З часу весілля Дмитра минуло вже близько двадцяти років, але він у душі залишився таким самим романтиком, як у ті далекі молоді роки. Вже й дочка доросла, вчиться на […]
Поліна поверталася додому з важкими пакетами у руках. Жінка шваидко піднялася сходами, зайшла у квартиру. – Дмитро, я вдома. Візьми сумки, – гукнула вона з коридору. – Ти чому так рано? – одразу запитав чоловік. – А ти не радий? – усміхнулася Поліна. – Ну радий звісно, – закивав Дмитро. – Сумки візьми, – повторила вона. – Пішли одразу розберемо. Що там смачненького, – сказав Дмитро, ведучи Поліну на кухню і закриваючи двері. – А двері навіщо зачинив? Ми ніколи не зачиняли. Ти якийсь дивний. Пропусти, мені треба переодягтися, – Поліна відсунула чоловіка вбік, вийшла в коридор і застигла від побаченого
Поліна бігла додому радісна. Щойно у них у компанії сталися перестановки. Новий начальник зробив, так би мовити, рокірування майже всього персоналу на свій розсуд. Цілий місяць він спостерігав як […]
У Марини зі Степаном зовсім не ладналося сімейне життя. Вони постійно сварилися. Зібравшись із духом, Марина подала на розлучення. – Будь що буде! – вирішила жінка. І вони таки розлучилися… Поки ділили майно, то жили разом. Весь цей час Степан поводився так, щоб робити Марині якнайбільше незручностей! Був сварливим. Із сином спілкуватися перестав взагалі. Батьки Марини пообіцяли їй, що віддадуть гроші, які збирали на навчання онуку. Там уже набралася хороша сума… Марина додала її до своїх грошей і купила квартиру! І, як за помахом чарівної палички, через два місяці сталося несподіване
– Ой, Марино, як я за тебе рада, що розлучатися передумала! От і розумничка, от і добре! Навіщо сім’ю руйнувати? Ви з Степаном така гарна пара! Син у вас […]
У Рити був день народження. Жінка купила торт, цукерки, курочку в духовці засмажила, і запросила в гості сусідку бабу Жанну. Та вже знала, що в Рити скоро буде день народження. Якось вона цікавилася, але Рита не задумувалася, навіщо це їй… Коли всі вмостилися за столом, сусідка раптом встала і дістала з великої кишені свого халата якийсь папірець. – Рито, це подарунок від мене! – урочисто заявила старенька. – Я довго думала, що тобі подарувати. Відчуваю твою любов до мене, як до матері. Ось, візьми… Рита взяла документ і аж присіла від побаченого
У житті не кожне добро повертається добром, буває і навпаки, але все ж таки трапляються і такі дива. Так вийшло, що Маргариту виховував батько й бабуся. Матері її не […]
Марина мила посуд, коли на кухню зайшов чоловік. Леонід мовчки сів за стіл і бездумно дивився у вікно. – У тебе щось сталося? – Запитала дружина, глянувши на чоловіка. – Погано почуваєшся? – Ні, нічого, – неохоче відповів той і відвів очі убік. – Леоніде, я ж все бачу, – не відступала Марина. – Розповідай! – Я листа отримав, – нерішуче почав він. – Ось тримай, сама все зрозумієш. – Листа? – здивувалася Марина і взяла з рук чоловіка конверт. Жінка відкрила його, швидко переглянула і застигла від побаченого
Леонід випадково дізнався, що його мати збирала гроші для нього. Він та його сестра Ганна жили окремо від матері. Кожен мав свої сім’ї, а їхня мати Віра Григорівна залишилася […]
Катерина дізналася, що чекає дитину. Жінка не вірила своєму щастю. Їй дуже хотілося порадувати свого коханого Олексія такою новиною. Але той чомусь на не відповідав на дзвінки… Катерина вирішила все ж таки зʼїздити додому. Вона доїхала до будинку. Намагаючись не шуміти жінка відкрила двері в квартиру… Пахло запеченою курочкою. Катерина вже хотіла зайти на кухню, як раптом почула голос свого Олексія: – Зголодніла? Курочка вже майже готова! – Ох ти ж мій кухарю! – відповів йому жіночий голос, і пролунав грайливий смішок. Катерина нишком зазирнула на кухню й очам своїм не повірила
Катерина зайшла в офіс, ледь помітно кивнула охоронцю і пройшла повз ліфт до сходів. Йшла вона на п’ятий поверх завжди пішки. Тричі на тиждень ходила в спортзал, частіше не […]
Олеся швидко забігла у квартиру матері. Ольга Іванівна стояла біля плити та щось помішувала в каструльці. – Доню, що сталося? – захвилювалася мати, побачивши, що Олеся мало не плаче. – Щось з Андрієм? – Як ти могла мамо! – раптом вигукнула Олеся. – Ти про що? – не зрозуміла мати. – Не прикидайся! Я все знаю! – Олеся кинула на стіл, якийсь конверт. Ольга Іванівна підійшла до столу, відкрила конверт, дістала з нього якийсь листок, швидко переглянула його і застигла від побаченого
– Мамо, – у мене буде дитина, – зізналася матері Олеся. Ольга Іванівна взяла паузу. – Мамо, ти що не чуєш? Я в положенні! Ти скоро будеш бабусею. – […]
У Насті не стало мами. У спадок їй залишилася квартира, будинок і хороший рахунок у банку. Настя розповіла чоловіку Олегу про свою спадщину. – Це ж добре! – вигукнув той. – Ми зможемо вкластися в наш бізнес. – До вступу у спадок ще пів року, – сказала Настя. – Я подумаю. – А що тут думати? – ахнув чоловік. – Це тимчасові проблеми. Все піде як по маслу! З того часу чоловік став поводити себе дивно. То квіти, то вечеря, то подарунок невеликий… А якось до Насті прийшла одна жіночка з роботи чоловіка. Тут і відкрилася вся правда
Олег і Настя прожили у шлюбі двадцять п’ять років. Одружилися одразу після школи, бо Настя була вже вагітна. Їхній син Микола виріс і поїхав навчатися у місто, там і […]
– Мамо! Привітай мене! Я став батьком! – радісно вигукнув Дмитро, забігши у квартиру матері. – Оля сьогодні народила мені сина! – Вітаю, – сухо кинула Антоніна Павлівна. – Ось дивися, – Дмитро спробував показати матері фотографію малюка, але вона тільки миттю подивилася на дитину, насупилась і нічого не сказала. – Мамо, ну ти що, не рада онукові? – здивувався син. – Навіть не знаю, як тобі сказати, Дмитро, – нарешті сказала Антоніна Павлівна. – Не онук він мені, а тобі – не син… – У сенсі мені не син. А кому тоді син? – чоловік так і сів, намагаючись осмислити сказане матір’ю
Коли Дмитро привів Олю у свій будинок, щоб познайомити з мамою, дівчина чекала на все, що завгодно. Обізнані подруги встигли розповісти, про своїх свекрух. І зрозуміла Оля – гірше […]
До Катерини прийшла в гості її подруга Наталя. Вони сиділи на кухні й балакали за чашкою чаю. – Ти знаєш, – сказала Катерина. – Мені набагато легше стало. Хоч якась вигода від розлучення… А так – самотність. – Не переймайся, – намагалася підбадьорити подругу Наталя. – Просто треба трохи почекати. – Та я й не засмучуюсь дуже… – сказала Катерина. – Катрусю… – Наталка почала говорити і замовкла. – Я тобі хочу дещо сказати. – Говори! – здивувалась Катерина. – Я слухаю уважно. – Це дуже важливо, і сталося все так несподівано… – продовжувала Наталя. Катерина запитливо дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається
Наталя зустрічалася з одруженим чоловіком. Її подруга Катерина, вислуховуючи щодня, як просувається справа з відведення чужого чоловіка з сім’ї, вирішила ще раз сказати Наталії, що вона про все це […]