– Хочеш я тебе з кимось познайомлю? – запитала Ганну подруга Світлана. – Дивись тільки не закохайся. – А що не можна? Він що, твій хлопець? – машинально запитала […]
Історії Жінок
Для тебе
Петро з Аліною ще солодко спали, як раптом в кімнату забігла їхня дочка Галя й почала будити батьків. Вона була дуже схвильована і говорила щось незрозуміле. – Собачка гавкає! – говорила малеча. – Вона мені сказала, що дідусь лежить і не йде з нею гуляти. Ходімо швидше, тату, собачка гавкає! Петро подивився на годинник – шоста ранку. – Так, досить! – строго сказав він Галі. – Ще годину можна поспати. Знову ти за старе? Та Галя не вгавала. – Мамо, вставай, ну ходімо, – кликала вона. – Дідусь там лежить! Петро з Аліною не розуміли, що відбувається
– Галю, ну ти одяглася нарешті? – Ну та-а-ту, я зараз! – Галя задумливо одягалася, раз у раз застигаючи з черевиком у руці, щось шепотіла, потім бачила невдоволений погляд […]
Історії Жінок
Вікторія з своїм чоловіком Славком та синами, поверталися додому від її батьків. – Віка, ти чого? – Славко обернувся до неї. – Ти чого плачеш, що трапилося? Сини відразу затихли на задніх сидіннях, а Віка тихо плакала, нічого не пояснюючи. – Може тобі погано? – Славко пригальмував біля узбіччя і прочинив вікно. – Та ні, Славко, нормально все, – Вікторія витерла сльози. – Щось не видно, що нормально, – відповів чоловік. – Правда, все добре. Поїхали додому, – наполягла Вікторія. Славко знизав плечима, і повільно рушив з місця, але чоловік навіть уявити не міг, через що плакала його дружина
– Вікторія Іванівна Мельник? – голос був незнайомий. – Це помічник нотаріуса, мені доручено повідомити вам про спадщину від вашого батька – Івана Юрійовича Мельника. Адресу я вам скинула, […]
Життєві Історії
Михайло з Мариною вечеряли, коли на кухню зайшла теща Надія Іванівна. – Марино, Михайло, до нас у суботу на обід прийде одна людина, я вас познайомити хочу! – оголосила вона. – Добре, мамо! – усміхнулася Марина. У суботу, Марина з Михайлом приготували обід, накрили стіл. У двері подзвонили. Надія Іванівна побігла відкривати. – Марино, Михайле, вийдіть, я вас познайомити з деким хочу, – гукнула вона з коридору. Марина вийшла у коридор, Михайло рушив слідом за дружиною. Чоловік глянув на «гостя» тещі і застиг на місці від побаченого
За сніданком Марина просто здивувала Надію Іванівну своєю заявою, запитавши єлейним голоском: – Мамо, я в суботу тебе хочу з деким познайомити, до обіду до нас запрошу, ти будеш […]
Для тебе
Ганна ночувала в своєї подруги Яни. З самого ранку у двері подзвонили. Яна одягнула мереживний халатик і вийшла в коридор. Вона якусь мить покрасувалася перед дзеркалом, поправила зачіску, і нарешті відкрила двері. На порозі стояла колишня свекруха Ганни Марина Борисівна, з сумкою в клітинку в руках. – Ти хто ще така?! І що ти тут робиш?! – з порога обурено ахнула жінка, побачивши незнайому їй дівчину. – Я хто? – здивувалася Яна. – А ви для чого цікавитеся? – Я до сина приїхала! – галасувала Марина Борисівна. – Де мій Сергійко? Жінка стояла, не розуміючи, що відбувається
Ганна сиділа в кафе зі своєю подругою Яною і розповідала тій, що, здається, зустріла чоловіка своєї мрії, коли пролунав телефонний дзвінок. – Ганнусю, я їду до вас у гості, […]
Історії Жінок
Віра приїхала в гості до батьків нареченого, знайомитися. Дівчина увійшла в будинок, привіталася з батьками Андрія та бабусею Оленою Тимофіївною. Мати Андрія накрила стіл. Всі сіли за стіл. Перекусили, порозмовляли. Після застілля Андрій з батько пішли на ганок, Віра вискочила за ними, а Людмила з Оленою Тимофіївною залишились у хаті. – Ой, я ж телефон забула у кімнаті, – схаменулася дівчина. Віра зайшла в будинок, як раптом почула, що мати Андрія про щось розмовляє з бабусею. Дівчина прислухалася до розмови і застигла від почутого
– Щось ти багато наготувала сьогодні, Людо, наче на весілля. – Майже мамо. Майбутня невістка ж знайомитись приїжджає. Та й трохи зварила. Того трішки, того, і стіл повний. Оленою […]
Життєві Історії
У Миколи дуже заслабла мати. – Миколо, мені недовго залишилося, – тихо сказала жінка. – Пообіцяй мені, що не розповіси ні брату Андрію, ні сестрі Галі, ту таємницю, яку зараз від мене дізнаєшся! І зробиш все, щоб зберегти в сім’ї мир і злагоду після того, як мене не стане… – Мамо, так, я обіцяю! – рішуче сказав Микола. Він любив матір і шкодував її, незважаючи на те, що вона набагато більше уваги приділяла його братові і сестрі. – Миколо, ми з тобою не мати й син… – раптом сказала жінка. Микола не розумів, що відбувається
– Андрію, треба продати батьківську квартиру, яку отримали у спадщину. Кому вона потрібна в цій забутій Богом місцині? Чого їй там пустувати? А так хоч грошики отримаємо! – Галина […]
Життєві Історії
Світлана збирала чоловіка в дорогу. Вже завтра Олексій їде на заробітки. Жінка якраз складала в дорожню сумку речі, їжу і як би ненароком запитала: – Дружина що, тебе зовсім там не годує? – Годує, звичайно, – задоволено сказав Олексій, а потім схаменувся. – Яка дружина? Ти про що? – Ну твоя, інша дружина, – єхидно сказала Світлана. – Що ти таке говориш? – округлив очі чоловік. – Не прикидайся! Я все знаю! – раптом видала дружина. – Що знаєш?! – Олексій здивовано дивився на Світлану, нічого не розуміючи
Світлана з Олексієм одружилися рано навіть за мірками минулого століття. Хлопець тільки з служби повернувся, 20 років! А Світлані вже майже двадцять п’ять. Заміж час, ось тільки гідного кандидата […]
Життєві Історії
Іван Петрович прокинувся рано. Він поснідав і пішов на зупинку. Чоловік сів на автобус і поїхав на дачу. Ось уже пів року, як не стало його дружини Зіни. Старий вирішив продавати дачу… Йдучи по стежці, він почув дзвінкий спів птахів, відчув свіже повітря. – Як же ж добре, – прошепотів Іван Петрович, згадуючи минулі роки. Тоді вони з дружиною поспішали на дачу, несучи сумки з розсадою й провізією. Сьогодні Іван Петрович ішов без нічого. – Подивлюся, посиджу трохи, і додому, – вирішив він. Чоловік підійшовши до своєї ділянки і прямо остовпів від побаченого
Іван Петрович понуро сидів на лавці біля дачного будиночка. Незважаючи на сонячний квітневий ранок і подих весни у старого був поганий настрій. Ось уже пів року він не міг […]
Про кохання
Лукʼян зустрів свою кохану біля офісу. – Знаєш, – сказав він. – Наша зустріч – це знак згори, доля. Ти маєш вийти за мене заміж. Вийдеш? – Не знаю, – сказала дівчина. – Ми з тобою знайомі мало. Треба подумати… – П’ять хвилин подумати вистачить? – запитав хлопець. – Я поки таксі викличу, а то не встигнемо. – Куди не встигнемо? – ахнула та. – У ЗАГС! – відповів Лукʼян. Дівчина здивовано дивилася на нього: – Ти що серйозно?! – Які жарти? – здивувався Лукʼян. Вони поїхали в ЗАГС. Ледве встигли. Коли молоді почали заповнювати заяви, то засміялися не тільки вони, а й усі навкруги
Дід Микола в Лукії був садівником-любителем. І прізвище у нього було підходяще – Жолудь. І, мабуть, щоб переконати весь світ у серйозності своїх ботанічних захоплень, він назвав свою доньку […]