Тетяна Михайлівна смажила на кухні курячі котлетки, як раптом почула з коридора якийсь звук. Вона застигла біля плити і прислухалася. З коридору почувся чийсь голос. – Та це ж… […]
Марія разом зі своєю маленькою донькою Ганною зібралася виходити на прогулянку, коли в двері подзвонили. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня! Вам кого? – одразу запитала жінка. – Скажіть, тут проживає Михайло Вікторович? – запитав гість. – Так, це мій чоловік, – підтвердила жінка. – Йому лист. Розпишіться про отримання, – сказав незнайомець. Марія розписалася в бланку про отримання, взяла лист і закрила двері. – Дивно, що це за листь? – цікавість була не властивою рисою характеру Марії, але у даному випадку, вона взяла гору. Жінка обережно відкрила конверт, прочитала лист і…остовпіла від прочитаного
Марія дуже втомилася від обману чоловіка Михайла. Іноді жінці здавалося, що все їхнє спільне життя наскрізь просякнуте обманом, починаючи з дня весілля, хоча навіть раніше – з дня знайомства. […]
У Федора Петровича не стало дружини. Не стало його Софійки… Чоловік дуже сумував. Останні три роки Федору Петровичу було тяжко навіть спілкуватися з кимось… Того цього літа він порався в саду на дачі. Працював чоловік один, поринувши в невеселі думки. – Здрастуйте! – раптом почув Федір Петрович чийсь голос. Він здивовано обернувся. Біля хвіртки стояла якось невиразно знайома йому жінка… Вона була молода, років тридцять п’ять, повненька, світловолоса, симпатична. – І вам, доброго дня, – обізвався Федір Петрович, напружуючи пам’ять. Ні, не згадає він цю жінку… Бачив її десь, але де?! І тут його раптом осяяло
– Тату, ти що на день народження хочеш у подарунок? – Та які подарунки, Ігорчику! Це для молодих свято, а для старих – сумний день. Не треба нічого… Я […]
Віра прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок на телефон чоловіка. Жінка глянула на екран і побачила, що дзвонить свекруха. – Людмило Іванівно, Віталік спить, – одразу сказала Віра, як тільки підняла слухавку. – Віро, ну так розбуди його. Мені дуже терміново треба поговорити, – наполягала мати. – Скажіть мені, що там у вас за справа, я йому передам, коли прокинеться, – відповіла невістка. Людмило Іванівно трохи зам’ялася, зібралася з думками і все виклала невістці. Віра вислухала свекруху і аж рота відкрила від почутого
— Людмило Іванівно, Віталік спить, — слухавку телефону сина пенсіонерки, підняла невістка. – Віро, ну так розбуди його. Мені дуже терміново треба поговорити, – наполягала мати. — Що там […]
– Мамо, годі сумувати! – сказала Олені дочка. – Все ж добре, всі живі й здорові. – Доню, ти не розумієш, – з розпачем сказала Олена. – Мій Микола пішов! – Ну то й що? – запитала донька. – Як це – то й що?! – обурилася жінка. – Він мене розлюбив! – Ну і що тут такого? – знову спитала донька. – Мені прикро й неприємно, – відповіла Олена. – Я так переживаю… Того дня Олена повернулася додому на таксі. Вона розплатилася з водієм і вийшла з машини. Жінка трохи забарилася, поправляючи сумочку, яка сповзла з плеча і раптом почула, що її хтось гукає: – Олено! Вона прислухалася й не повірила своїм вухам
– Оленко, чому ти боїшся починати нові стосунки? Зрештою, ти доросла жінка, досягла багато в житті. У тебе своя невелика компанія, тож із грошима проблем не буде, донька виросла […]
Ярослав дуже закохався в Іру. Вона була на десять років молодша, ефектна, доглянута жінка. Її краса і впевненість у собі підкорили чоловіка з першого погляду! Ярослав поводився, як закоханий юнак. Він чи не щодня надсилав коханій квіти і подарунки. Його навіть не бентежило, що в Іри була доросла дочка. Чоловік взяв на себе забезпечення всіх капризів коханої, не рахуючи витрат… – Любий, а можна я твою картку собі заберу, щоб тебе щоразу не турбувати? – якось запитала Іра. – Звичайно! – погодився Ярослав. – Бери і купуй все що треба. А через пів року сталося таке, що Ярослав би в житті не повірив
Ярославу кілька місяців тому виповнилося шістдесят років. Відмінний вік для того, щоб користуватися земними радощами і благами. Свого часу чоловік твердо вирішив не пов’язувати себе шлюбом і не ставати […]
Павло повернувся додому з роботи. – Кохана! Я вдома! – гукнув він до дружини. Марина не відповідала. Чоловік зайшов на кухні і застав там дружину. – Щось сталося? – запитав Павло, помітивши, що Марина дуже засмучена. – А це ти мені скажи! – відповіла жінка. – Я тебе не розумію, – розвів руками Павло. – А я тобі зараз поясню, – єхидно посміхнулася дружин, відкрила свій ноутбук, і повернула його екраном до чоловіка. – Павло, як ти це поясниш?! Павло глянув на екран ноутбука і остовпів від побаченого
Дивовижний час – початок весни. Повітря ще морозне, але вдень сонце вже розтопило сніг на дахах, і кришталеві бурульки кидають веселі бризки на перехожих. Як до речі придумали колись […]
Василь дивився телевізор, коли в кімнату зайшла дружина. – Василю, завтра до моєї мами зʼїздити треба, город перекопати, – сказала Наталка. – Ні! – твердо відповів Василь. – В сенсі? – здивувалася відмові чоловіка жінка. – Не поїду! І взагалі більше до твоїх батьків не поїду! – несподівано додав Василь. – А це ще чому? – запитала Наталя. – Наталко! – Василь намагався не дивитися дружині у вічі. – Думаю, ти маєш знати правду! Я тебе кохаю! Але, розумієш, я закохався у твою матір! І не як у тещу, а як у жінку! – Як у кого?! – здивовано вигукнула Наталя, не розуміючи, що відбувається
– Наталка, ти знову починаєш? – Василь глянув на дружину з докором. – Я починаю? Що я починаю? Нічого я не починаю! – одразу заторохтіла Наталка. – Я тобі […]
Ганна Павлівна почала помічати, що між сином та невісткою, щось відбувається. Віра кілька разів з’являлася із заплаканими очима, а Олег ходив чимось невдоволений. – Віро, що відбувається? Розкажи мені, – Ганна Павлівна вирішила все розпитати у невістки. – Нічого, все нормально, – невістка відвела очі, ледве стримуючи сльози. – Давай розповідай, – м’яко сказала свекруха. – Може, я допоможу чимось. Віра ще довго відмовлялася, а потім не витримала, розплакалася і все розповіла свекрусі. Ганна Павлівна вислухала невістку і заціпеніла від почутого
17 років Ганна Павлівна мала цілком щасливу родину. Вони з чоловіком ростили сина Олега, багато працювали та відпочивали всі разом. Щастя закінчилося, коли чоловіка не стало. Тоді 16-річний Олег […]
Віра подивилася на паперовий календар. Вона раптом згадала, що сьогодні сім років, як не стало її колишнього чоловіка Олега. – Треба, мабуть, його згадати, – пробурмотіла Віра. – Хоч він і був зрадником… Раптом у двері подзвонили. Віра глянула на годинник. – Цікаво, хто може прийти о восьмій ранку до самотньої жінки? – подумала вона. Віра пішла в коридор, подивилася у вічко. За дверима було темно. – Знову хтось викрутив лампочку, – подумала Віра. – Хто там? – вже вголос запитала вона. – Віра Петрівна тут живе? – запитав чоловічий голос. – Так… А хто це?! – здивувалася жінка. – Це… – сказав голос. – Це Олег Олегович… – Хто?! – Віра не розуміла, що це робиться
І знову настав похмурий, темний, осінній ранок. Віра не любила осінь. Тому що восени з нею завжди траплялося щось недобре. Восени вона вийшла заміж, восени дізналася, що чоловік давно […]