Наталя не подобалася ні батькам Андрія, ні його сестрі Олі. Здавалося б, проста історія про шкідливих родичів чоловіка, тільки в цьому випадку негативним героєм і справді була сама Наталка. […]
Ліля дуже закохалася у красеня Вадима. У них почався роман. Та до розчарування Лілі, він виявився недовгим. Ну не міг Вадим довго зосереджувати увагу на одній дамі! Ось він, на очах у Лілі, й поїхав додому з іншою… – Ну що ж, друзі! – Вадим виголошував перший тост після отримання дипломів. – А я вирішив їхати в інше місто… – Чудово! – похвалив його друг Микола, який був закоханий у Лілю. Він радів, що суперник зникне з горизонту. – А що мені там знадобиться? – загадково запитав друзів Вадим. – Звичайно, вірна супутниця! Лілю, поїдеш зі мною? Ліля мало не поперхнулася від почутого
– Лілю, ти ж знаєш, я тебе люблю… – почав Микола, але Ліля не дала йому договорити. – І все життя любив би. І на руках носив. І порошинки […]
Максим сидів за святковим столом. У його тестя був ювілей. – Набридло! – раптом вигукнула його дружигна Аліна. – Десять років я тебе забезпечую, а ти тільки обіцяєш знайти роботу! Жінка різко відсунула тарілку. – Все, годі, – сказала вона. – Я більше не робитиму цього. – Доню, заспокойся, – її мати Віра Миколаївна спробувала розрядити обстановку. – Не при гостях… – А коли?! – ахнула Аліна. – Коли про це говорити? Вона обвела поглядом усіх, хто сидів за святковим столом. – От тато правильно сказав – хороший чоловік у тридцять сім років не може сидіти на шиї в дружини, – заявила вона. Максим повільно відклав вилку. Він аж побілів від почутого
Максим сидів за святковим столом. У його тестя був ювілей. – Набридло! Десять років я тебе забезпечую, а ти тільки обіцяєш знайти роботу, – Аліна різко відсунула тарілку. – […]
У Жанни був ювілей, зібралися рідні, друзі, колеги. Всі вітали ювілярку, дарували подарунки. Свято було в самому розпалі. – Шановні гості! У нас із вами є ще дещо! Кульмінація вечора! Зустрічайте! Подарунок для ювілярки від її чоловіка! – оголосив ведучий. Всі гості повернули голови у бік сцени. Офіціанти вкотили до зали величезну коробку. До коробки підійшов чоловік Жанни. Славко зняв з коробки кришку і всі присутні ахнули від побаченого. – І це твій сюрприз? Та ти зіпсував мені свято! – тільки й сказала Жанна, розгублено дивлячись на Славка
— Не плануй сьогодні на вечір нічого, — сказав Славко, зателефонувавши до Алли. — Звичайно, коханий! А куди ми підемо? У ресторан? Чи, може, замовимо їжу додому, а потім […]
Віра солодко спала, коли почула поряд якісь вигуки. – Що це таке? Як ти це поясниш? – долинало крізь сон. Віра неохоче відкрила очі, перед нею стояв її чоловік. – Ти про що? – жінка відкрила очі, і неохоче подивилася на Андрія. – Ось! Як ти можеш пояснити наявність цієї дрібниці у нас за диваном? – чоловік щось сунув під ніс дружині. Уявляєш, яка іронія? Твоя кішка гралася з цим в коридорі, вона тебе ж і вивела на чисту воду! – Що це? – здивувалася Віра, взяла з рук чоловіка якийсь пакетик, заглянула всередину і…ахунла від побаченого
– І що це таке? Як ти це поясниш? Андрій був розлючений. Він з невдоволенням дивився на яскравий шматок тканини і не міг зрозуміти, чого його дружині не вистачало. […]
– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. – Тільки дай тобі й дай! – А що вдієш, якщо витрат багато? – пояснювала жінка. – Я ж не для себе прошу, а для доньок… – Набридла ти мені, Лідо! – сказав Петро. – Сил моїх немає. Кожна твоя розмова – про дітей і гроші. Навіщо ти мені потрібна?! – Ти зовсім вже?! – ахнула Ліда. – Якби ти допомагав мені з доньками, то я була б кращою! Може б іще щось, крім дітей, помічати стала. – Ні, ти глянь на неї! – продовжував Петро. – Може розлучимося? Ліда подивилася уважно на чоловіка і видала несподіване
– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. Худа, з відрослим волоссям, в якому проглядалася рідкісна сивина. І […]
Олег приїхав додому з відрядження. Його дружина Галя глянула на нього і терміново викликали швидку. Він був дуже блідий… Олега поклали у лікарню. Серце… На другий день Галя взяла сумку з продуктами, і поспішила у лікарню до чоловіка. Медсестра не пустила її до Олега. – У нього зараз відвідувачі, – сказала вона. – Із ним його дружина… Ми даємо три хвилини спілкування, не більше! Розумієте? А ви йому хто взагалі? Галя оторопіла. – Дякую, я зачекаю, – сказала вона медсестрі. – Там дружина! – подумала вона. – А я тоді хто?! Галя не розуміла, що це робиться
Галя дивилася в кухонне вікно, чекаючи на повернення чоловіка. Олег іноді затримувався, і дзвонив, щоб вона не чекала на вечерю, якщо він їздив на об’єкт по роботі. У такі […]
Юля мила посуд, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Привіт, – сказала Неля Юріївна. – Я до вас у гості! – Проходьте, я зараз Вітю покличу, – сказала Юля запросивши свекруху на кухню. Через декілька хвилин родина сиділа за столом, смакуючи ароматний чай. – Вибачте, але я вас покину, мені щось стало зле, – сказала несподівано Юля. – Звісно. Краще приляж, – порадила свекруха. Юля пішла у кімнату. Раптом, вона почула як свекруха про щось сперечається з сином. – А це ще що за сварка? – здивувалася вона. Юля вийшла в коридор, прислухалася до розмови… і ахнула від почутого
– Ти знаєш, Вітя, що Оленці нашій майбутній чоловік запропонував переїхати до його квартири? – попиваючи чай з варенням на кухні у невістки, сказала задоволена Неля Юріївна. – Діма […]
Наталка вклала сина спати, а сама вирішила піти на кухню, зробити собі чаю. Жінка накинула халат, вийшла в коридор. Раптом, Наталка почула голоси, які долинали з кухні. Вона зрозуміла, що свекруха про щось активно сперечається з свекром. – Мабуть чай відміняється, зроблю пізніше, – подумала Наталка, і хотіла було повернутися назад в кімнату. Але почувши уривок розмови воно зупинилася. – Це що, вони про мене розмовляють? – здивувалася вона. Наталка тихенько підійшла ближче до дверей кухні, прислухалася до розмови свекрухи з свекром і ахнула від почутого
— Наталю, доню, а ти де плануєш тепер жити? — Анжеліка Вікторівна, свекруха Наталки, підійшла до невістки. Наталка ще не відійшла від втрати чоловіка, тому не одразу зрозуміла питання […]
Антоніна встала так рано, що ще було темно! Вона дістала з антресолей старий зошит з рецептами. Жінка замісила тісто на пиріжки – як раніше, з яблуками й корицею, як її чоловік Аркадій любив. Руки пам’ятали, серце пам’ятало… До дев’ятої години вона була біля будинку сусідки Тетяни. Ще здалеку Антоніна побачила знайому постать – її Аркадій уже розвантажував дошки для ремонту. Такий рідний, тільки змарнів трохи, і сорочку цю вона йому ще купувала… – Аркадію! – гукнула вона ледь чутно, але той одразу обернувся, наче чекав. – Тоня? Ти чого тут?! – ахнув він, не розуміючи, що відбувається
– Куме, біда у нас! – заскочила в магазин Зінаїда Олегівна, навіть не привітавшись. – Аркадій від Тоні пішов! Від дочки моєї пішов! – Та що ти таке кажеш? […]