Галина ніколи й не думала, що отримає колись, від когось спадок. А точніше – будинок у подарунок! Її батьки жили небагато. Мали двокімнатну квартиру і стареньку дачу в передмісті. […]
У Світлани був день народження. Прийшла її привітати й свекруха – Тамара Іванівна. Жінка весело посміхнулася і простягла своїй невістці гарний пакет, перевʼязаний тонкою білою стрічкою. – Ось тобі подаруночок на день народження! – сказала урочисто свекруха. – Від усієї нашої родини, від щирого серця! – Такі стрічки, як на пакеті, бувають на коробках цукерок, – подумала Світлана. – Але тут, мабуть, щось мʼяке… Тамара Іванівна обійняла іменинницю. – Ой, дякую вам! – сказала Світлана. Вона почала розпаковувати подарунок. Дівчина відкрила пакет і застигла від побаченого
Тамара Іванівна весело посміхнулася і простягла своїй невістці Світлані гарний пакет, перевʼязаний тонкою білою стрічкою. – Ось тобі подаруночок на день народження! – сказала урочисто свекруха. – Від усієї […]
Максим вирішив познайомити матір зі своєю нареченою Інною. – Звичайно, синочку, приводь її, будемо знайомитися! – сказала Ірина Павлівна. І ось прийшли молоді. – Проходь, дитинко, – привітала дівчину майбутня свекруха. – Я – Інна, Ірино Павлівно, так що звертайтеся до мене на ім’я, будь ласка! – раптом сказала дівчина. – Та добре, Інно, – ахнула господиня. – А ким ти працюєш? – Я бухгалтерка, – сказала Інна. – Чудово! А освіта яка? – розпитувала мати. – Вища, – відповіла та. – Добре. А мій Максимчик після дев’ятого класу пішов вчитися. Виходить ти старша… Як тільки Максим провів Інну, Ірина Павлівна зробила несподівану заяву
– Мамо, сьогодні я познайомлю тебе зі своєю дівчиною, – сказав за сніданком Ірині Павлівні Максим. – Синку, я із задоволенням з нею познайомлюся, приходьте ввечері, посидимо, поговоримо, – […]
Сашко з Ольгою вирішили відпочити в селі. Кімнату вони орендували в місцевого мешканця – Петра Івановича. Ольга накрила стіл. За столом господар розповів про себе. Є два сини, роз’їхалися по містах, часом приїжджають… – А дружина ваша де? – запитала Ольга. – Пішла вона… – сказав Іванович і вирушив до хати. Дідусь явно сумував за дружиною, яка пішла на небеса… Наступного ранку Ольга з чоловіком вийшли на вулицю і зустріли Івановича. — А ви не скажете, де можна молока домашнього купити? – запитала Ольга. – Так у моєї дружини! – відповів Іванович. Гості застигли, нічого не розуміючи
Ользі і Сашку чомусь цього літа дуже захотілося відпочити саме в селі. Хоча б тиждень, чи просто на вихідні. Моря та готелі – пройдений етап, а в селі Сашко […]
– Миколо! Мико-ло! – баба Таня ішла й гукала свого чоловіка. – Ну дає! Вона вийшла на галявину, де стояв маленький будиночок. Збудували його місцеві мужики, щоб залишатися з ночівлею, коли ходили по гриби, чи на риболовлю. Ось і її дід Микола, замість того, щоб допомогти бабі Тані на городі, з самого ранку пішов по гриби! І його не було вже довго… Баба Таня різко відчинила двері в хатину, але там було порожньо. Вона озирнулася навкруги, як раптом побачила в кутку якусь річ. Жінка придивилася до неї й застигла від здивування
– Миколо! Мико-ло! – баба Таня гукала свого чоловіка, пробираючись крізь зарості негостинної кропиви. – Ну дає! – сварилася вона. – Думав сховався? Ага, зараз! Я вже й не […]
Денис з Юлею прийшли до матері чоловіка. Тетяна Валентинівна накрила стіл, спекла торт. – А ми не просто так прийшли, – усміхнувся Денис. – Ну що Юля, вручай! Юля дістала із сумки якусь листівку і передала Тетяні Валентинівні. – Це що? – здивувалася жінка. – Це запрошення на наше весілля, – радісно сказав Денис. – А це Семену Андрійовичу передайте, – сказала Юля діставши ще одну листівку. – Батьку? – здивувалася мати. – Ну так. Батько ж повинен бути на весіллі сина, – відповіла Юля. – Не смійте! Я цього не допущу! – вигукнула мати. Юля здивовано дивилася на майбутню свекруху, не розуміючи, що відбувається
— Давай і батька твого теж запросимо на весілля, Денисе. Все ж таки рідна людина. Стільки років минуло, можна й пробачити вже. Юля сиділа навколішки перед журнальним столиком і […]
Ірина Іванівна пішла на город. Там у неї був повний порядок. Не любила жінка, щоб город травою заростав. Ближче до криниці росли помідори, огірки, капуста. Цибулю Іванівна вже прибрала, тепер у сараї сушилася… Сусідки її віку на лавках вже відпочивали, а Іванівна все в турботах була. – І звідки у тебе сили беруться? – дивувалися сусідки. – Та я й сама не знаю, – відповідала Іванівна. – Не залишу ж я своїх дітей, заради них і стараюся. Сусідки мовчки хитали головами. Вони знали, що останній раз, коли Іванівна передавала дітям гостинці, сталося дещо несподіване
Ірина Іванівна поховала чоловіка десять років тому, і тепер жила сама. Діти її виросли й розлетілися в різні боки. Про неї згадували рідко. Ірина Іванівна розуміла, що в них […]
Максим повертався з відрядження. Чоловік на таксі підʼїхав до свого під’їзду. Розрахувавшись з таксистом, Максим дістав свої валізи і попрямував до дверей. Раптом двері підʼїзду відкрилися і несподівано Максим побачив Олю. – Привіт! Ти що сміття виносиш? – усміхнувся він, побачивши у руках коханої великі пакети для сміття. – Ні! Це твої речі! – спокійно сказала жінка. – Як мої речі? Що сталося? – Максим здивовано дивився на Олю, не розуміючи, що відбувається
– Олю, я йду. Нам треба з тобою пожити якийсь час окремо. Сама розумієш, останнім часом ми часто з тобою сваримося, причому сваримося безглуздо, через дрібниці. – Так, так, […]
– Ігор! – Людмила кинула мітлу, якою підмітала листя й побігла до свого чоловіка. Жінка обійняла його. Ігор не одразу, але теж обійняв дружину. – Додому ходіть, обіймаються вони, – чомусь незадоволено сказав їхній син Петро, який приїхав разом з батьком. Вони зайшли в квартиру. Людмила крутилася на кухні, гриміла тарілками, кухлями. Ігор сидів і мовчав. – Мамо, та сядь ти, – сказав Петро. Але Людмила не зупинялася. – Батько був у іншої жінки, – раптом сказав син. Людмила застигла від несподіванки. – Яка ще інша? Що відбувається, Ігорю? – вона не розуміла, що відбувається
– Що там твій? Не пише, не дзвонить? – Ні, Віро, ні на дев’ять днів, ні на сороковий звісточки не подав, – жартувала Люда, поправляючи робочий фартух. – Загуляв, […]
– Ілля, нарешті ти прийшов! – радісно зустрічала чоловіка Зоя. – Я таку квартирку нам знайшла. Прямо все, як ми мріяли… – Постривай ще, Зоє, з квартирою, – сказав Ілля. – А чого чекати? – здивувалася Зоя. – Така квартира швидко піде… – Краще давай їсти, – Ілля сів за кухонний стіл. Зоя дістала тарілку, відкрила сковорідку і застигла над нею з ложкою. – Ти що, передумав купувати квартиру? – вона різко обернулася до чоловіка. – Грошей нема, – тихо сказав Ілля. – Як?! – Зоя сіла на стілець з порожньою тарілкою і ложкою в руках, і подивилася на чоловіка. Вона не розуміла, що відбувається
Іван притримав двері в ресторан, пропускаючи свою дружину вперед. Двері за ними плавно зачинилися, стишивши ритм музики і шум голосів. Вдалині виднілося яскраве світло міста, а через темряву до […]