Олена стояла на зупинці і чекала свою маршрутку. Вона все нервово поглядала на годинник – автобуса чомусь довго не було. – Господи, та де ж та маршрутка?! – пробурмотіла вона […]
У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю тобі дещо сказати, – почав її батько Андрій. – Тепер тітка Олена буде твоєю новою мамою. Батько Ганни сказав це так урочисто, наче виступав на сцені. Ганна оторопіла від несподіванки і зиркнула на цю саму Олену, яка сиділа навпроти. – Ні, не буде! – сказала дівчинка і вискочила з-за столу. Олена не встигла навіть рота відкрити, як Ганна повернулася з якимось портретом. Вона розвернула фотографію й дорослі застигли від несподіванки
У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю сказати тобі дещо важливе, – почав її […]
У Марії не стало бабусі. Вона поїхала в село на поминки. Там вона зустріла свою матір. Її Марія бачила вперше в житті… Вже якийсь час мати жила в будинку бабусі. Туди вона привела й батька Марії… Після поминок мати підійшла до Марії. – Нічого собі, гарна дівка яка в нас! – сказала вона до чоловіка. – Дивись, це Марійка – дочка твоя! Той дивився на дочку байдуже. – Кажуть, ти добре влаштувалася в місті, – продовжила мати. – Тепер послухай мене… Вона підійшла ближче до Марії і щось зашепотіла. Марія слухала і не вірила своїм вухам
Щастя своє знайшла Марія тільки у п’ятдесят років. І знайшла вона його у гостях у Віри, яка все життя була їй справжньою подругою і допомагала у скрутні часи. А […]
У Поліни не стало батьків. Пішли вони в один день. Поліна до сестри тоді в сусіднє село поїхала, допомогти треба було родичам, а батьків одних залишила. Поховала батьків донька… – Де ж ти жити будеш, будинку нема, сама новий не збудуєш? – запитували односельці. – Люди добрі допоможуть. А поки що у баби Каті, сусідки, поживу. А потім час покаже, що робити. Так і залишилася Поліна жити у своєму селі. Баба Катя старенька, їй потрібна була допомога. Молочко у Поліни було, і яйця. Жити можна. Так і перезимували… А потім сталося несподіване
Поліна довго в дівках засиділася. Усі сестри, навіть молодші, вже заміж вискочили, а вона з батьками жила. Дуже жалкувала вона стареньких, от і не поспішала з сім’ї йти. До […]
Галина Іванівна приготувала собі обід. На плиті досмажувалися запашні котлетки, макарони вже були гіркою накладені в тарілку та змащені вершковим маслом. Борщ, який так любила Галина Іванівна, теж настоявся і давав неймовірний аромат. Одне тільки недогледіла господиня – не було сметани в холодильнику! – Господи, а сметана ж закінчилася, – зауважила Галина Іванівна. – Ну, нічого, я миттю збігаю в магазин. Не встигне охолонути мій обід… Жінка швидко підхопила сумку та гаманець, і вийшла з квартири. Вона купила сметану, свіжого хліба, і повернулася додому. Галина Іванівна зайшла на кухню і ахнула від побаченого
Галина Іванівна жила на першому поверсі триповерхового будинку на тихій вуличці невеликого містечка. Вона раділа, що нещодавно переїхала сюди з галасливого центру. Вони розміняли квартиру з дочкою, яка вийшла […]
Рита поверталася додому з роботи. Сьогодні у неї був день народження, але настрій був не радісним. Біля під’їзду вона зустріла сусіда Віктора Семеновичу. – Добрий вечір. Як здоров’я? – привіталася Рита. – Не жаліюся, – обізвався Семен Вікторович. – Невже на побачення ходила? Чоловік вказав поглядом на букет у руках жінки. – Скажете таке, – посміхнулася Рита. – День народження у мене. А хотімо до мене, пригощу вас чаєм та тортиком. Семен Вікторович погодився, святкували вони майже до півночі, і сусід пішов. А наступного дня сталося те, чого Рита навіть уявити собі не могла
Рита йшла з роботи. Сьогодні у неї був день народження, але настрій був не радісним. Ні, не тому, що сьогодні їй виповнилося п’ятдесят два. І не від того, що […]
Дід Матвій з правнуком Микиткою прийшли додому з риболовлі. Хлопчик побіг на кухню до бабусі, а дід затримався. Він помітив, що біля порога стояли кросівки його онука Олексія, але самого його не було. Дід Матвій пішов на друге подвірʼя. Олексій був там. – Ну привіт, онуче! – сказав старий. – Яким вітром? – Привіт, діду! – відповів Олексій. – Ось вирішив вам допомогти. Давно не був… Як у вас тут справи? – Та нормально справи, онуче, – зітхнув дід Матвій. – Хоча… Є в нас одна проблема. – Що трапилося? – Олексій здивовано дивився на діда, не розуміючи, що відбувається
– Діду, чуєш, діду? Біда у нас! Баба Марія тільки-но повернулася додому з магазину і не розбираючи сумку, що було на неї абсолютно не схоже, сіла на стілець. Дід […]
Ігор увечері мав неприємну розмову з дружиною Любою. Чоловік ліг спати, не повечерявши. Він довго не міг заснути, все думав, що йому робити далі… Наступного дня Ігор зайшов у кабінет до свого начальника з несподіваною пропозицією. – Миколо Степановичу, а можна я, приїжджатиму на роботу на годину раніше? – раптом запитав він. – Та приїжджай, якщо хочеш, – знизав плечима шеф. – Тільки не розумію – навіщо? – А тому, що обід у мене триватиме на годину довше, аніж зазвичай, – незворушно відповів Ігор. – Це ще чому?! – здивувався начальник. Він дивився на Ігоря, не розуміючи, що відбувається
Ігор повернувся додому пізніше аніж зазвичай, незвично похмурий і дуже втомлений. – Знову до матері заїжджав? – одразу ж здогадалася про причину запізнення чоловіка його вагітна дружина Люба. – […]
Вадим Степанович зітхнув і важко сів на крісло. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав він. – Як матір поховав і хату закрив, так жодного разу й не приїжджав. Років двадцять минуло. Нічого не змінилося. Тільки вогкістю віє і пилюки багато… Він глянув на пічку. – Дрова відсиріли, – подумав чоловік. – Не хоче гріти… Раптом гримнули вхідні двері і в хату зайшла якась молода дівчина. – Здрастуйте, а ви хто? – ахнула вона, здивовано дивлячись на чоловіка. – Хазяїн, – посміхнувся Вадим Степанович. Дівчина дивилась на нього і не розуміла, що відбувається
Вадим Степанович скривився і важко сів на крісло. Він швидко дістав пігулку і випив склянку води. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав […]
Петро з Христиною вирішили одружитися. Мати Петра, Олена Сергіївна, була категорично проти. – Не любить вона тебе, Петре! – казала жінка. – Чи ти не бачиш?! – Мамо, у мене грошей нема, – відповідав той. – Я не красень. Тут може бути тільки кохання! Весілля було скромним. Батьки Христини від такого вчинку доньки теж були не в захваті. Та Христина тільки сміялася. – Ви з батьком через тиждень після знайомства побралися, а ми з Петром рік зустрічалися! – казала вона… Молодята почали жити з матірʼю Петра. Якось Христина виходила з ванни, прислухалася і оторопіла від слів свекрухи
– Вона ж тебе не любить, розплющ очі, – та сама фраза, за яку пробачити Олену Сергіївну Христина не змогла. Фраза, яку вона ненароком почула в коридорі, коли вийшла […]