Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Юля з Марійкою пішли в кіно. – Ну що, як тобі фільм? – запитала подругу Марійка. – Мені здається, щось перемудрили з сюжетом. – Мені теж не дуже сподобалося, – відповіла Юля. – Юлю, ти щось сама не своя, – сказала подруга. – Все гаразд у тебе? – Так, просто почуваюся не дуже, – сказала Юля. – Слухай, Марійко, я, мабуть, не піду сьогодні вже нікуди… Подружки попрощалися. Юля пішла спочатку в парк, а потім додому. Дівчина зайшла в квартиру. У вітальні її бабуся Валя дивилася телевізор. Юля сіла поруч зі старенькою. – Бабусю, я з тобою новини подивлюся, гаразд? – сказала вона. Баба Валя аж застигла від здивування
Життєві Історії

Юля з Марійкою пішли в кіно. – Ну що, як тобі фільм? – запитала подругу Марійка. – Мені здається, щось перемудрили з сюжетом. – Мені теж не дуже сподобалося, – відповіла Юля. – Юлю, ти щось сама не своя, – сказала подруга. – Все гаразд у тебе? – Так, просто почуваюся не дуже, – сказала Юля. – Слухай, Марійко, я, мабуть, не піду сьогодні вже нікуди… Подружки попрощалися. Юля пішла спочатку в парк, а потім додому. Дівчина зайшла в квартиру. У вітальні її бабуся Валя дивилася телевізор. Юля сіла поруч зі старенькою. – Бабусю, я з тобою новини подивлюся, гаразд? – сказала вона. Баба Валя аж застигла від здивування

Юля лежала на ліжку, заплющивши очі, але заснути ніяк не виходило – за тонкою, майже картонною стіною знову бурмотіла бабуся. Вона, як завжди, лягла спати після вечірнього випуску новин, […]

Олег з Наталею одружилися рано. Вони прожили разом десять років, народили двох діток. Одного вечора у їхній квартирі пролунав дзвінок телефона. Наталя взяла слухавку. – Стеж за братиком! – сказав Олег доньці Аліні. Йому раптом стало не по собі. Він ніколи не прислухався, з ким і про що говорить по телефону дружина. Стосунки в сім’ї будувалися на довірі. Але Наталка там щось охала, ахала і… Плакала! – Хто там дзвонить, кохана? – запитав Олег і не впізнав свого голосу. – Олежику, уявляєш, Валі не стало! – раптом сказала Наталя. Олег не повірив своїм вухам
Життєві Історії

Олег з Наталею одружилися рано. Вони прожили разом десять років, народили двох діток. Одного вечора у їхній квартирі пролунав дзвінок телефона. Наталя взяла слухавку. – Стеж за братиком! – сказав Олег доньці Аліні. Йому раптом стало не по собі. Він ніколи не прислухався, з ким і про що говорить по телефону дружина. Стосунки в сім’ї будувалися на довірі. Але Наталка там щось охала, ахала і… Плакала! – Хто там дзвонить, кохана? – запитав Олег і не впізнав свого голосу. – Олежику, уявляєш, Валі не стало! – раптом сказала Наталя. Олег не повірив своїм вухам

Олег прийшов в інститут, і ще на вступних іспитів помітив її, Валю. Вона була дуже розумною, а розум у жінок приваблює чоловіків мабуть не найбільше. Але Олег був не […]

Богдан дивився свій улюблений серіал, коли до нього в кімнату зайшов батько. – Сину, нам треба поговорити, – одразу сказав Андрій Сергійович. – Ну давай поговоримо, – відповів син. – До мене підходила твоя дружина, і жалілася, що ти почав дивно поводитися останнім часом, – сказав Андрій Сергійович і уважно подивився на сина. – У тебе якісь проблеми? – Нормально я поводжуся і проблем жодних не маю, – відмахнувся Богдан. – Не маєш? Тоді як ти поясниш ось це!? – батько взяв зі столу планшет, відкрив якесь фото і повернув екран до сина. Богдан глянув на фото і заціпенів від побаченого
Життєві Історії

Богдан дивився свій улюблений серіал, коли до нього в кімнату зайшов батько. – Сину, нам треба поговорити, – одразу сказав Андрій Сергійович. – Ну давай поговоримо, – відповів син. – До мене підходила твоя дружина, і жалілася, що ти почав дивно поводитися останнім часом, – сказав Андрій Сергійович і уважно подивився на сина. – У тебе якісь проблеми? – Нормально я поводжуся і проблем жодних не маю, – відмахнувся Богдан. – Не маєш? Тоді як ти поясниш ось це!? – батько взяв зі столу планшет, відкрив якесь фото і повернув екран до сина. Богдан глянув на фото і заціпенів від побаченого

Андрій та Оксана одружилися з великого кохання, жили дружно, разом будували бізнес, тільки дітей у них довго не було. Син Богдан народився, коли подружжю було по 38 років. Мати […]

Дарина ошатна і гарна приїхала з своїм сином Микитою в ЗАГС, де на неї вже чекав її наречений Сергій. – Ти справжня красуня! – усміхнувся чоловік, побачивши Дарину. – Дякую, ти теж чудово виглядаєш! Ну що ходімо? – відповіла жінка. – Зараз ми почекаємо ще одного мого друга, без нього ніяк, – повідомив Сергій. Через декілька секунд біля будівлі ЗАГСу зупинився автомобіль. – О, а ось і він, – зрадів Сергій і кинувся зустрічати товариша. Двері автомобіля відкрилися, Дарина глянула на “гостя” і остовпіла від несподіванки
Історії Жінок

Дарина ошатна і гарна приїхала з своїм сином Микитою в ЗАГС, де на неї вже чекав її наречений Сергій. – Ти справжня красуня! – усміхнувся чоловік, побачивши Дарину. – Дякую, ти теж чудово виглядаєш! Ну що ходімо? – відповіла жінка. – Зараз ми почекаємо ще одного мого друга, без нього ніяк, – повідомив Сергій. Через декілька секунд біля будівлі ЗАГСу зупинився автомобіль. – О, а ось і він, – зрадів Сергій і кинувся зустрічати товариша. Двері автомобіля відкрилися, Дарина глянула на “гостя” і остовпіла від несподіванки

Поверталася Дарина до міста із села на рейсовому автобусі. Їздила на вихідні до батьків, давно вже не відвідувала, часу не було, заняття в інституті забирали багато часу. Та й […]

Борис переїхав жити в село. Його песик Дейк спав на веранді. В хату Борис його не пускав. Раптом серед ночі собачка почав щось хвилюватися. Чоловік вирішив випустити його. Дейк побіг у бік лісу. – Куди тебе понесло? – подумав Борис. Песик повернувся і ніби почав кликати господаря. – Гаразд, ліхтарик тільки візьму… – пробурмотів Борис. У яру біля лісу хтось борсався. Усе затихло, коли Борис посвітив туди. Нічого не було видно. Дивно. Борис хотів уже йти назад, але Дейк стрибнув униз. – Іди, іди, чого тобі треба?! – почувся голос. – Хто це? – Борис не розумів, що там робиться
Життєві Історії

Борис переїхав жити в село. Його песик Дейк спав на веранді. В хату Борис його не пускав. Раптом серед ночі собачка почав щось хвилюватися. Чоловік вирішив випустити його. Дейк побіг у бік лісу. – Куди тебе понесло? – подумав Борис. Песик повернувся і ніби почав кликати господаря. – Гаразд, ліхтарик тільки візьму… – пробурмотів Борис. У яру біля лісу хтось борсався. Усе затихло, коли Борис посвітив туди. Нічого не було видно. Дивно. Борис хотів уже йти назад, але Дейк стрибнув униз. – Іди, іди, чого тобі треба?! – почувся голос. – Хто це? – Борис не розумів, що там робиться

Борис з’явився на селі несподівано, напередодні Великодня. Нових мешканців місцеві остерігалися. Мало, що за пройдисвіт може бути. Борис оселився в домі свого діда на самій околиці біля лісу, але […]

Тамара Василівна нарізала гарбуз біля ґанку літньої кухні. – Бог в поміч, хазяйко! – гукнув її сусід Степан Петрович. – Дякую, – сказала жінка. – Як життя, як справи? – У прокурора справи, а в мене так – дрібнички, – сказав гість. – Тамаро Василівно, випиши мені таблеток якихось, кашель дістав, все літо кхи, та кхи. Тамара Василівна поклала гарбуз, підійшла до гостя, придивилася. – Ну що ж, послухати тебе я можу, – сказала вона. – Ходімо в хату… – Не знаю, чисто, – жінка тільки розвела руками, після того як обстежила Степана Петровича. Гість подякував Тамарі Василівні і раптом поліз у кишеню. Жінка ахнула від побаченого
Для тебе

Тамара Василівна нарізала гарбуз біля ґанку літньої кухні. – Бог в поміч, хазяйко! – гукнув її сусід Степан Петрович. – Дякую, – сказала жінка. – Як життя, як справи? – У прокурора справи, а в мене так – дрібнички, – сказав гість. – Тамаро Василівно, випиши мені таблеток якихось, кашель дістав, все літо кхи, та кхи. Тамара Василівна поклала гарбуз, підійшла до гостя, придивилася. – Ну що ж, послухати тебе я можу, – сказала вона. – Ходімо в хату… – Не знаю, чисто, – жінка тільки розвела руками, після того як обстежила Степана Петровича. Гість подякував Тамарі Василівні і раптом поліз у кишеню. Жінка ахнула від побаченого

– Скільки коштує посилка? – Степан Петрович округлив очі і, зваживши рукою невелику картонну коробку, недбало поставив її на стійку. – Обманули тебе, Зіно, а ти й рада. Черга […]

Микола Костянтинович з дружиною поїхали у місто, відвідати свою доньку. Вже біля будинку Тетяни, Микола помітив, що дружина явно хвилюється. – Ірино, щось сталося? – запитав він. – Та ні, просто Таню давно не бачили, ось мене й переповнюють емоції, – усміхнулася Ірина. Батьки піднялися до квартири Тетяни. Микола Костянтинович рішуче натиснув на кнопку дзвінка. Двері не відкривалися. – Дивно, невже немає вдома? – чоловік глянув на дружину і знову натис на дзвінок. Клацнув замок, за секунду двері відкрилися і Микола Костянтинович остовпів від побаченої картини
Життєві Історії

Микола Костянтинович з дружиною поїхали у місто, відвідати свою доньку. Вже біля будинку Тетяни, Микола помітив, що дружина явно хвилюється. – Ірино, щось сталося? – запитав він. – Та ні, просто Таню давно не бачили, ось мене й переповнюють емоції, – усміхнулася Ірина. Батьки піднялися до квартири Тетяни. Микола Костянтинович рішуче натиснув на кнопку дзвінка. Двері не відкривалися. – Дивно, невже немає вдома? – чоловік глянув на дружину і знову натис на дзвінок. Клацнув замок, за секунду двері відкрилися і Микола Костянтинович остовпів від побаченої картини

Батько стояв увесь багряний від побаченого. Мати взяла його за руку, і просила: – Миколо перестань, остигни, у тебе ж тиск! Давай із нею просто поговоримо! Але він вивільнив […]

Оксана Вікторівна повернулася додому з магазину. – Марʼяно я вдома! – гукнула вона до невістки. Марʼяна не відповідала. Оксана Вікторівна віднесла пакети на кухню, зайшла у залу і застигла… Невістка сиділа на дивані і гірко плакала. – Мар’яно, що сталося? – захвилювалася свекруха. – Нічого, – тихо відповіла невістка. – Я ж бачу, – Оксана Вікторівна сіла поряд біля Марʼяни і обійняла її. Свекруха почала заспокоювати невістку, як раптом побачила в її руках невеликий папірець. Оксана Вікторівна взяла з рук Мар’яни цей папірець, прочитала його і заціпеніла від прочитаного
Історії Жінок

Оксана Вікторівна повернулася додому з магазину. – Марʼяно я вдома! – гукнула вона до невістки. Марʼяна не відповідала. Оксана Вікторівна віднесла пакети на кухню, зайшла у залу і застигла… Невістка сиділа на дивані і гірко плакала. – Мар’яно, що сталося? – захвилювалася свекруха. – Нічого, – тихо відповіла невістка. – Я ж бачу, – Оксана Вікторівна сіла поряд біля Марʼяни і обійняла її. Свекруха почала заспокоювати невістку, як раптом побачила в її руках невеликий папірець. Оксана Вікторівна взяла з рук Мар’яни цей папірець, прочитала його і заціпеніла від прочитаного

Збираючи темну білизну для прання, Мар’яна перевіряла кишені своїх речей та чоловіка. Раптом з кишені чоловіка витягла невеликий папірець, на якому було написано: «Мені дуже сподобалося, цілую». Спочатку не […]

Юрій ішов у гості вперше за довгий час. Він ішов до жінки, яка йому дуже подобалася. Юрій подзвонив у двері квартири Аліни. Жінка жила з сином і своєю мамою. – Хто там? – голос був дитячий. – Юрій Володимирович, – відповів чоловік. Двері відчинилися. На порозі стояв хлопчик. Він був одягнений у костюм. – Здрастуйте, – сказав він. – Проходьте! Я на вас давно чекаю. Мама буде з хвилини на хвилину. Пішла в магазин. Вона попросила мене вас прийняти. Проходьте, проходьте! Не стійте на порозі. Проходьте, знімайте штани! – Навіщо? – запитав більш аніж здивований Юрій Володимирович. Він не розумів, що відбувається
Життєві Історії

Юрій ішов у гості вперше за довгий час. Він ішов до жінки, яка йому дуже подобалася. Юрій подзвонив у двері квартири Аліни. Жінка жила з сином і своєю мамою. – Хто там? – голос був дитячий. – Юрій Володимирович, – відповів чоловік. Двері відчинилися. На порозі стояв хлопчик. Він був одягнений у костюм. – Здрастуйте, – сказав він. – Проходьте! Я на вас давно чекаю. Мама буде з хвилини на хвилину. Пішла в магазин. Вона попросила мене вас прийняти. Проходьте, проходьте! Не стійте на порозі. Проходьте, знімайте штани! – Навіщо? – запитав більш аніж здивований Юрій Володимирович. Він не розумів, що відбувається

Юрій ішов у гості вперше за довгий час. Він ішов до жінки, яка йому дуже подобалася, хоча він дав собі слово більше сім’ю не заводити. З дружиною він розлучився, […]

Марина з донькою Олею стояли біля стелажа з консервами. Раптом до них підійшов якийсь чоловік. Він нишком зиркнув на Марину, яка перебирала банки з тушонкою і не бачила його. Чоловік зупинився трохи віддалік біля варення і розгублено взяв малинове. – Ну ма-а-мо… – почала Оля. – Бери вже будь-яку цю консерву! – Стривай! – сказала Марина. – Куди поспішаєш? У телефоні не терпиться посидіти? Тут Олі здалося, що чоловік від маминого голосу стрепенувся. Він поставив варення назад і зробив крок у їхній бік. – Марина? – запитав він. Жінка обернулася й часто закліпала очима від несподіванки
Про кохання

Марина з донькою Олею стояли біля стелажа з консервами. Раптом до них підійшов якийсь чоловік. Він нишком зиркнув на Марину, яка перебирала банки з тушонкою і не бачила його. Чоловік зупинився трохи віддалік біля варення і розгублено взяв малинове. – Ну ма-а-мо… – почала Оля. – Бери вже будь-яку цю консерву! – Стривай! – сказала Марина. – Куди поспішаєш? У телефоні не терпиться посидіти? Тут Олі здалося, що чоловік від маминого голосу стрепенувся. Він поставив варення назад і зробив крок у їхній бік. – Марина? – запитав він. Жінка обернулася й часто закліпала очима від несподіванки

Вони стояли біля стелажа з консервами, коли до них підійшов якийсь чоловік. Він нишком зиркнув на маму Олі, яка перебирала банки з тушонкою. Хоч Оля і була вже досить […]

Пагінація записів

Попередня сторінка Page 1 … Page 60 Page 61 Page 62 … Page 129 Наступна сторінка

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки