Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Катерина Степанівна приїхала до доньки в гості. — А де твій чоловік? На роботі? – запитала вона у Наталки. — Ні, мамо, його нема. Він зібрав речі та поїхав, – відповіла вона. – В сенсі? Куди? У відрядження? – здивувалася Катерина Степанівна. – Ні, від мене поїхав, подав на розлучення, – пояснила Наталка. – Як на розлучення? Чому? – не розуміла жінка. – Мамо, я дещо зробила…, – раптом сказала Наталка. – Що зробила? Ну, не тягни розповідай! – поквапила доньку Катерина Степанівна. – Тільки пообіцяй мене зрозуміти, – додала Наталка, зібралася з думками і все розповіла матері. Катерина Степанівна вислухала доньку і застигла від почутого
Історії Жінок

Катерина Степанівна приїхала до доньки в гості. — А де твій чоловік? На роботі? – запитала вона у Наталки. — Ні, мамо, його нема. Він зібрав речі та поїхав, – відповіла вона. – В сенсі? Куди? У відрядження? – здивувалася Катерина Степанівна. – Ні, від мене поїхав, подав на розлучення, – пояснила Наталка. – Як на розлучення? Чому? – не розуміла жінка. – Мамо, я дещо зробила…, – раптом сказала Наталка. – Що зробила? Ну, не тягни розповідай! – поквапила доньку Катерина Степанівна. – Тільки пообіцяй мене зрозуміти, – додала Наталка, зібралася з думками і все розповіла матері. Катерина Степанівна вислухала доньку і застигла від почутого

— Або ти сидиш вдома, або ми розлучаємося! – наполягав чоловік. — Не хочу більше слухати від твоєї матері, яка ти ідеальна, а я просто пил під твоїми ногами, […]

Марія сиділа в улюбленому кріслі і дивилася у вікно, коли відкрилися вхідні двері і додому повернувся чоловік. – Вечеряти будеш? Я котлеток насмажила, – сказала жінка, як тільки Василь зайшов на кухню. – Не до вечері сьогодні, – відмахнувся він. – Щось сталося? – запитала Марія, помітивши, що Василь дуже схвильований. – Сталося… Тільки вислухай мене спокійно, – якось підозріло додав він. – Я хочу розлучитись і прошу поставитися до цього з розумінням! – Ти жартуєш? Як розлучитися? Чому? – Марія здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Марія сиділа в улюбленому кріслі і дивилася у вікно, коли відкрилися вхідні двері і додому повернувся чоловік. – Вечеряти будеш? Я котлеток насмажила, – сказала жінка, як тільки Василь зайшов на кухню. – Не до вечері сьогодні, – відмахнувся він. – Щось сталося? – запитала Марія, помітивши, що Василь дуже схвильований. – Сталося… Тільки вислухай мене спокійно, – якось підозріло додав він. – Я хочу розлучитись і прошу поставитися до цього з розумінням! – Ти жартуєш? Як розлучитися? Чому? – Марія здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Марія сиділа в улюбленому кріслі і дивилася у вікно, намагаючись забути події дня, що минає. Ще кілька годин тому вона метушливо готувала вечерю і чекала Василя з риболовлі. Він […]

Микола був у лікарні, як раптом побачив в палаті свого друга Юрія. – Мені треба з ним поговорити, – промовив він і зайшов у кімнату. Юрій лежав, вивчаючи порожнім поглядом стелю. Як тільки Микола заговорив, той повернувся в його бік. – Юрко, друже! – сказав Микола. – Оце так зустріч! Не думав уже, що побачимось. – Микола! – вигукнув Юрій і його обличчя аж засяяло. – Як ти тут? Звідки? Микола коротко розповів, як опинився тут, а потім помітив на підвіконні відкритий блокнот. Там був якийсь малюнок. Микола уважніше придивився, що ж там таке намальоване й очам своїм не повірив
Життєві Історії

Микола був у лікарні, як раптом побачив в палаті свого друга Юрія. – Мені треба з ним поговорити, – промовив він і зайшов у кімнату. Юрій лежав, вивчаючи порожнім поглядом стелю. Як тільки Микола заговорив, той повернувся в його бік. – Юрко, друже! – сказав Микола. – Оце так зустріч! Не думав уже, що побачимось. – Микола! – вигукнув Юрій і його обличчя аж засяяло. – Як ти тут? Звідки? Микола коротко розповів, як опинився тут, а потім помітив на підвіконні відкритий блокнот. Там був якийсь малюнок. Микола уважніше придивився, що ж там таке намальоване й очам своїм не повірив

Микола був чоловіком успішним. Щоправда, таким він був не завжди. Багато в житті йому пережити довелося, поки знайшов Микола Петрович справу всього свого життя, і маленький бізнес переріс у […]

Віра подзвонила до свого колишнього чоловіка. – Стас, привіт! Ми у місті. У моєї фірми філію відкрили тут, і ми з Павликом переїхали, – весело сказала вона. – Дуже добре, що ти зателефонувала. Мені треба з тобою поговорити, – раптом сказав Стас. – Про що? – запитала Віра. – Давай не по телефону. Увечері зустрінемося у парку? – запропонував Стас. – Добре. Я Павлика візьму, – додала жінка. – Ні, давай поки без нього. Розмова серйозна, – раптом сказав Стас. – Ого, заінтригував. Гаразд, до вечора, – додала вона і закінчила виклик. Але Віра навіть не здогадувалася, що колишній чоловік дізнався найбільшу її таємницю 
Життєві Історії

Віра подзвонила до свого колишнього чоловіка. – Стас, привіт! Ми у місті. У моєї фірми філію відкрили тут, і ми з Павликом переїхали, – весело сказала вона. – Дуже добре, що ти зателефонувала. Мені треба з тобою поговорити, – раптом сказав Стас. – Про що? – запитала Віра. – Давай не по телефону. Увечері зустрінемося у парку? – запропонував Стас. – Добре. Я Павлика візьму, – додала жінка. – Ні, давай поки без нього. Розмова серйозна, – раптом сказав Стас. – Ого, заінтригував. Гаразд, до вечора, – додала вона і закінчила виклик. Але Віра навіть не здогадувалася, що колишній чоловік дізнався найбільшу її таємницю 

Стас повернувся додому і застав ту саму похмуру картину: у раковині брудний посуд, на підлозі валяються іграшки, постільна білизна, яка вже давно висохла, лежить не прасована в кріслі, а […]

Ілля повернувся додому, щоб забрати забуті з ранку документи. Чоловік виявив, що вхідні двері чомусь не зачинені. – Напевно, Ганна в гості прийшла, а моя Лариса двері за нею не зачинила, – подумав він, заходячи всередину. З кухні долинали голоси. Дружина розмовляла із подругою. – Ну, так і є, – сказав тихенько Ілля. – Яка безтурботність! Зараз я їй все висловлю за це! Він роззувся в коридорі, і вже зібрався відчинити двері на кухню. Але те, що почув Ілля, переконало його пригальмувати. Він прислухався до розмови дружини з подругою і застиг від почутого
Життєві Історії

Ілля повернувся додому, щоб забрати забуті з ранку документи. Чоловік виявив, що вхідні двері чомусь не зачинені. – Напевно, Ганна в гості прийшла, а моя Лариса двері за нею не зачинила, – подумав він, заходячи всередину. З кухні долинали голоси. Дружина розмовляла із подругою. – Ну, так і є, – сказав тихенько Ілля. – Яка безтурботність! Зараз я їй все висловлю за це! Він роззувся в коридорі, і вже зібрався відчинити двері на кухню. Але те, що почув Ілля, переконало його пригальмувати. Він прислухався до розмови дружини з подругою і застиг від почутого

– І що, чоловік ні про що не здогадується? – з цікавістю допитувалася подружка Ганна. – Ну звісно, ​​ні! Що ти не бачиш, він все в’ється біля мене. Усі […]

Олена вже збиралася спати, коли пролунав дзвінок у двері. – Ти? – здивувалася вона, відкривши двері. Вона найменше очікувала побачити на порозі Олега, свого колишнього чоловіка. – Я, – посміхнувся він. – Дозволиш увійти? Все-таки я не чужа людина. – Навіщо ти прийшов? – Олена зробила крок назад, впускаючи чоловіка. – Олено, у мене до тебе є одна пропозиція, від якої ти, думаю, точно не відмовишся, – якось підозріло посміхнувся Олег. – Ну, кажи, – поквапила його жінка. Олег сів на диван у вітальні, важко видихнув і озвучив свою пропозицію колишній дружині. Олена вислухала його і аж очі округлила від почутого
Історії Жінок

Олена вже збиралася спати, коли пролунав дзвінок у двері. – Ти? – здивувалася вона, відкривши двері. Вона найменше очікувала побачити на порозі Олега, свого колишнього чоловіка. – Я, – посміхнувся він. – Дозволиш увійти? Все-таки я не чужа людина. – Навіщо ти прийшов? – Олена зробила крок назад, впускаючи чоловіка. – Олено, у мене до тебе є одна пропозиція, від якої ти, думаю, точно не відмовишся, – якось підозріло посміхнувся Олег. – Ну, кажи, – поквапила його жінка. Олег сів на диван у вітальні, важко видихнув і озвучив свою пропозицію колишній дружині. Олена вислухала його і аж очі округлила від почутого

– Ти? – голос Олени був здивований і навіть схвильований. Відчиняючи двері, вона найменше очікувала побачити на порозі квартири Олега. – Я, – посміхнувся він. – Дозволиш увійти? Все-таки […]

– Невже сама пироги пекла? – Надія Василівна підозріло дивилася на свою колегу Катю. Сьогодні Катерина прийшла на роботу і дістала тарілку з пиріжками. – Пригощайтесь, – промовила вона. – На мене щось найшло, я вчора їх стільки спекла! А вранці зрозуміла, що мені їх і не з’їсти. Надія Василівна обережно взяла один пиріжок. – І справді, смачно, – здивовано промовила вона. – Я навіть не очікувала. Катя посміхнулася. – Слухай Катю, а раз ти так смачно готуєш, у мене до тебе є пропозиція, – якось підозріло додала Надія. Але Катя навіть уявити не могла, що запропонує їй начальниця
Історії Жінок

– Невже сама пироги пекла? – Надія Василівна підозріло дивилася на свою колегу Катю. Сьогодні Катерина прийшла на роботу і дістала тарілку з пиріжками. – Пригощайтесь, – промовила вона. – На мене щось найшло, я вчора їх стільки спекла! А вранці зрозуміла, що мені їх і не з’їсти. Надія Василівна обережно взяла один пиріжок. – І справді, смачно, – здивовано промовила вона. – Я навіть не очікувала. Катя посміхнулася. – Слухай Катю, а раз ти так смачно готуєш, у мене до тебе є пропозиція, – якось підозріло додала Надія. Але Катя навіть уявити не могла, що запропонує їй начальниця

– Невже сама пироги пекла? Надія Василівна підозріло дивилася на свою колегу Катю. Сьогодні Катерина прийшла на роботу в піднесеному настрої, а потім дістала тарілку з пиріжками. – Пригощайтесь, […]

Олена повернулася додому ближче до обіду, чоловік був на місці. – Зз’явилася … – протягнув Григорій. Олена мовчки пройшла до кімнати. – Чого мовчиш? Давай починай прибирати, поки тебе не було твої справи самі себе, не зробили, — посміхнувся він, радіючи власній дотепності. – А ти, взагалі, чому не на роботі? – Я відгул узяла, – відповіла дружина. – Відгул? – округлив очі чоловік. — Гуляти маєш намір? І що ж це у тебе за свято таке? — Я йду від тебе, Григорій, ось і свято, – несподівано сказала Олена. – Як йдеш? Чому? – Григорій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Олена повернулася додому ближче до обіду, чоловік був на місці. – Зз’явилася … – протягнув Григорій. Олена мовчки пройшла до кімнати. – Чого мовчиш? Давай починай прибирати, поки тебе не було твої справи самі себе, не зробили, — посміхнувся він, радіючи власній дотепності. – А ти, взагалі, чому не на роботі? – Я відгул узяла, – відповіла дружина. – Відгул? – округлив очі чоловік. — Гуляти маєш намір? І що ж це у тебе за свято таке? — Я йду від тебе, Григорій, ось і свято, – несподівано сказала Олена. – Як йдеш? Чому? – Григорій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

— Краще чим чаї ганяти, могла б у кімнаті прибрати! – невдоволений вигук чоловіка застав Олену за сніданком. — Григорій, я всю ніч з малюком поралася, ти ж знаєш, […]

Олена та Олександр вечеряли задумані. Справа в тому, що їхня донька Соня повідомила, що збирається заміж. – Не знаю, Сашко, рано їй ще заміж, – першою не витримала Олена. – А якщо це кохання? Ось ми зараз почнемо її відмовляти, вона образиться. Тим більше, ми ще не знаємо ні зятя, ні того, з якої він сім’ї, – додав Сашко. – Так, ти маєш рацію, треба познайомитися з батьками Славка, – погодилася Олена. – Завтра я скажу Соні, щоб організувала зустріч. Але Олена з Сашком навіть уявити не могли, до чого призведе зустріч з майбутніми сватами
Життєві Історії

Олена та Олександр вечеряли задумані. Справа в тому, що їхня донька Соня повідомила, що збирається заміж. – Не знаю, Сашко, рано їй ще заміж, – першою не витримала Олена. – А якщо це кохання? Ось ми зараз почнемо її відмовляти, вона образиться. Тим більше, ми ще не знаємо ні зятя, ні того, з якої він сім’ї, – додав Сашко. – Так, ти маєш рацію, треба познайомитися з батьками Славка, – погодилася Олена. – Завтра я скажу Соні, щоб організувала зустріч. Але Олена з Сашком навіть уявити не могли, до чого призведе зустріч з майбутніми сватами

Олена та Олександр сьогодні вечеряли задумані. Справа в тому, що їхня двадцятирічна донька Соня, студентка третього курсу університету, повідомила, що її молодий чоловік зробив їй пропозицію. Чомусь дехто вважає, […]

Ольга приготувала смачну вечерю і чекала на чоловіка з роботи. – Привіт, кохана, а ти пам’ятаєш який сьогодні день? – спитав Вадим, як тільки зайшов у квартиру. – А як же! Ми познайомилися рівно…, – вона раптом зупинилася на слові. – Що страшно уявити? Що ми так давно знайомі, – засміявся чоловік. – Ну давай вже твій сюрприз, адже я знаю, що ти щось мені купив, – розсміялася у відповідь дружина. – Ти, як завжди права, – сказав Вадим дістаючи з кишені якусь оксамитову коробочку. Ольга взяла коробочку з рук чоловіка, відкрила її і ахнула від побаченого
Історії Жінок

Ольга приготувала смачну вечерю і чекала на чоловіка з роботи. – Привіт, кохана, а ти пам’ятаєш який сьогодні день? – спитав Вадим, як тільки зайшов у квартиру. – А як же! Ми познайомилися рівно…, – вона раптом зупинилася на слові. – Що страшно уявити? Що ми так давно знайомі, – засміявся чоловік. – Ну давай вже твій сюрприз, адже я знаю, що ти щось мені купив, – розсміялася у відповідь дружина. – Ти, як завжди права, – сказав Вадим дістаючи з кишені якусь оксамитову коробочку. Ольга взяла коробочку з рук чоловіка, відкрила її і ахнула від побаченого

Вийшовши з ювелірної крамниці, Вадим сів у машину, відкрив коробочку з каблучкою, на якій виблискували діамантики і щасливо посміхнувся. – Зрадіє моя Оля. Не часто я балував її такими […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 74 Page 75 Page 76 … Page 125 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Софія виходила заміж. Вона разом з подругою Христиною прийшла вибирати весільну сукню. В салоні працювала подруга Христини Поліна. – До речі, – сказала Христина до Поліни. – А Софійка виходить заміж за твого однокласника! – За кого?! – здивувалася Поліна. – Звати Сашко, а прізвище я не пам’ятаю… – сказала та. – Софійко, а як прізвище у твого Сашка? – Клименко! – відповіла Софія. – Клименко?! – очі в Поліни раптом округлилися, а брови поповзли вгору. – А чого ти так дивуєшся? – Христина не розуміла, що відбувається
  • Настав час, і пішла Віра Семенівна в інший світ. Пішла тихо, аж на дев’яносто восьмому дні народження. Добре і довге життя прожила жінка. Пішла, якраз незадовго до вісімнадцятиріччя свого онука Микити. Перед тим вона, до речі, подарувала йому пристойну суму грошей… На поминках матері Ірина не плакала, а тільки напружено дивилася сумним поглядом. Поруч стояли її чоловік Роман і син Микита. Так завершився земний шлях Віри Семенівни… А після поминок Микита обійняв батьків і раптом запитав: – А ви мене зовсім не любите? Ірина з Романом оторопіли від почутого
  • Оксана готувала вечерю до приходу з роботи чоловіка. Раптом подзвонила її сестра Іра. – Привіт, Іро, – сказала Оксана. – Що погані новини? Матері гірше? – Так, – Іра трохи помовчала. – Лікарі кажуть, що не довго залишилося. У слухавці почулися схлипи. Іра плакала. – Іро, не плач, краще скажи, що треба зробити? – сказала Оксана. – Може ще грошей надіслати? – Та які гроші?! – сказала Іра. – Що в таких випадках зробиш, якщо навіть медицина безсила? – І все-таки, що я можу зробити? – запитала сестра. – Оксано, я хочу тебе попросити, щоб ти… Приїхала, – раптом сказала Іра. – Що-о-о?! – Оксана аж ахнула від почутого
  • Галина погортала пожовклий від часу блокнот, знайшла потрібний номер і одразу взялася за телефон. – Павло Анатолійович біля телефону. Слухаю, – відповів їй чоловічий голос. – Павлику, ти? – Галина помітно захвилювалася. – Мене Павликом давно ніхто не називав, – сказав чоловік. – З ким маю честь говорити? – Галя я, однокласниця твоя, – сказала Галина. – Невже не впізнав? Запала мовчанка. – Оце так несподіванка! – голос Павла помітно пожвавішав. – Якими вітрами? – Та ось, згадала тебе, та й подзвонила, – сказала Галина. – Як справи? Маєш дружину? Є плани на вечір? У ресторан піти не хочеш? Павло не розумів, що відбувається
  • Олена прийшла в квартиру матері, трохи прибрати, та приготувати вечерю. Жінка швидко пропилососила, помила підлогу. – Мамо, що тобі на вечерю приготувати? – запитала донька, заглянувши до Галини Миколаївни в кімнату. – Мені неважливо доню, щось простіше, – відповіла жінка. Олена насмажила котлет, зварила картопляне пюре, накришила салат. – Мамо! Все готово, йди вечеряти! – гукнула вона до матері. Але Галина Миколаївна не відповіла. – Може задрімала? – подумала донька і вирушила в кімнату матері. Тільки-но Олена підійшла до дверей кімнати, як раптом почула, що Галина Миколаївна щось шепоче. Олена прислухалася до слів матері, і застигла від почутого
© 2025 Дівочі Посиденьки