Ліда йшла алеєю парку з важкими сумками. Вона поверталася з базару. До квартири було вже недалеко, і пенсіонерка звикла завжди після покупок відпочивати тут трохи на своїй улюбленій лавці. […]
Олена Сергіївна зібрала онуків, та вирішила вийти з ними у двір, погуляти. – Доню, ми пішли! – гукнула вона до Марини. – Добре, мамо! – відповіла донька. Олена Сергіївна вийшла на двір, хлопчаки побігли гратися на майданчик. – Бабусю, я пити хочу! – через декілька хвилин підбіг до неї онук. – Ой, а я водичку забула…Ви пограйтеся тут, а я швиденько додому зайду, візьми, – сказала жінка. Олена Сергіївна швидко піднялася до квартири, зайшла в коридор. Раптом, вона почула, як зять з донькою про щось розмовляють на кухні. Олена Сергіївна прислухалася до розмови і…ахнула від почутого
Коли дочка повідомила, що матиме дитину, Олена Сергіївна дуже зраділа. Марина вже п’ять років була одружена, жила в столиці, жила забезпечено, але ніяк не могла подарувати своєму Борису спадкоємця. […]
Василина набрала номер своєї сестри, вирішила повідомити, що у вихідні приїде до Віри в гості. – Привіт, Віро! – весело сказала Василина, як тільки сестра взяла слухавку. – Ми тут вирішили до вас на вихідні у гості заїхати. Приймеш? – Привіт! – Ні, не прийму! – несподівано заявила Віра. – У сенсі? – здивувалася Василина. – У прямому, – кинула сестра. – Віро, що сталося? Ти на щось образилася? – захвилювалася Василина. – Ти ще смієш питати?! Та після того, що ти зробила я знати тебе не хочу! – раптом вигукнула Віра. – Що я зробила? Ти про що? – здивовано запитала Василина, не розуміючи, що відбувається
Сестри Мельник народилися у невеликому селі. Старша сестра Віра так і залишилася там після школи. Вступила вчитися до місцевого технікуму, освоїла професію бухгалтера, а потім зустріла молодого та дуже […]
Валентина відпочивала в санаторії. Вона познайомилася з чоловіком із сусіднього номера. Вони часто гуляли з Євгеном. Якось він несподівано запитав на прогулянці: – Валентино, а як ви ставитеся до танців? – Навіть не знаю, – сказала жінка. – Колись ставилася дуже добре. .– Тоді може ходімо, га? – запропонував він. – Ну, на фоні моїх старших подруг з їдальні, ми ще можемо здатися й молодими! – засміялася Валя. Тоді Валентина, дивуючись сама собі, отримала величезне задоволення і від танців, і від партнера, і від вечора загалом… Зустрічі з Євгеном продовжувалися щодня. А за кілька днів Валентина почула дивний шум у сусідньому номері… Вона прислухалася і запідозрила найгірше
– Допоможіть! Хтось! – галасувала молода дівчина в халаті, яка вибігла зі свого номера і мало не наскочила на Валентину Петрівну. – Будь ласка, покличте лікаря, тут чоловікові недобре! […]
Марія стояла біля Наталки та підправляла їй фату. Вона була дружкою на весіллі своєї найкращої подруги. Ось-ось має під’їхати наречений, викуповувати наречену, і почнеться весільна метушня. – Приїхали! Приїхали! – заметушилася мама Наталки. – Марія, як я виглядаю? – запитала у подруги наречена. – Як принцеса! Твоєму Олегу дуже пощастило з тобою, – усміхнулась Марія. Двері у вітальню відкрилися, в кімнату зайшов наречений. Марія глянула на нареченого і очам своїм не повірила
Марія поверталася на батьківщину в засмучених почуттях, в Італії нічого не вийшло, та й Микола все не виходив із голови. Здавалося, все, що було між ними, лише курортний роман […]
Поліна була на випускному. Після урочистого вечора, влаштували концерт. Потім батьки розійшлися, а Поліна і її хлопець Антон залишилися. Грала музика, було весело, багато хто танцював… Коли вони зазбиралися йти, Поліна перша вийшла на вулицю. Вечір був теплий і якийсь особливий. Дівчина домовилася з мамою і вітчимом, що повернеться не пізно і що Антон, як завжди, проведе її додому. Але Антон говорив про щось із хлопцями, тож затримався і ніяк не виходив на вулицю. Раптом до Поліни підійшов незнайомий чоловік. У руках він тримав квіти. Чоловік простягнув їй букет і несподівано взяв Поліну за руку. Та аж розгубилася, нічого не розуміючи
– Тобі мама про батька погане говорила, так? Ти не вір Полінко, це вона бреше, вона сама його покинула, а тебе спеціально налаштовує, зрозуміла? – нашіптувала бабуся Надія Поліні […]
Андрій сидів на кухні, крутячи в руках чашку. Юля шукала щось у кухонній шафі. Тиша між ними була звичною останнім часом, але сьогодні вона здавалася особливо гучною. – Юля, – почав Андрій, не дивлячись на дружину. – Давай розлучимося! – Що? – вона обернулася, тримаючи в руках пачку гречки. – Ти про що? – Про нас! – Андрій поставив чашку. – Ну, ти сама розумієш! Нам не варто далі закривати очі, і вдавати, що нічого не сталося! – Андрію, ти про що? Що ж такого сталося, що ти вирішив розлучитися? – Юля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Андрій сидів на кухні, крутячи в руках чашку з кавою. Юля шукала щось у кухонній шафі, шархаючи пакетами. Тиша між ними була звичною останнім часом, але сьогодні вона здавалася […]
Надія з дітьми поїхала у своє рідне місто. Вона хотіла відвідати свою бездітну тітку Віру – сестру матері. Ну і могилки батьків прибрати треба було… Діти були спочатку з нею, а потім залишилися погостювати у двоюрідної бабусі. Добре були літні канікули… Надія вперше за довгий час відчула себе вільною людиною. Вона навіть зрозуміла, що не дуже й хоче їхати додому. А вдома, як виявилось, її ніхто й не збирався чекати! – Я сказав, віддавай ключі від квартири! – зустрів Надію чоловік Роман. – Все, це фінал нашого сімейного життя! У мене Ліля вагітна. – Романе, але як же так? – Надія не вірила своїм вухам
Колись Надія була першою красунею курсу в інституті. Вони з Романом разом навчалися, мріяли. Надія взагалі мало була схожа на типових дівчат їхнього віку, серйозна, майже не фарбувалася, жила […]
– Як це так?!, – обурювалася Ольга в слухавку. – Ви ж мені обіцяли, Зіно… Це не по-людськи! Домовилися ж. – Домовилися, – сказала Зіна. – Але чоловік вчора дав завдаток за будинок. А сьогодні і гроші привіз. Вибач… Розмовляти більше не було про що. Сусідка продала будинок, який обіцяла Ользі, іншому. Ольга поклала телефон у кишеню і вийшла на вулицю… Зіна передзвонила за кілька хвилин і весело так сказала: – Петро Андрійович ключі в тебе забере завтра! Будь вдома! Весь ранок наступного дня Ольга була сама не своя. – Хазяйко, є хто вдома?! – раптом почувся з вулиці голос. Ольга прислухалася й застигла від здивування
– Як це так?! Ви ж мені обіцяли, Зіно… Це не по-людськи! Домовилися ж, – обурювалася Ольга в слухавку. – Домовилися. Але людина завдаток учора дала, а сьогодні гроші […]
Ольга Дмитрівна чекала у гості свою доньку. Марина сьогодні ходила купувати весільну сукню, і після цього пообіцяла відвідати матір, та похвалитися покупками. Пролунав дзвінок у двері. Ольга Дмитрівна кинулася відкривати. – Ну як, обрала сукню? Гарна? А туфлі купила? Давай, показуй скоріше! – затараторила мати, як тільки Марина увійшла у квартиру. – Мамо, весілля не буде, – крижаним голосом відповіла Марина, і пройшла на кухню. – Марино, що сталося? Чому ви скасували весілля? – здивувалася мама. Але Ольга Дмитрівна навіть уявити не могла, чому донька скасувала своє весілля
– Марино, нарешті ти виходиш заміж, – з усмішкою сказала Ольга Дмитрівна своїй дочці. – Я така рада, що Володя зробив тобі пропозицію! Знаєш, які зараз несерйозні чоловіки? Їм […]