – Я тобі повторюю, я прийняла їх нормально! Але твій батько дещо попросив! – сказала Валентина. – І що він попросив? – недовірливо запитав чоловік. – Ось сам подивися, – дружина простягла йому аркуш паперу, списаний почерком свекра. Ілля глянув на листок і застиг від побаченого 
Життєві Історії

Ілля повернувся дододому і одразу вирушив на кухню до дружини. – Валю, це ж мої батьки! Як ти могла їх з дому виставити?! – кип’ятився чоловік. – Це мій дім, а вони таке викинули! – виправдовувалася дружина. – А що, без мене не могла їх прийняти нормально? – наче не почувши дружину сказав Ілля. – Я тобі повторюю, я прийняла їх нормально! Але твій батько дещо попросив! – сказала Валентина. – І що він попросив? – недовірливо запитав чоловік. – Ось сам подивися, – дружина простягла йому аркуш паперу, списаний почерком свекра. Ілля глянув на листок і застиг від побаченого 

– Валю, це ж мої батьки! Як тобі тільки на думку прийшло їх з дому виставити?! – кип’ятився чоловік. – Це мій дім, а вони розмовляли зі мною, як […]

Олег сидів на кухні і їв зелений борщ, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік глянув на екран – дзвонила його мама. – Сину, привіт! Ну що, коли вас з Юлею чекати? – запитала Зоя Петрівна. – Привіт, мамо! Ми не приїдемо, не чекай нас, – спокійно відповідь Олег. – Як не приїдете? У вас щось сталося? – запереживала мама. – Сталося, ми розлучаємося! – раптом сказав син. – Як розлучаєтеся? Чому? – не зрозуміла мама. – Через тебе мамо, – тихо додав Олег. – Через мене? Як через мене?! – здивовано вигукнула Зоя Петрівна, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Олег сидів на кухні і їв зелений борщ, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік глянув на екран – дзвонила його мама. – Сину, привіт! Ну що, коли вас з Юлею чекати? – запитала Зоя Петрівна. – Привіт, мамо! Ми не приїдемо, не чекай нас, – спокійно відповідь Олег. – Як не приїдете? У вас щось сталося? – запереживала мама. – Сталося, ми розлучаємося! – раптом сказав син. – Як розлучаєтеся? Чому? – не зрозуміла мама. – Через тебе мамо, – тихо додав Олег. – Через мене? Як через мене?! – здивовано вигукнула Зоя Петрівна, не розуміючи, що відбувається

– Тут така справа, Юля, мама знову просить приїхати, – сказав чоловік за вечерею. – Ну, давай, звичайно, поїдемо! – відгукнулася любляча дружина. – Без питань! Що треба привезти? […]

В Ірини не стало батька. Через півроку нотаріус запросила Ірину та її сестру Світлану до себе і вголос зачитала заповіт. – Все майно вашого батька залишається вам, Ірино! – в кінці підсумувала нотаріус. – Цього не може бути! Я цього так не залишу! – вигукнула Світлана і швидко вибігла з кабінету. Ірина теж почала збиратися, але нотаріус зупинила її та вручила невеликий білий конверт.  – Що це? – спитала здивована Ірина. – Прочитайте, – посміхнулася нотаріус. Ірина знову опустилася на стілець, розкрила конверт. Усередині лежав лист. Жінка швидко прочитала його і аж рота відкрила від прочитаного
Історії Жінок

В Ірини не стало батька. Через півроку нотаріус запросила Ірину та її сестру Світлану до себе і вголос зачитала заповіт. – Все майно вашого батька залишається вам, Ірино! – в кінці підсумувала нотаріус. – Цього не може бути! Я цього так не залишу! – вигукнула Світлана і швидко вибігла з кабінету. Ірина теж почала збиратися, але нотаріус зупинила її та вручила невеликий білий конверт.  – Що це? – спитала здивована Ірина. – Прочитайте, – посміхнулася нотаріус. Ірина знову опустилася на стілець, розкрила конверт. Усередині лежав лист. Жінка швидко прочитала його і аж рота відкрила від прочитаного

Залишалося трохи почекати. Ірина спостерігала як чоловік збирає речі. На неї він майже не дивився. Вона сама попросила його піти, бо жити під одним дахом із зрадником більше не […]

Ганна вирішила приїхати додому раніше, приготувати вечерю і влаштувати чоловіку романтичний вечір. По дорозі додому вона заїхала у магазин і купила все необхідне. За годину жінка була вже біля дверей своєї квартири. Ганна вже збиралася відкрити двері, як раптом за спиною почула голос. – Ви з цієї квартири? – запитав молодий хлопчина. – Так, – підтвердила Ганна. – Я курʼєр. Ось замовлення, яке замовляли на вашу адресу, – хлопець вручив жінці пакет, попросив поставити підпис про отримання і пішов. – Дивно, що ще за посилка? – подумала жінка. Ганна швидко заглянула в пакетик і застигла від побаченого 
Історії Жінок

Ганна вирішила приїхати додому раніше, приготувати вечерю і влаштувати чоловіку романтичний вечір. По дорозі додому вона заїхала у магазин і купила все необхідне. За годину жінка була вже біля дверей своєї квартири. Ганна вже збиралася відкрити двері, як раптом за спиною почула голос. – Ви з цієї квартири? – запитав молодий хлопчина. – Так, – підтвердила Ганна. – Я курʼєр. Ось замовлення, яке замовляли на вашу адресу, – хлопець вручив жінці пакет, попросив поставити підпис про отримання і пішов. – Дивно, що ще за посилка? – подумала жінка. Ганна швидко заглянула в пакетик і застигла від побаченого 

Потоваришували Ганна та Олена ще у школі. Ганна прийшла у сьомому класі. Над тихою і несміливою дівчинкою шефство взяла перша заводила, Олена. Вона нікому образити не давала нову ученицю. […]

Віра дивилася свій улюблений турецький серіал, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її мама. – Привіт, доню! А я ось до тебе в гості зайшла з радісними новинами, – сказала Ірина Василівна, як тільки Віра відкрила двері. Донька запросила матір на кухню, пригостила чаєм. – Ну, розповідай, які у тебе новини! – Віра уважно подивилася на маму. – Я вагітна! – несподівано сказала Ірина Василівна. – Як вагітна? – округлила очі Віра. – Від кого? – А ось це найцікавіше, – єхидно посміхнулася жінка, зробила ковточок чаю і все розповіла доньці. Віра вислухала матір і застигла від почутого
Життєві Історії

Віра дивилася свій улюблений турецький серіал, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її мама. – Привіт, доню! А я ось до тебе в гості зайшла з радісними новинами, – сказала Ірина Василівна, як тільки Віра відкрила двері. Донька запросила матір на кухню, пригостила чаєм. – Ну, розповідай, які у тебе новини! – Віра уважно подивилася на маму. – Я вагітна! – несподівано сказала Ірина Василівна. – Як вагітна? – округлила очі Віра. – Від кого? – А ось це найцікавіше, – єхидно посміхнулася жінка, зробила ковточок чаю і все розповіла доньці. Віра вислухала матір і застигла від почутого

Віра навчалася на третьому курсі, коли її батька не стало. За кілька місяців бабуся попросила невістку – матір Віри та внучку звільнити житлоплощу. – Сина більше немає, – сказала […]

Олена Іванівна зайшла до невістки в гості. Яна зустріла свекруху, заколисуючи доньку на руках. – Не спить? – запитала Олена Іванівна. – Не спить, – важко видихнула невістка. – А ти коли востаннє спала? – свекруха уважно подивилася на Яну. – Не пам’ятаю, Світланка тільки на руках заспокоюється, – відповіла Яна. – Давай внучку мені, я її до себе заберу, а за кілька годин привезу. Ти якраз відпочинеш! – запропонувала жінка. Яна погодилася. Свекруха взяла одягнуту невісткою внучку на руки і пішла за двері. А коли Олена Іванівна з внучкою повернулася, то застигла, побачивши, що наробила її невістка
Життєві Історії

Олена Іванівна зайшла до невістки в гості. Яна зустріла свекруху, заколисуючи доньку на руках. – Не спить? – запитала Олена Іванівна. – Не спить, – важко видихнула невістка. – А ти коли востаннє спала? – свекруха уважно подивилася на Яну. – Не пам’ятаю, Світланка тільки на руках заспокоюється, – відповіла Яна. – Давай внучку мені, я її до себе заберу, а за кілька годин привезу. Ти якраз відпочинеш! – запропонувала жінка. Яна погодилася. Свекруха взяла одягнуту невісткою внучку на руки і пішла за двері. А коли Олена Іванівна з внучкою повернулася, то застигла, побачивши, що наробила її невістка

Яна свою свекруху побоювалася. Олена Іванівна не виглядала владно, але голос у неї був такий… низький, владний, що навіть прості слова “дякую” та “добрий день” частіше звучали не дуже […]

Олег повернувся додому. Галя якраз щось готувала на кухні. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала дружина, коли чоловік зайшов на кухню. – Пізніше, мені зараз треба з постачальниками розрахуватися. Я зайшов додому взяти гроші, – повідомив Олег і швидко пішов у спальню. – Галю?! А де гроші! – вигукнув він, помітивши, що грошей немає у звичному місці. – Їх немає, – спокійно відповіла жінка. – Як немає?! На що ти їх витратила? – Олег схвильовано скуйовдив волосся. Галина підвела погляд на чоловіка, зробила глибокий подих і розповіла на що вона витратила гроші. Олег вислухав дружину і аж присів від почутого
Історії Жінок

Олег повернувся додому. Галя якраз щось готувала на кухні. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала дружина, коли чоловік зайшов на кухню. – Пізніше, мені зараз треба з постачальниками розрахуватися. Я зайшов додому взяти гроші, – повідомив Олег і швидко пішов у спальню. – Галю?! А де гроші! – вигукнув він, помітивши, що грошей немає у звичному місці. – Їх немає, – спокійно відповіла жінка. – Як немає?! На що ти їх витратила? – Олег схвильовано скуйовдив волосся. Галина підвела погляд на чоловіка, зробила глибокий подих і розповіла на що вона витратила гроші. Олег вислухав дружину і аж присів від почутого

– Галя, а де гроші? Завжди тут лежали? Чоловік із обуренням дивився на дружину, яка витратила всю заначку. Ось як у неї рука піднялася? Адже знає, який зараз складний […]

Наталя Олександрівна сиділа з своїм сином Вадимом на кухні і про щось розмовляли. Відкрилася вхідні двері і за хвилину на кухні зявилася Марія. – Що сталося? На тобі обличчя немає! – запитала Наталя Олександрівна, помітивши, що невістка дуже схвильована. – Біда сталася, – тихо сказала Марія і гірко заплакала. – Ну, не тягни! Розповідай! – кинувся до дружини Вадима. – Ось, самі дивіться, – Марія дістала з своєї сумочки якийсь листок і передала його свекрусі. Наталя Олександрівна взяла його, уважно його прочитала і ахнула від побаченого
Історії Жінок

Наталя Олександрівна сиділа з своїм сином Вадимом на кухні і про щось розмовляли. Відкрилася вхідні двері і за хвилину на кухні зявилася Марія. – Що сталося? На тобі обличчя немає! – запитала Наталя Олександрівна, помітивши, що невістка дуже схвильована. – Біда сталася, – тихо сказала Марія і гірко заплакала. – Ну, не тягни! Розповідай! – кинувся до дружини Вадима. – Ось, самі дивіться, – Марія дістала з своєї сумочки якийсь листок і передала його свекрусі. Наталя Олександрівна взяла його, уважно його прочитала і ахнула від побаченого

Марія ледве стримувалася від хвилювання. Сьогодні вона познайомиться з батьками Вадима. Він єдиний син у сім’ї, і явно буде пильний інтерес до її персони. І ще вони дуже багаті. […]

Наталка смажила на вечерю картоплю з цибулькою і чекати на чоловіка. – Ммм…, як смачно пахне, – простягнув Сергій, коли повернувся з роботи і зайшов до дружини на кухню. – Вечеря вже майже готова! Мий руки, переодягайся, і зараз будемо вечеряти, – усміхнувшись відповіла Наталка. Чоловік швидко пішов у ванну, помив руки, і пішов у спальню переодягатися. – Сергію! Вечеря готова! – гукнула за декілька хвилин Наталя. Але чоловік на поклик не відгукнувся. – Невже заснув?! – подумала жінка. Наталя зайшла у спальню кімнату до чоловіка і застигла від побаченого
Історії Жінок

Наталка смажила на вечерю картоплю з цибулькою і чекати на чоловіка. – Ммм…, як смачно пахне, – простягнув Сергій, коли повернувся з роботи і зайшов до дружини на кухню. – Вечеря вже майже готова! Мий руки, переодягайся, і зараз будемо вечеряти, – усміхнувшись відповіла Наталка. Чоловік швидко пішов у ванну, помив руки, і пішов у спальню переодягатися. – Сергію! Вечеря готова! – гукнула за декілька хвилин Наталя. Але чоловік на поклик не відгукнувся. – Невже заснув?! – подумала жінка. Наталя зайшла у спальню кімнату до чоловіка і застигла від побаченого

На Сергія Наталка кілька років тому звернула увагу одразу ж, як чоловік увійшов до ресторану. Дівчина працювала у закладі адміністратором, тому вона проводила імпозантного гостя до вільного столика та […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 79 Page 80 Page 81 … Page 126 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Василь приїхав у рідне місто всього на день. Приїхав він з єдиною метою – сходити на могилку своїх батьків. Йому хотілося відвідати ще й могилку своєї першої дружини Марії. Але де вона похована, Василь не знав… Одразу після цвинтаря Василь мав намір їхати на вокзал. О дев’ятій вечора поїзд мав відвезти його назад, у місто, де на нього чекали кохана дружина і діти. Василь уже виходив із цвинтаря, коли ззаду його раптом гукнув знайомий жіночий голос: – Василю, це ти, чи що?! Василь оторопів, не вірячи своїм вухам
  • Ігор уже спав, коли несподівано пролунав пізній дзвінок матері. – Мамо, ти мені дзвонила три години тому, а зараз ти мене розбудила, – сказав Ігор. – Мені рано вставати, я й так не висипаюся. Невже не можна було зачекати ранку?! Ви заслабли, ти чи тато? Щось сталося?! – Ігор, – сказала мати. – Мені тільки… Нам щойно… Ігор вирішив не перебивати матір, вона й так хвилювалася. – Дзвонила твоя сестра, – продовжувала жінка. – Вона цей… Ох, там таке… – Та що таке?! – тут Ігор вже аж рознервувався, нічого не розуміючи
  • Олена збиралася на день народження своєї подруги Каті. Напередодні вона подзвонила до свого брата Романа. Олена сказала, що в суботу її не буде вдома, тому, якщо вони хочуть привести до неї племінника Миколку, то на неї нехай не розраховують. – Добре, сестричко, я тебе зрозумів! – відповів Роман. – Ми з Каринкою в суботу теж у гості йдемо, а Миколку відвеземо до батьків Карини… У суботу в двері Олени хтось подзвонив. Вона нікого не чекала. Олена збиралася на день народження і чепурилася перед дзеркалом. Жінка глянула у вічко, й остовпіла від побаченого
  • Марійка працювала хатньою робітницею у літньої пари. Якось вона вийшла за хвіртку, щоб зустріти доставлення продуктів. Разом із нею вийшов і господар Володимир Олександрович, тримаючи на руках дочку Марійки Ганнусю. Але за воротами був зовсім не курʼєр… Там стояли батьки Марійки! – Та-а-к, – сказала мати Алла Леонідівна. – На щось подібне я й очікувала… – Доброго дня, мамо і тату теж, – сказала Марійка. – Ви як тут? – Та ось, добрі люди розповіли, як моя дочка нас ганьбить! – заявила мати. – Мамо, де ж тут ганьба? – здивувалася Марійка. – У нас із Ганнусею все добре. – Ти вважаєш нормальним бути на утриманні у старого?! – раптом вигукнула мати. Марійка аж очі вирячила від почутого
  • Антоніна поїхала в гості до дочки. Вона погостювала і ось настав час їхати додому. Вдома все було добре. Її кішка зустріла господиню. Сусідка Ліза віддала ключі від квартири, які вона їй лишала і пішла до себе. – Я твоя боржниця, Лізо… – тільки і сказала їй услід Антоніна Іванівна. Жінка помилася, перевдягнулась і запустивши пральну машинку, пішла до сусіда. – А, от і я! – зайшла Тоня у квартиру. – Нарешті, Тоню… – сказав старенький Олег Сергійович і поцілував їй руку. – Олеже, як ти тут? – запитала Антоніна Іванівна. – Я ж тобі їсти лишала. – Я ситий, – сказав той. Антоніна відкрила холодильник і обімліла від побаченого
© 2025 Дівочі Посиденьки