Життєві Історії

Марина поверталася додому з вечірки. Вона трохи посиділи з подругами в кафе, поговорили про життя. Усі, окрім Марини, були одружені, а тому й розійшлися рано. В особисте життя Марини подружки намагалися не лізти. У неї нещодавно було важке розлучення. Добре, що дітей хоч не нажили… Марина тихо йшла безлюдною стежкою через парк. Було ще не зовсім темно, та й ліхтарі всюди світили. Почулися чиїсь кроки. Марина додала кроку, щоб швидше вийти на вулицю. Вона раптом стала і засміялася. – Дівчино, з вами все гаразд? – здивовано спитав якийсь молодик, який вийшов назустріч. – Допомога потрібна? Чоловік не розумів, що відбувається

Марина поверталася з вечірки. Трохи посиділи у кафе з подругами, поговорили про життя. Усі, окрім Марини, були одружені, а тому розійшлися рано. В особисте життя Марини намагалися не лізти, […]

Про кохання

Катя з Андрієм вирішили одружитися. У день весілля пішов дощ. Катя стояла біля дзеркала у весільному салоні. Майстриня поралася над її макіяжем. У сусідньому залі метушилися подружки нареченої, обговорюючи погоду й прикмети. – Наречена має бути в центрі уваги! – сказала молодим адміністраторка в ресторані. – Тому ми розсадили гостей отак… Катя кивала, не вслухаючись. Їй раптом стало жарко в пишній сукні. – Я на хвилинку, – пробурмотіла вона і вийшла. Катя не одразу зрозуміла, що сталося. Вона просто йшла до виходу, як раптом наскочила на когось. – Вибачте, я… – почала Катя. Жінка підняла очі й оторопіла від побаченого

За вікнами вокзалу ішов сніг. Лютий видався досить сніговим, двірники не встигали розчищати доріжки. Катя дивилася на табло, де червоні цифри байдуже повідомляли про відправлення поїзда. Запізнилася… Десять хвилин, […]

Життєві Історії

Ганна сиділа перед дзеркалом і чепурилася. Вона збиралася на перше побачення з Ігорем. Таксі жінка викликала заздалегідь. Ресторан виявився дуже гарним. – Столик на ім’я «Ігор», – сказала Ганна адміністратору. Той звірився з журналом. – Так, заброньовано на 19:00, – сказав чоловік. – Дозвольте, я вас проведу… Ганна сіла за столиком біля вікна, дістала телефон. Ігор запізнювався. Через 20 хвилин від нього прийшло повідомлення: «Пробач, затори. Буду через п’ять хвилин». Ганна зітхнула… Ігор дійсно прийшов через 5 хвилин – високий, у світлій сорочці, із зачесаним назад волоссям. Він почав говорити й офіціант аж застиг із меню в руках від почутого

Ганна сиділа перед дзеркалом, роздивляючись своє відображення. Останній раз вона збиралася на побачення три роки тому – тоді все закінчилося заручинами, а потім довгим важким розставанням. З того часу […]